12 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/1629/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 : Тютюнник Ю.О.,
ОСОБА_2.: не з'явився,
Керуючий реструктуризацією: Юрченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 (колегія суддів у складі: Таран С.В. - головуючий, Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
у справі №916/1629/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Стислий зміст заяви та хід розгляду справи
1. ОСОБА_1 (далі - Боржник) у квітні 2025 року подав до господарського суду заяву про власну неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованості перед ОСОБА_2 , підтвердженої рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18.06.2024 у справі №522/9365/23 та ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2019 у справі №522/12804/19 про затвердження мирової угоди.
2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
3. 15.05.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.
4. 07.07.2025 керуючий реструктуризації боргів Боржника подав заяву про закриття провадження у справі (далі - Заява) у зв'язку з ненадходженням заяв кредиторів з грошовими вимогами до Боржника.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. 18.06.2025 керуючий реструктуризації боргів Боржника подав господарському суду звіт про результати перевірки декларацій Боржника №02-85/21 від 18.06.2025, за змістом якого не виявлено недоліків у деклараціях про майновий стан Боржника за 2022-2025 роки, та копію адресованого ОСОБА_2 листа-повідомлення №02-85/18 від 10.06.2025, у якому роз'яснено можливість подання до Господарського суду Одеської області у межах розгляду справи про неплатоспроможність Боржника письмової заяви з вимогами до Боржника та можливі правові наслідки незвернення з відповідною заявою.
6. На підтвердження зазначеного листа-повідомлення №02-85/18 від 10.06.2025 керуючий реструктуризації надав, зокрема, опис вкладення в цінний лист №0200255368302 від 10.06.2025, згідно з яким адресатові у вказаному поштовому відправленні надіслано лист-повідомлення №02-87/18 від 10.06.2025.
7. 24.06.2025 керуючий реструктуризації боргів Боржника подав клопотання про долучення доказів, а саме: листа-повідомлення №02-85/20 від 24.06.2025 щодо можливості подання до господарського суду в межах справи про неплатоспроможність Боржника письмової заяви з вимогами до Боржника та можливих правових наслідків незвернення з такою заявою. На підтвердження надіслання ОСОБА_2 зазначеного листа повідомлення керуючий реструктуризації боргів Боржника надав, зокрема, опис вкладення в цінний лист від 24.06.2025, який не містить номера поштового відправлення.
8. 30.06.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника подав клопотання про долучення доказів, а саме: копії поштового конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором №0200255368302 та роздруківки з веб-сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення №0200255368302. Доказів щодо вмісту зазначеного конверту до клопотання не додано.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2025, зокрема, провадження у справі про неплатоспроможність Боржника закрито; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.
10. Обґрунтовуючи своє рішення, господарський суд першої інстанції зазначив, зокрема, наявні підстави для застосування положень пункту 8 частини 1, частини 4 статті 90 КУзПБ, оскільки кредиторських вимог до боржника не заявлено, а погодити план реструктуризації боргів боржника або прийняти рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника є неможливим.
11. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 зазначену ухвалу скасовано, справу направлено до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
12. Постанову мотивовано відсутністю у матеріалах справи належних доказів інформування ОСОБА_2 щодо існування цієї справи про неплатоспроможність Боржника та щодо правових наслідків неподання ним заяви з грошовими вимогами до боржника.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити без змін ухвалу господарського суду першої інстанції.
14. Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. Боржник вважає, що висновки місцевого господарського суду узгоджуються з нормами КУзПБ та правовою позицією щодо їх застосування, викладеною в постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №921/39/21, щодо передумов для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
16. Водночас Боржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду про застосування пункту 8 частини 5 статті 119, частин 2, 4 статті 122 КУзПБ у подібних правовідносинах щодо можливості скорочення строків провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності кредиторів.
17. Боржник заперечує проти висновку апеляційного господарського суду про те, що оскаржену ухвалу господарського суду першої інстанції ухвалено в попередньому засіданні.
18. Також Боржник наголошує, що керуючий реструктуризацією боргів Боржника неодноразово направляв ОСОБА_2 повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника та надав господарському суду належні докази такого повідомлення. Водночас Правила надання послуг поштового зв'язку в редакції від 09.10.2024 не передбачають обов'язку працівника пошти вказувати номер поштового відправлення на примірнику опису вкладення, що видається відправникові.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
20. Відзив мотивовано тим, що господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у матеріалах справи належних доказів надіслання ОСОБА_2 як потенційному кредитору відповідних листів-повідомлень, враховуючи вид поштового відправлення, яким надіслано лист (цінне з описом); невідповідність адреси одержувача, зазначеної у поштовому відправленні, адресі ОСОБА_2 ; відсутність повідомлення про вручення поштового відправлення (із зазначенням відповідної поштової адреси) чи відомостей про причини його невручення.
21. ОСОБА_2 наголошує, що в цій справі не було постановлено ухвалу про призначення судового засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі. Відповідно, господарський суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі про неплатоспроможність Боржника у попередньому засіданні.
22. Також ОСОБА_2 вважає, що скорочення строків здійснення провадження про неплатоспроможність призвело до порушення правил та умов проведення відповідних процедур у справі про банкрутство, до порушення закону при вчиненні окремих процесуальних дій у межах кожної із цих процедур, до обмеження прав кредиторів та інших учасників на вчинення окремих процесуальних дій у справі про банкрутство, на реалізацію ними відповідних, передбачених законом прав.
Позиція Верховного Суду
23. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
24. Предметом касаційного перегляду є законність та обґрунтованість постанови господарського суду апеляційної інстанції, ухваленої за наслідками перегляду ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ (у чинній редакції) у зв'язку з незаявленням кредиторами грошових вимог до Боржника.
25. Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
26. Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
27. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
28. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
29. З пояснювальної записки до проєкту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
30. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
31. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
32. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п'ятої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичної особи" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
33. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
34. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
35. Подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20, ухваленій у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.
36. Тобто процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
37. Особливості застосування процедури банкрутства до провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи передбачено Книгою п'ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
38. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
39. Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
40. Про введення процедури реструктуризації боргів боржника господарський суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (частина 5 статті 119 КУзПБ).
41. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
42. Ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
43. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
44. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини 1 статті 120 КУзПБ).
45. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 КУзПБ).
46. Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
47. Зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини 4 статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк.
48. Такими правовими наслідками можуть бути закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог) із застосуванням наслідків передбачених частиною 4 цієї статті, після вчинення дій визначених КУзПБ та правовими висновками Верховного Суду щодо подальшого руху справи за відсутності заявлених кредиторських вимог.
49. Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк позбавляє змісту зобов'язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проєкту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
50. Поряд з цим, порядок проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначений статтею 122 КУзПБ, згідно з частинами 2, 3 якої попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
51. Відповідно до частини 4 вказаної статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
52. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 зокрема зазначив, що аналіз положень статей 45, 90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для висновку про відсутність підстав у господарського суду для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника станом на дату проведення такого засідання, у тому числі й у межах визначеного частиною 1 статті 45 цього Кодексу строку. Натомість у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкурсні кредитори не подали до попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою:
1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;
2) призначити відповідно до пункту 2 частини 4 статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
53. Згідно з пунктами 2, 4, 6, 7 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
54. Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
55. З огляду на викладене Верховний Суд у вказаній постанові у справі №921/39/21 дійшов висновку, що у випадку наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог частини 1 статті 45 КУзПБ не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та подальшого ігнорування таким кредитором свого обов'язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов'язку, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
56. Водночас Верховний Суд у вказаній постанові наголосив, що в такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи - боржника, господарський суд зобов'язаний перевірити наявність визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
57. У справі, що розглядається, Боржник скористався своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи задля отримання можливості бути звільненим від боргів за результатами відповідних реабілітаційних судових процедур. При цьому Боржник послався на неможливість виконання ним грошових зобов'язань перед ОСОБА_2 , підтверджених рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 18.06.2024 у справі №522/9365/23 та ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 07.11.2019 у справі №522/12804/19 про затвердження мирової угоди.
58. Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника зазначений кредитор у передбаченому статтею 45 КУзПБ порядку не подав заяви про грошові вимоги до Боржника.
59. Оскільки станом на 15.07.2025 не було подано письмових заяв з грошовими вимогами до Боржника, господарський суд першої інстанції визнав необхідним закрити провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ із застосуванням наслідків, передбачених частиною 4 зазначеної статті.
60. Верховний Суд погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про передчасність закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника у зв'язку з неврахуванням місцевим господарським судом висновків щодо правильного застосування положень пункту 8 частини 1 статті 90, статей 122, 123 КУзПБ та алгоритму дій господарського суду в разі незвернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема, викладених у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №921/39/21. Зокрема зазначений алгоритм спрямований на забезпечення реалізації потенційним кредитором права на заявлення грошових вимог до боржника та дотримання балансу інтересів учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
61. Так, апеляційний господарський суд слушно зазначив про те, що місцевий господарський суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у попередньому засіданні без призначення відповідно до пункту 2 частини 4 статті 122 КУзПБ судового засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
62. Верховний Суд вважає безпідставними заперечення Боржника проти наведеного висновку, адже вони не ґрунтуються на змісті ухвал господарського суду першої інстанції: від 15.05.2025, якою відкрито провадження у справі про неплатоспроможність і призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 24.06.2025; та від 24.06.2025, якою призначено розгляд справи на 15.07.2025 через необхідність надання нових доказів. Зокрема, в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали від 24.06.2025 не зазначено про призначення засідання саме для вирішення питання про закриття провадження у справі або перехід до процедури погашення боргів тощо.
63. Також за змістом зазначених ухвал від 15.05.2025 і від 24.06.2025, господарський суд першої інстанції не зобов'язував керуючого реструктуризацією боргів Боржника письмово повідомити ОСОБА_2 як потенційного кредитора, зазначеного Боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заборгованість перед яким стала підставою для відкриття такого провадження, щодо правових наслідків неподання ним у порушення вимог частини 1 статті 45 КУзПБ заяви з грошовими вимогами до Боржника.
64. Натомість при постановленні ухвали про закриття провадження у справі місцевий господарський суд виходив із того, що керуючий реструктуризації боргів Боржника вжив заходів з додаткового повідомлення кредиторів про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, про можливість звернення з кредиторською заявою до цієї справи та про наслідки незвернення з кредиторськими вимогами; таке повідомлення кредитору було надіслано 24.06.2025, про що свідчать поштові квитанції, додані до матеріалів справи.
65. Проте, надавши правову оцінку доказам з цього питання, які подав керуючий реструктуризації боргів Боржника, апеляційний господарський суд встановив, що вони не підтверджують обставин надіслання ОСОБА_2 саме повідомлень №02-85/18 від 10.06.2025 і №02-85/20 від 24.06.2025. Зокрема, опис вкладення у цінний лист №0200255368302 від 10.06.2025 підтверджує надіслання ОСОБА_2 листа №02-87/18 від 10.06.2025, копії якого в матеріалах справи немає, що унеможливлює встановлення його змісту. Водночас опис вкладення у цінний лист від 24.06.2025 сам по собі не надає можливості належно ідентифікувати відповідне поштове відправлення, а доказів щодо вмісту поштового конверту зі штрих-кодовим ідентифікатором №0200255368302, копію якого надано разом із роздруківкою з веб-сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення №0200255368302, матеріали справи не містять.
66. Верховний Суд відхиляє аргументи Боржника про надання ним належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника тощо, оскільки вони по суті зводяться до незгоди з висновками господарського суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів, встановлення інших обставин. Однак переоцінка доказів, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.
67. Водночас Верховний Суд приймає до уваги, що в мотивувальній частині відповідної ухвали місцевого господарського суду, на відміну від оскаржуваної постанови, окрім загального посилання на наявні у справі поштові квитанції, немає конкретних висновків щодо оцінки наданих керуючим реструктуризації боргів Боржника в їх сукупності.
68. З огляду на встановлені вказаною статтею межі, Верховний Суд також не надає оцінки обставинам, викладеним у відзиві на касаційну скаргу, які не були встановлені господарськими судами попередніх інстанцій.
69. Крім того, зміст ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника не дає підстав для висновку, що її постановлено за наслідками дослідження та надання правової оцінки всім обставинам, які свідчать про добросовісність або недобросовісність Боржника у цій справі. У вказаній ухвалі не зазначено про надання господарським судом правової оцінки звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій Боржника, який мав бути направлений суду не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання; вчинення керуючим реструктуризацією дій з виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; з'ясування обставин наявності / відсутності відкритих щодо Боржника виконавчих проваджень та направлення (в разі наявності) ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника відповідному органу державної виконавчої служби / приватному виконавцю тощо.
70. З огляду на викладене апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував зазначену ухвалу та передав справу для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.
71. Разом з тим стосовно наведених у касаційній скарзі доводів про необхідність формування позиції щодо застосування положень пункту 8 частини 5 статті 119, частин 2, 4 статті 122 КУзПБ у контексті можливості скорочення строків провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності кредиторів Верховний Суд зазначає таке.
72. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 дійшов висновку, зокрема, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини 11 статті 126 КУзПБ. Водночас саме по собі визнання допустимості закриття провадження у справі до спливу тримісячного строку не звільняє господарський суд від обов'язку дотриматися встановленого КУзПБ процесуального порядку та забезпечити реалізацію процесуальних прав осіб, на яких таке судове рішення безпосередньо впливає.
73. При цьому Верховний Суд зауважив, що хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини 5 статті 119, частини 11 статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини 7, пункту 2 частини 8 статті 123 КУзПБ.
74. Тобто частина 11 статті 126 КУзПБ передбачає окрему підставу для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, зокрема, конкретизує момент, з якого вона підлягає застосуванню. Однак положення наведеної норми не виключають можливість закриття провадження з підстав, передбачених іншими нормами КУзПБ, а також не встановлюють універсального правила щодо вирішення питання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність з усіх без винятку підстав лише після спливу тримісячного строку з дня відкриття провадження у такій справі.
75. Інший підхід не відповідав би принципу процесуальної економії господарського судочинства через невиправдане зволікання з вирішенням відповідного питання навіть у тих випадках, коли наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність (крім передбачених частиною 11 статті 126 КУзПБ) є очевидною, що могло б призвести з одного боку до додаткових витрат боржника у процедурі неплатоспроможності, а з іншого боку до безпідставного затягування дії мораторію на задоволення вимог кредиторів тощо.
76. З огляду на викладене закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ до закінчення тримісячного строку не є саме по собі підставою для висновку про позбавлення кредиторів можливості подати заяву з грошовими вимогами до боржника. Що узгоджується з підходом Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 05.03.2026 у справі №920/356/25.
77. Однак висновки апеляційного господарського суду в цій справі не суперечать наведеному, адже в оскаржуваній постанові саме зазначено, що законодавець не встановлює заборони на скорочені, порівняно з встановленими КУзПБ, строки для проведення окремих процедур та для вчинення окремих процесуальних дій у справі про неплатоспроможність.
78. Водночас господарський суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що скорочення таких строків не має призводити до порушення правил та умов проведення відповідних процедур, до порушення закону при вчиненні окремих процесуальних дій у межах кожної з цих процедур, до обмеження прав кредиторів та інших учасників на вчинення окремих процесуальних дій у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на реалізацію ними відповідних, передбачених законом прав, а також до обмеження захисту та відновлення цих прав у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
79. Перевірка дотримання вимог законодавства та забезпечення прав учасників справи під час розгляду справи про банкрутство (неплатоспроможність) має бути здійснена на підставі оцінки конкретних обставин такої справи в їх сукупності та взаємозв'язку.
80. У цій справі місцевий господарський суд ввів процедуру реструктуризації боргів Боржника ухвалою від 15.05.2025, а закрив провадження у справі ухвалою від 15.07.2025. Однак протягом зазначеного строку господарський суд першої інстанції не вчинив усіх необхідних дій, зокрема, передбачених постановою Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №921/39/21. Як уже зазначалось, місцевий господарський суд не здійснив перевірку добросовісності Боржника, не призначив окреме судове засідання для вирішення питання щодо переходу до наступної процедури банкрутства або закриття провадження у справі. До того ж ОСОБА_2 як потенційному кредитору, зазначеному Боржником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не було забезпечено можливості надати заяву з грошовими вимогами до Боржника шляхом належного повідомлення його про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.
81. Враховуючи сукупність наведених обставин, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про передчасність постановлення господарським судом першої інстанції ухвали про закриття провадження у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
82. Звертаючись з касаційною скаргою, Боржник не довів неправильного застосування господарськими судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
83. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Розподіл судових витрат
84. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №916/1629/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков