Справа 761/43050/25 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/3679/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції ? ОСОБА_2
16 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисниці обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатки ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року,-
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 28 березня 2026 рокуіз визначенням застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 656 000 грн.
Дане рішення мотивовано тим, що ризики, які були констатовані при застосуванні ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не припинили свого існування, а саме, ризики передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.Судом при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд врахував обставини вчинення кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному провадженні, а також його вік і стан здоров'я.Водночас ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до категорії особливо тяжких злочинів, а належні гарантії, які б переважали ризики його ухилення від суду, відсутні. Також відсутні будь-які відомості щодо неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою у зв'язку зі станом здоров'я.Крім того, вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд врахував обставини, що обвинувачений може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні.Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який судом не встановлено.
В апеляційній скарзі захисниці вказано на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування вимог скарги зазначено, що суд першої інстанції не навів конкретних фактів та доказів, які б підтверджували необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що є порушенням не лише національних норм права, а й міжнародних стандартів. Однак, незважаючи на це, прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою послався на ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Окрім того, посилання суду на ризики переховування, впливу на свідків чи продовження злочинної діяльності мають характер загальних припущень і не підтверджені конкретними даними. Окрім наведеного, на думку захисниці, прокурором у ході розгляду клопотання не було доведено те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти зазначеним у клопотанні ризикам. Крім того, захисниця вказала на погіршення стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах перебування у слідчому ізоляторі. Окрім того, застава, визначена ОСОБА_6 застава у розмірі 7 500 000 грн. є непомірною для його та його родини, що прямо суперечить положенням ч.4 ст.177 КПК України та практиці Європейського суду з прав людини і завідомо не залишає підозрюваному ОСОБА_6 жодної альтернативи запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Також судом не було враховано, що ОСОБА_6 одружений, дружина на даний час проходить складне лікування, він є батьком трьох неповнолітніх дітей, а також законним представником дитини з інвалідністю, має матір- пенсіонерку, яка страждає на хронічні захворювання та потребує його нагляду, має постійне місце проживання, раніше не судимий. Судом також не враховано на те, що в межах кримінального провадження жодній особі не було спричинено будь-якої шкоди, жодних цивільних позовів не заявлено та грошових коштів не отримано, злочини, які його інкримінують він не вчиняв, та звертає увагу, що ризики наведені прокурором у клопотанні не доведені, а тому існують підстави для встановлення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в контексті зменшення його розміру або заміни запобіжного заходу на нічний домашній арешт. Просила ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Оскільки апелянтом не порушувалось питання про розгляд апеляційної скарги із участю сторін, колегія суддів вважала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги відповідно до положень ч.4 ст.4221 КПК України без участі сторін.
16 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява апелянтки - захисниці ОСОБА_7 про відмову від поданої нею апеляційної скарги.
Вислухавши доповідь судді, перевіривши апеляційну скаргу та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 403 КПК України, у зв'язку з відмовою захисниці від поданої апеляційної скарги та відсутністю інших апеляційних скарг від інших учасників судового розгляду, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 403 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисниці обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатки ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року закрити у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
__________________ _______________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4