ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.03.2026Справа № 910/15594/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 03327664)
до проПриватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА , будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 22877057) стягнення заборгованості у розмірі 46 586 грн. 30 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 46 586 грн. 30 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором на послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12528/5-07 від 16 вересня 2014 року за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/15594/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2025 року була направлена до електронного кабінету Позивача у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Позивача, та направлена на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача, надісланням телефонограми на адресу Відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» є 04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА , будинок 1.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/15594/25 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
16.09.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Постачальник) (в подальшому змінено назву на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал») та Приватним акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» (Абонент) було укладено Договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №12528/5-07, за умовами якого Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об'єктів споживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. (а.с.35-37)
Відповідно до п. 1.3 Договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається Абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з Постачальником і є невід'ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з Постачальником кожного наступного року з моменту укладення договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих Абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.
Згідно з п.2.1.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.
У п.2.1.2 Договору визначено, що зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки згідно з графіком обслуговування Постачальника. Для Абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням ) зняття показань з лічильника може здійснюватися Постачальником поквартально, при цьому останній направляє Абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків Постачальником від Абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування. (п.2.1.4 Договору)
Відповідно до п.2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент один раз у шість місяців, але не пізніше 10-го числа наступного за звітним півріччям та в інші строки (з письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.
Згідно з п.2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє Абоненту розрахункові документи, передбачені вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ від 21.01.2004 р. №22, або іншими чинними нормативно-правовими актами України для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів, а також акти наданих послуг. На запит Абонента Постачальник направляє йому розшифровку здійснених нарахувань обсягів та вартості наданих послуг із зазначенням методики розрахунку. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору Постачальник доводить Абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Згідно з п. 2.2.3 Договору в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 25-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.
Пунктом 2.2.4 Договору визначено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у 10-ти денний строк з дня отримання розрахункового документа, письмово повідомити про це Постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною.
Відповідно до п. 4.10 Договору в разі порушення Абонентом п. п. 1.1, 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинних Умов (дозволу) нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог Місцевих правил приймання.
Дислокацією об'єктів житлового фонду, що є невід'ємною частиною Договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №12528/5-07 від 16.09.2014 року, Сторони визначили адресу об'єктів споживання за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 1. (а.с.37)
24.07.2024 року та 10.08.2025 року з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Відповідача у каналізаційні мережі м. Києва, представниками Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 1 з контрольного колодязя 1/11 для вимірювання показників їх складу та властивостей, що підтверджується відповідними журналами - актами відбору проб стічних вод споживачів. (а.с.38-41)
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод Позивачем складені протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 24.07.2024 року та 10.08.2025 року, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879. (а.с.17-19)
Листами №15/10283-Т від 12.02.2025 року, №15/9890-Т від 30.07.2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» повідомило Відповідача про порушення при скиді стічних вод, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень від 12.02.2025 р., від 30.07.2024 р. (а.с.42-48)
Листами б/н від 28.03.2025 року, б/н від 20.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» вимагало від Відповідача сплатити борг згідно з розрахунком, до яких додані рахунки на оплату, розрахунки, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень від 28.03.2025 р., від 20.08.2024 р. (а.с.49-53)
Вимогою №2179/15/15/02-25 від 29.10.2025 року Позивач вимагав від Відповідача сплатити заборгованість у розмірі 41 145 грн. 58 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.10.2025 р., фіскального чеку. (а.с.29-30)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв'язку з перевищенням Відповідачем рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин, що є порушенням Правил №1879, внаслідок чого Позивачем нараховано плату за скид стічних наднормативних забруднень. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» становить 41 145 грн. 58 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем його зобов'язань, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» інфляційні у розмірі 4 244 грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 1 196 грн. 29 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №12528/5-07 від 16.09.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У статті 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); вода стічна - вода, яка утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
За змістом статті 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного Кодексу України Водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;
Частиною 1 статті 70 Водного кодексу України визначено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
За приписами ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення -господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 12.10.2011 №1879 (далі - Правила 1879).
Правилами №1879 встановлені, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов'язані, зокрема, здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу.
Відповідно до пунктів 6.1.1, 6.2.1, 6.2.5 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Відбір проб здійснюється з контрольного колодязя абонента. Проба для абонентів відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.
Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.
Відповідно до пункту 7.4 Правил № 1879 загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк виходить більше ніж 10, то приймається Кк=10.
Відповідно до пункту 7.5 Правил № 1879 плата за скид Абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Абонентом за цей період з даного об'єкта.
Судом встановлено, що 24.07.2024 року та 10.08.2025 року з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Відповідача у каналізаційні мережі м. Києва, представниками Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 1 з контрольного колодязя 1/11 для вимірювання показників їх складу та властивостей, що підтверджується відповідними журналами - актами відбору проб стічних вод споживачів. (а.с.38-41)
Журнали-акти відбору проб стічних вод споживачів 15-08-18 Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в графі "проба відібрана в присутності" зазначено, що проби були відібрані в присутності представників Відповідача - голови правління та заступника голови правління відповідно, а також міститься підпис вказаних осіб. Проби для Відповідача (Абонента) не відбирались, у зв'язку із відсутністю ініціативи абонента, що підтверджується відповідною відміткою в графі «підпис за пробу для споживача, проба відібрана так/ні» у журналах-актах відбору проб стічних вод споживачів.
Таким чином, Суд зазначає, що оскільки альтернативне лабораторне дослідження за рахунок абонента не проводилось, то в силу положень п. 6.2.5 Правил № 1879 абонент погодився з результатами аналізу робочої проби.
Крім того, представником Відповідача під час відбору проб стічних вод будь-яких зауважень щодо процедури такого відбору не висловлено, в подальшому своїх заперечень щодо порядку проведення відбору проби та результатів проведеного аналізу, Відповідачем не заявлено, дій, спрямованих на ознайомлення з результатами аналізу, не вчинено.
За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод Позивачем складені протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 24.07.2024 року та 10.08.2025 року, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879. (а.с.17-19)
Листами №15/10283-Т від 12.02.2025 року, №15/9890-Т від 30.07.2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» повідомило Відповідача про порушення при скиді стічних вод, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень від 12.02.2025 р., від 30.07.2024 р. (а.с.42-48)
Листами б/н від 28.03.2025 року, б/н від 20.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» вимагало від Відповідача сплатити борг згідно з розрахунком, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень від 28.03.2025 р., від 20.08.2024 р. (а.с.49-53)
Відповідно до п. 7.2 місцевих Правил № 1879 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин. Абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (НП), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (VПЗ) та коефіцієнтом кратності (КК), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Норматив плати за скидання 1 куб.м стічних вод у міську каналізацію з понаднормативними забрудненнями встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
За відхилення показника pH від установлених меж на одну одиницю pH застосовується КК = 2; на 2 та більше одиниць - КК = 10. Відхилення на величину 0,5 pH та більше рахується за одиницю pH. Відхилення менші ніж 0,5 pH не враховуються (п. 7.2.1 Правил № 1879).
Як визначено в п.п. 7.5, 7.6 Правил № 1879, плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього відбору разової проби, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.
Обсяги стічних вод, що скидають абоненти в міську каналізацію, визначаються водоканалом згідно з Правилами користування та встановлюються договором між абонентом та водоканалом.
Судом встановлено, що нарахована Позивачем плата за скид стічних вод наднормативних забруднень Відповідача, розрахована відповідно до Правил 1879 за формулою (Нп*Vпз*Кк) та складає: Кк по колодязю 1/11 = 8,39 - 24 551,63 грн = ((6,99*(125,00 * 100%)*8,39)+(10,41*(150,32 * 100%) * 8,39)) + 20% (ПДВ). Відтак загальна сума нарахувань за перевищення Відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах виявлених при відборі проби 24.07.2024, складає 24 551 грн. 63 коп.
Крім того, загальна сума нарахувань за перевищення Відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах виявлених при відборі проби 10.02.2025 становить 16 593 грн. 95 коп. (Кк по колодязю 1/11 = 10,00 - 16 593,95 грн = ((10,41*(69,72 * 100%)*10,00)+(11,08*(59,30 * 100%) * 10,00))+ 20% (ПДВ))
Відповідно до п. 6.2.17 Правил № 1879 у разі виявлення перевищення ДК забруднюючих речовин, встановлених Правилами, водоканал у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу.
Відповідно до п. 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов'язаний оплатити наданий водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.
Листами б/н від 28.03.2025 року, б/н від 20.08.2024 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» вимагало від Відповідача сплатити борг згідно з розрахунком, до яких додані рахунки на оплату, розрахунки, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень від 28.03.2025 р., від 20.08.2024 р. (а.с.49-53)
Вимогою №2179/15/15/02-25 від 29.10.2025 року Позивач вимагав від Відповідача сплатити заборгованість у розмірі 41 145 грн. 58 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.10.2025 р., фіскального чеку. (а.с.29-30)
Таким чином, заборгованість Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» за Договором на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №12528/5-07 від 16.09.2014 року у зв'язку зі скидом стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин у стічних водах становить 41 145 грн. 58 коп.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Приватному акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» заборгованості за скид стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин у стічних водах у розмірі 41 145 грн. 58 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 41 145 грн. 58 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочення з 30.08.2024 року по 30.11.2025 року у розмірі 1 196 грн. 29 коп. та інфляційні у розмірі 4 244 грн. 43 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, дія ст. 625 Цивільного кодексу України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення. Тому, у разі прострочення виконання зобов'язання нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, від 01.10.2014 № 6-113цс14 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 14-16цс18.
Отже, зважаючи на юридичну природу цих правовідносин між сторонами як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (така правова позиція викладена також Верховним Судом України у справі №910/17078/15 (3-610гс16), а також Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 у справі №910/9978/15).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за надані послуги з постачання теплової енергії за загальний період прострочки з 30.08.2024 року по 30.11.2025 року у розмірі 1 196 грн. 29 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 30.08.2024 року по 30.11.2025 року у розмірі 4 244 грн. 43 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» про стягнення заборгованості у розмірі 46 586 грн. 30 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА МІЖБАНКІВСЬКА ВАЛЮТНА БІРЖА» (04070, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЖИГІРСЬКА , будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 22877057) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, місто Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 03327664) заборгованість у розмірі 41 145 (сорок одна тисяча сто сорок п'ять) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 1 196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 29 коп., інфляційні у розмірі 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 березня 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин