ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у розстроченні виконання рішення
м. Київ
12.03.2026Справа № 910/10472/24
За заявою ОСОБА_1
Про розстрочення виконання рішення
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" (02149, м. Київ проспект Бажана, 30)
про визнання недійсними рішення загальних зборів в частині
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Секретар судового засідання (помічник судді): Конон В. В.
За участі представників сторін:
Позивач: ОСОБА_1
Представник відповідача: Шельчук Т. С. - адвокат, ордер серії АА №1580259 від 20.05.2025;
Представник відповідача: Вербицький В. В, - адвокат, ордер серії АА №1687682 від 02.02.2026.
У провадженні Господарського суду міста Києва у складі судді Г.П. Бондаренко-Легких перебувала справа №910/10472/24 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" про визнання недійсним п.2 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р., які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021 р. про встановлення щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 (повний текст складено та підписано 22.10.2025) судом вирішено:
- Закрити провадження у справі №910/10472/24 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" про визнання недійсними п. 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" від 29.08.2021, що оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" від 27.09.2021 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
- У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
- Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" 3000, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі №910/10472/24 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі №910/10472/24 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу частково скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" 26 250, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі №910/10472/24 залишено без змін.
29.01.2026 матеріали справи №910/10472/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.
09.02.2026 (під час перебування судді Бондаренко-Легких Г. П. у відпустці) до суду від ОСОБА_1 надійшли дві ідентичні за змістом заяви про розстрочення виконання рішення, в яких позивач просить суд розстрочити виконання рішення Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 року на термін 1 рік рівними частинами, що по суті є однією і тією ж заявою.
16.02.2026 суд відповідною ухвалою призначив заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення (постанови ПАГС) до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2026.
09.03.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення (постанови ПАГС).
09.03.2026 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11.03.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення з долученням до них довідки роботодавця про заробітну плату.
У судове засідання 12.03.2026 прибули учасники справи. Суд на місці ухвалив задовольнити заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розглянувши подану заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду (постанови ПАГС від 13.01.2026), дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 ГПК України).
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення, а саме постанови ПАГС від 13.01.2026 про стягнення 26 250, 00 грн витрат відповідача на професійну правничу допомогу, позивач посилається на відсутність фінансової спроможності виконання рішення суду апеляційної інстанції, оскільки, позивач є єдиним працюючим членом родини.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення заяви позивача про розстрочення виконання рішення суду, стверджує, що тимчасова непрацездатність дружини не підтверджує фінансовий стан сім'ї, а позивачем не надано належних та допустимих доказів, якій б свідчили про реальний фінансовий стан позивача.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Частиною 4 статті 331 ГПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 07.12.2022 у справі №910/11949/21, від 28.05.2024 у справі №906/1035/23, від 09.07.2024 у справі №873/145/21 при вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявна загрозу банкрутства (неплатоспроможності), відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Поряд з цим відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
При цьому, відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Підтверджуючи власний майновий стан, позивачем надано до суду копію трудової книжки дружини з останнім записом про звільнення, а також довідку про заробітну плату складену АТ «Сенс Банк» від 11.03.2026 згідно якої посадовий оклад ОСОБА_1 складає 67 000, 00 грн.
Інших доказів на підтвердження винятковості зазначених позивачем обставин та неможливості виконання рішення суду відповідачем суду не надано.
Суд погоджується з відповідачем, що сам по собі факт відсутності роботи в одного з членів сім'ї, непрацездатність якого не встановлена, без встановлення конкретних показників доходів, витрат і майнового стану самого позивача не може розцінюватися як достатня підстава для розстрочення виконання рішення суду.
При цьому, об'єктивно оцінити фінансовий стан позивача лише на підставі однієї довідки роботодавця про доходи неможливо.
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей, що наявні в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків щодо отриманого ОСОБА_1 доходу за 2025 рік, з якого можна було б об'єктивно встановити реальний дохід позивача за минулий рік.
Також позивачем не надано виписок по власним банківським рахункам (в тому числі в іноземній валюті), з яких би вбачалось відсутність на таких рахунках достатньої суми коштів для виконання постанови ПАГС від 13.01.2026.
Матеріали справи не містять в тому числі відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких би вбачалось, що у позивача відсутнє нерухоме майно на яке можна звернути стягнення тощо.
Суд також враховує, що стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає поетапне відрахування із заробітної плати боржника сум, що присуджені до стягнення. Згідно частини 2 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
У будь-якому разі, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).
Суд також зазначає, що сам по собі спір носить немайновий характер, питання стягнення судових витрат, які були понесені при розгляді справи, судом приймалось з урахуванням статусу сторін у справі, проте саме на розсуд суддів апеляційної інстанції судове рішення було змінено в частині витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача.
За таких обставин, саме суд апеляційної інстанції, діючи в межах своїх повноважень мав враховувати, в тому числі і майновий стан позивача, а розстрочення судових витрат, не є виконання рішення суду, а отже питання можливості розстрочення стягення судових витрат, які були присуджені судом апеляційної інстанції, не може бути повторно оцінено судом першої інстанції, який вирішив на власний розсуд питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови ПАГС від 13.01.2026 у справі №910/10472/24, з огляду на недоведеність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також неможливість переоцінки висновків суду апеляційної інстанції щодо підставності суми стягнення судових витрат, понесених відповідачем при розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 234, 331 ГПК України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 у справі №910/10472/24.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2026.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких