16 березня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1302/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Очаківської міської ради до фізичної особи - підприємця Кравченка Анатолія Ілліча про стягнення 162557,13 грн.,-
Очаківська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Кравченка Анатолія Ілліча про стягнення коштів в загальній сумі 162557,13 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 1,1692 га з кадастровим номером 4810300000:06:026:0003, розташованою по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.09.2025 р. вказану позовну заяву Очаківської міської ради (вх. № 12630/25 від 03.09.2025) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України в позовній заяві не було наведено обґрунтування заявлення вимог до відповідача як фізичної особи, тоді як судом з'ясовано, що Кравченко А.І. має статус фізичної особи - підприємця. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
15.09.2025 р. від представника позивача - Кучми О.В. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 13122/25), в якій позивачем наведено обґрунтування щодо звернення з позовною заявою до відповідача як фізичної особи - підприємця. Також до вказаної заяви позивачем надано виправлену позовну заяву, в якій відповідачем вказано саме фізичну особу - підприємця Кравченка Анатолія Ілліча.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2025 вказану позовну заяву Очаківської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/1302/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.10.2025 р. об 10:30.
15.10.2025 від представника позивача - Добровольської Д.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №14565/25), в якій заявник просить відкласти розгляд справи №915/1302/25, оскільки представник позивача у даній справі - Кучма О.В. перебуває на лікарняному та не може брати участь у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2025 р. розгляд справи №915/1302/25 відкладено на 10 листопада 2025 року о 10:40 з огляду на неявку сторін в судове засідання.
06.11.2025 від представника позивача - Кучми О.В. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. №15629/25), в якій заявник просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибуття до приміщення Господарського суду Миколаївської області, та неможливості приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки 10 листопада 2025 року в Очаківській міській раді буде проводитись засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а секретарем зазначеної комісії є головний спеціаліст з питань правової та претензійно-позовної діяльності апарату Очаківської міської ради та її виконавчого комітету Кучма Олексій Віталійович.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.11.2025 розгляд справи №915/1302/25 відкладено на 01 грудня 2025 року о 15:40 з огляду на неявку сторін в судове засідання.
21.11.2025 р. від представника позивача - Кучми О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про участь у судовому засіданні в господарській справі № 915/1302/25, яке призначене на 01.12.2025 року о 15:40 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 16364/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2025 у справі № 915/1302/25 заяву Очаківської міської ради про участь представника в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІКС (ВКЗ) (вх. № 16364/25 від 21.11.2025 р.) задоволено.
28.11.2025 р. від відповідача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №16727/25), в якій заявник просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з відсутністю заявника на території Миколаївської області та неможливістю прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.
Також вказана заява відповідача до господарського суду надійшла поштою 01.12.2025 року заява (вх. №16796/25).
01.12.2025 р. від представника позивача - Кучми О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №16831/25), в якій заявник просив суд розглянути справу 01 грудня 2025 року без участі представника Очаківської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 розгляд справи № 915/1302/25 відкладено на 21 січня 2026 року о 12:00 з огляду на неявку сторін в судове засідання, при цьому постановлено розгляд справи здійснити у розумний строк, понад встановлений ГПК України.
19.01.2026 від представника позивача - Добровольської Д.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №835/26), в якій заявник просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника Очаківської міської ради Кучми Олексія Віталійовича на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2026 розгляд справи №915/1302/25 відкладено на 05 лютого 2026 року о 13:30 з огляду на неявку сторін в судове засідання та клопотання представника позивача.
02.02.2026 від представника позивача - Кучми О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №1446/26), в якій заявник просить суд відкласти розгляд справи з 05.02.2026 на іншу дату у зв'язку перебуванням представника позивача у щорічній відпустці до 16.02.2026 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2026 розгляд справи №915/1302/25 відкладено на 19 лютого 2026 року о 16:30 з огляду на неявку сторін в судове засідання та клопотання представника позивача.
18.02.2026 від відповідача - ФОП Кравченка А.І. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №2224/26), в якій заявник просить суд відкласти розгляд справи з 19 лютого 2026 року на іншу дату та зупинити розгляд справи до виходу міста Очаків із зони активних бойових дій, оскільки відповідач зараз перебуває на амбулаторному лікуванні, та місто Очаків з 24 лютого 2022 року перебуває в зоні активних бойових дій, місто щодня перебуває під артилерійськими обстрілами, ракетними атаками.
Так, розгляд справи в судовому засіданні 19.02.2026 р. о 16:30 не відбувся у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.02.2026 розгляд справи №915/1302/25 призначено в засіданні суду на 16 березня 2026 року о 16:00.
05.03.2026 р. від ФОП Кравченка Анатолія Ілліча до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява, в якій заявник просить проводити судове засідання, призначене у Господарському суді Миколаївської області на 16.03.2026 року о 16.00, у справі № 915/51302/25 та всі наступні судові засідання у цій справі за участю ФОП Кравченка А.І. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2960/26).
10.03.2026 від представника позивача - Кучми О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №3174/26), в якій заявник просить суд провести судове засідання 16 березня 2026 року та всі наступні засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2026 у справі № 915/1302/25 задоволено заяву ФОП Кравченка Анатолія Ілліча про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) (вх. № 2960/26 від 05.03.2025 р.).
16.03.2026 від ФОП Кравченка Анатолія Ілліча до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №3413/26), в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи рішення Очаківської міської ради від 28 листопада 2025 року № 19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, та передачу земельної ділянки в оренду» та договір оренди землі.
16.03.2026 від представника позивача - Кучми О.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №3504/26), в якій заявник просить суд залишити без розгляду позовну заяву Очаківської міської ради до фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Ілліча про стягнення грошових коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі ст. 226 ГПК України.
У судове засідання, призначене на 16.03.2026 р., представники сторін не з'явились.
Між тим з огляду на неявку у судове засідання представника позивача, який повідомлений судом належним чином, та з огляду на заяву про залишення позову без розгляду суд вважає неможливим подальший розгляд справи по суті.
Так, приписи п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачають, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
За положеннями ч. 3 ст. 201 ГПК України розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим.
Враховуючи викладене та те, що заява про залишення позову без розгляду подана позивачем після початку розгляду справи по суті, відповідно така заява вважається поданою після закінчення процесуального строку на її подачу, а тому не підлягає задоволенню.
При цьому за змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
З аналізу вищевикладеного слідує, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до п.2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою, а також зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Наразі суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а процесуальна бездіяльність позивача як ініціатора позову не може ставити під сумнів здійснення судочинства господарським судом відповідно до вимог процесуального закону. Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Так, слід зазначити, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. зі справи “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано (постанова ОП ВС від 18.11.2022 у справі №905/458/21).
Як зазначалось вище, позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, втім явку свого представника у судове засідання господарського суду, яке було призначене на 16.03.2026 р. позивач не забезпечив.
Разом з цим, суд зазначає, що з ухвалою суду від 28.11.2025 р. заяву Очаківської міської ради про участь представника в засіданнях суду по справі № 915/1302/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІКС (ВКЗ) (вх. № 16364/25 від 21.11.2025 р.) задоволено та призначено проведення судового засідання у справі № 915/1302/25, яке призначене на 01 грудня 2025 року о 15:40, та всіх наступних засідань суду у даній справі за участю представника Очаківської міської ради здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІКС (ВКЗ) (доступ до системи за посиланням: vkz.court.gov.ua).
Так, судом 16.03.2026 було розпочато судове засідання у справі за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua. Під час судового засідання 16.03.2026 судом двічі надсилалися запрошення представникам позивача та відповідача для участі у конференції, однак обидва учасники засідання були офлайн, що відображено у протоколі судового засідання в режимі відео конференції №6082563 від 16.03.2026, який наявний в матеріалах справи.
Також позивач не повідомляв суд, зокрема шляхом подання відповідної письмової заяви або клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Такі ж правові висновки наведені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
В постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 здійснено аналіз положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може», “має право», “за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім в засіданні суду кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Такі ж правові висновки наведені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.
Поряд з цим слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Як було зазначено вище, позивач звернувся до суду з клопотанням (вх. №504/26 від 16.03.2026 р.) про залишення позову без розгляду.
Враховуючи усе вищенаведене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для залишення без розгляду позову Очаківської міської ради до фізичної особи - підприємця Кравченка Анатолія Ілліча про стягнення 162557,13 грн. на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Наразі суд зауважує, що згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд звертає увагу позивача, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача в засідання суду у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Очаківської міської ради до фізичної особи - підприємця Кравченка Анатолія Ілліча про стягнення 162557,13 грн. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали підписано 17.03.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва