Справа № 202/453/26
Провадження № 2/202/2408/2026
(заочне)
17 березня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Міщенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Костриба Т.В. звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В обґрунтування поданої заяви зазначила, що з позивач та відповідач припинили шлюбно-сімейні відносини та проживають окремо. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина. Подальше сумісне життя, примирення та збереження родини неможливе. Син проживає та буде проживати разом із позивачем. Позивачу та відповідачу не вдалось домовились про добровільну стабільну сплату аліментів.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Костриба Т.В. просив суд розглянути справу без її участі та участі позивача, позов підтримала та просила задовольнити, не заперечувала щодо розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'являвся, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони одружені з 15.07.2017, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.07.2017, актовий запис № 720, місце державної реєстрації шлюбу - Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. А згідно з вимогами ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що сторони разом не проживають та спільного господарства не ведуть, та подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, суд вважає, що даний шлюб необхідно розірвати.
Позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим повторно 23.12.2017 Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи зазначене, положення статті 182 СК України, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Судом також вирішується питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 064, 96 грн. не сплачений при подачі позову до суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, тобто датою ухвалення судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.03.2026, є дата складення повного судового рішення 17.03.2026.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 229, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15 липня 2017 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 720 від 15.07.2017 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_5 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 13.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 064, 96 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 17.03.2026.
Суддя Г.В. Бєсєда