11 березня 2026 року Справа № 926/3458/25
За позовом Чернівецького обласного центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни
за участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Філія Чернівецького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"
про стягнення коштів в сумі 167850,00 грн
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від позивача - Струцинська К.С.
від відповідача - Єфтемій Р. Ф.
від третіх осіб - не з'явились
Чернівецький обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни про стягнення коштів в сумі 167850,00 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) кошти мікрогранту у сумі 62850,00 грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Ощадбанк", код 00032129, стягувач - Чернівецький обласний центр зайнятості (вул. Університетська, буд. 31, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ 05392708). Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернівецького обласного центру зайнятості (вул. Університетська, буд. 31, м. Чернівці, Чернівецька область, 58000, код ЄДРПОУ 05392708) 1515,40 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
02 березня 2026 року представник Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни через підсистему "Електронний суд" подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №798), в якій відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 17000,00 грн.
В обгрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що рішенням від 23 лютого 2026 року у справі №926/3458/25 судом було задоволено позов частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни кошти мікрогранту у сумі 62850,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Представником відповідача в судовому засіданні 11 лютого 2026 року було заявлено усне клопотання про те, що буде подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами у встановлений Господарсько процесуальним кодексом строк. Крім того, представник відповідача зазначає, що в судовому засіданні надавалася копія договору №24/2025 про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 14 жовтня 2025 року.
З огляду на викладене, просить суд стягнути з позивача Чернівецького обласного центру зайнятості на користь відповідача Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000,00 грн та ухвалити відповідне додаткове рішення.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02 березня 2026 року заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 03 березня 2026 року призначено розгляд заяви представника Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення (вх. №798 від 02 березня 2026 року) у судовому засіданні на 11 березня 2026 року.
04 березня 2026 року представник Чернівецького обласного центру зайнятості через підсистему "Електронний суд" направила до суду клопотання (вх.876) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому представник дійшла висновку про обгрунтованість витрат на правничу допомогу у сумі 13233,00 грн, а також вважає, що витрати відповідача на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з позивача у розмірі 4954,44 грн.
При цьому в означеному клопотанні представник позивача звертає увагу суду на той факт, що Чернівецький обласний центр зайнятості є державною організацією, яка є розпорядником коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, стягнення з якого завдасть збитків державі, що витрати, які відповідач має намір стягнути, є не співмірними із складністю справи та ціною позову, що справа є малозначною, заявлені до стягнення витрати на допомогу адвоката є надмірними, з урахуванням чого просить суд відмовити у стягненні з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн .
Представник Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни у судовому засіданні 11 березня 2026 року просив суд заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн задовольнити.
Представник Чернівецького обласного центру зайнятості у судовому засіданні 11 березня 2026 року просила суд у задоволенні заяви представника відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи в частині розподілу судових витрат, суд встановив наступне.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Питання розподілу витрат на правничу допомогу адвоката у рішенні від 23 лютого 2026 року суд не вирішував у зв'язку із заявленою в судовому засіданні 11 лютого 2026 року заявою представника відповідача адвоката Єфтемія Р.Ф. про те, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі.
Судом встановлено, що такі докази були надані представником відповідача своєчасно, разом із заявою від 02 березня 2026 року.
Вище зазначено, що рішенням від 23 лютого 2026 року у справі № 926/3458/25 частково задоволено позов Чернівецького обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни про стягнення коштів у сумі в сумі 167850,00 грн, стягнуто з відповідача на користь позивача кошти мікрогранту у сумі 62850,00 грн та 1515,40 грн судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
Так, відсоток задоволення позовних вимог складає 37,44% (62850,00 грн х 100 : 167850,00 грн).
Згідно з ордером серії СЕ № 1124575 від 28 жовтня 2025 року правову допомогу відповідачу Фізичній особі-підприємцю Куташ Ірині Миколаївні у Господарському суді Чернівецької області надавав адвокат Єфтемій Роман Флорович на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/2025 адв від 14 жовтня 2025 року.
За змістом поданого суду договору № 24/2025 адв про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 14 жовтня 2025 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем Єфтемієм Романом Флоровичем (Юрист) і Фізичною особою-підприємцем Куташ Іриною Миколаївною (Клієнт) юрист за дорученням клієнта бере на себе зобов'язання надати в межах дії цього договору правову допомогу з приводу захисту прав та інтересів клієнта по справі № 926/3458/25 за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни про стягнення коштів отриманого мікрогранту в сумі 167850,00 грн, а саме: вивчення та юридичний аналіз матеріалів справи, надання юридичних консультацій, підготовка заяв, запитів, клопотань тощо, підготовка відзиву, інших процесуальних актів, клопотань, скарг, в т.ч. апеляційних та касаційних скарг, представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернівецької області, а в разі необхідності в суді апеляційної та касаційної інстанції (пункти 1.2, 1.2.1-1.2.5).
Вартість юридичних послуг за договором № 24/2025 адв від 14 жовтня 2025 року визначається в деталізованому рахунку (рахунках), який виставляється юристом клієнту виходячи з наданого обсягу послуг та витраченого часу на їх надання з розрахунку 2000 грн/розрахункова година, а також витраченого часу на добирання/очікування, необхідне для надання цих послуг, з розрахунку 1000 грн/розрахункова година. Вимірними одиницями витраченого часу (розрахункових годин) є 30 хвилин та 1 година, мінімальна вимірна одиниця 30 хвилин (пункт 4.1.1).
Згідно з підпунктом 4.2.1 означеного договору розрахунки за юридичні послуги здійснюються клієнтом протягом трьох днів з дня виставлення юристом рахунку, на вимогу сторін виконання наданих послуг оформлюється актом (актами) приймання-передачі, який підписується сторонами після виставлення рахунку (пункт 5.1).
Юристом Єфтемієм Романом Флоровичем виставлено Фізичній особі-підприємцю Куташ Ірині Миколаївні рахунок № 24/2025 від 26 лютого 2026 року до договору про надання правової допомоги за договором № 24/2025 адв від 14 жовтня 2025 року та сторонами підписано акт № 24/2025 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 26 лютого 2026 року, згідно з якими відповідачу Фізичній особі-підприємцю Куташ Ірині Миколаївні надані юридичні послуги на суму 17000,00 грн, а саме:
- ознайомлення з матеріалами справи № 926/3458/25 - 28 жовтня 2025 року, витрачений час 1 год.;
- підготовка відзиву на позовну заяву у справі № 926/3458/25 та його подача до господарського суду через систему "Електронний суд" - 28 жовтня 2025 року, витрачений час 3 год.;
- підготовка заяв про долучення доказів до справи №926/3458/25 та подача заяв до господарського суду - 02 грудня 2025 року витрачений час 30 хв., 16 грудня 2025 року витрачений час 30 хв.;
- представництво інтересів в Господарському суді Чернівецької області в справі № 926/3458/25: 29 жовтня 2025 року - витрачений час 30 хв., 03 грудня 2025 року - витрачений час 30 хв., 17 грудня 2025 року - витрачений час 30 хв., 19 січня 2026 року - витрачений час 1 год., 11 лютого 2026 року - витрачений час 30 хв., 23 лютого 2026 року - витрачений час - 30 хв.
Згідно вказаних документів юристом витрачено 8 годин 30 хвилин на надання юридичних послуг, згідно з розцінкою вартості послуг у пункті 4.1.1 - 2000,00 грн за розрахункову годину, вартість наданих послуг сукупно складає 8 год.30 хв. х 2000,00 грн = 17000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Приписи статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 905/1840/21).
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 5 цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Критерії оцінки поданих заявником доказів для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Оцінивши види і обсяг наданої відповідачу юридичної допомоги суд зазначає, що правнича допомога в частині ознайомлення адвоката Єфтемія Р.Ф. з матеріалами справи № 926/3458/25, підготовки відзиву на позовну заяву та підготовка заяв про долучення доказів та їх подача до суду загальною тривалістю 5 год на суму 10000,00 грн. (5 х 2000) є реальною, дійсною та необхідною, очевидної неспівмірності обсягу наданих послуг та розміру витрат на їх оплату із складністю справи та витраченим адвокатом часу суд не вбачає.
Разом з тим, судом встановлено, що загальна тривалість проведених у справі судових засідань 29 жовтня 2025 року, 03 грудня 2025 року, 17 грудня 2025 року, 19 січня 2026 року, 11 лютого 2026 року, 23 лютого 2026 року згідно з протоколами судових засідань складає 1 год. 39 хв., а не 3 години 30 хв., як вказано в акті № 24/2025 приймання-передачі наданих юридичних послуг від 26 лютого 2026 року.
Отже, вартість послуг на представництво інтересів відповідача в судових засіданнях у розмірі 7000,00 грн ((3 год. х 2000,00 грн.) + (1/2 год. х 2000,00 грн.)) є завищеною, виходячи з дійсної тривалості судових засідань, під час яких адвокат Єфтемій Р.Ф. здійснював представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Куташ І.М. Вартість відповідних послуг має складати 4000,00 грн з розрахунку 2 год. (1 год. 39 хв. фактична тривалість судових засідань) х 2000,00 грн, враховуючи умову пункту 4.1.1 договору № 24/2025 адв від 14 жовтня 2025 року, згідно з яким мінімальною вимірною одиницею витраченого юристом часу є 30 хвилин.
Таким чином, суд доходить до висновку, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у сумі 14000,00 грн (10000,00 грн + 4000,00 грн).
При цьому, суд бере до уваги висловлену у пункті 62 постанови від 01 лютого 2022 року у справі № 910/10935/20 правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, за змістом якої укладення адвокатом договору про надання правничої допомоги в якості фізичної особи-підприємця не позбавляє його статусу адвоката, а тому не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі.
Суд зауважує, що доказів оплати відповідачем рахунку № 24/2025 від 26 лютого 2026 року не подано, втім, відсутність доказів фактичної оплати Фізичною особою-підприємцем Куташ Іриною Миколаївною витрат на професійну правничу допомогу адвоката не позбавляє її права на присудження таких витрат, які мають бути розподілені судом за результатами розгляду справи, незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведених вище правових норм та правової позиції Верховного Суду, за результатами дослідження та оцінки доказів, наданих представником відповідача на підтвердження обгрунтованості і розміру витрат на правничу допомогу адвоката, враховуючи, що рішенням від 23 лютого 2026 року у справі № 926/3458/25 позовні вимоги Чернівецького обласного центру зайнятості задоволено частково і відсоток задоволення складає 37,44%, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з позивача у розмірі 8758,40 грн (14000,00 грн х 62,56%).
В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу на суму 8241,60 грн (17000,00 грн - 8758,40 грн) належить відмовити.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 123, 124, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.798 від 02 березня 2026 року) задовольнити частково.
2. Стягнути з Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, Україна, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 31, код 05392708) на користь Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 8758,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В частині стягнення з Чернівецького обласного центру зайнятості (58000, Україна, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 31, код 05392708) на користь Фізичної особи-підприємця Куташ Ірини Миколаївни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 8241,60 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
У судовому засіданні 11 березня 2026 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) додаткове рішення.
Повне судове додаткове рішення складено та підписано 17 березня 2026 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя Олександр ТИНОК