Справа № 348/686/26
Номер провадження 1-кс/348/171/26
17 березня 2026 року м.Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091200000065 від 10.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, з повною загальною середньою освітою, на утриманні нікого немає, офіційно не працевлаштована, раніше не судима,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчої ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
встановив:
Слідчий СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк два місяці за вищезазначеним кримінальним провадженням.
Як випливає із клопотання, за матеріалами досудового розслідування встановлено, що 07.02.2026 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 перебуваючи на майдані Шевченка у м. Надвірна, вирішили викрасти чуже майно.
В цей час ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_8 розподіливши між собою ролі, обдумавши спільний план вирішили заволодіти майном на центральному продовольчому ринку ОСОБА_9 , що розташований за адресою: м. Надвірна, майдан Шевченка, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.
Перебуваючи на території продовольчого ринку за вищевказаною адресою ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 про те, щоб остання спостерігала за обстановкою на території ринку, з метою попередження ОСОБА_7 про появу сторонніх осіб, які б могли запобігти їм вчинити злочин.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026 на 90 діб, виконувала вказівку останнього та спостерігала за територією продовольчого ринку, щоб створити для ОСОБА_10 обстановку та умови для таємного викрадення чужого майна.
В свою чергу ОСОБА_11 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, а ОСОБА_5 спостерігає за обстановкою на території ринку, незаконно проник до торгового приміщення АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_12 , звідки таємно викрав чоловічий одяг.
Після вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_5 покинули місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 49 458 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні таємного викраденні чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням в інше приміщення, вчиненій в умовах воєнного стану.
Клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту мотивовано наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкістю можливого покарання та наявністю ризиків, передбачених п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи викладене слідчий вказує на неможливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу та просить обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор і слідчий клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала свою причетність до кримінального правопорушення, у вчиненні якого її підозрюють та обґрунтованості підозри. Погодилася із обранням запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Пояснила, що утримується за рахунок пенсії по інвалідності її цивільного чоловіка - ОСОБА_7 , якої вистачає для проживання.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
З матеріалів, доданих до клопотання випливає, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 повідомила, що не спростовує доводи слідчого про обґрунтованість підозри.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчий і прокурор надали в копіях такі докази: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 09.02.2026 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , протоколом огляду місця події від 09.02.2026; протоколами допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; протоколом огляду предмета від 10.02.2026року; протоколом огляду відеозаписів від 18.02.20265.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра є обґрунтованою (не є явно необґрунтованою) і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, що визначені у ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Оцінюючи наявність ризиків, суд враховує дані про особу підозрюваної, її вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні та наявність роботи.
Разом з тим, аналізуючи обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, на переконання суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і наступного покарання, вонаможе переховуватись від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Наявність ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на потерпілих і свідків слідчим належними і допустимими доказами не доведено.
У підсумки слід зазначити, що стороною обвинувачення наведено достатні та переконливі докази про існування ризику, передбаченого п.1ч.1 ст. 177 КПК України.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність у ОСОБА_5 статусу підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину та доведеного ризику, відомостей щодо особи підозрюваної, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
За наведених вище обставин слідчий суддя дійшов висновку, що ризик переховування від органів досудового розслідування і суду ОСОБА_5 є великим, а застосування інших запобіжних заходів на початковій стадії досудового розслідування буде недостатнім для запобігання цьому ризику.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання та особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що за умови існування та доведеності частини ризиків заявлених у клопотанні, для їх запобігання цілком можливим є застосування іншої більш м'якої форми запобіжного заходу - нічного домашнього арешту, оскільки підозрювана має постійне місце проживання, утримується за рахунок співмешканця, який має офіційне джерело доходів, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
На переконання слідчого судді застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків в повній мірі та її належну процесуальну поведінку.
За таких обставин, подане клопотання підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 - задовільнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два)місяці, тобто до 15 травня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_5 залишати місце постійного проживання в нічну пору доби з 22:00 години до 06:00 години за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 строком на 2 місяці наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою та у призначений час;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання відділенню поліції за місцем проживання підозрюваної.
Контроль за виконанням ухвали покласти Надвірнянську окружну прокуратуру Івано-Франківської області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17.03.2026.
Повний текст ухвали оголошений 17.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1