16 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/6965/25
адміністративне провадження №К/990/10540/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 560/6965/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27 червня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу), січень 2008 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Відповідно до матеріалів касаційної скарги заявник у прохальній частині просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі №560/6965/25.
Водночас з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №560/6965/25 відсутнє.
З огляду на викладене, касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначеного недоліку шляхом подання уточненої касаційної скарги із належним зазначенням судового рішення (судових рішень), що оскаржується.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, оформленої з порушенням вимог статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
постановив :
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі № 560/6965/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов