справа № 367/377/24
провадження № 22-ц/824/2725/2026
головуючий у суді І інстанції Горбачова Ю.В.
16 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 1 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донараховного (необлікованого) об'єму природного газу,
У січні 2024 року позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КИЇВОБЛГАЗ», в інтересах якого діяв адвокат Малімон А.Я., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу, мотивуючи свої вимоги тим, що АТ «КИЇВОБЛГАЗ», як оператор газорозподільної системи до 31.08.2023 року надавало послуги з розподілу природного газу на території Київської області на підставі відповідної ліцензії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 29.06.2017 року № 855. ОСОБА_1 є власником будинку та споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на підставі договору купівлі-продажу. Облік природного газу на об'єкті споживача організований на базі побутового лічильника газу САМГАЗ G-4 зав. № 4654454. 12.02.2022 року працівниками позивача під час здійснення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: наявність ознак несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, що було виявлено при виконанні робіт з планової перевірки, зокрема, суматор не щільно прилягає до лічильника газу.
З урахуванням виявлених порушень представниками оператора ГРМ у присутності споживача ОСОБА_1 складено акт про порушення № 806 від 12.02.2022 року. Акт підписано працівником AT «КИЇВОБЛГАЗ» та споживачем. 12.02.2022 року лічильник демонтовано для проведення його експертизи, про що складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 12.02.2022 року та акт про демонтаж лічильника для проведення експертизи від 12.02.2022 року. Протокол та акт підписано працівником AT «КИЇВОБЛГАЗ» та споживачем без зауважень.
Після зняття лічильник запаковано в сейф-пакет № 10002586, про що зазначено у протоколі щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 12.02.2022 року та акті про демонтаж лічильника для проведення експертизи від 12.12.2022 року.
За результатами проведеної експертизи лічильника газу марки САМГАЗ G-4 зав. № 4554454, комісією виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Результати експертизи викладені в акті № КВ0000582 експертизи лічильника газу від 21.02.2022 року. Акт № КВ0000582 експертизи лічильника газу від 21.02.2022 року підписаний всіма членами комісії та споживачем. За результатами повірки лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації, що відображено у довідці ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ДМКВ0000582-22 від 21.02.2022 року, в якій зазначено про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ДМКВ0000582-22 від 21.02.2022 року, підставою для визнання ЗВТ непридатним зокрема стало те, що корпус відлікового пристрою не закріплений з правої сторони. Копію акту експертизи та довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки отримано споживачем 05.05.2023 року, що підтверджується розпискою у акті експертизи та на довідці зробленими власноручно споживачем та скріплені особистим підписом.
З урахуванням виявлення факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією AT «КИЇВОБЛГАЗ» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення № 806 від 12.02.2022 року, що відображено у протоколі № 99 від 27.07.2022 року. На підставі письмової згоди (довіреності) інтереси споживача представляв ОСОБА_2 . Факт інформування споживача про дату та час проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення підтверджується заявою ОСОБА_2 від 27.07.2022 року. Як вбачається з акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) та калькуляції від 27.07.2022 року загальна вартість робіт з проведення експертизи лічильника газу склала 7080,43 грн.
На час розгляду справи витрати пов'язані з експертизою відповідачем не відшкодовано. Акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу та його вартості, рахунок на його оплату, та рахунок на оплату вартості експертизи направлено на адресу споживача листом № 68 від 27.07.2022 року. 06.09.2022 року на адресу відповідача направлено претензію щодо відшкодування вартості донарахованого обсягу природного газу у сумі 53033,33 грн. Зважаючи на вищезазначене, споживачу здійснено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з 21.12.2021 року по 12.02.2022 року з урахуванням усіх газових приладів (котел - 1 шт., плита - 1 шт.), зареєстрованих осіб (зареєстровано 1 особа) та опалювальної площі (67,80 м кв.).
На момент подачі позову заборгованість не погашена, у зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся з позовом до суду.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 березня 2024 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донараховного (необлікованого) об'єму природного газу позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи Київоблгаз» вартість донарахованого необлікованого об'єму та обсягу природного газу у сумі 53033 грн 33 коп., витрати пов'язані з експертизою лічильника газу у сумі 7080 грн 43 коп., а також стягнуто сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2025 року про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи Київоблгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості донараховного (необлікованого) об'єму природного газу відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що згідно Акта про порушення №806 від 12.02.2022 року, суть викладеного позивачем порушення зводиться до того, що «суматор не плотно приєднаний до Л.Г.». Без будь-яких пояснень чи посилань позивача наскільки щільно має відповідна деталь прилягати і чи не є це звичайною річчю у всіх інших аналогічних моделях лічильника газу.Вищевказане «порушення», не лише повністю не відповідає п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, не містить зазначення: яким чином це взагалі впливає на роботу лічильника, але й є надуманим.
Посилається на порушення представником АТ «ОГС «Київоблгаз» порядку вилучення лічильника газу, а саме: ч.2 п.3.2.4. Положення.
Зазначає, що проведення експертизи лічильника АТ «ОГС «Київоблгаз» відбулось без належного повідомлення позивача, що порушило її права на участь в експертизі лічильника газу всупереч п.3.3.2 Положення.
Вказує, що у зв'язку з відмовою суду першої інстанції у перегляді заочного рішення, позивач не змогла скористатися своїм правом на заперечення результатів експертизи засобу обліку, поданих позивачем та правом заявляти необхідність проведення судової експертизи у вказаній справі. Тому також просить призначити судову експертизу лічильника газу марки САМГАЗ G-4 зав. № 4554454.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Вирішуючи клопотання про призначення судової експертизи лічильника газу марки САМГАЗ G-4 зав. № 4554454 на стадії апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Статтею 83 ЦПК України визначено, що учасник справи, в разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Доказами, відповідно до ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд має вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту.
У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №264/949/19 від 13 січня 2021 року.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить призначити у цивільній справі експертизу лічильника газу, а отже просить здобути новий доказ на стадії апеляційного перегляду.
При цьому, під час вирішення справи в суді першої інстанції стороною відповідача не заявлялось відповідне клопотання.
Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання сторони відповідача на те, що вона була позбавлена можливості заявити таке клопотання в суді першої інстанції, оскільки не була повідомлена про розгляд справи.
Так, матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення, сторона відповідача вказувала на те, що ознайомилась із заочним рішенням тільки після його ухвалення. В той же час, при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення, стороною відповідача клопотання про призначення експертизи заявлено не було.
Скаржником не зазначені обставини, які свідчать, що у суді першої інстанції відповідач звертався з клопотанням про призначення експертизи, та йому судом було безпідставно відмовлено у задоволенні такого клопотання.
Тому колегія апеляційного суду дійшла висновку, що слід відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки стороною відповідача не наведені підстави для проведення експертизи та порушено процедуру здобуття доказів на стадії апеляційного провадження, які не були подані до суду першої інстанції, оскільки нові докази приймаються судом лише у виняткових випадках, а учасник справи не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 19.03.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Єщенком А.В., за реєстровим № 311, копією витягу № 35169860 від 19.03.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а також споживачем природного газу.
12.02.2022 року працівниками позивача під час здійснення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено порушення Кодексу газорозподільних систем, пп. 3 п. 1 гл. 2 р. XI - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме: наявність ознак несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, що було виявлено при виконанні робіт з планової перевірки, зокрема, суматор не щільно прилягає до лічильника газу, що підтверджується копією акта про порушення № 806 від 12.02.2022 року. Акт було підписано відповідачем, в зауваженнях споживача зазначено, що вона не погоджується, що було втручання в роботу газового лічильника. В п. 4 акту (відмітка про усунення порушення на дату складання акту) зазначено, що лічильник газу демонтовано на експертизу, встановлено лічильник газу з обмінного фонду, усунення порушення шляхом встановлення підмінного лічильника, що підтверджується також копією акта про усунення порушення від 12.02.2022 року, де зазначено, що лічильник САМГАЗ G-4 зав. № 4654454 демонтовано для проведення експертизи, про що складено акт демонтажу лічильника газу для проведення експертизи від 12.02.2022 року, що підтверджується копією акта про демонтаж лічильника газу. Вищезазначені акти були підписані відповідачем.
Після зняття лічильник запаковано в сейф-пакет № 10002586, про що зазначено у протоколі щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 12.02.2022 року, що підтверджується копією протоколу, який також було підписано відповідачем.
За результатами проведеної експертизи лічильника газу марки САМГАЗ G-4 зав. № 4554454, комісією виявлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Відповідно до копії акта № КВ0000582 експертизи лічильника газу від 21.02.2022 року:
1.1. Цілісність заводської пломби та повірчого тавра: ліва пломба-заглушка непошкоджена. Права пломба зі свинцевою вставкою відповідає зразку заводу виробника та року виготовлення лічильника. Стікерна пломба № 6516597 не виконує своєї захисної функції.
1.2. Цілісність відлікового механізму: лічильник функціонує, стопор зворотного ходу спрацьовує. Корпус відлікового механізму зафіксований лише на лівому одному гвинті. Пошкоджена різьба на гвинті кріплення відлікового механізму з права. Пошкоджена шахта кріплення гвинтом на корпусі відлікового механізму з права. Є можливість виведення із зачеплення відлікового механізму з вузлом зв'язку та споживання газу без обліку.
За результатами повірки лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації, що підтверджується копією довідки ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ДМКВ0000582-22 від 21.02.2022 року, в якій зазначено, що підставою для визнання ЗВТ непридатним стало те, що корпус відлікового пристрою не закріплений з правої сторони.
Комісією AT «КИЇВОБЛГАЗ» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення № 806 від 12.02.2022 року, що підтверджується копією протоколу № 99 від 27.07.2022 року. На засіданні комісії інтереси споживача представляв представник на підставі простої письмової довіреності, копія якої додана до позову, ОСОБА_2 , проте його підпис в протоколі відсутній. Факт інформування споживача про дату та час проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення підтверджується копією заяви ОСОБА_2 від 27.07.2022 року.
Як вбачається з копії акта здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 347 від 27.07.2022 року, копії розрахунку донарахованого об'єму природного газу станом на 25.10.2022 року та копії акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, копії рахунку за порушення кодексу ГРМ від 27.07.2022 року, загальна вартість робіт з проведення експертизи лічильника газу склала 7080,43 грн. та вартість донарахованого необлікованого об'єму та обсягу природного газу склала 53033,33 грн.
На дату подачі позову заборгованість не погашена та доказів її погашення на час розгляду справи суду на надано.
Задовольняючи позовні вимоги та стягнуючи з ОСОБА_1 на користь АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КИЇВОБЛГАЗ» вартість донарахованого необлікованого об'єму та обсягу природного газу у сумі 53 033 грн 33 коп., витрати пов'язані з експертизою лічильника газу у сумі 7080 грн 43 коп., суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як фактичний споживач послуг з газопостачання, доказів своєї невинуватості не надав та не спростував наявність відповідних збитків.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції із урахуванням наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини. Ч. 3 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кодекс газорозподільних систем прийнятий Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №1379/27824 від 06.11.2015 року, а отже є актом цивільного законодавства, яким регулюються відносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу.
Відповідно до п.п. 8 п. 3 глави 2 розділу І Кодексу газорозподільних систем, основними функціями Оператора ГРМ є забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в газорозподільній мережі.
Згідно п. 2. гл. 2 р. І Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Відповідно до п. 7, 8 гл. 9 р. X Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проєктній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу. На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення. Якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов'язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов'язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов'язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).
ПП. 3 п. 1 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ визначено, що до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до п. 1 гл. 10 р. Х, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до п. 10 гл. 10 р. Х після проведення експертизи ЗВТ проводиться його позачергова повірка відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за № 278/28408.
Відповідно до п. 8 гл. 5 р. XI Кодексу газорозподільних систем акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Згідно з п. 10 гл. 5 р. XI Кодексу газорозподільних систем споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Згідно із п. 12 гл. 5 р. XI Кодексу газорозподільних систем вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акту про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач порушив вимоги пп. 3 п. 1 гл. 2 р. ХІ Кодексу ГРМ, внаслідок неправомірних дій відповідача та у нього утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, розмір якої складає 53 033,33 грн, також позивачем не сплачено 7 080,43 грн за проведення експертизи лічильника газу.
Правильність розрахунків відповідачем не оспорювалась ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.
Згідно п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Ч. 1 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Ст. 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки матеріали справи не містять доказів невинуватості відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків.
Всі доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не було запрошено відповідача на проведення експертизи. В той же час, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом,що результати експертизи були викладені в акті № КВ0000582 експертизи лічильника газу від 21.02.2022 року. Акт № КВ0000582 експертизи лічильника газу від 21.02.2022 року підписаний всіма членами комісії та споживачем. Копію акта експертизи та довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки отримано споживачем 05.05.2023 року, що підтверджується розпискою у акті експертизи та на довідці зробленими власноручно споживачем та скріплені особистим підписом. З урахуванням виявлення факту несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ, комісією AT «КИЇВОБЛГАЗ» з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення повністю акту про порушення № 806 від 12.02.2022 року, що відображено у протоколі № 99 від 27.07.2022 року. На підставі письмової згоди (довіреності) інтереси споживача представляв ОСОБА_2 . Факт інформування споживача про дату та час проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення підтверджується заявою ОСОБА_2 від 27.07.2022 року.
Таким чином, судом встановлено, що посилаючись на порушення позивачем порядку вилучення лічильника та на п. 4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС в апеляційній скарзі, сторона відповідача під час складання акта та експертизи на такі порушення не посилалась.
Отже, судом першої інстанції надана вірна оцінка доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об'єктивно з'ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надана належна правова оцінка. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 1 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба