адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
17.03.2026 Справа № 917/894/25
за заявою представника Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 - адвоката Салашного М. О. про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 року (вих. №2889 від 04.03.26 року) по справі №917/894/25
за позовною заявою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, вул. 1100 - річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039
до відповідача Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, вул. Кагамлика, 84, м. Полтава, 39008
про стягнення 9 968 361,70 грн збитків,
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Данько М. С.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/894/25 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до відповідача Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року в сумі 9 968 361,70 грн (вх. № 926/25).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 року, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря під час дії воєнного стану внаслідок пожеж на звалищі твердих побутових відходів в с. Макухівка Полтавського району Полтавської області упродовж 2024 року в сумі 9 871 930,23 грн на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу. Стягнуто з Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в сумі 118 463,16 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в іншій частині позову.
19.02.2026 року судом на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 року у справі №917/894/25 було видано відповідні накази.
04.03.2026 року до суду від представника Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 - адвоката Салашного М. О. надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 року (вих. №2889) по справі №917/894/25.
Ухвалою від 05.03.2026 року суд прийняв заяву Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 до розгляду, розгляд заяви призначив на 17.03.2026 року на 11:00 год., також суд запропонував прокурору та позивачу подати письмові пояснення відносно даної заяви, в яких викласти свою позицію.
12.03.2026 року до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення (вх. №3244), відповідно до яких останній не заперечував проти задоволення заяви Полтавського КАТП 1628 та розстрочення виконання рішення суду від 13.10.2025 року.
17.03.2026 року до суду від Полтавського КАТП 1628 надійшла уточнена заява про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 3483), відповідно до якої останній зазначив, що головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Проніною Л.М. в рамках примусового виконання рішення суду від 13.10.2025 року у справі №917/894/25 з рахунків підприємства стягнуто кошти у розмірі 1 345 784,67 грн, що підтверджується копією довідки №0844 від 16.03.2026 року.
В судове засідання 17.03.2026 року представники сторін не з'явилися. Останні були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів - копій ухвали від 05.03.2026 року.
При розгляді заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Згідно до ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Водночас необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Полтавське комунальне автотранспортне підприємство 1628 у заяві про розстрочення виконання судового рішення зазначило, що:
- 12.02.2026 року розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації №182ДСК Полтавському КАТП 1628 підтверджено статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Полтавське КАТП 1628 як оператор критичної інфраструктури - здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування, розробляє та забезпечує виконання об'єктового плану заходів щодо захисту і забезпечення стійкості критичної інфраструктури, який включає заходи з фізичного захисту, протидії загрозам, ефективного зниження та контролю за ризиками безпеки, забезпечення безпеки інформації та кібербезпеки на об'єктах критичної інфраструктури;
- рішенням Місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської міської ради, яке оформлене протоколом № 2/2026 від 20.01.2026, Полтавське КАТП 1628 залучено до виконання робіт з ліквідацій наслідків надзвичайних ситуацій;
- головним державним виконавцем до Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Проніною Л.М. 26.02.2026 року винесено постанову про арешт коштів боржника. Як результат, робота критично важливого підприємства - Полтавського КАТП-1628 на даний час заблокована, а відповідач вимушений був призупинити роботу у звичайному режимі. При цьому, підприємство докладає багато зусиль для підтримання об'єму послуг з метою задоволення потреб населення громади та підтримки діяльності пунктів незламності;
- на даний час підприємство перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене блокуванням його поточних рахунків і призвело до часткового прострочення виконання зобов'язання перед постачальниками вартості отриманого товару;
- у випадку покладання на відповідача станом на даний час виплатити всю суму за судовим рішення в розмірі 10 859 436,25 грн, це може призвести до вкрай негативних наслідків для підприємства відповідача (ускладнить або взагалі унеможливить виплату заробітної плати працівникам, внесення податків, зборів та інших обов'язкових платежів), також може виникнути реальна загроза повного зупинення виробничої діяльності, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов'язків щодо забезпечення установленому порядку пунктів незламності паливно-мастильними матеріалами, вивезення побутових відходів, вивезення та тимчасове зберігання відходів руйнації на Полтавському міському звалищі ТПВ;
- Полтавське КАТП-1628 не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Дії Полтавське КАТП-1628 спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу.
Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача.
При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на неможливість виконання грошових зобов'язань, не ухиляється від виконання рішення, а лише вказує про тимчасову неможливість виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 року.
В рішенні Конституційного Суду України N 5-пр/2013 від 26 червня 2013 року зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява N 22774/93, п. 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07 жовтня 2003 року у справі Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17 вересня 2002 року у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 920/199/16.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
При цьому, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, але розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Наданим заявником Розпорядженням №182 ДСК від 12.02.2026 року (т. 4 а. с. 10) підтверджується статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а рішенням Місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Полтавської міської ради, яке оформлене протоколом № 2/2026 від 20.01.2026 (т. 4 а. с. 6, 7), Полтавське КАТП 1628 підтверджується залучення боржника до виконання робіт з ліквідацій наслідків надзвичайних ситуацій.
Будь-яких заперечень від позивача щодо розстрочення виконання рішення до суду не надходило; при цьому, прокуратура надала додаткові пояснення (вх. №3244), відповідно до яких вона не заперечувала проти задоволення заяви Полтавського КАТП 1628 та розстрочення виконання рішення суду від 13.10.2025 року.
Отже, суд вважає, що розстрочення виконання рішення у даній справі забезпечить повноту, своєчасність сплати грошових зобов'язань, а відтак, сприятиме досягненню максимального балансу сторін при виконанні судового рішення.
Отже, оцінюючи всі надані сторонами докази у сукупності, з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи наявність у боржника статусу критично важливого підприємства, а також зважаючи на фінансове становище відповідача та відсутність заперечень прокуратури і стягувача проти розстрочення судового рішення, суд доходить висновку, що заява Полтавського КАТП 1628 про розстрочення виконання рішення суду (з урахуванням уточненої заяви вх.№3483 від 17.03.2026 року) на вісім місяців підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Заяву Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 у справі № 917/894/25 (з урахуванням уточненої заяви вх.№3483 від 17.03.2026 року) - задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 13.10.2025 року по справі №917/894/25 щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 9 871 930,23 грн щомісячними рівними платежами на 8 місяців: 31.03.2026 - 1 065 768,20 грн, 30.04.2026 - 1 065 768,20 грн, 31.05.2026 - 1 065 768,20 грн, 30.06.2026 - 1 065 768,20 грн, 31.07.2026 - 1 065 768,20 грн, 31.08.2026 - 1 065 768,20 грн, 30.09.2026 - 1 065 768,20 грн, 12.10.2026 - 1 065 768,20 грн.
Ухвалу підписано 17.03.2026 р.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання ( ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О. М. Тимощенко