Іменем України
Справа № 285/6792/25
провадження у справі № 2/0285/449/26
12 березня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Васильчук Л. Й.,
секретаря Букши О. В.,
представника позивача Ющенко О. О., (в режимі відеоконференції)
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник позивача - адвокат Ющенко Олександра Олександрівна
до ОСОБА_1
про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,-
Представник позивача через систему «Енлектронний суд» 10.12.2025 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 16213,01 грн пені за несплату аліментів.
Вимоги обґрунтувала тим, що 21.07.2025 Звягельським міськрайонним судом Житомирської області було видано виконавчий лист №285/561/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 31.01.2025. У серпні 2025 року Звягельським відділом державної виконавчої служби у Звягельському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) було відкрито виконавче провадження. З дня відкриття виконавчого провадження боржник рішення суду в добровільному порядку не виконує і станом на 03.11.2025 заборгованість по сплаті аліментів складає 19734,05 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 3 місяці. Керуючись формулою, зазначеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц, було здійснено розрахунок пені за несплату аліментів і визначено її розмір, що становить 16213,01 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що знав про заборгованість по сплаті аліментів, але оскільки син працює вважав, що він сам повинен себе забезпечувати.
Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши надані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на підставі рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області №285/561/25 від 05.06.2025 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, щомісячно починаючи з 31.01.2025 року до закінчення навчання, або до досягнення 23-річного віку, в залежності яка з цих обставин настане раніше.
Із роз'яснення ВДВС, наданого ОСОБА_3 03.11.2025, слідує, що на виконанні у ВДВС знаходиться виконавчий лист №285/561/25 та станом на 03.11.20252 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 03.11.2025 за період з 31.01.2025 по 03.11.2025 становить 19734,05 грн., що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 3 місяці та надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. А згідно ч.3 вказаної статті, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 визначено, що передбачена ст.196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
Отже, така відповідальність може бути застосована лише за наявності вини боржника, яку необхідно довести. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна.
В даному випадку, суд виходить з того, що відповідачем не надано жодного доказу відсутності його вини щодо виникнення боргу по аліментах. Відповідач знає про необхідність виконання рішення суду, обізнаний щодо заборгованості, але не вчинив жодних процесуальних дій, не вказав поважних причин невиконання ним рішення суду про стягнення аліментів.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А тому, вимога позивача про стягнення неустойки /пені/ за прострочення сплати аліментів підлягає до задоволення.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1ст.196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені); Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені); Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
В даному випадку, державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості по аліментам, а позивач обрахувала пеню з тієї заборгованості, який не заперечив і не спростував відповідач.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на відповідача покладаються судові витрати у справі.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави становить 1331,20грн.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) 16 213 грн 01 коп. пені за прострочення сплати аліментів та в дохід держави 1331,20 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного його тексту.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення - 17.03.2026.
Головуюча суддя Л. Й. Васильчук