Справа № 11-cc/824/2157/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер 761/1316/26
10 березня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційну скаргу з поданими доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.01.2026 року задоволено частковоклопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу Управління з досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України, ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою, із визначенням розміру застави у вигляді 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає у сумі 1 996 800 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот) гривень, у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2026 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Калуга, Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28., ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.01.2026 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_7 відмовити в повному обсязі.
Захисник ОСОБА_6 зазначає у своїй апеляційній скарзі, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, такою яка не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, та підлягає скасуванню.
У поданих доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 наголошує на тому, що оскаржувана ухвала не містить доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , та нібито обґрунтованість підозри суперечить ст. 29 Конституції України, яка визначає можливість тримання особи під вартою виключно на підставі вмотивованого рішення суду. Також зауважує, що будь-яких інших відомостей стосовно встановлення слідчим суддею підстав вважати повідомлену ОСОБА_7 підозру обґрунтованою оскаржуване рішення не містить. Окрім, того сторона захисту зазначає, що підозра є безпідставною та ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджені належними і достатніми доказами, щодо наявності у діях ОСОБА_7 протиправного умислу, спрямованого на вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, доказів щодо реальності існування із заявлених ризиків в клопотанні не містяться. Процесуальна поведінка ОСОБА_7 свідчить про те, що він не збирається переховуватись від органу досудового розслідування, та про його намір у подальшому беззастережно виконувати процесуальні обов'язки, отже це повністю спростовує необхідність застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу.
Водночас, сторона захисту зазначає, що жодних дій, щодо впливу на свідків та інших підозрюваних не вчиняв та не планує вчиняти, таким чином слідчим суддею не здійснено належної оцінки обставин, якими сторона обвинувачення обґрунтувала продовження існування ризику.
Також слідчим суддею було формально визначено розмір застави, без врахування обставин, віку та характеризуючих матеріалів щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_7 . Не наведено в оскаржуваному рішенні обґрунтування необхідності визначення саме такого розміру застави. При цьому, надані стороною захисту докази стосовно фінансового та майнового стану підозрюваного, не були оцінені.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження № 22023000000000915 від 09.09.2023 року за підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.
18.08.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Вподальшому 25.11.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 23.01.2026 року.
15.01.2026 року старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 за погодженням з прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду міста Києва про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.01.2026 року задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 21.03.2026 року включно, з визначенням розміру застави в розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 1 996 800 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Слідчий суддя, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та конкретні обставини кримінального провадження, а тому доводи захисника в частині недоведеності існування ризиків не можуть бути прийняті колегією суддів.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час.
Дослідивши належним чином всі матеріали провадження, дані, які характеризують особу підозрюваного та інші, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини, колегія суддів погоджується з наведеними слідчим суддею в ухвалі мотивами, з яких останній прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Продовжуючи ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 21.03.2026 року, у межах строку досудового розслідування, слідчий суддя повинен був в ухвалі визначити підозрюваному у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України обґрунтований розмір застави, а також зазначити які з передбачених ч. 5 статтею 194 цього Кодексу обов'язків будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання старшого слідчого про продовження щодо ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків у разі внесення застави з урахуванням вимог КПК України.
Апеляційний суд, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_7 слід визначити заставу у розмірі у розмірі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу з поданими доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року, якою частково клопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу Управління з досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України, ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою, із визначенням розміру застави у вигляді 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає у сумі 1 996 800 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот) гривень, у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2026 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_7 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС третього відділу Управління з досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України, ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою, із визначенням розміру застави у вигляді 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає у сумі 1 996 800 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот) гривень, у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2026 року включно, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 березня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186), банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820172).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків покладених судом визначити строком до 21 березня 2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_7 будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4