ф
16 березня 2026 року
м. Київ
справа №580/5634/25
адміністративне провадження №К/990/9936/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 580/5634/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 32 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від № 113/975 від 11.10.2024 про призначення сину ( ОСОБА_1 ) померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини прапорщика ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на і січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2013000 (два мільйони тринадцять тисяч) грн 00 коп. у рівних частках кожному;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) в розмірі 15 000 000 грн у відповідній частці, з урахування здійснених виплат.
22.08.2025 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення пункт 32 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.10.2024 № 113/975 у частині призначення ОСОБА_1 за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання пов'язаного з захистом Батьківщини, прапорщика ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, в сумі 2 013 000,00 грн у відповідній частці на осіб, які мають на неї право.
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як сину загиблого ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причин смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови № 168 та Закону № 2011-XII з розрахунку 15000000,00 грн у відповідній частці на осіб, які мають на неї право, з урахування здійснених виплат.
26.02.2026 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі № 580/5634/25 та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 05.03.2026.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що потреба у касаційному перегляді цієї справи з метою формування єдиної правозастосовної практики у цій категорії справ обумовлена, передусім, відкриттям касаційних проваджень у аналогічних спорах та передачею справи № 620/10029/24 у подібних правовідносинах на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.
Позивач наголошує, що ця справа має значний суспільний інтерес, оскільки стосується визначення підходу держави до правового режиму та розміру одноразової грошової допомоги сім'ям військовослужбовців, які померли під час захисту Батьківщини, зокрема у випадках, коли смерть настала внаслідок захворювання, причинно пов'язаного з виконанням бойових завдань. Спір у цій справі виходить за межі індивідуального інтересу однієї сім'ї та стосується широкого кола осіб - членів сімей військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які в умовах воєнного стану виконують завдання із забезпечення оборони держави, а також помирають не лише від поранень, але й від захворювань, спричинених надмірними фізичними, психологічними навантаженнями та умовами ведення бойових дій.
Для позивача ця справа має виняткове значення, оскільки крім фінансового аспекту, справа має для позивача глибоке особисте та моральне значення, адже пов'язана з юридичною оцінкою обставин смерті його батька та з питанням рівності підходу держави до сімей військовослужбовців, які загинули або померли під час виконання обов'язків із захисту держави.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстав для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення, позивач зазначив, що вона подана на підставі пунктів 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС Кодексу, а заявлення одночасно цих підстав є вимушеним та зумовлене наявністю протилежних і взаємовиключних правових висновків Верховного Суду з одного й того самого питання застосування абзаців 1 та 6 пункту 2 Постанови № 168 у подібних правовідносинах.
Позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, згідно з яким смерть військовослужбовця настала в період дії воєнного стану безпосередньо під час виконання заходів із забезпечення оборони України та встановлений військово-лікарською комісією причинний зв'язок захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини свідчить про наявність правових підстав для визначення розміру одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн відповідно до частини 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII в редакції Закону від 29.07.2022 № 2489-IX, яка застосовується з 24.02.2022.
Водночас суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, врахував протилежні висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24 та від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24, відповідно до яких абзац перший пункту 2 Постанови № 168 не може застосовуватися автономно (самостійно) без абзацу 6, оскільки право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн пов'язується виключно з умовами, визначеними абзацом шостим цього пункту, а саме із наявністю поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, та смертю внаслідок такого ушкодження, і за відсутності цих умов смерть від захворювання, навіть пов'язаного із захистом Батьківщини, не є підставою для виплати 15 000 000 грн.
За таких обставин позивач з метою забезпечення ефективного доступу до касаційного перегляду та формування єдності судової практики, одночасно посилається як на неврахування судом апеляційної інстанції однієї правової позиції Верховного Суду, так і на необхідність відступлення від іншої, яка була покладена в основу оскаржуваного рішення.
Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктами 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2026 у справі № 580/5634/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/5634/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Судді Н. В. Шевцова
С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій