ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2026Справа № 30/79
За заявою Міністерства юстиції України
про видачу дубліката судового наказу Господарського суду міста Києва №30/79 від 10.02.2012, усправі
за позовом Державного агентства резерву України
до Державного підприємства "Ресурспостач"
про стягнення 258 224 880,13 грн
за участю Прокуратури міста Києва
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін: не викликались
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 у справі №30/79 позовні вимоги Державного агентства резерву України задоволено повністю.
10.12.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2015 поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №30/79 від 10.12.2012 про стягнення з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, б. 4; ідентифікаційний код 34002592) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, б. 28; ідентифікаційний код 37472392) заборгованості в розмірі 258 224 880 (двісті п'ятдесят вісім мільйонів двісті двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 13 коп.
26.02.2026 до суду надійшла заява Міністерства юстиції України про видачу дубліката судового наказу у зв'язку з його втратою.
Розглянувши означену заяву, суд встановив наступне.
За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Таким чином, виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 у справі №30/79 перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження №59820148 від 16.08.2019.
Заявник зазначає, що під час здійснення виконавчого провадження оригінал наказу Господарського суду міста Києва №30/79 від 10.12.2012 був втрачений, що підтверджується довідкою "Про втрату оригіналу наказу Господарського суду міста Києва №30/79 від 10.12.2012 у виконавчому провадженні №59820148.
Таким чином, подана Міністерством юстиції України заява про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 у справі №30/79 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Міністерства юстиції України про видачу дубліката наказу Господарського суду міста
Києва від 10.12.2012 у справі №30/79 задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 у справі №30/79 про стягнення з Державного підприємства "Ресурспостач" (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, б. 4; ідентифікаційний код 34002592) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, б. 28; ідентифікаційний код 37472392) заборгованості в розмірі 258 224 880 (двісті п'ятдесят вісім мільйонів двісті двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 13 коп.
Ухвала набрала законної сили 16.03.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко