Справа № 183/2663/26
№ 1-кс/183/365/26
17 березня 2026 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
власника майна - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджено прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна заявленого в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026042350000367 від 13.03.2026р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16.03.2026 надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 13.03.2026 о 12:30 водій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «ToyotaRav 4 », р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Українська у с-щі. Губиниха з боку вулиці Жовтнева в напрямку вулиці Польова, де виконуючи маневр повороту ліворуч до продуктового магазину «Окраїна» в районі будинку № 43, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з мотоциклом “Lifansr220» р.н. НОМЕР_2 під керуванням, ОСОБА_7 , 2008 р.н., який рухався головною дорогою у зустрічному напрямку.
Внаслідок ДТП водія ОСОБА_7 госпіталізовано до ЦРЛІЛ Самарівського району, діагноз: Відкритий перелом нижньої третини кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. Відкритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків.
13 березня 2026 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042350000367 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
13 березня 2026 року в ході проведення огляду місця пригоди було оглянуто мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яким фактично користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передано на відповідальне зберігання за адресою: АДРЕСА_1 .
13 березня 2026 року мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Арештом майна, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Оскільки, мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є основним об'єктом кримінального правопорушення пов'язаного з його експлуатацією та керуванням, по ньому будуть проводитися судово-автотехнічна експертиза, судова транспортно-трасологічна експертиза та судова експертиза технічного стану транспортного засобу, з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин справи, арешт транспортного засобу у даному кримінальному провадженні є необхідним.
На цих підставах заявник клопотання просить накласти арешт на транспортний засіб «Lifan SR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав, викладених в ньому.
В судовому засіданні власник майна погодилася із заявленим клопотанням.
Заслухавши слідчого, власника майна, дослідивши надані матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
В ч. 2 та ч. 4 ст. 168 КПК України зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
В ч. 3 ст. 170 КПК України вказано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги до оформлення клопотання про арешт майна визначені в ст. 171 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що Самарівським РВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042350000367 від 13.03.2026 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
13 березня 2026 року в ході проведення огляду місця пригоди було оглянуто та вилучено мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яким фактично користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 для зберігання за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою про визначення і залучення до кримінального провадження речових доказів від 13 березня 2026 року, мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026042350000367 від 13.03.2026.
До слідчого судді з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся 16.03.2026 р., тобто першого робочого дня після вихідного дня.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що тимчасове вилучення вищевказаних речей та забезпечення їх схоронності здійснено у відповідності до норм ст.ст. 167 та 168 КПК України. Форма та зміст заявленого слідчим клопотання про арешт майна відповідають вимогам ст. 171 КПК України. Вказане клопотання подане на наступний робочий день після тимчасового вилучення майна, тобто подане в строк, визначений в ч. 5 ст. 171 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що враховуючи положення ст. 98 КПК України, тимчасово вилучені речі, а саме мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є речовим доказом, що зберігає на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Накладення арешту на вилучені речі, а саме транспортний засіб необхідно оскільки відносно нього під час досудового розслідування будуть проводитись експертизи. Для цього органу досудового розслідування необхідні ці речі.
Крім того, подальше користування, відчуження та розпорядження вилученими речами неминуче призведе до знищення або зміни слідів вчинення правопорушення, що може перешкоджати кримінальному провадженню.
З огляду на наведене, беручи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджено прокурором Самарівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна заявленого в межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026042350000367 від 13.03.2026р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт, з позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування, на майно, а саме: мотоцикл «LifanSR220», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 .
Ухвала виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1