05 березня 2026 року Справа № 926/3442/25
За позовом Окружної прокуратури міста Чернівці в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України
до Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України
про усунення перешкод у користуванні майном та звільнення приміщення
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Григораш М.І.
Представники:
від прокуратури - Кацап-Бацала Ю.М.
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - Томаш Л.В.
Окружна прокуратура міста Чернівці, діючи в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича, в якій просили суд:
- Фізичній особі-підприємцю Котилеву Василю Костянтиновичу усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г до якого входять: будівлі КПП літ. А, площею 10,50 кв. м., будинок для тваринника літ. Б, площею 907,20 кв.м., будівлі для утримання тварин літ. В, площею 878,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Г, площею 907,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Д, площею 995 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Е, площею 969,20 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Ж, площею 913, 70 кв. м., будівлі кормоцеху літ. З площею 289,6 кв. м., трансформаторна літ. И, навіс літ. К, жомові ями І, силосні ями ІІ, Башту Рожновського ІІІ шляхом їх звільнення від великої рогатої худоби, обладнання для корівників, техніки, кормів та іншого інвентаря призначеного для обслуговування ферми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області в період з 09 січня 2024 року по 29 березня 2024 року (із періодами зупинення) проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (далі - БДСГДС ІСГКР НААН України). Ревізія було встановлено порушення, зокрема встановлено факти використання окремих господарських будівель та споруд сторонніми особами, в тому числі Фізичною особою-підприємцем Котилевим Василем Костянтиновичем для здійснення власної господарської діяльності, а саме: приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г (які він використовує для утримання великої рогатої худоби в якості ферми). Дозволи на спірне використання майна не надавалися.
Також, з даного приводу, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024266010000139 від 09 травня 2024 року з попередньою кваліфікацією частини 1 статті 364 Кримінального кодексу України окружною прокуратурою зібрано матеріали, які свідчать про незаконне, безоплатне користування суб'єктами господарювання задля здійснення власної підприємницької та іншої діяльності, окремих господарських споруд НААН України, що являються державною власністю та які перебувають у оперативному управлінні БДСГДС ІСГКР НААН України.
Водночас, 01 жовтня 2016 року між ліквідатором підприємства-банкрута ДП ДГ «Центральне» Поповичем Д.М. та відповідачем був укладений договір № 2-10/16 про надання послуг по охороні, захисту та забезпеченню (підтримання) майна у належному стані, майно, визначене пунктом 1.2. договору, що складається з комплексу приміщень та споруд до якого входять: стайні - 5 штук, адміністративний будинок, кормоцех, контрольно пропускний пункт, силосні та жомові ями, піднавіс для сіна, башта Рожновського, які розташовані за теперішньою адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г, (згідно договору зазначено 112), власником якого являється НААН України.
Однак, вказаний договір визнано нікчемним судовим рішення в межах справи про банкрутство № 5027/805-б/2012 від 01 листопада 2023 року. На даний час, упродовж 9 років, державне майно використовується відповідачем без законних на те підстав, що створює перешкоди власнику майна ефективно здійснювати повноваження з управління державним майном, забезпечувати його ефективне використання та розпорядження ним, у межах визначених законом.
Також, орган прокуратури вказав, що у пункті 4.11. статуту Державного підприємства дослідного господарства «Центральне» (далі- ДПДГ «Центральне») визначено, що господарству забороняється без дозволу Академії безоплатно передавати в будь-якій формі закріплене за ним державне майно іншим установам, організаціям, підприємствам, а також громадянам. Оплачувана передача іншим установам, підприємствам, організаціям та громадянам будівель, споруд, житла та інших приміщень, обладнання, транспортних засобів та інших основних засобів директором господарства може здійснюватись в установленому законодавством порядку та лише з дозволу Президії Академії.
Оскільки майно належить державі в особі НААН України, оперативним управителем якого є БДСГДС ІСГКР НААН України, а ДПДГ «Центральне» визнано банкрутом, будь-які дозволи від власника майна щодо його використання відповідачем не надавались, жодних прибутків ні власником майна ні оперативним управителем не отримується, договір від 01 жовтня 2016 року № 2-10/16 є нікчемним згідне рішення суду, яке набрало законної сили, а тому відповідач повинен його звільнити з метою усунення перешкод у користуванні вищевказаним майном його власником та постійним користувачем.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2025 року, справу №926/3442/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29 жовтня 2025 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Буковинську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (58025, Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Крижинівського Богдана, буд. 21 А, код 00729868).
16 жовтня 2025 року прокурор через підсистему “Електронний Суд» направив до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх. №4217), які подаються на виконання вимог ухвали суду від 15 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року відкладено підготовче засідання на 12 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року відкладено підготовче засідання на 08 грудня 2025 року. Постановлено явку позивача у судове засідання 08 грудня 2025 року о 10 годині 30 хвилин визнати - обов'язковою.
05 грудня 2025 року представник позивача через підсистему “Електронний Суд» направила до суду письмові пояснення (вх. №5104) у яких також просила суд розгляд справи здійснювати за відсутності позивача.
У вказаних поясненнях представник позивача дублює обґрунтування-висновки органу прокуратри щодо обставин справи та належності заявленої вимоги. Окрім того, представник позивача стверджує, що триваюче правопорушення щодо використання державного майна без будь-яких правових підстав, є перешкодою для власника майна щодо передачі його в оренду іншим особам у відповідності до вимог чинного законодавства, на конкурсній основі та на вигідних умовах для НААН України та БДСГДС ІСГКР НААН України, оскільки приміщення молочно-тваринницької ферми не є вільним, використовується відповідачем у своїй господарській діяльності на підставі нікчемного договору без будь-яких правових підстав упродовж тривалого часу, що є порушенням цивільного законодавства України та інтересів держави в цілому. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що позовна заява підлягає задоволенню повністю.
08 грудня 2025 року відповідач через підсистему “Електронний Суд» направив до суду відзив на позовну заяву (вх. №4184), у якому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.
Не погоджуючись із заявленими вимогами, відповідач у вказаному відзиві зазначає, що у жовтні 2016 року звернувся з листом до Народного депутата України Федорука М.Т щодо надання НААН України згоди на передачу в оренду земельної ділянки та оформлення права оренди будівель недобудованої ферми ДПДГ «Центральне» для створення повноцінного тваринницького комплексу. У відповідь отримав інформацію, що було повідомлено, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не буде зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Тобто Академія позбавлена можливості позитивного вирішення цього питання.
Згодом, а саме 01 березня 2017 року був складений акт безоплатного приймання- передачі основних засобів з балансу ДПДГ «Центральне» на баланс Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 22 грудня 2016 року (протокол № 22). Згідно з яким було передано 152 об'єкти, однак у переліку об'єктів відсутні ті, які були передані відповідачу згідно з договором від 20 квітня 2016 року.
Відповідач вказує, що згідно Акту приймання-передачі від 20 квітня 2016 року отримав комплекс приміщень та споруд розташованих за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 112, які є незавершеним будівництвом для надання послуг захисту та забезпечення збереження (підтримання) майна в належному стані згідно з договором від 20 квітня 2016 року.
Відповідач задається питанням, як можна вимагати усунути перешкоди у користуванні приміщень, яке є незавершеним будівництвом і яке ніким не використовується в силу того, що зруйноване/знищене. Факт зруйнування/знищення незавершених будівництвом об'єктів підтверджується довідкою ДАСУ за результатами перевірки 2021 року.
Одночасно відповідач стверджує, що майже 10 років намагається зберегти та відновити державне майно, однак звернення до Академії, БДСГДС ІСГКР НААН України та народних депутатів України залишились без відповіді, зокрема щодо пропозиції укласти договір оренди або розглянути можливість придбати приміщення.
Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 12 січня 2026 року.
08 грудня 2025 року, після проведеного судового засідання, прокурор через підсистему “Електронний Суд» направила до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх. №5124). Заяву суд задовольнив, надав доступ прокуророві до матеріалів електронної справи та вніс дані до відомостей про учасників справи.
30 грудня 2025 року прокурор через підсистему “Електронний Суд» направив до суду відповідь на відзив (вх. №5463).
Прокурор, окрім аргументів, вказаних у позовній заяві, також зазначає, що заперечення відповідача викладені у відзиві ґрунтуються на обставинах щодо самої передачі основних засобів між банкрутом ДПДГ "Центральне" і БДСГДС ІСГКР НААН України, хоча ці обставини не підлягають доказуванню, так як до матеріалів справи додані рішення суду, яким встановлені вказані обставини. Договір, що є підставою для використання відповідачем державного майна, яке підлягає звільненню в межах заявленого позову, визнаний судом нікчемним в межах справи № 5027/805-б/2012 про що наявне рішення Господарського суду Чернівецької області від 01 листопада 2023 року, яке набрало законної сили. Отже, в межах цієї справи відповідач повинен усунути перешкоди шляхом звільнення комплексу приміщень та споруд за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г шляхом укладення відповідного акту приймання-передачі з власником майна.
На балансі ДПДГ «Центральне», станом на момент укладення договору від 01 жовтня 2016 року спірне майно не перебувало, оскільки Постановою Президії НААН України від 22 грудня 2016 року оформленою Протоколом № 22 з додатком, майно передано на баланс БДСГДС ІСГКР НААН. Передача майна з балансу ДПДГ «Центральне» на баланс БДСГДС ІСГКР НААН відбулася на підставі рішення Президії НААН України як органу управління державним майном та не залежало від волевиявлення (згоди чи не згоди) ДПДГ «Центральне». Твердження відповідача про те, що в БДСГДС ІСГКР НААН та НААН припинені повноваження органів управління спірним майном є помилковим.
Окрім постанови Президії від 22 грудня 2016 року органом управління прийнято Постанову Президії НААН України від 22 грудня 2017 року оформленою протоколом № 18 з додатком щодо передачі окремим переліком основних засобів до яких входять комплекс будівель та споруд, що наразі є предметом спору. У подальшому було оформлено відповідні акти приймання-передачі основних засобів від 18 липня 2018 року, які підписано між посадовими особами БДСГДС ІСГКР НААН України та ліквідатором ДПДГ «Центральне» Рабанюком В.С. та іншими членами комісії. Вказані акти приймання-передачі щодо кожного із приміщень комплексу незавершеного будівництва підписано окремо з детальним описом кожного із приміщень та додано до матеріалів позовної заяви, що спростовує твердження відповідача про відсутність передачі основних засобів між банкрутом та БДСГДС ІСГКР НААН України.
Таким чином, Національна академія аграрних наук України є органом, уповноваженим управляти майном, що є предметом спору і відповідно лише Академія була наділена правом ним розпоряджатись на момент прийняття Постанови від 22 грудня 2016 року Протокол № 22, Постанови Президії НААН України від 27 грудня 2017 року № 18, а також на момент укладення договору від 01 жовтня 2016 року № 2-10/16, оскільки повноважень у сторін договору на вчинення таких правочинів без згоди НААН не було. Вказані обставини підтверджують доводи окружної прокуратури про те, що на момент укладення договору постійним користувачем майна, зокрема незавершеного будівництва комплексу споруд за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г була БДСГДС ІСГКР НААН, а власником та розпорядником була НААН України.
Щодо поліпшення відповідачем державного майна, яке перебувало в зруйнованому стані прокурор зазначає, що відповідач стягнув в судовому порядку 895 тисяч гривень з ДПДГ «Центральне» і більше як 8 років безоплатно користувався державним майном. При цьому, тримаючи на території та в деяких із будівель ферми ВРХ, обладнання, сільськогосподарську техніку, корми, сіно, жом та інше майно - позбавив власника можливості використовувати вказані приміщення на власний розсуд, передати під охорону уповноваженій охоронній організації, яку у 2021 році не було допущено до об'єкту, відновити чи передати на вигідних умовах в оренду за погодженням із НААН України.
До позовної заяви було долучено акти приймання-передачі основних засобів від 18 липня 2018 року на виконання Постанови Президії, протоколу № 22 якими передано кожен із об'єктів, що входять до комплексу споруд молочно-тваринницької ферми в яких в т.ч. і відображено інформацію про те, що комплекс являється незавершеним будівництвом, із % зносу, станом кожної із будівель та споруд, та інше.
Також прокурор вказує, що у самому договорі, який судом визнано нікчемним йдеться про майно, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 (теперішня адреса: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 - Г) та складається з комплексу приміщень та споруд, до якого входять: стайні - 5 штук, адміністративний будинок, кормоцех, контрольно-пропускний пункт, силосні та жомові ями, піднавіс для сіна, башта Рожновського. Неточність між номерацією адреси майна пов'язана із тим, що договір, який визнано судом нікчемним укладено ще до проведення фактичної інвентаризації майна та земель, а також до офіційного присвоєння поштової адреси. Про вказану адресу, що по вул. Каштановій, 112 - Г в м. Чернівці розташоване майно, що перебуває у користуванні відповідача, означене встановлено у самому рішенні суду від 01 листопада 2023 року в межах справи № 5027/805-б/2012.
Крім цього, відповідачем додано до відзиву додатки, які стосуються приватної ферми Котилева В.К. за адресою: м. Чернівці вул. Каштанова 112 "а", яка немає будь-якого відношення до матеріалів справи та предмету позову в межах даної справи.
Протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2025 року проведеного в межах КП №42024266010000139 від 09 травня 2024 року встановлено, що за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 - Г функціонує ферма в якій утримується ВРХ під час огляду були присутні працівники, наявна с/г техніка, корми, сіно, заповнені силосні та жомові ями, використовується водонапірна башта Рожновського та трансформаторна. Також, в ході проведення огляду, працівниками ферми зачинено на замок приміщення кормоцеху літ. З та не надано слідчому доступу для його огляду. Хід проведення огляду місця події зафіксовано на відеокамеру Panasonic, відеозапис з якої додано до позовної заяви через систему електронний суд. Твердження відповідача про те, що оскільки деякі з приміщень ферми перебувають у зруйнованому стані, а тому не використовуються, сприймаються прокурором критично, оскільки навіть на відео підчас огляду зафіксовано факт що у приміщенні однієї із ферм де немає ані вікон ні дверей облаштовано самовигул великої рогатої худоби.
12 січня 2026 року відповідач через підсистему “Електронний Суд» направив до суду: заперечення на відповідь на відзив (вх. №117), клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (вх. №116), клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №114).
У вказаних запереченнях на відповідь на відзив (вх.№117) відповідач повторює позицію, викладену у відзиві, а саме: щодо хронології подій передачі основних засобів на баланс БДСГДС ІСГКР НААН України; щодо передачі відповідачу зруйнованого/знищеного майна, яке було відсутнє в переліку об'єктів, які передавалися на баланс БДСГДС ІСГКР НААН згідно з договором від 20 квітня 2016 року; щодо припинення повноважень БДСГДС ІСГКР НААН та НААН як органів управління ДПДГ "Центральне"; щодо правомірності дій ліквідатора при укладанні договорів з відповідачем про надання на безоплатній основі послуг захисту та забезпечення майна у належному стані від 20 квітня 2016 року №1-04/16 та від 01 жовтня 2016 року №2-10/16. Щодо стягнення в судовому порядку коштів на відновлення майна відповідач, заперечуючи, звертає увагу суду на те, що даний факт не стосується предмета спору у даній справі.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року постановлено: у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (вх. №116 від 12 січня 2026 року) відмовити; у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №114 від 12 січня 2026 року) відмовити; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 26 січня 2026 року.
23 січня 2026 року прокурор через підсистему “Електронний Суд» подала до суду додаткові пояснення (вх. №309), в яких зазначила, що договір від 20 квітня 2016 року №1-04/16 про надання на безоплатній основі послуг захисту та забезпечення майна у належному стані втратив чинність у зв'язку з укладенням договору від 01 жовтня 2016 року №2-10/16, де сторони у пункті 5.6 дійшли про це взаємної згоди. Договір від 01 жовтня 2016 року визнаний судом нікчемним. Ні у відзиві, ні у запереченнях на відповідь на відзив відповідачем не зазначено, на підставі яких документів він користується майном по вул. Каштанова, 112-Г, м. Чернівці. Належне відповідачу майно знаходиться по вул. Каштанова, 112-А. Прокурор також просить суд не приймати судом як докази документи, подані відповідачем з пропуском процесуальних строків.
26 січня 2026 року відповідач через підсистему “Електронний Суд» направив до суду: клопотання про повернення у підготовче провадження (вх. №295) та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №296).
Одночасно, 26 січня 2026 року представник Державного підприємства дослідного господарства “Центральне» звернувся до суду із заявою про вступ третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (вх. №303).
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року постановлено: у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича про повернення у підготовче провадження (вх. №295 від 26 січня 2026 року) відмовити; у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. №296 від 26 січня 2026 року) відмовити; у задоволенні заяви Державного підприємства дослідного господарства “Центральне» про вступ третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (вх. №303 від 26 січня 2026 року) відмовити; відкласти розгляд справи по суті на 11 лютого 2026 року.
У судовому засіданні 11 лютого 2026 року оголошено перерву до 23 лютого 2026 року.
23 лютого 2026 року прокурор через підсистему "Електронний Суд" подав до суду клопотання (вх.№710) про часткове закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
У вказаному вище клопотанні прокурор повідомляє, що третьою особою в особі БДСГДС ІСГКР НААН України 20 лютого 2026 року здійснено комісійний огляд приміщень, які являються предметом спору в межах даної справи. Реєстраційний номер об'єктів нерухомості згідно інформації Державного реєстру на нерухоме майно 1891903873101. Встановлено, що частина приміщень наразі вільна, відсутні перешкоди у користуванні майном його законним власником.
У зв'язку із чим, провадження в цій частині необхідно закрити на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору щодо усунення перешкод у користуванні наступними приміщеннями: будівлі КПП літ. А, площею 10,50 кв. м., будинок для тваринника літ. Б, площею 907,20 кв.м., будівлі для утримання тварин літ. В, площею 878,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Г, площею 907,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Д, площею 995 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Ж, площею 913, 70 кв. м., жомова яма І, силосна яма (одна права), Башту Рожновського ІІІ.
У судовому засіданні 23 лютого 2026 року оголошено перерву до 25 лютого 2026 року.
Позивач явку належного представника у судове засідання 25 лютого 2026 року не забезпечив.
Прокурор у судовому засіданні 25 лютого 2026 року просила суд позовні вимоги задовольнити з врахуванням клопотання про закриття провадження у справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 25 лютого 2026 року просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у судовому засіданні 25 лютого 2026 року просив суд позовні вимоги задовольнити в частині, в іншій частині закрити провадження у справі.
25 лютого 2026 року протокольною ухвалою відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі №926/3442/25 на 05 березня 2026 року.
У судовому засіданні 05 березня 2026 року проголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними та об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
Також, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 922/643/19, від 16 травня 2023 року у справі № 910/17367/20, від 17 серпня 2023 року у справі № 910/4316/22 від 29 січня 2025 року у справі №922/1500/24.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Так, суд звертається до низьки судових рішень, які набрали законної сили і якими встановлені обставини, які не потребують повторного встановлення у даній справі, однак мають значення для ухвалення справедливого, неупередженого рішення з дотриманням усіх засад господарського судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, а також відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 листопада 2012 року за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства Дослідне господарство Центральне (далі по тексту - ДП ДГ «Центральне») Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України (далі по тексту - БДСГДС ІСГКР НААН України). Постановою Господарського суду Чернівецької області від 22 вересня 2016 року у справі №5027/805-б/2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
У рішенні Господарського суду Чернівецької області від 08 лютого 2021 року у справі №5027/805-б/2012 встановлено, що 24 лютого 2000 року було зареєстроване ДП ДГ «Центральне» БДСГДС ІСГКР НААН України на баланс БДСГДС ІСГКР НААН України, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань про включення за № 10381200000000282, присвоєно ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за№ 00729876.
Згідно з пунктом 1.3 Статуту ДП ДГ «Центральне» підприємство підпорядковане безпосередньо - БДСГДС ІСГКР НААН України; загальне підпорядкування - Національній академії аграрних наук України (далі по тексту - НААН України), як органу по управлінню державним майном.
У відповідності до пункту 4.9 Статуту ДП ДГ «Центральне», майно ДП ДГ «Центральне» є державною власністю і закріплене НААН України на праві господарського відання.
З метою забезпечення діяльності підприємства НААН України був створений статутний капітал ДП ДГ «Центральне» в розмірі 4449000,00 гри., про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У склад активів, що були передані в статутний капітал ДП ДГ «Центральне» ввійшла незавершене будівництвом молочно-тваринницька ферма, яка розташована за адресою м.Чернівці вул. Каштанова, буд. 112-А, (далі по тексту - Ферма) а саме 17 об'єктів загальною вартістю 630000,00 грн.
Ферма фактично була готова до здачі в експлуатацію, та використовувалась Позивачем для утримання худоби.
У даний час Ферма перебуває на зберіганні у ОСОБА_1 згідно договору № 2-10/16 про надання послуг по охороні, захисту та забезпеченню збереження (підтримання) майна у належному стані від 01 жовтня 2016 року.
Згідно Переліку установ, організацій та підприємств, які перебувають у віданні Української академії аграрних наук, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1089 від 22 червня 1999 року, ДП ДГ «Центральне» перебуває у віданні НААН України.
Відповідно до статей 1,4,8 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" НААН України є суб'єктом управління об'єктами державної власності, тобто уповноваженим органом щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності НААН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», майновий комплекс НААН України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах НААН України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання НААН України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за НААН України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
Об'єкти майнового комплексу НААН України та об'єкти майнового комплексу національних галузевих академій наук належать відповідно НААН України та національним галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання НААН України та до відання національних галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Безоплатна передача майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, що віднесені до відання НААН України або національних галузевих академій наук, здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення НААН України або національної галузевої академії наук.
Відповідно до статті 5 вищевказаного Закону об'єкти майнового комплексу НААН України та галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, а також статуту НААН України та статутів галузевих академії наук, а також статутів організацій, що віднесені до їх відання.
Статут НААН України затверджено Загальними зборами НААН України від 07 квітня 2016 року. НААН України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа (пункту 1 Статуту).
Майновий комплекс НААН України складається з усіх об'єктів майнового комплексу, які перебувають на балансі НААН України і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за НААН України в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом (пункту 88 Статуту).
Використання державного майна, переданого Н НААН України, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності НААН України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та чинного законодавства (пункту 89 Статуту).
НААН України, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об'єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством (пункту 90 Статуту).
НААН України відповідно до законодавства та цього Статуту користується основними фондами, переданими їй державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства (пункт 91 Статуту).
Згідно пункту 59 Статуту НААН України, Президія в установленому порядку: здійснює в установленому порядку перерозподіл майна між науковими та іншими установами, підприємствами та організаціями, що перебувають у віданні НААН України.
Загальне науково-організаційне керівництво поточною діяльністю НААН України здійснює Президія НААН України. У своїй діяльності президія підзвітна загальним зборам. Президія видає свої рішення у формі постанов (пункт 47 Статуту).
НААН України є органом, уповноваженим управляти майном ДП ДГ «Центральне» і відповідно лише академія наділена правом їм розпоряджатись.
Так, за наслідком встановлених обставин Господарський суд Чернівецької області у рішенні від 08 лютого 2021 року у справі №5027/805-б/2012 дійшов висновку, що Постанову Президії НААН України від 27 грудня 2017 року (протокол № 18) винесено у відповідності до положень Статуту НААН України та норм законодавства, які були чинними на момент її винесення, тому вимоги про скасування Постанови Президії НААН України (Протокол № 18 від 27 грудня 2017 року) не підлягають задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 квітня 2023 року в межах справи про банкрутство № 5027/805-б/2012, встановлено, що 01 жовтня 2016 року між кредитором Котилевим Василем Костянтиновичем та боржником (в особі ліквідатора) було укладено договір № 2-10/16 про надання послуг по охороні, захисту та забезпеченню збереження (підтримання) майна у належному стані.
Відповідно до пункту 1.1. банкрут передав, а кредитор прийняв майно, зазначене в пункту 1.2. Договору, для охорони, захисту та забезпечення збереження (підтримання) в належному стані на умовах та в порядку, що визначені у цьому Договорі. Майно, яке передається, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 та є незавершеним будівництвом, не використовується в господарській діяльності Сторони 1 та складається з комплексу приміщень та споруд, до якого входять: стайні - 5шт., адміністративний будинок, кормоцех, контрольно-пропускний пункт, силосні та жомові ями, піднавіс для сіна, башта Рожновського.
Згідно із акту приймання-передачі майна від 20 квітня 2016 року балансова вартість переданого майна становить 447796,83 грн.
При цьому, судом встановлено, що зі змісту Постанови № 18 НААН України погодилася з пропозицією БДСГДС ІСГКР НААН України щодо безоплатної передачі молочно-тваринницької ферми (незавершене будівництво), розташованої за адресою м. Чернівці вул. Каштанова, буд. 112-А балансовою вартістю 630000,00 грн., з балансу ДП ДГ Центральне на баланс БДСГДС ІСГКР НААН України, а саме, основні засоби згідно додатку: -Контора в кількості 1 шт. вартістю 38495,00 грн; - Котельня в кількості 1 шт. вартістю 14671,94 грн; -Трансформаторна підстанція в кількості 1 шт. вартістю 32164,20 грн; -Насосна в кількості 1 шт. вартістю 1947,78 грн; -Зберігач кормів в кількості 1 шт. вартістю 9306,08 грн; -Силосна яма в кількості 1 шт. вартістю 48938,50 грн; -Силосна яма в кількості 1 шт. вартістю 45314,32 грн; -Силосна яма в кількості 1 шт. вартістю 30172,10 грн; -Водонапірна башта в кількості 1 шт. вартістю 9072,14 грн; -Корівники в кількості 5 шт. загальною вартістю 380656,13 грн; -Інші в кількості 3 шт. загальною вартістю 19261,45 грн.
Із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 07 серпня 2019 року за БДСГДС ІСГКР НААН України зареєстровано право оперативного управління на майно, у тому числі навіс літ. К, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, буд. 112-Г.
Так, суд дійшов висновку, що із дій банкрута вбачається прийняття на себе зобов'язання щодо оплати виконаних кредитором будівельних робіт щодо піднавісу для сіна по вул. Каштанова, 112А в м. Чернівці, проте у банкрута та кредитора не перебувало це майно а ні у власності, а ні у користуванні. Більше того, у 2019 року згадане майно було зареєстровано за БДСГДС ІСГКР НААН України.
Отже, правочин, за яким банкрут прийняв на себе зобов'язання щодо оплати виконаних кредитором будівельних робіт щодо піднавісу для сіна по вул. Каштанова, 112А в м. Чернівці є нікчемним (зміст правочину суперечить статті 876 Цивільного кодексу України, волевиявлення банкрута не відповідає його внутрішній волі, оскільки банкрут не є вигодонабувачем за згаданим правочином), а відтак і зобов'язання у банкрута щодо оплати виконаних будівельних робіт не виникало.
Як вбачається із рішення Господарського суду Чернівецької області від 01 листопада 2023 року у справі №5027/805-б/2012 задовольняючи вимоги кредитора заявлені до ДП ДГ «Центральне» БДСГДС ІСГКР НААН України про стягнення 895696,27 грн, судом було встановлено, що оскільки Договір №2-10/16 про надання послуг по охороні, захисту та забезпеченню збереження (підтримання) майна у належному стані є нікчемним, що встановлено рішенням суду, й саме неправомірними та недобросовісними відповідача діями заподіяно шкоди відповідачу, то й відповідно відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані позивачу.
Отже, як вбачається із тверджень учасників справи та встановлено рішеннями суду, між відповідачем та ДП ДГ «Центральне» було укладено два договори.
20 квітня 2016 року між Котилевим Василем Костянтиновичем та ДП ДГ «Центральне» був укладений договір №1-04/16 про надання на безоплатній основі послуг захисту та забезпечення збереження (підтримання) майна у належному стані.
Згідно з актом приймання-передачі майна від 20 квітня 2016 року відповідач прийняв спірні приміщення та споруди.
01 жовтня 2016 року між Котилевим Василем Костянтиновичем та ДП ДГ «Центральне» було укладено договір № 2-10/16 про надання послуг по охороні, захисту та забезпеченню збереження (підтримання) майна у належному стані.
Відповідно до пункту 1.1. ДП ДГ «Центральне» передало, а ОСОБА_1 прийняв майно, зазначене в пункті 1.2. Договору, для охорони, захисту та забезпечення збереження (підтримання) в належному стані на умовах та в порядку, що визначені у цьому Договорі. Майно, яке передається, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 та є незавершеним будівництвом, не використовується в господарській діяльності Сторони 1 та складається з комплексу приміщень та споруд, до якого входять: стайні - 5шт., адміністративний будинок, кормоцех, контрольно-пропускний пункт, силосні та жомові ями, піднавіс для сіна, башта Рожновського.
Згідно із пунктом 5.6. вказаного договору сторони домовились, що з моменту підписання даного договору, попередній договір, укладений між сторонами 20 квітня 2016 року №1-04/16, втрачає чинність.
Господарським судом Чернівецької області у справі №5027/805-б/2012 було визнано договір № 2-10/16 від 01 жовтня 2016 року нікчемним.
Згідно з частинами 1-2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Поряд з цим, Господарським судом Чернівецької області у справі №5027/805-б/2012 було встановлено, що спірні приміщення та споруди є державною власністю і лише НААН України є органом, уповноваженим управляти майном ДП ДГ «Центральне» і відповідно лише академія наділена правом їм розпоряджатись.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності НААН України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» об'єкти майнового комплексу НААН України та галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, а також статуту НААН України та статутів галузевих академії наук, а також статутів організацій, що віднесені до їх відання.
Використання державного майна, переданого НААН України, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності НААН України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та чинного законодавства (пункт 89 Статуту НААН України від 07 квітня 2016 року).
У відповідності до пункту 4.11 Статуту ДП ДГ «Центральне» від 12 жовтня 2004 року господарству забороняється без дозволу академії безоплатно передавати в будь-якій формі закріплене за ним державне майно іншим установам, організаціям, підприємствам, а також громадянам.
Пунктами 47,59 Статуту НААН України від 07 квітня 2016 року встановлено, що загальне науково-організаційне керівництво поточною діяльністю НААН України здійснює Президія НААН України. У своїй діяльності Президія підзвітна загальним зборам. Президія видає свої рішення у формі постанов. Президія в установленому порядку здійснює перерозподіл майна між науковими та іншими установами, підприємствами та організаціями, що перебувають у віданні НААН України.
Доказів винесення Президією НААН України постанови щодо надання права ДП ДГ «Центральне» безоплатно передавати в будь-якій формі закріплене за ним державне майно відповідачу у матеріалах справи відсутні.
Оскільки преюдиційно встановлений факт, що Постановою президії НААН України належно передано спірне майно БДСГДС ІСГКР НААН України, то означене свідчить про те, що розпорядник майна у момент винесення постанови не був повідомлений і не був проінформований про безоплатне передання майна відповідачу. У сторін правочину не було повноважень на його укладення без згоди НААН України, оскільки такими діями відбулось вилучення державного майна і незаконне заволодіння без уповноваженої згоди на це розпорядника такого майна. Тобто, правочин укладений з порушенням законодавства без належної згоди президії НААН України. Більше того, договір передбачав обов'язок відповідача надавати послуги з збереження майна у належному стані, а матеріалами справи підтверджується факт використання відповідачем наданого на безоплатній основі державного майна без згоди і в порушення вимог законодавства у власних інтересах задля розведення рогатої худоби, у той час, як основний вид діяльності відповідача є 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 1952013334.
З урахуванням встановлених судами обставин, враховуючи положення законодавства та внутрішні статути підприємства, договір №1-04/16 про надання на безоплатній основі послуг захисту та забезпечення збереження (підтримання) майна у належному стані від 20 квітня 2016 року є правочином, який укладений з порушенням законодавства, поза волею головного розпорядника державного майна з метою безоплатного використання у своїх власних цілях відповідачем, а тому порушує публічний порядок і є нікчемним.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.(частини 1-2 статті 228 Цивільного кодексу).
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частинами 1-2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з Постановою президії НААН України від 22 грудня 2016 року протокол №22 «Про безоплатну передачу основних засобів з балансу Державного підприємства «Дослідне господарство «Центральне» Буковинської державної сільськогосподарської станції НААН» на баланс Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН» постановлено: погодитись з пропозицією БДСГДС НААН України щодо безоплатної передачі основних засобів з балансу ДП ДГ «Центральне» БДСГДС НААН України засвідченою підписом президента Я.М. Гадзало та Віце-президента - головного вченого секретаря А.С. Заришняк та скріплено печаткою.
Відповідно до Додатку до Постанови Президії НААН України від 22 грудня 2016 року (протокол №22) затверджено перелік наявного нерухомого майна, яке передається з балансу ДП ДГ «Центральне» БДСГДС НААН України на баланс БДСГДС НААН України.
Згідно додатку до Постанови Президії НААН України № 18 БДСГДС ІСГКР НААН України передані на баланс молочно-тваринницьку ферму (незавершене будівництво), а саме:-Контора в кількості 1 шт. вартістю 38495,00 грн; - Котельня в кількості 1 шт. вартістю 14671,94 грн; -Трансформаторна підстанція в кількості 1 шт. вартістю 32164,20 грн; -Насосна в кількості 1 шт. вартістю 1947,78 грн; -Зберігач кормів в кількості 1 шт. вартістю 9306,08 грн; -Силосна яма в кількості 1 шт. вартістю 48938,50 грн; -Силосна яма в кількості 1 шт. вартістю 45314,32 грн; -Силосна яма в кількості 1 шт. вартістю 30172,10 грн; -Водонапірна башта в кількості 1 шт. вартістю 9072,14 грн; -Корівники в кількості 5 шт. загальною вартістю 380656,13 грн; -Інші в кількості 3 шт. загальною вартістю 19261,45 грн.
Вказану Постанову Президії НААН України № 18 від 27 грудня 2017 року визнано рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08 лютого 2021 року №5027/805-б/2012 правомірною та винесеною у відповідності до норм законодавства.
Актами приймання-передачі основних засобів затвердженого директором БДСГДС НААН України від 18 липня 2018 року ДПДГ «Центральне» БДСГДС ІСГКР передає Буковинській ДСГДС НААН на підставі наказу від 22 грудня 2016 року, протоколу №22, наказу №1 Буковинської ДСГДС від 16 січня 2017 року «Про передачу основних засобів»: - Незавершене будівництво (корівник №6); - Незавершене будівництво (піднавіс для вигулу тварин); - Водонапірна башня; - Силосні ями; - Корівник №5; -Корівник №4; - Корівник №3; - Корівник №2; - Корівник №1; - Зберігач кормів; - Насосна; - Трансформаторна підстанція.
13 квітня 2018 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації Чернівецької міської ради видано Довідку №665 у якій вказано, що з метою впорядкування поштових адрес на території міста, будівлям і спорудам БДСГДС НААН України на вул. Каштановій в м. Чернівці надати поштову адресу: вул. Каштанова, №112-Г в м. Чернівці. На цій адресі розташовані наступні будівлі та споруди: - літ. А - будівля КПП площею 10,50 кв.м; - літ. Б - будинок тваринника площею 907,20 кв.м: - літ. В - будівля для утримання тварин площею 878,70 кв.м: - літ. Г - будівля для утримання тварин площею 907,70 кв.м; - літ. Д - будівля для утримання тварин площею 993,00 кв.м; літ. Е - будівля для утримання тварин площею 969,20 кв.м; - літ. Ж - будівля для утримання тварин площею 913,70 кв.м; - літ. З - будівля кормоцеху площею 289,60 кв.м; - літ. И - трансформаторна; - літ. К - навіс; - І - жомові ями; - ІІ - силосні ями; - ІІІ - башта Рожновського.
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №69/3 від 14 лютого 2019 року вирішено: присвоїти поштову адресу, погодити склад новозбудованих індивідуальних будинковолодінь на території міста Чернівців після проведення інвентаризації та після прийняття їх в експлуатацію (пункт 1); вул. Каштанова, 112-Г - будівлі КПП літ. А загальною площею 10,50 кв.м, будинку тваринника літ. Б загальною площею 907,20 кв.м, будівлі для утримання тварин літ. В загальною площею 878,70 кв.м, будівлі для утримання тварин літ. Г загальною площею 907,70 кв.м, будівлі для утримання тварин літ. Д загальною площею 995,00 кв.м, будівлі для утримання тварин літ. Е загальною площею 969,20 кв.м, будівлі для утримання тварин літ. Ж загальною площею 913,70 кв.м, будівлі кормоцеху літ. З загальною площею 289,60 кв.м, трансформаторній літ И, навісу літ. К жомовим ямам 1, силосним ямам ІІ, башті Рожновського III, які перебувають на балансі Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, у зв?язку із уточненням поштової адреси (пункт 1.7.).
29 травня 2019 року НААН України направила лист-відповідь №10.2-6/257 на звернення БДСГДС НААН від 20 травня 2019 року №03-10/147 у якій повідомила, що БДСГДС НААН передано в користування для виконання статутних завдань на праві оперативного управління, зокрема: будівля КПП- інвентарний номер-101, м. Каштанова, 112Г; - будинок тваринника - інвентарний номер-102, м. Каштанова, 112Г; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-103, м. Каштанова, 112Г; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-104, м. Каштанова, 112Г; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-105, м. Каштанова, 112Г; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-106, м. Каштанова, 112Г; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-107, м. Каштанова, 112Г; будівля кормоцеху - інвентарний номер-108, м. Каштанова, 112Г; трансформаторна - інвентарний номер-109, м. Каштанова, 112Г; навіс- інвентарний номер-110, м. Каштанова, 112Г; жомові ями - інвентарний номер-111, м. Каштанова, 112Г; жомові ями - інвентарний номер-112, м. Каштанова, 112Г; силосні ями- інвентарний номер-113, м. Каштанова, 112Г; силосні ями- інвентарний номер-114, м. Каштанова, 112Г; силосні ями- інвентарний номер-115, м. Каштанова, 112Г; башта Рожновського- інвентарний номер-116, м. Каштанова, 112Г.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, який є додатком до листа ФДМУ від 27 березня 2019 року №10-15-6005 за балансоутримувачем БДСГДС НААН України зареєстровано: будівля КПП- інвентарний номер-101, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 10,5 кв.м.; будинок тваринника - інвентарний номер-102, м. Каштанова, 112Г, площею 907,2 кв.м.; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-103, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 878,7 кв.м.; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-104, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 907,7 кв.м.; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-105, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 995 кв.м.; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-106, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 969,2 кв.м.; будівля для утримання тварин - інвентарний номер-107, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 913,7 кв.м.; будівля кормоцеху - інвентарний номер-108, м. Каштанова, 112Г, площею об'єкта 289,6 кв.м.; трансформаторна - інвентарний номер-109, м. Каштанова, 112Г; навіс- інвентарний номер-110, м. Каштанова, 112Г; жомові ями - інвентарний номер-111, м. Каштанова, 112Г; жомові ями - інвентарний номер-112, м. Каштанова, 112Г; силосні ями- інвентарний номер-113, м. Каштанова, 112Г; силосні ями- інвентарний номер-114, м. Каштанова, 112Г; силосні ями- інвентарний номер-115, м. Каштанова, 112Г; башта Рожновського- інвентарний номер-116, м. Каштанова, 112Г.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №32777276 від 07 серпня 2019 року будівля КПП літ. А площею 10,50 кв.м; будинок тваринника літ. Б площею 907,20 кв.м: будівля для утримання тварин літ. В площею 878,70 кв.м; будівля для утримання тварин літ. Г площею 907,70 кв.м; будівля для утримання тварин літ. Д площею 993,00 кв.м; будівля для утримання тварин літ. Е площею 969,20 кв.м; будівля для утримання тварин літ. Ж площею 913,70 кв.м; будівля кормоцеху літ. З площею 289,60 кв.м; трансформаторна літ. И; навіс літ. К; жомові ями І; силосні ями ІІ; башта Рожновського ІІІ, що розташовані за адресою вул. Каштанова, 112-Г, м. Чернівці, Чернівецької області на праві власності належить державі, НААН України.
26 березня 2024 року уповноваженими працівниками БДСГДС ІСГКР НААН України складено та підписано Акт візуального обстеження основних засобів (нова ферам) за адресою вул. Б. Крижанівського (Каштанова) 112Г, переданих з балансу ДП ДГ «Центральне» на баланс БДСГДС ІСГКР НААН. Під час обстеження було встановлено, що за адресою вул. Каштанова, №112-Г в м. Чернівці знаходиться: 1.2-поверхове приміщення з блоку і цегли, без вікон і дверей , цоколь вкритий карпатським каменю дах покритий шифером проламаний; 2. трансформаторна з цегли, покрівля шифер; 3. будівля для утримання тварин - дерев'яні вікна у доброму стані підготовлені для зимівлі; 4. будівля для утримання тварин у доброму стані, використовується для утримання тварин великої рогатої худоби; 5. будівля для утримання тварин у доброму стані на момент проведення обстеження не використовується для утримання тварин, а для зберігання сіна в тюках; 6. будівля для утримання тварин в доброму стані на момент проведення обстеження використовується для утримання тварин, дійні корови; 7. будівля для утримання тварин природно руйнується без покрівлі та вікон, дверей на момент проведення обстеження утримуються тварини на вигулі. По обидві сторони будівлі бокові стіни з цегли розсипаються; 8 . будівля кормоцеху поштукатурене, ворота з профільного листа, повністю проведений ремонт та об'єднано з навісом для збереження кормів; 9. Будівля з цегли не великого розміру лише 2 стіни - насосна; 10. Оновлені жомові ями; 11. в силосних ямах зберігається силос для годівлі тварин; 12. Будівля КПП без вікон і дверей. На момент обстеження частково велика рогата худоба знаходиться на вигулі. Крім того, на території знаходилась сільськогосподарська техніка.
05 квітня 2024 року управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області винесено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України №07-33/3, яким встановлено факт використання державного майна без згоди НААН України та у порушення вимог пункту 2 частини 9 закону України «Про оренду державного та комунального майна».
22 квітня 2024 року начальник управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області направив лист-звернення №132407-17/1155-2024 до Чернівецької обласної прокуратури з долученим Актом №07-33/3, від 05 квітня 2024 року. У листі повідомлено виявлені порушення, які можуть містити ознаки злочину передбаченого кримінальним кодексом України.
Відповідно до Рапорту Чернівецької окружної прокуратури від 21 листопада 2024 року, Чернівецькою окружною прокуратурою здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42024266010000139 від 09 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України.
У вказаному рапорті зазначено, що проведеним обстеженням нерухомого майна встановлено факти використання окремих господарських споруд загальною площею 14308,0 м2 сторонніми особами для здійснення власної господарської діяльності. Одночасно встановлено, що дозволи на використання вказаними особами нерухомого майна у власних потребах не надавались. У ході ревізії 26-27 березня 2024 року встановлено, що Фізична особа-підприємець Котилев Василь Костянтинович використовує 6 об'єктів за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г для утримання великої рогатої худоби.
25 вересня 2025 року Окружна прокуратура міста Чернівці звернулася до Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича із листом вих.№53-116-1257ВИХ-25 з проханням надати належним чином посвідчені копії документів, які підтверджують право користування приміщеннями за адресою: вул. Каштанова, 112-Г, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1891903873101), яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить Національній академії аграрних наук України та балансоутримувачем якої є Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук.
29 вересня 2025 року відповідач направив лист №29/9/25 Окружній прокуратурі міста Чернівці, у якому вказав, що приміщення отримав на підставі укладених договорів від 20 квітня 2016 року та 01 жовтня 2016 року.
Згідно із інформацією ГУ Держпродспоживслужби від 29 вересня 2025 року встановлено, що Фізична особа-підприємець Котилев Василь Костянтинович не допускає уповноваженого ветеринара до виконання робіт.
Листом БДСГДС ІСГКР НААН України від 07 жовтня 2025 року № 197, підтверджується те, що відповідач самовільно займає приміщення молочно-тваринницької ферми за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 - Г та використовує їх для здійснення своєї підприємницької діяльності та які не є вільними через знаходження великої рогатої худоби, техніки, кормів, сіна, устаткування та іншого обладнання пов'язаного із утриманням ферми. Також, в листі зазначено про те, що Фізична особа-підприємець Котилев Василь Костянтинович зобов'язаний звільнити вказані приміщення та надано згоду на проведення огляду вказаних приміщень.
Протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2025 року, що складений старшим слідчим слідчого відділу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції Ковалюк М.О. на підставі ЄРДР №42024266010000139 проведеним оглядом встановлено, серед іншого, що територія призначена для реалізації сільської-господарської діяльності. У двох приміщеннях наявні корови. З правого боку знаходиться споруда призначена для утримання корму та сіна, де знаходиться велика кількість сіна. На території також знаходиться техніка для здійснення сільськогосподарської діяльності. Під час проведення слідчої дії, особи, які знаходились на території покинули місце.
Під час розгляду справи у судових засіданнях відповідач вказав, що на території дійсно заходиться належна йому рогата худоба. Утримання тварин відбувається на підставі укладених договорів оренди з ДП ДГ «Центральне».
До матеріалів позовної заяви було долучено відеозапис огляду території, при дослідженні доказів у судовому засіданні з розгляду справи по суті, судом було досліджено даний відеозапис у присутності представників учасників справи.
Ані матеріалами справи, ані у судових засіданнях відповідач належними, допустимими та достатніми доказами не підтвердив факт того, що вказані речі та тварини належать іншим особам, а не йому. Також відповідачем не доведено факт виростання спірного державного майна з дозволу розпорядника такого майна - НААН України.
Отже, матеріалами справи встановлено, що на момент звернення із відповідним позовом, належні відповідачу тварини, сіно та корм знаходились на території та у приміщеннях/об'єктах розпорядника державного майна НААН України, яке передано на баланс БДСГДС ІСГКР НААН України.
При цьому 23 лютого 2026 року прокурор через підсистему “Електронного суду» подав до суду клопотання про часткове закриття провадження у справі (вх. №710) у зв'язку із відсутністю предмету спору.
У вказаному вище клопотанні прокурор повідомив, що БДСГДС ІСГКР НААН України 20 лютого 2026 року здійснено комісійний огляд приміщень, які являються предметом спору в межах даної справи. Реєстраційний номер об'єктів нерухомості згідно інформації Державного реєстру на нерухоме майно 1891903873101. Встановлено, що частина приміщень наразі вільна, відсутні перешкоди у користуванні майном його законним власником. У зв'язку із чим, провадження в цій частині необхідно закрити на підставі статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору щодо усунення перешкод у користуванні наступними приміщеннями: будівлі КПП літ. А, площею 10,50 кв. м., будинок для тваринника літ. Б, площею 907,20 кв.м., будівлі для утримання тварин літ. В, площею 878,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Г, площею 907,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Д, площею 995 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Ж, площею 913, 70 кв. м., жомова яма І, силосна яма (одна права), Башту Рожновського ІІІ.
Згідно із долученого до клопотання Акту візуального обстеження основних засобів на об'єкті нова ферма, розташованих за адресою м. Чернівці, вул. Каштанова 112Г, переданих з балансу ДП ДГ «Центральне» на баланс БДСГДС ІСГКР НААН від 20 лютого 2026 року. Під час обстеження було встановлено, що за адресою вул. Каштанова, №112-Г в м. Чернівці знаходиться наступні об'єкти: 1. Будівля КПП літ. А площею 10,50 кв.м- не використовується, доступ вільний; 2. Будинок тваринника літ. Б площею 907,20 кв.м- не використовується, доступ вільний; 3. Будівля для утримання тварин літ. В площею 878,70 кв.м- не використовується, доступ вільний; 4. Будівля для утримання тварин літ. Г площею 907,70 кв.м - не використовується, доступ вільний; 5. Будівля для утримання тварин літ. Д площею 993,00 кв.м- не використовується, доступ вільний; 6. Будівля для утримання тварин літ. Е площею 969,20 кв.м- на час проведення обстеження використовується, у будівлі є велика рогата худоба (17 голів); 7. Будівля для утримання тварин літ. Ж площею 913,70 кв.м- не використовується, доступ вільний; 8. Будівля кормоцеху літ. З площею 289,60 кв.м - приміщення від обладнання вільне, доступ відсутній, на дверях встановлений навісний замок; 9.Навіс літ. К - використовується для зберігання соломи; 10. Трансформаторна літ. И використовується; 11. Жомові ями одна - не використовується; 12. Силосні ями дві - ліва використовується, права не використовується; 13. Башта Рожновського- не використовується.
На території знаходиться сільськогосподарська техніка (два трактори, 8 прицепів, тюкопрес, тракторна кабіна). Всі нежитлові будівлі знаходяться на одній території в'їзд до якої обладнано шлагбаумом. Територія не огороджена.
Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами по справі у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є диспозитивність.
За приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.
У справі №926/3442/25 предметом спору за позовними вимогами є зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112-Г до якого входять: будівлі КПП літ. А, площею 10,50 кв. м., будинок для тваринника літ. Б, площею 907,20 кв.м., будівлі для утримання тварин літ. В, площею 878,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Г, площею 907,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Д, площею 995 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Е, площею 969,20 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Ж, площею 913, 70 кв. м., будівлі кормоцеху літ. З площею 289,6 кв. м., трансформаторна літ. И, навіс літ. К, жомові ями І, силосні ями ІІ, Башту Рожновського ІІІ шляхом їх звільнення від великої рогатої худоби, обладнання для корівників, техніки, кормів та іншого інвентаря призначеного для обслуговування ферми..
Як вбачається із матеріалів справи, після відкриття провадження у справі, відповідачем не використовується частина спірного майна, остання звільнена від обладнань та рогатої худоби, доступ до приміщень вільний.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного правовідношення між сторонами, яке було підставою звернення до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадженні у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки відповідач перестав займати частину спірного майна після звернення органом прокуратури з позовом до суду, що підтверджується наданим суду доказом, предмет спору у справі на теперішній час відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі №926/3442/25 підлягає закриттю згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині заявлених вимог щодо усунення Фізичною особою-підприємцем Котилевим Василем Костянтиновичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) перешкод у користуванні майном та звільнення приміщення, а саме: будівлі КПП літ. А, площею 10,50 кв. м., будинок для тваринника літ. Б, площею 907,20 кв.м., будівлі для утримання тварин літ. В, площею 878,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Г, площею 907,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Д, площею 995 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Ж, площею 913, 70 кв. м., жомові ями І, силосна яма (одна права), Башту Рожновського ІІІ.
Преюдиційними фактами встановлено, що розпорядником спірного державного майна є НААН України. Також судовим рішення у справі №5027/805-б/2012 встановлено, що майно передано на баланс БДСГДС ІСГКР НААН України у відповідності до законодавства.
Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували право відповідача використовувати державне майно на безоплатній основі у власних господарських цілях.
Також у матеріалах справи не містяться належні, допустимі та достатні докази надання згоди Президією НААН України на передання на безоплатній основі державного майна відповідачу з метою розведення рогатої худоби та зберігання продуктів необхідних для утримання тварин.
Використання державного майна, переданого НААН України, здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» та чинного законодавства (пункт 89 Статуту НААН України).
Водночас встановленими судом обставинами підтверджується фактичне, безоплатне використання відповідачем державного майна для розведення рогатої худоби, отже, як і на момент з'явлення відповідного позову до суду, так і на момент розгляду справи. Отже відповідач становить перешкоди власнику майна ефективно його використовувати, що суперечать вимогам статті 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» згідно з якою національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
Статтею 41 Конституції України та статтями 317, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Означене також кореспондується із положеннями частин 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, де вказано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з пунктом 7 статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб
Відповідно до статті 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю (негаторний позов).
Відповідно до статей 391, 396 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача.
Позов про усунення порушень права, не пов'язаного з позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об'єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/18952/20, від 30 липня 2019 року у справі № 926/3881/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 924/623/16, від 29 серпня 2019 року у справі № 910/551/18, від 17 вересня 2024 року у справі № 917/827/22 тощо, зазначав, що звернутися з передбаченим наведеною нормою негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2025 року у справі № 909/952/24 зазначив, що титульними володільцями є особи, які здійснюють фактичне володіння майном на підставі правового титулу, що надає їм визначений законом або договором обсяг повноважень щодо такого майна, але не є правом власності. До них, зокрема, належать суб'єкти, за якими майно закріплене на праві оперативного управління. Отже, у розумінні наведених правових висновків під поняттям "власник" у контексті застосування статті 391 Цивільного кодексу України слід розуміти не лише безпосереднього власника речі, а й титульного володільця, який здійснює фактичне володіння нею на правомірних підставах (зокрема, на праві оперативного управління).
За змістом статті 391 Цивільного кодексу України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а не права володіння, яке (право) належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (схожі за змістом висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 71), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункти 88, 97, 100), від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21).
Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Тобто зайняття майна (в тому числі земельної ділянки) не є заволодінням ним. Саме в таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник, зберігаючи володіння своїм майном, може заявити негаторний позов, тобто вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпоряджанні відповідним об'єктом, зокрема шляхом його повернення (схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 70), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 99), від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21).
Отже, безпідставне користування державним майном відповідачем, проти волі власника майна - держави в особі НААН України та БДСГДС ІСГКР НААН України, як оперативного управителя на баланс якому передано майно, створює перешкоди власнику, за яким зареєстровано право власності на вказані об'єкти нерухомості, у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном, а отже власник має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом його звільнення.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Не виконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру").
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Поряд з цим, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №910/3486/18.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.
Питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
НААН України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створена як неприбуткова державна бюджетна установа відповідно до пункту 1 розділу 1 Статуту НААН України (в новій редакції) від 15-23 квітня 2021 року (зареєстровано 20 серпня 2021 року №2947/5).
Згідно з пунктом 1 розділу 1 Статуту НААН України (в новій реакції) від 15-23 квітня 2021 року НААН є правонаступником Української академії аграрних наук, яка заснована Постановою Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 ркоу №279 (ЗП УРСР, 1990 р, №10, ст. 59) на базі Південного відділення ВАСГНІЛ.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі №5027/805-б/2012 від 08 лютого 2021 року (дата набрання законної сили 03 березня 2021 року) встановлено, що НААН України є правомірним розпорядником спірного державного майна.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №927/1099/20 зроблено висновок про те, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3, частини 1 статті 4, статті 8 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" НААН України, галузеві академії наук є суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема, державним майном, переданим цим суб'єктам в безстрокове безоплатне користування, у зв'язку з чим у прокурора виникає підстава для представництва прокурором інтересів держави.
У пункті 95 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/8065/19 від 10 квітня 2024 року зроблено правовий висновок про те, що оскільки НААН України наділений повноваженнями щодо управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НААН України, що відповідає приписам частини 3 статті 23 Закону № 1697-VII.
У пункті 118 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 344/12305/18 від 10 грудня 2025 року вказано, що оскільки НАН України та галузеві академії наук наділені повноваженнями щодо управління об'єктами права державної власності, що належать до сфери їх управління, тобто на основі законодавства здійснюють управлінські функції, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НАН України та галузевих академій наук, що відповідає приписам частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, за винятком спорів щодо об'єктів власності Українського народу, що визначено частиною першою статті 13 Конституції України, від імені якого право власника здійснюють уповноважені державні органи в межах своєї компетенції.
Отже, враховуючи, що спір стосується державного майна, а НААН наділений повноваженнями щодо управління об'єктами права державної власності, то прокурор має повноваження на представництво інтересів держави в особі НААН України у даній справі.
Листами окружної прокуратури від 15 травня 2024 року № 52-4546вих-24, від 17 грудня 2024 року № 52-12648вих-24; від 18 вересня 2025 року № 53-116-989вих-25 до НААН України на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» було скеровано відповідні листи, в яких було повідомлено про наявність порушень суб'єктами господарювання, в т.ч. відповідачем при використанні державного майна, належного НААН України, а також запропоновано самостійно звернутися до суду з даним позовом та повідомлено, що у разі не звернення до суду самостійно, окружною прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист інтересів держави в особі НААН України, шляхом пред'явлення до суду відповідної позовної заяви на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
У відповідь на листи прокуратури від НААН України надіслано листи від 25 червня 2024 ркоу № 10.2-21/478, від 26 лютого 2025 року № 10.2-12/110 та від 30 вересня 2025 року № 14-84. З переписки з НААН України та БДСГДС ІСГКР НААН України встановлено, що позивачем, дозвіл на передачу в оренду та використання відповідачу майна не надавався, оскільки майно, що планується для передачі в оренду, повинно бути у належному технічному стані та придатне для використання потенційним орендарем. Також, позивачем повідомлено прокуратуру, що НААН України не заперечує щодо пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі НААН, з метою зобов'язання відповідача звільнити приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112 - Г, оскільки НААН не в повній мірі володіє доказами, які зібрано прокурором, в т. ч. в рамках кримінального провадження.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Стандарт доказування вірогідність доказів, на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Отже, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що органом прокуратури правомірно заявлено позов, а відповідачем не спростовано належними, допустимим та достатніми доказами заявлену вимогу про повернення державного майна, а тому вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів сторін по справі, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справ.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 130, 191, 231, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Котилева Василя Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Каштанова, 112- Г до якого входять: будівля для утримання тварин літ. Е, площею 969,20 кв. м., трансформаторна літ. И, будівлі кормоцеху літ. З площею 289,60 кв. м., навіс літ. К, силосні ями (одна ліва) шляхом їх звільнення від великої рогатої худоби, обладнання для корівників, техніки, кормів та іншого інвентаря призначеного для обслуговування ферми.
3. Закрити провадження у справі №926/3442/25 у частині заявлених вимог щодо усунення Фізичною особою-підприємцем Котилевим Василем Костянтиновичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) перешкод у користуванні майном та звільнення приміщення, а саме: будівлі КПП літ. А, площею 10,50 кв. м., будинок для тваринника літ. Б, площею 907,20 кв.м., будівлі для утримання тварин літ. В, площею 878,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Г, площею 907,70 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Д, площею 995 кв. м., будівля для утримання тварин літ. Ж, площею 913, 70 кв. м., жомові ями І, силосна яма (одна права), Башту Рожновського ІІІ.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Котилева Василя Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, Україна, м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, буд. 21, код 02910120) 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
У судовому засіданні 05 березня 2026 року було проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 16 березня 2026 року.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя Олександр ТИНОК