16 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3264/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 (головуючий суддя - Таран С.В., судді: Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
у справі №916/3264/24
за позовом керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 17 315 020,50 грн,
Керівник Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Одеського квартирно-експлуатаційного управління (на теперішній час Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" (далі також - ТОВ "Оператор енергії"), в якому просив визнати недійсними додаткові угоди №1 від 27.07.2021, №2 від 18.08.2021, №3 від 20.08.2021, №4 від 01.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 11.10.2021, №7 від 16.11.2021, №8 від 23.11.2021, №9 від 28.12.2021 та №10 від 12.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021, укладеного між ТОВ "Оператор енергії" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси, а також стягнути з відповідача на користь Одеського квартирно-експлуатаційного управління грошові кошти у розмірі 17 315 020,50 грн.
Господарський суд Одеської області рішенням від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 у задоволенні позову відмовив повністю.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 18.02.2026 рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод №1 від 27.07.2021, №2 від 18.08.2021, №3 від 20.08.2021, №4 від 01.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 11.10.2021, №7 від 16.11.2021, №8 від 23.11.2021 та №10 від 12.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021, укладеного між ТОВ "Оператор енергії" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси, та про стягнення з ТОВ "Оператор енергії" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса грошових коштів у розмірі 17 315 020,50 грн скасував, позов в цій частині задовольнив, в частині розподілу судових витрат змінив, в решті рішення залишив без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оброни України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" задовольнити частково.
Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 27.07.2021, №2 від 18.08.2021, №3 від 20.08.2021, №4 від 01.09.2021, №5 від 24.09.2021, №6 від 11.10.2021, №7 від 16.11.2021, №8 від 23.11.2021 та №10 від 12.01.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37 від 05.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса грошові кошти у розмірі 17315020,50 грн.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 286977,31 грн.".
Стягнув з ТОВ "Оператор енергії" на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 344 372,78 грн.
ТОВ "Оператор енергії" звернулося 24.02.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 у справі №916/3264/24, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Скаржник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, яким задоволено дев'ять вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 43 603,20 грн (3 028 х 9 немайнових вимог х 200% ставки) х 0,8 коефіцієнт пониження) та у сумі 415 560,49 грн (17 315 020,50 х 1,5%) х 200% ставки) х 0,8 коефіцієнт пониження). Загальна сума судового збору становить 459 163,69 грн.
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ТОВ "Оператор енергії" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у цій справі підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, а саме подання Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 459 163,69 грн, за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 у справі №916/3264/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор енергії", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна