Справа №191/1806/26
Провадження № 2-ві/191/2/26
17 березня 2026 року м.Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікової О.І. у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 ,
встановив:
16.03.2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, передано судді цього ж суду Твердохліб А.В., для розгляду заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікової О.І. у вищевказаній цивільній справі наказаного провадження з підстави обґрунтованого сумніву у неупередженості та об'єктивності суду під час розгляду цієї справи, у зв'язку з тим, що заявник ОСОБА_2 є працівником Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суд, ознайомившись із заявою про відвід, зазначає наступне.
З 12.03.2026 року в провадженні судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікової О.І. знаходиться цивільна справа наказаного провадження за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 .
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України, визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави для відводу судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Білух проти України», заява №33949/02, пункт 49; «Fey v. Austria», заява №14396/88, пункти 27, 28 та 30; «Wettstein v. Switzerland», заява №33958/96, пункти 42-43, «Pullar v. United Kingdom», заява №22399/93, пункт 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Оцінивши доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Окладнікової О.І., суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.
З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав для відводу головуючого судді Окладнікової О.І. під час розгляду цивільної справи наказного провадження №191/1806/26, в зв'язку з чим, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікової О.І. у цивільній справі наказного провадження за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. В. Твердохліб