65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/926/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» (м. Київ, вул. Козацька, 120/4) про арешт морського судна (вх. № 4-15/26 від 16.03.2026 р.) в порядку ст. 136-138 ГПК України, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про арешт морського судна (вх. № 4-15/26 від 16.03.2026), згідно з якою заявник просить суд накласти арешт на морське судно mv Corsage C (IMO 8203684, прапор - Вануату), власником якого є Компанія BEC SHIPPING CO (місцезнаходження: вул. Ялчин Сокак, мкрн Гюзельяли, 13, Пендік, Стамбул, Туреччина), яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ шляхом затримання та заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» вказує, що має чинну морську вимогу до компанії BEC SHIPPING COMPANY (далі - «Власник Судна»), що виникла на підставі договору морського перевезення вантажів на судні mv «CORSAGE C» (IMO 8203684, прапор Вануату).
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Умовами ч. 3 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; 4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з положеннями ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» від 31.05.2002 року № 04-5/608, господарський суд приймає як докази офіційні документи, що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України. Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову з урахуванням вимог норм законодавства.
Наразі судом встановлено, що подана до суду заява про забезпечення позову до подачі позову викладена українською мовою, як цього вимагає процесуальний закон, натомість долучені до неї додатки/письмові докази, окрім договору-фрактування від 20.02.2026р., та окремо поданого сюрвейєрського звіту та листа капітану пору, складені англійською мовою та не дублюються українською мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. За положеннями статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України “Про засади державної мовної політики» державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
За частиною 1 статті 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України “Про нотаріат». В іншому випадку суд не має можливості встановити зміст викладених іноземною мовою документів та визначити їх статус як доказів у справі (ст.ст. 73, 76-79 ГПК України).
Таким чином, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» при зверненні до господарського суду з поданою заявою про забезпечення позову до подачі позову не виконано вимоги ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України є підставою для її повернення заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути без розгляду заяву про забезпечення позову до подачі позову заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» про арешт морського судна (вх. № 4-15/26 від 16.03.2026 р.).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя К.Ф. Погребна