ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2026Справа № 910/6607/25
За позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області
до 1) Комунального некомерційного підприємства “НЕМИРІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Немирівської міської ради Вінницької області 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП"
про визнання додаткових угод до договору постачання електричної енергії недійсними, повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 448017,80 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від прокуратури - Алфьорова А.П.;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - Зайцева А.М.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Керівник Немирівської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства “НЕМИРІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Немирівської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП" (далі - відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод №8 від 31.07.2023, №10 від 08.09.2023, №11 від 26.10.2023, які були укладені до Договору №ТД/03/2023 від 03.01.2023 про постачання електронної енергії споживачу, укладеного між відповідачами, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП" на користь Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 448017,80 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що спірні додаткові угоди було укладено всупереч вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою суду від 02.06.2025 відкрито провадження у справі №910/6607/25 за вказаним позовом, підготовче судове засідання призначено на 30.06.2025.
13.06.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на позов.
18.06.2025 та 20.06.2025 подано відповідь на відзив відповідача-2.
24.06.2025 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зупинення провадження у справі.
26.06.2025 прокуратурою подані пояснення по справі.
27.06.2025 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 30.06.2025 зупинено провадження у справі №910/6607/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою суду від 15.01.2026 поновлено провадження у справі №910/6607/25 та призначено підготовче судове засідання на 02.02.2026.
Ухвалою суду від 02.02.2026 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 04.03.2026.
У судовому засіданні 04.03.2026, з розгляду справи по суті, представник прокуратури вимоги позову підтримав повністю, просив позов задовольнити, представник відпвідача-2 проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Комунальним некомерційним підприємством “Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради Вінницької області як споживачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловою компанією «РЕСУРСГРУП» як постачальником укладено договір №ТД/03/2023 від 03.01.2023 про постачання електричної енергії на суму 4106505,6 грн з ПДВ (далі - Договір).
За умовами п. 2.1 Договору постачальник продає споживачу з 03.01.2023 до 31.12.2023 товар «код ДК 021:2015:09310000-5 - «Електрична енергія» (Електрична енергія)» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору його ціна становить 4106505,60 грн з ПДВ.
Згідно з п. 5.2 Договору ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до Договору «Комерційна пропозиція постачальника», відповідно до якої:
- загальна кількість електричної енергії: 720000 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,60 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,15 грн;
- тариф на передачу без ПДВ: 0,34564 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,25726 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 4,7529 грн;
- ціна електроенергії: 5.70348 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
За умовами п. 5.5 Договору на виконання пп.2 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (далі - Особливості) сторони домовились, що зміна ціни за одиницю Товару без врахування тарифів та встановлення щомісячної ціни поставки Товару без врахування тарифів здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку Товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).
Згідно п. 5.5.1 Договору погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред'явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на риту, отриманого від уповноваженого органу. Документ, що надається Учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову- (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди.. Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків (п. 13.1 Договору).
Відповідно до п. 13.6 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених законодавством.
Надалі між Комунальним некомерційним підприємством “НЕМИРІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Немирівської міської ради Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "РЕСУРСГРУП" укладено додаткові угоди, якими зменшено обсяги закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару, а саме:
додаткова угода № 1 від 19.01.2023 до Договору, укладена на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та додатку № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» щодо збільшення тарифу на передачу на 0,041568 грн з ПДВ та тарифу на розподіл на 0,041568 грн з ПДВ.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 701883,3 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,15 грн (3,78 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,38028 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,3453 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 4,87558 грн;
- ціна електроенергії: 5.70348 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Пунктом 11 додаткової угоди № 1 передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2023;
додаткова угода № 2 від 20.04.2023 до Договору, укладена на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та додатку № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» щодо збільшення тарифу на передачу на 0,059964 грн з ПДВ.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 696796,183 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,15 грн (3,78 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,43025 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,3453 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 4,92555 грн;
- ціна електроенергії: 5.91066 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
Пунктом 7 додаткової угоди передбачено, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01.04.2023;
додаткова угода № 3 від 20.04.2023 до Договору, укладена з метою приведення п. 5.1 Договору у відповідність з фактичним бюджетним фінансуванням зазначивши, що сума кошторисних призначень на січень-червень 2023 року складає 1628252 грн.
додаткова угода № 4 від 30.05.2023 до Договору, укладена з метою приведення п. 5.1 Договору у відповідність з фактичним бюджетним фінансуванням зазначивши, що сума кошторисних призначень на січень-червень 2023 року складає 1420046 грн.
додаткова угода № 5 від 19.06.2023 до Договору, укладена на підставі постанови НКРЕКП від 23.05.2023 № 910, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та додатку № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» щодо збільшення тарифу на послуги з розподілу на 0,203748 грн з ПДВ.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 683350,038 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,15 грн (3,78 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,43025 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,51509 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 5,09534 грн;
- ціна електроенергії: 6,114408 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
додаткова угода № 6 від 29.06.2023 до Договору, укладена на підставі постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 та постанови НКРЕКП від 23.05.2023 № 910, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та додатку № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» щодо збільшення тарифу на передачу на 0,06582 грн з ПДВ та тарифу на розподіл на 0,305628 грн з ПДВ.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 662671,5 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,15 грн (3,78 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,4851 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,76978 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 5,40488 грн;
- ціна електроенергії: 6,6485856 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
додаткова угода № 7 від 06.07.2023 до Договору, укладена з метою приведення п. 5.1 Договору у відповідність з фактичним бюджетним фінансуванням зазначивши, що сума кошторисних призначень на січень-вересень 2023 року складає 1940887 грн.
додаткова угода № 8 від 31.07.2023 до Договору, укладена на підставі довідки Хмельницької ТППУ №22-05/723 від 21.07.2023 та відповідно до якої збільшено ціну на електричну енергію з 3,15 грн за кВт/год без ПДВ га тарифу на розподіл до 3,983175 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 622294,804 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,983175 грн (4,77981 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,4851 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,76978 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 6,238055 грн;
- ціна електроенергії: 7,485666 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
додаткова угода № 9 від 21.08.2023 до Договору, укладена з метою приведення п. 5.1 Договору у відповідність з фактичним бюджетним фінансуванням зазначивши, що сума кошторисних призначень на січень-червень 2023 року складає 3368167 грн.
додаткова угода № 10 від 08.09.2023 до Договору, укладена на підставі довідки Хмельницької ТППУ №22-05/874 від 29.08.2023 та відповідно до якої збільшено ціну на електричну енергію з 3,983175 грн за кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл до 4,748343 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 598576,688 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 4,748343 грн (5,698012 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,4851 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,76978 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 7,003223 грн;
- ціна електроенергії: 8,403868 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
додаткова угода № 11 від 26.10.2023 до Договору, укладена на підставі довідки Хмельницької ТППУ №22-05/1080 від 10.10.2023 та відповідно до якої збільшено ціну на електричну енергію з 4,748343 грн за кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл до 5,212256 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції: ціна на товар за вказаною додатковою угодою збільшена на 0,833175 грн, тобто на 26% відповідно до ціни, установленій договором № ТД/03/2023 від 03.01.2023.
Виклавши додаток № 1 «Комерційна пропозиція постачальника» у наступній редакції:
- загальна кількість електричної енергії: 622294,804 кВт/год;
- загальна вартість: 4106505,6 грн;
- ціна товару без ПДВ та тарифу на розподіл: 3,983175 грн (4,77981 грн з ПДВ);
- тариф на передачу без ПДВ: 0,4851 грн;
- тариф на розподіл без ПДВ: 1,76978 грн;
- базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл: 6,238055 грн;
- ціна електроенергії: 7,485666 грн за 1 кВт/год з ПДВ.
додаткова угода № 12 від 26.12.2023 до Договору, укладена з метою приведення п. 5.1 Договору у відповідність з фактичним бюджетним фінансуванням зазначивши, що сума кошторисних призначень на 2023 року складає 3987079,72 грн.
Прокуратура зазначає, що внаслідок укладення додаткових угод № 8 від 31.07.2023, № 10 від 08.09.2023, № 11 від 26.10.2023 до Договору сторонами було збільшено ціну за одиницю товару з 3,78 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,2547072 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 2,4747072 грн за кВт/год або на 65% відповідно до ціни, установленій первинними умовами Договору. Крім того, прокуратурою встановлено, що такі угоди укладені безпідставно, у порушення вимог п. п. 2.1, 5.5, 5.5.1, 13.6 Договору, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якими збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору.
У зв'язку із чим заявлено позов про визнання недійсними додаткових угод № 8 від 31.07.2023, № 10 від 08.09.2023, № 11 від 26.10.2023 до Договору.
Також прокуратура вважає, що відповідач повинен повернути позивачу зайво сплачені ним кошти за електричну енергію у сумі 712923,04 грн у зв'язку зі збільшенням ціни товару за спірною угодою.
Відповідач-2 заперечуючи проти заявлених вимог позову зазначає наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10%, про що свідчить формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару», водночас таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії.
Водночас відповідно до пункту 37 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні закупівлі» встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, (які набрали чинності 19 жовтня 2022 року). Як вбачається з аналізу спеціального законодавства, саме Законом України «Про публічні закупівлі» передбачено застосування Особливостей.
Тобто, Законодавець, усвідомлюючи, що правила публічних закупівель довоєнного часу не відповідають потребам воєнного стану, у пункті 37 розділу X Закону передбачив, що особливості (тобто спеціальні, відмінні від загальних, правила) закупівель на період воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної норми Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 було затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель, товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня припинення або скасування» (особливості), які набрали чинності 19.10.2022.
Отже, на момент укладання Договору (03.01.2023) та, відповідно, Додаткових угод до нього вже діяли приписи Особливостей.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. І як було зазначено вище, на підставі п. 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, зокрема й з урахуванням Особливостей затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 №1178.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п. 13.6 (2) Договору, Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених пунктом 19 Особливостей».
На думку відповідача, Особливостями на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення.
Вирішуючи питання щодо правомірності спірних додаткових угод суд зазначає наступне.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Метою запроваджених Законом процедур є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У розумінні Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Принципами, на яких базується здійснення публічних закупівель (ст. 5 Закону), є добросовісна конкуренція серед учасників (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону), максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону).
Однією із обставин, яка забезпечує реалізацію цих принципів, є неможливість зміни істотних умов договору про закупівлю, що знайшло своє законодавче втілення у ч. 4 ст. 41 Закону. Ця норма передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Виключні випадки зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань наведені у ч. 5 ст. 41 Закону.
Оскільки ціна є істотною умовою договору про закупівлю, за приписами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону.
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
З урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, суд вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Таку ж позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24.
Крім того, у вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала:
«…з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIне стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару».
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок укладення сторонами:
- додаткової угоди № 8 від 31.07.2023 до Договору, укладеної на підставі довідки Хмельницької ТППУ №22-05/723 від 21.07.2023 та відповідно до якої збільшено ціну на електричну енергію з 3,15 грн за кВт/год без ПДВ га тарифу на розподіл до 3,983175 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл. Отже, ціна на товар за вказаною додатковою угодою збільшена на 0,833175 грн, тобто на 26% відповідно до ціни, установленій Договором;
- додаткової угоди № 10 від 08.09.2023 до Договору, укладеної на підставі довідки Хмельницької ТППУ №22-05/874 від 29.08.2023 та відповідно до якої збільшено ціну на електричну енергію з 3,983175 грн за кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл до 4,748343 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл. Отже, ціна на товар за вказаною додатковою угодою збільшена на 0,765168 грн, тобто на 19% відповідно до ціни, установленій додатковою угодою № 8 від 31.07.2023 або на 51% відповідно до ціни, установленій первинними умовами Договору;
- додаткової угоди № 11 від 26.10.2023 до Договору, укладеної на підставі довідки Хмельницької ТППУ №22-05/1080 від 10.10.2023 та відповідно до якої збільшено ціну на електричну енергію з 4,748343 грн за кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл до 5,212256 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тарифу на розподіл. Отже, ціна на товар за вказаною додатковою угодою збільшена на 0,463913 грн, тобто на 9,7% відповідно до ціни, установленій додатковою угодою № 10 від 08.09.2023 або на 65% відповідно до ціни, установленій первинними умовами Договору.
Кожна зміна до Договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Усі три угоди укладені на підставі довідок Хмельницької ТПП (№22-05/723, №22- 05/874, №22-05/1080), які: не містять порівняльних ринкових цін станом на момент укладення первинної та попередньої угод, а лише фіксують значення середньозваженої ціни за обрані дати; не обґрунтовують вибір періоду, за який виявлене «коливання»; не доводять факт саме ринкового коливання, яке б виникло після укладення останньої зміни до договору; не є документом, виданим компетентним органом, уповноваженим підтверджувати коливання ціни на електроенергію.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, не будь-яка довідка про ціни може бути підставою для зміни істотних умов договору закупівлі, а лише така, що містить чітке співставлення ринкових цін на відповідні дати з належними поясненнями і підтвердженням непередбачуваності такого коливання.
При цьому, як підтверджено в судовій практиці (постанова Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №916/1491/17), якщо закон дозволяє зміну ціни не більше ніж на 10%, то перевищення цього ліміту, навіть за взаємної згоди сторін, свідчить про порушення імперативної норми закону, що є підставою для визнання змін недійсними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №920/19/24 від 21.11.2025 зазначала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Втім їх слід досліджувати у порядку статті 86 ГПК України та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).
Цінові довідки Хмельницької торгово-промислової палати, які стали підставою для збільшення ціни на електричну енергію згідно з умовами спірних додаткових угод не підтверджують коливання ціни на електричну енергію на ринку, а відображають інформацію станом на певні дати та/або періоди.
Тобто, в даному випадку констатовано ціни на електричну енергію на певні дати та/або періоди без відображення будь-якого коливання.
Водночас, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Відповідно до пункту 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Отже, вказаною постановою №1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.
Разом з тим така Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема до норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23 тощо).
Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного Договору та Додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та призупинялась.
Враховуючи наведене вище затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема пунктом 2 п'ятої статті 41, оскільки:
1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;
2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Схожих висновків щодо правозастосування Постанови №11778 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.
Відтак, укладаючи спірні Додаткові угоди № 8, № 10, №11 та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони Договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
З огляду на наведене, доводи відповідача про наявність правових підстав для укладення додаткових угод №8, №10, №11 є необґрунтованими, а самі угоди укладеними з порушенням законодавства та підлягають визнанню недійсними як нікчемні відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Приписами частини першої статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частина 1 цієї норми містить вимогу до змісту правочину, який не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З урахуванням наведеного, доводи прокуратури про недійсність спірних додаткових угод є обґрунтованими.
За приписами ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом першим частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.
Вказаний правовий висновок міститься у поставах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14 та у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18.
Прокурором на підтвердження перерахування позивачем грошових коштів на виконання умов Договору та спірних угод до нього до позову були долучені платіжні інструкції.
За розрахунками прокуратури, загальна сума надмірно сплачених коштів за Договором № ТД/03/2023 від 03.01.2023 складає 448017,80 грн (35656,23 + 108202,73 + 304158,84).
Відповідачем заперечень щодо здійсненого розрахунку не було надано.
Станом на день ухвалення рішення матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем заявленої до стягнення суми коштів, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо повноважень прокурора на подання цього позову.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За положеннями ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, за змістом наведених норм прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом, а саме: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Тобто, у вирішенні питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором дослідженню підлягають наступні обставини: (1) чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; (2) чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
Відповідно до п. 1.2 Статуту КНП «Немирівська міська лікарня», затвердженого рішенням Немирівської міської ради № 2561 від 08.10.2024, комунальне некомерційне підприємство є лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.
Згідно п. 1.3 Статуту засновником, власником та органом управління майном підприємства є Немирівська міська територіальна громада в особі Немирівської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.
Відповідно до п. 7.1 Статуту управління підприємством здійснює Немирівська міська рада (засновник).
З цією метою засновник здійснює контроль за додержанням вимог Статуту та приймає рішення у зв'язку з їх порушенням; затверджує фінансовий план підприємства та контролює його виконання; здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є комунальною власністю Немирівської міської об'єднаної територіальної громади в особі Немирівської міської ради та закріплене за підприємством на праві оперативного управління; перевіряє господарську, фінансову та іншу діяльність підприємства. Керівник органу Управління у будь-який час може вимагати інформацію щодо господарської, фінансової та іншої діяльності підприємства.
Згідно п. 10.4 Статуту засновник має право здійснювати контроль фінансово - господарської діяльністю підприємства.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов'язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
У зв'язку з наведеним, Немирівською окружною прокуратурою, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 05.03.2025 скеровано на адресу Немирівської міської ради відповідний лист № 54/927вих-25, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до Договору.
У відповідь на лист окружної прокуратури, Немирівською міською радою 10.03.2025 № 03-31-638 надано інформацію щодо здійснення даної закупівлі. Намірів щодо вжиття заходів до усунення порушень не висловлено.
Листом від 20.05.2025 Немирівською окружною прокуратурою повідомлено позивача про намір прокуратури подати відповідний позов в інтересах Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено обставини, на яких ґрунтуються доводи Немирівської окружної прокуратури щодо підстав для представництва держави у суді в інтересах держави в особі Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 31.07.2023 до Договору №ТД/03/2023 від 03.01.2023 про постачання електронної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством “Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп".
Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 08.09.2023 до Договору №ТД/03/2023 від 03.01.2023 про постачання електронної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством “Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп".
Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 26.10.2023 до Договору №ТД/03/2023 від 03.01.2023 про постачання електронної енергії споживачу, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством “Немирівська міська лікарня» Немирівської міської ради Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промисловаої компанії "Ресурсгруп" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1-3/2 літ.А; ідентифікаційний код 41468654) на користь Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області в дохід місцевого бюджету кошти у сумі 448017 (чотириста сорок вісім тисяч сімнадцять) 80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислової компанії "Ресурсгруп" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1-3/2 літ.А; ідентифікаційний код 41468654) на користь на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33; ідентифікаційний код 02909909, рахунок UA 568201720343110002000003988, МФО 820172) 15804 (п'ятнадцять тисяч вісімсот чотири) грн 27 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 17.03.2026.
Суддя Р.Б. Сташків