8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" березня 2026 р. м ХарківСправа № 922/842/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до ОСОБА_2 (адреса зазначена у позові - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення невиплачених дивідендів,-
На розгляд Господарського суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення невиплачених дивідендів у розмірі 275 00,00 грн. та зобов'язати ТОВ «АЗС-АГЗС Греківська» сплатити 59 783,90 інфляційного збільшення та 17 675,34 грн штрафних санкцій 3% річних за несвоєчасну сплату дивідендів учаснику ТОВ «АЗС-АГЗС Греківська» ОСОБА_1 , що володіє часткою, в розмірі 25% статутного капіталу товариства.
Судові витрати позивач просить покласти на ТОВ «АЗС-АГЗС Греківська».
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 справу № 922/842/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
За статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за пунктом 3 частини 1 згаданої статті, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За частиною 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу. Тобто, відповідачем у господарській справі, є особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Як встановлено судом, позивач у вступній частині позову зазначив відповідача - ОСОБА_2 , як з фізичну особу. В той же час, прохальна частина позову вже містить вимоги щодо стягнення дивідендів, штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних та судового збору - з ТОВ «АЗС-АГЗС Греківська», як юридичної особи.
Враховуючи визначені процесуальним законодавством особливості відкриття провадження у справі, оскільки вступна частина позову суперечить прохальній частині позову щодо особи, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, позивач має визначити (уточнити) відповідача до якого заявлено позовні вимоги.
Суд не вбачає за можливе самостійно визначити особу, до якої подано позовну заяву: чи до фізичної особи ОСОБА_2 чи до юридичної особи ТОВ «АЗС-АГЗС Греківська», оскільки зазначене є виключною прерогативою позивача, який самостійно визначає особу до якої скеровано позовні вимоги.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що вбачається з положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник. З огляду на викладене, позивач зобов'язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідача та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення з позовом до суду.
Крім того, частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заяв (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Господарським судом Харківської області було складено акт від 13.03.2026, відповідно до якого було встановлено, що під час перевірки документів позовної заяви у справі № 922/842/26, вх. № 842/26, при розкриванні поштового відправлення, що надійшов від ОСОБА_1 , не виявилось вказаних у додатку документів, а саме: додатків до заяви.
Відтак, всупереч положень пункту 5 частини 1 статті 162 та частини 2 статті 164 ГПК України, позивачем до позовної заяви не надано копії документів, що зазначені як додатки до позовної заяви.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити правові підстави позову, тобто посилання на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини.
Суд зауважує, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Вже після відкриття провадження у справі (у разі наявності для цього підстав), з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
В порушення припису пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України, позивачем у позовній заяві не наведено (відсутнє) правове обґрунтування (нормами законодавства) позовної вимоги про стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
У зв'язку з цим, на виконання вимоги пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачу необхідно зазначити нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на норми матеріального права.
Також, суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн.
Таким чином, з огляду на те, що в позовні заяві сформовано як немайнова вимога (розподілити чистий прибуток), так і не майнова вимога (стягнення коштів у загальному розмірі 352 459,24 грн), належною до сплати сумою судового збору у даному випадку є 8 614,89 грн (3 328,00 грн + 5 286,89 грн).
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України. Для усунення означеного недоліку, позивачу слід надати суду докази оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов'язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку у випадку відсутності такого кабінету.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок», послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Згідно пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом пункту 17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є встановлений у пунктах 61, 62 Правил спосіб поштової оплати, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем не дотримано вимог частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України та не додано до матеріалів позову доказів на підтвердження відправлення позовної заяви відповідачу. Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
В світлі викладеного, враховуючи недоліки позовної заяви, суд вважає, що подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 6, 74, 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 842/26 від 13.03.2026) залишити без руху.
2.Встановити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та надати суду:
- заяву з визначенням відповідача, до якого заявлено позовні вимоги;
- письмові правові підстави позову про стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат;
- надати копії документів, що зазначені як додатки до позовної заяви;
- надати докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів, листом з описом вкладення;
- надати докази оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 17.03.2026.
СуддяВ.С. Юрченко