ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2026Справа № 910/291/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України
до Приватного підприємства "ФІРМА "КАДЕКС І К."
про стягнення 509981,11 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ФІРМА "КАДЕКС І К." 509981,11 грн, з яких: 284018,69 грн - основна сума боргу за орендну плату, 225962,42 грн - основна сума боргу за відшкодування комунальних витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором №52-16 від 01.04.2017 оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІПМ НАН України та належить до майнового комплексу НАН України в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та відшкодування комунальних витрат.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Разом із позовом Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України подав до суду заяву по забезпечення позову, у якій заявник просить суд:
- накласти арешт на майно відповідача, включаючи, але не обмежуючись, нерухоме та рухоме майно, що належить відповідачу, а також грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача, зокрема, але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "ПроКредит Банк";
- зобов'язати відповідача утриматися від відчуження майна або переведення грошових коштів з банківських рахунків д моменту виконання судового рішення у цій справі.
Ухвалою від 19.01.2026 Господарський суд міста Києва заяву Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України про забезпечення позову повернув заявнику.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.01.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/291/26, визнав справу малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.01.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 19.01.2026 повернута на адресу суду поштовим відділенням у зв'язку з відсутністю адресата.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).
Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд доходить висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІПМ НАН України та належить до майнового комплексу НАН України № 52-16 від 04.01.2017 не виконав взятих на себе зобов'язань та не сплатив орендну плату за період з листопада 2022 року по лютий 2025, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 284018,69 грн.
Також всупереч умовам договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 52-16 від 01.04.2017 відповідач порушив свої зобов'язання зі сплати боргу за фактично спожиті комунальні, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 225962,42 грн.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу та в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
01.04.2017 між Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "ФІРМА "КАДЕКС І К." (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ІПМ НАН України та належить до майнового комплексу НАН України № 52-16 (далі - договір оренди).
В подальшому сторони вносили зміни до договору оренди шляхом укладення додаткових угод від 04.12.2020, від 01.08.2020.
Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно у корпусі К-О1: кімн. № 117 (далі - майно) загальною площею 107,7 кв.м., розміщене за адресою: місто Київ, вулиця Кржижанівського, 3 на 1 поверсі (ах) К-О1-О2 (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі позивача.
Майно передається в оренду з метою використання під офіс (пункт 1.2 договору оренди).
Згідно з пунктом 2.1 цього правочину орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк, не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
На виконання вимог договору оренди, 01.04.2017 сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна до договору оренди, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно, обумовлене договором.
Відповідно до пункту 3.1 договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - 5 858,88 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).
У пункті 3.4 договору оренди сторони передбачили, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 10 числа за звітним місяцем.
Згідно з п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.08.2020 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його скріплення підписами та печатками сторін та діє до отримання результату процедури, пов'язаної з укладанням договору оренди та посвідчення правочину в порядку, передбаченому нормами діючого законодавства України. На підставі частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з фактичного надання послуг.
Відповідно до додаткових угод від 04.12.2020 до договору оренди сторони дійшли згоди, що на 31.08.2020 розмір орендної платні без урахування ПДВ становить 7922,58 грн з послідуючим коригуванням на індекс інфляції наступних місяців. З 01.08.2020 розмір орендованої площі становить 82,1 кв.м.
01.04.2017 між Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України (далі - балансоутримувач) та Приватним підприємством "ФІРМА "КАДЕКС І К." (далі - орендар) укладено договір № 52-16 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір про відшкодування витрат), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Кржижанівського, 3, в корпусі К-О1-О2, кімн. № 117, загальною площею 107,7 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Згідно з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт - відповідно до вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодування податку за землю.
За умовами пункту 2.2.7 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язався оплачувати балансоутримувачу (або організації, що обслуговує будівлю) у повному обсязі передбачені послуги за цим договором та додатками до нього на підставі виставлених рахунків включно до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору оренди від 1 квітня 2017 року № 52-16.
За розрахунками позивача, загальна сума нарахованої орендної плати за період з листопада 2022 по лютий 2025 становить 284018,69 грн.
Крім того, згідно із наданим позивачем у матеріали справи розрахунком, загальна сума витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з грудня 2019 по жовтень 2025 становить 225962,42 грн, та включають витрати за: активну/реактивну електроенергію, воду та водовідведення, вивіз сміття, відшкодування витрат з експлуатації землі, дератизація, обслуговування ліфтів/технологічних ліній, освітлення, охорона, прибирання території, теплозабезпечення.
Листом від 10.06.2025 вих № 42/25 відповідач зобов'язувався погасити заборгованість у сумі 284000,00 грн, однак борг не сплатив.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить стягнути заборгованість за договором оренди в сумі 284018,69 грн та заборгованість за договором про відшкодування витрат в сумі 225962,42 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із матеріалами справи правові відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору оренди нерухомого майна № 52-16 від 01.04.2017.
Як підтверджено матеріалами справи, у спірний період відповідач на підставі договору оренди користувався майном - кімн. № 117, в корпусі К-О1-О2, за адресою: місто Київ, вулиця Кржижанівського, 3.
Доказів повернення приміщення з оренди матеріали справи не місять.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Пунктом 3.4 договору оренди сторони передбачили, що орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 10 числа за звітним місяцем.
Також п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат сторони погодили, що орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт - відповідно до вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодування податку за землю.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за період з листопада 2022 по лютий 2025 становить 284018,69 грн, з відшкодування витрат на утримання орендованого майна, комунальних послуг, тощо за період з грудня 2019 по жовтень 2025 становить 225962,42 грн
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належних доказів у спростування заборгованості по договору оренди та договору про відшкодування витрат відповідачем не надано.
Таким чином, загальна сума заборгованості за договором оренди та за договором про відшкодуванням витрат становить 509981,11 грн.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 52-16 від 04.04.2017 та за договором № 52-16 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у заявленій сумі у загальному розмірі 509981,11 грн у повному обсязі.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України до Приватного підприємства "ФІРМА "КАДЕКС І К." про стягнення 509981,11 грн
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "ФІРМА "КАДЕКС І К." (04050, м.Київ, вул.Мельникова, буд.12, ідентифікаційний код 35255298) на користь Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної академії наук України (03142, м.Київ, вул.Пріцака Омеляна, буд.3, ідентифікаційний код 05416930) 284018,69 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 225962,42 грн заборгованості з відшкодування комунальних витрат та 7649,72 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.03.2026.
Суддя С.О. Турчин