Справа № 909/949/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12.03.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ" від 26.02.2026 (вх.№ 3520/26 від 26.02.2026) про заміну сторони у наказі, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач", вул.Словацького, буд. 13, кв. 4, м. Луцьк, Волинська область, 43025
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", вул.Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405
про стягнення заборгованості в сумі 33718136,78 грн, з яких: 27178 303,53 грн основного боргу, 4864338,27 грн пені, 480814,82 грн 3% річних, 1194680,16 грн інфляційних витрат,
за участі:
від заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ": Чучупака Тетяна Василівна (в режимі вкз);
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився.
встановив: у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 33718136,78 грн, з яких: 27178 303,53 грн основного боргу, 4864338,27 грн пені, 480 814,82 грн 3% річних, 1 194 680,16 грн інфляційних витрат.
26.02.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ" до суду надійшла заява (вх. № 3520/26) про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить суд замінити кредитора (стягувача) у наказі про примусове виконання рішення, виданому Господарським судом Івано-Франківської області 05.12.2025 у справі №909/949/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬЕНЕРГОПОСТАЧ» на Товариство з обмеженою відповідальністю “ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ».
Ухвалою від 02.03.2026 розгляд заяви призначено в судовому засіданні.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви підтримав, з підстав, наведених у заяві.
Представники стягувача та боржника в судове засідання не з'явились.
Суд зазначає, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч. 3 ст. 334 ГПК України).
Згідно п. 5 ст. 334 ГПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Розглянувши заяву про заміну сторони у наказі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
31.10.2025 Господарським судом Івано-Франківської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 33718136,78 грн задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" 27078303 грн 53 коп. основного боргу, 4864338 грн 27 коп. пені, 480814 грн 82 коп. 3% річних, 1194680 грн 16 коп. інфляційних витрат, 403417 грн 64 коп. судового збору. В частині стягнення 100000 грн закрито провадження у справі.
05.12.2025 на виконання рішення суду видано наказ.
12 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНТЕНЕРГОПОСТАЧ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ" та Публічним акціонерним товариством "НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ" укладено договір про відступлення права вимоги №ВПВ 12/12/25-1.
Згідно умов договору, первісний кредитор передає належне йому право грошової вимоги на отримання від ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАФТОХІМІК ПРИКАРПАТТЯ" (надалі також - "боржник", Код ЄДРПОУ 00152230, місцезнаходження: 78405, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, м. Надвірна, вул. Майданська, 5) заборгованість в сумі 34021554,42 грн (тридцять чотири мільйони двадцять одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 42 копійки) з яких: 27078303 (двадцять сім мільйонів сімдесят вісім тисяч триста три) грн 53 коп. основного боргу, 4864338 (чотири мільйони вісімсот шістдесят чотири тисячі триста тридцять вісім) грн 27 коп. пені, 480814 (чотириста вісімдесят тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 82 коп. 3% річних, 1194680 (один мільйон сто дев'яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн 16 коп. інфляційних витрат, 403417 (чотириста три тисячі чотириста сімнадцять) грн 64 коп. судового збору, що виникла за договором про постачання електричної енергії споживачу №2024/55 від 26.01.2024 року, а
Новий кредитор приймає ці вимоги та сплачує первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному договором.
Сума заборгованості визначена в п.1.1. договору підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/949/25 від 31.10.2025, що набрало законної сили.
Право вимоги, зазначене у п. 1.1. договору, переходить до нового кредитора з дати укладення договору.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Приписами ч. 1 ст. 509 та ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
У частині 1 статті 517 ЦК України зазначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Водночас за загальним правилом заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.
Частиною 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16).
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження (правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2021 по справі №910/2954/17).
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2020 по справі №916/617/17 на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною 5 ст. 334 ГПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, враховуючи встановлені вище обставини, у зв'язку із відступленням права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги №ВПВ 12/12/25-1 від 12.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ" набуло право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття".
За наведеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для заміни стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЛИНЬЕНЕРГОПОСТАЧ» у наказі Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2025 у справі №909/949/25 на Товариство з обмеженою відповідальністю “ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ».
Керуючись ст.512-518 Цивільного кодексу України, ст. ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
замінити стягувача у наказі Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2025 у справі №909/949/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕНЕРГОПОСТАЧ", вул.Словацького, буд. 13, кв. 4, м. Луцьк, Волинська область, 43025 (ідентифікаційний код 44690670) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ", бул.Шевченка, 208, офіс 25, м. Черкаси, 18001 (ідентифікаційний код 44809688).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала підписана 17.03.2026.
Суддя Неверовська Л.М.