Іменем України
Справа № 285/6992/25
провадження у справі № 2/0285/312/26
16 березня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (представник позивача адвокат Ткаченко Юлія Олегівна)
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У грудні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі по тексту - ТОВ Деал Фінанс Груп) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №ДП 0009909 від 30.12.2024 в розмірі 4364 грн, яка складається з основного боргу, відсотків та комісії, та судові витрати (судовий збір і 4500 грн правової допомоги).
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем у грудні 2024 року було укладено зазначений вище договір в електронній формі з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Майбіз» (далі за текстом - ТОВ Майбіз), відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти в сумі 2000 грн, які вона зобов'язалась повернути у розмірі та на умовах, встановлених договором, однак своїх зобов'язань не виконала.
На підставі договору факторингу позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Майбіз, включно і до відповідача.
Ухвалою суду від 29.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.
Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов'язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить наступного висновку.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК). Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обов'язки виникають у кожного контрагента.
З матеріалів справи встановлено, що 30.12.2024 між ТОВ Майбіз та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №ДП0009909, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн на строк 98 днів, зі сплатою процентів у розмірі 0,9 % від суми кредиту за кожний день користування ним /п.5/ та сплатою комісії у розмірі 30 % від суми кредиту, що становить 600 грн /п. 10/. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування на картку із реквізитами НОМЕР_1 /п.4/.
Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором із використанням мобільного телефону 30.12.2024 о 21:41:42.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, яка оформлена в електронній формі, що укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, зокрема через електронне повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення визначених дій.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Перед укладенням Договору відповідач була вільною в погодженні всіх умов кредитування, з правилами, порядком погашення по кредиту ознайомлена.
ТОВ Майбіз свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та 30.12.2024 надало кредит в сумі 2000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням ТОВ Майбіз від 10.12.2025, а також повідомленням/випискою АТ «Універсал банк» від 21.02.2026, наданим на запит суду в порядку витребування доказів за клопотання позивача.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На момент укладення договору з відповідачем діяв Закон України «Про споживче кредитування», який є спеціальним законом, що регулює кредитні правовідносини у сфері споживчого кредитування та, на відміну від Закону України «Про захист прав споживачів», передбачає можливість включення у договір комісійної винагороди кредитодавця, зокрема до загальних витрат за споживчим кредитом відносяться: витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця.
Умова про комісію була узгоджена між сторонами. Підписавши договір, відповідач погодився на умови кредитування. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця на встановлення комісії.
Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ Майбіз правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомилась, погодилась та не сприймала їх, як невигідні для себе.
Спірний Договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із договору.
При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Відповідач належним чином не виконувала грошові зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4364 грн, з яких: 2000 основного боргу, 1764 відсотки та 600 комісії.
14.10.2025 між ТОВ Майбіз та ТОВ Деал фінанс груп укладено договір факторингу № 14/10/25, відповідно до умов якого останнє набуває за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимог. До договору долучено Реєстр прав вимог від 14.10.2025, де зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 за договором №ДП0009909 від 30.12.2024 становить 4364 грн, з яких 2000 грн заборгованість за тілом кредиту, 1764 грн заборгованість за процентами, 600 грн заборгованість за комісією.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.
Позивачем доведено правові підстави набуття права вимоги за кредитним договором та факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Відповідач самостійно обрала кредитну пропозицію, свідомо погодилась з її умовами, підтвердила акцепт умов шляхом вчинення передбачених електронних дій та отримала грошові кошти і користувалась ними. З огляду на це, покладення на неї обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання відповідає принципу відповідальності сторони за власні рішення у межах свободи договору.
Доказів на спростування презумпції правомірності укладеного Договору відповідачем не було надано, не спростована правильність проведеного позивачем розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.
За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку відповідача, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст.133 ЦПК України). До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з матеріалів справи, представництво інтересів ТОВ Деал Фінас Груп здійснювала адвокат Ткаченко Ю. О. на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АХ №1287257, виданим адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги №22-08/25ДІЛ від 22.08.2025. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду також було надано: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги відповідно до договору від 22.08.2025; витяг із акту приймання-передачі від 01.12.2025; копію платіжної інструкції від 11.12.2025 про оплату договору про надання правничої допомоги від 01.12.2025.
Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності - чи було їх вчинення обов'язковим, і чи доцільним було їх виконання - чи вплинули вони на перебіг розгляду справи.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за договором.
Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для повного відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір є доведений, необхідним та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ,
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ЄДРПОУ 44280974)
заборгованість за кредитним договором №ДП0009909 від 30.12.2024 в розмірі 4364 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн і 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.?
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головуюча суддя О. О. Літвин