просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
17 березня 2026 року м.Харків Справа № 913/34/26
Провадження № 3/913/34/26
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Кредитної спілки «Перша студентська», м. Луганськ
про визнання трудових відносин припиненими та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Кредитної спілки «Перша студентська», в якій просить:
- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Перша студентська» (код 26446957) у зв'язку зі звільненням з посади Голови правління за власним бажанням;
- зобов'язати державного реєстратора виключити з ЄДР відомості про ОСОБА_1 як керівника та особу, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є Головою правління Кредитної спілки «Перша студентська», що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань. Відповідно до Закону України «Про кредитні спілки» та Статуту Кредитної спілки «Перша студентська» призначення та звільнення Голови правління належить до виключної компетенції Спостережної ради. Проте через тимчасову окупацію м. Луганськ з 2014 року та повномасштабну військову агресію Російської Федерації з 2022 року, усі керівні органи спілки, в тому числі і Спостережна рада, не функціонують, зв'язок з її членами втрачений, що унеможливлює подання заяви про звільнення за власним бажанням у передбаченому законом порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
З огляду на приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за тестом - ГПК України), суд при вирішенні питання про прийняття до розгляду позовних заяв має встановити їх відповідність вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; правові підстави позову.
Натомість подана позовна заява містить вимогу про зобов'язання державного реєстратора виключити з ЄДР відомості про ОСОБА_1 як керівника та особу, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи.
Проте відповідачем визначена юридична особа - Кредитна спілка «Перша студентська», яка не має відповідних повноважень.
Відповідно до п.п. 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позовна заява не відповідає приписам п.п. 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру:
- про визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Перша студентська» (код 26446957) у зв'язку зі звільненням з посади Голови правління за власним бажанням;
- про зобов'язання державного реєстратора виключити з ЄДР відомості про ОСОБА_1 як керівника та особу, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи.
Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру складає 6 656 грн 00 коп.
Водночас, за приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовною заявою в електронній фірмі через підсистему «Електронний суд», тому розмір судового збору за подання позовної заяви складає 5 324 грн 80 коп.
Позивачем доказів сплати судового збору за подання позовної заяви не надано.
Проте позивачем у позовній заяві зазначено, що на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, оскільки позов стосується захисту його трудових прав.
До позовної заяви позивач надав копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 06.11.2015.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає коло осіб, які належать до учасників бойових дій, а ст. 12 цього Закону - перелік пільг, що надаються учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій, ветерани війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не бачить підстав для відступу від цієї правової позиції та правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17.
Отже, хоча п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з ч. 2 ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.
Наразі суд зауважує, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2024 була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду справа № 567/79/23, предметом спору в якій був захист прав та інтересів учасника бойових дій, пов'язаних з відносинами оренди землі, тобто цей спір не пов'язаний із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій або з виконанням ним військового обов'язку, або виконанням службових обов'язків. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У вказаній ухвалі Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України був зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення п. 13 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав». Проте, Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням вимог ст.ст. 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Крім того, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2025 було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 905/1426/23 для відступлення від наведених вище висновків щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Проте, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2025 справу № 905/1426/23 було повернуто на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому в подальшому ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2025 колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що підстави звільнення скаржника, який є учасником бойових дій, від сплати судового збору за розгляд касаційної скарги у спорі про стягнення кредитної заборгованості відсутні.
Таким чином, наразі залишається усталеною та незмінною позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосовно того, що учасник бойових дій звільняється від сплати судового збору лише у випадку звернення до суду за захистом порушених прав, які пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, а не у будь-якому випадку.
Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання припиненими трудові відносини та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто, у цьому спорі не вирішуються питання, пов'язані із соціальним захистом прав позивача, які передбачені положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учасника бойових дій.
Оскільки зазначена справа не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій, не стосується соціального і правового статусу позивача, не пов'язана із соціальним захистом порушених прав позивача, саме як учасника бойових дій, відтак позовні вимоги не охоплюються положеннями ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому, слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач у позовній заяві посилається на Статут Кредитної спілки «Перша студентська», відповідно до якого призначення та звільнення Голови правління належить до виключної компетенції Спостережної ради.
Разом з тим, позивач не надав суду Статут Кредитної спілки «Перша студентська».
Крім того, позивачем у позовній заяві в якості третьої особи зазначено Міністерство юстиції України. Суд розцінює дану обставину як клопотання про залучення третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Частинами 3 та 4 ст. 50 ГПК України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Позивачем у позовній заяві не обґрунтовано підстав залучення третьої особи та не обґрунтовано, яким чином рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки такої особи.
Відтак позивачем позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164 ГПК України.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України з наданням позивачеві десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення наведених недоліків.
ОСОБА_1 у вказаний строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання позовної заяви, в якій визначити процесуальний статус особи, яка зобов'язана виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника та особу, що має право вчиняти дії від імені юридичної особи, та суми судових витрат; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтування підстав залучення третьої особи та яким чином рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки такої особи; а також надати докази сплати судового збору в розмірі 5 324 грн 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2.Надати ОСОБА_1 десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, визначених цією ухвалою, та подання до суду заяви про усунення недоліків.
3.Роз'яснити ОСОБА_1 , що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 ГПК України); якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.03.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ