Рішення від 10.03.2026 по справі 205/17256/25

Єдиний унікальний номер 205/17256/25

Номер провадження2/205/627/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №22.01.2025-100002201 в розмірі 45750 грн. В обґрунтування пред'явлених позовних вимог посилався, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.01.2025 був укладений Кредитний договір №22.01.2025-100002201. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн, строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту -15 % від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн 00 коп. Неустойка: 150 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до Договору від 22.01.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 15000 грн. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позову утворилась заборгованість у розмірі 45750 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 1500 грн, по процентам у розмірі 21000 грн, по комісії 2250 грн, по неустойці у розмірі 7500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у вказаному розмірі, а також понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2422,40 грн.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 20.11.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

12.12.2025 від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково у частині тіла кредиту у розмірі 15000 грн та нарахованих відсотків у розмірі 21000 грн. Заперечувала проти нарахування комісії в розмірі 2250 грн та неустойки у розмірі 7500 грн, зазначаючи, що відповідні нарахування є незаконними, тому просила їх вирахувати із загальної суми позову.

19.12.2025 від представника позивача Ларіонова К.О. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що нарахована Комісія пов'язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. З приводу неустойки зазначає, що Кредитний договір з відповідачем був укладений 22.01.2025 року, тобто після набуття чинності змін до ЗУ "Про споживче кредитування", а тому вимога позивача про стягнення неустокий є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ "Про споживче кредитування" є спеціальною нормою , яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування. Відповідно до умов кредитного договору, з відповідачем був укладений саме споживчий кредитний договір, тобто у кредит були отримані гроші для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. а тому в цьому випадку мають застосовуватись саме норми ЗУ "Про споживче кредитування".

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Омельяненко Р.Р. у позовній заяві просить суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд у зв'язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22.01.2025-100002201, шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною цього договору, підпис відповідача на якому вчинено із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.

Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у розмірі 15000 грн строком на 140 днів з дати його надання і датою повернення (виплати) кредиту 10 червня 2025 року з можливістю пролонгації строку кредиту, зі сплатою процентної ставки та комісією.

Крім того, відповідно до паспорта споживчого кредиту, який було підписано сторонами 22 січня 2025 року та підпис на якому вчинено ОСОБА_1 із застосовуванням одноразового ідентифікатора, клієнту запропоновані умови: тип кредиту фінансовий кредит; сума/ліміт кредиту 15000 грн; строк кредитування 140 днів з дати його надання.Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.82% (денна процентна ставка) = (17309.68 / 15000)/140 ? 100%. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 2250 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 6469.13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 32309 грн. 68 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 17309 грн. 68 коп. Неустойка: 150 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором Е351.

Згідно з квитанцією про переказ коштів за допомогою системи LiqPay, судом встановлено, що 22 січня 2025 року відповідачу було перераховано грошові кошти в розмірі 15000 грн на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 631774039, призначення платежу: Видача за договором кредиту №22.01.2025-100002201.

Більш того, відповідно до наданої ТОВ «Споживчий центр» довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №22.01.2025-100002201 від 22 січня 2025, судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 45750 грн і складається з основного боргу 15000 грн, процентів 21000 грн (нарахованих за період з 22.01.2025 по 10.06.2025), комісії за надання 2250 грн, неустойки 7500 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Наявними у справі доказами доведено, що ТОВ «Споживчий центр» покладені на нього зобов'язання за кредитним договором № 22.01.2025-100002201 виконало в повному обсязі, надавши відповідачу 22.01.2025 грошові кошти в розмірі 15000,00 грн.

Із наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 22.01.2025-100002201 вбачається, що суму боргу за тілом кредиту, процентами та комісією відповідач не погасив.

У своєму відзиві відповідач визнала позовні в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Отже, заборгованість що складається: 15000,00 грн - основного боргу та 21000 грн - процентів суд стягує в повному обсязі.

Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 2250,00 грн суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Позивач належним чином обгрунтував заявлену до стягнення комісію за надання кредиту у розмірі 2250,00 грн та надав відповідні докази, зазначивши, що вона пов'язана з перерахуванням кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використання стороннього сервісу інтернет-еквайрінгу, оскільки позивач надає кошти в кредит без відкриття рахунків власної установи.

Факт надання позивачем кредиту за допомогою стороннього сервісу LIQPAY підтверджується матеріалами справи.

До того ж, відповідач звертаючись за отриманням кредиту сам обрав саме такий спосіб його отримання та погодив його у підписаному кредитному договорі.

Заперечення відповідача щодо стягнення з нього комісії за надання кредиту, мотивовані посиланням на положення ст.ст. 1, 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», є помилковими та юридично неспроможними, оскільки у наведених ним положеннях закону йдеться про комісію за інформування про стан кредитної заборгованості, в той час як позивач просить стягнути комісію за надання кредиту у вигляді плати сторонньому сервісу. До того ж, позивач не є банком, у розумінні ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», і саме тому був змушений скористатися стороннім сервісом для перерахування відповідачеві кредиту.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення неустойки, яку позивач просить стягнути в розмірі 7500,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Пунктом 18 Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Таким чином, нарахування позивачем неустойки в сумі 7500,00 грн за невиконання відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором під час дії воєнного стану є неправомірним, оскільки сума неустойки підлягає списанню.

Із наведених підстав, у стягненні 7500,00 грн неустойки суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд стягує з ОСОБА_1 борг за наданим кредитом в розмірі 38250,00 грн, що включає: 15000,00 грн - основного боргу, 2100,00 грн - процентів, 2250 грн- комісії за надання тим самим задовольняє позов частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 2025,28 грн (38250 грн х 2422,40 грн/45750 грн = 2025,28 грн).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.01.2025-10002201 від 22.01.2025 в розмірі 38250 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 коп, що складається з: 15000,00 грн основний борг; 21000,00 грн проценти, 2250,00 грн комісія за надання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2025 (дві тисячі двадцять п'ять) грн 28 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, електронна пошта: info@sgroshi.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Денис ГРОНА

Попередній документ
134876299
Наступний документ
134876301
Інформація про рішення:
№ рішення: 134876300
№ справи: 205/17256/25
Дата рішення: 10.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.03.2026)
Дата надходження: 18.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
14.01.2026 10:30 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
10.03.2026 09:00 Ленінський районний суд м.Дніпропетровська