номер провадження справи 5/180/25
03.03.2026 Справа № 908/3254/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" (вул. Виконкомівська, буд. 19, м. Харків, 61039; код ЄДРПОУ 38281289)
До відповідача: Акціонерного товариства "ГІДРОСИЛА МЗТГ" (вул. Індустріальна, буд. 59, м. Мелітополь, Запорізька область, 72316; код ЄДРПОУ 00235814; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1)
про стягнення 250 619,86 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Чуб С.В. - не прийняв участь в режимі відеоконференції;
Від відповідача: не з'явився;
23.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" до Акціонерного товариства "ГІДРОСИЛА МЗТГ" про стягнення 250 619,86 грн.
23.10.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 28.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/3254/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 20.11.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Вищевказану ухвалу суду направлено до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС позивача, на електронну адресу відповідача та текст ухвали суду розміщений на офіційному веб-сайті "Судова влада України" в мережі Інтернет.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.12.2025 розгляд справи № 908/3254/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрите провадження у справі № 908/3254/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.01.2026 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 07.01.2026 № 908/3254/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" та вирішено судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.01.2026 № 908/3254/25 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 16.02.2026 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд" та запропоновано сторонам завчасно до наступного судового засідання здійснити відповідні процесуальні дії.
22.01.2026 на виконання вимог вищевказаної ухвали суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" надійшов оригінал договору поставки № 894 від 28.08.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" (Виконавець) та Акціонерним товариством "ГІДРОСИЛА МЗТГ" (Замовник).
Ухвалою суду від 16.02.2026 № 908/3254/25 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 03.03.2026 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд". Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Вищевказану ухвалу суду направлено до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС позивача, на електронну адресу відповідача та текст ухвали суду розміщений на офіційному веб-сайті "Судова влада України" в мережі Інтернет.
03.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява про проведення судового засідання 03.03.2026 за відсутністю повноважного представника.
Представник позивача участь у судовому засіданні 03.03.2026 в режимі відеоконференції не прийняв.
Представник відповідача у судове засідання вкотре не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення відповідної ухвали суду на електронну пошту, а також оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Запропонованого ухвалами суду від 28.10.2025, 19.12.2025 та 19.01.2026 № 908/3254/25 відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору суду не надіслав.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 28.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" (Виконавець) та Акціонерним товариством "ГІДРОСИЛА МЗТГ" (Замовник) укладений договір поставки № 894 (Договір). Відповідно до п. 1.1. договору, Виконавець зобов'язався виготовити та передати у власність Замовнику Товар, а Замовник зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити його загальну вартість в порядку та на умовах, визначених даним договором. На виконання умов Договору, 15.02.2022 Виконавцем поставлено Замовнику товар на загальну суму 250 619,86 грн., зокрема: - за видатковою накладною № 982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн. згідно із товарно-транспортною накладною № Р982 від 15.02.2022. За результатами господарської операції було складено податкову накладну № 402 від 15.02.2022; - за видатковою накладною № 983 від 15.02.2022 на суму 95 392,94. За результатами господарської операції було складено податкову накладну № 401 від 15.02.2022. Всупереч вищевикладеному, Відповідачем не виконано свої зобов'язання з оплати за переданий Позивачем Товар на загальну суму 250 619,86 грн. та не передано підписані примірники видаткових накладних Позивачу. На підставі викладеного, просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з АТ "ГІДРОСИЛА МЗТГ» на користь ТОВ "ВОСТПАК" основну заборгованість за договором поставки № 894 від 28.08.2019 у розмірі 250 619,86 грн.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Місцезнаходженням відповідача - АТ "ГІДРОСИЛА МЗТГ" є: вул. Індустріальна, буд. 59, м. Мелітополь, Запорізька область, яка відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року N 309 внесено до Переліку окупованих територій, на яких тимчасово не функціонують відділення АТ «Укрпошта», тому відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвал електронну адресу відповідача та розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Також про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач мав можливість дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та направлення на електронну адресу відповідача з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутності представника відповідача.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
03.03.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
28.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК" (Виконавець) та Акціонерним товариством "ГІДРОСИЛА МЗТГ" (Замовник) укладений договір поставки № 894 (Договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язався виготовити та передати у власність замовнику товар, а замовник зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити його загальну вартість в порядку та на умовах, визначених даним договором.
Товаром за даним договором є: поліграфічна продукція, гофротара, гофрокартон, паперові стаканчики/харчова упаковка із хром-ерзацу, гнучка упаковка (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 1.3. договору, одиниця виміру, кількість, асортимент, ціна кожної партії Товару вказуються в Специфікації та/або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору та підписуються «Сторонами».
Пунктом 2.1. договору передбачено, що Замовник зобов'язується сповістити Виконавця про свій намір здійснити закупівлю товару шляхом оформлення замовлення по наданій Виконавцем формі заявки, яка подається не пізніше 14 робочих днів до моменту відвантаження товару на склад замовника.
Після отримання заявки, Виконавець оформлює лист узгодження, в якому вказується номенклатура, технічні параметри товару та умови поставки. Лист узгодження підписується обома сторонами (п. 2.2. договору).
Виконавець на основі отриманого замовлення та затвердженого підписами листа узгодження складає рахунок-фактуру, в якому вказується номенклатура, кількість та ціна товару (п. 2.3. договору).
Пунктом 2.8. договору визначено, що підставою для початку виконання заказу є підписаний обома Сторонами лист узгодження.
Відповідно до п. 3.1. договору, передача товару здійснюється на складі «Виконавця» в м. Харкові довіреній особі Замовника на умовах самовивозу за рахунок Замовника. При цьому представник Замовника передає Виконавцю належним чином оформлену довіреність. За домовленістю товар Виконавець може здійснювати відвантаження товару на адресу Замовника на умовах і відповідно до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р».
Товар за цим договором може поставлятися окремими партіями згідно заявок Замовника, де вказано асортимент товару, кількість, терміни поставки (п. 3.2. договору).
Згідно з п. 3.3. договору, умови постачання узгоджуються із Замовником при кожному заказі й прописуються у листі узгодження.
Підставою для відвантаження товару зі складу Виконавця є належним чином оформлена довіреність на отримання даного товару (п. 3.4. договору).
Пунктом 4.1. договору визначено, що Виконавець зобов'язаний:
4.1.1. виконати весь обсяг робіт, пов'язаний із забезпеченнями Замовника товаром відповідно до графіка, зазначеним у листі узгодження;
4.1.2. надати Замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, посвідчений (сертифікат) якості товару.
Пунктом 4.2. договору серед іншого передбачено, що Замовник зобов'язаний:
4.2.1 оформити замовлення по наданій виконавцем формі заявки;
4.2.2. узгодити та підписати лист узгодження до заявки;
4.2.6. Замовник зобов'язаний отримати товар зі складу протягом 5-ти днів із дня виконання замовлення, що вказаний в листі узгодження, в іншому випадку за кожен день прострочення стягується пені за складські послуги в розмірі 5 грн./м2 площі складу готової продукції. У разі неотримання товару замовником більше одного місяця, Виконавець має право утилізувати даний товар без узгодження того із Замовником.
4.2.7. У разі доставки товару Виконавцем на адресу Замовника, Замовник зобов'язаний підписати видаткову накладну на товар в день його отримання і відправити її разом з належно оформленою довіреністю на адресу Виконавця.
Відповідно до п. 5.1. договору, Замовник оплачує Виконавцю товар за договірною ціною, передбаченої в рахунку-фактурі згідно письмової заявки Замовника на партію товару.
Згідно з п. 5.2. договору, Замовник оплачує вартість виготовленої партії Товару шляхом переказу на розрахунковий рахунок Виконавця в розмірі: 50 % передоплата; 50% остаточний розрахунок - упродовж 05 днів з дня підписання сторонами накладної.
Відповідно до п. 10.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання, а також всіх його додатків обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов'язань за договором - до моменту їх повного виконання. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не направить письмової заяви про припинення дії договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік. Кількість пролонгації необмежена.
Як зазначає ТОВ "ВОСТПАК" у позовній заяві, на виконання умов Договору поставки від 28.08.2019 № 894, 15.02.2022 Виконавцем поставлено Замовнику товар на загальну суму 250 619,86 грн., зокрема:
- за видатковою накладною № 982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн. згідно із товарно-транспортною накладною № Р982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн.. За результатами господарської операції складено податкову накладну № 402 від 15.02.2022;
- за видатковою накладною № 983 від 15.02.2022 на суму 95 392,94 грн. За результатами господарської операції складено податкову накладну № 401 від 15.02.2022.
В матеріалах справи міститься копія довіреності АТ «Гідросила МЗТГ» № ЗТ-0061 від 03.02.2022 видана економісту Рам'янову В'ячеславу Анатолійовичу на отримання від ТОВ «Востпак» цінностей за договором № 894 від 28.08.2019, а саме - «гофротара» у кількості 50 (п'ятдесят) тис. шт. (а.с. 14).
Як зазначає позивач, АТ «Гідросила МЗТГ» не виконано свої зобов'язання з оплати за переданий ТОВ «Востпак» товар на загальну суму 250 619,86 грн. та не передано підписані примірники видаткових накладних Позивачу, у зв'язку з чим станом на 03.03.2026 сума основної заборгованості АТ «Гідросила МЗТГ» на користь ТОВ «Востпак» складає 250 619,86 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Також, ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Як зазначає позивач, 15.02.2022 ТОВ «Востпак» поставлено АТ «Гідросила МЗТГ» товар на загальну суму 250 619,86 грн., зокрема:
- за видатковою накладною № 982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн. згідно із товарно-транспортною накладною № Р982 від 15.02.2022. За результатами господарської операції складено податкову накладну № 402 від 15.02.2022;
- за видатковою накладною № 983 від 15.02.2022 на суму 95 392,94 грн. За результатами господарської операції складено податкову накладну № 401 від 15.02.2022. АТ «Гідросила МЗТГ» не виконано свої зобов'язання з оплати за переданий ТОВ «Востпак» товар на загальну суму 250 619,86 грн. та не передано підписані примірники видаткових накладних Позивачу.
Проте судом встановлено, що вищевказані видаткові накладні № 982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн. та № 983 від 15.02.2022 на суму 95 392,94 грн. не містять підпису та печатки з боку відповідача - АТ «Гідросила МЗТГ». Підписані тільки з боку ТОВ «Востпак».
Також не містить підпису з боку відповідача - АТ «Гідросила МЗТГ» і товарно-транспортна накладна № Р982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн.
Крім цього, за видатковою накладною № 983 від 15.02.2022 на суму 95 392,94 грн. відповідна товарно-транспортна накладна в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, зазначені видаткові накладні № 982 від 15.02.2022 на суму 155 226,92 грн. та № 983 від 15.02.2022 на суму 95 392,94 грн. не є відповідними первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки підписані лише позивачем, а отже не є належними доказами поставки товару за договором № 894 від 28.08.2019 та не є підставою виникнення обов'язку відповідача щодо здійснення розрахунків за отриманий ними.
Також матеріали справи не містять оформленого замовлення АТ «Гідросила МЗТГ» по наданій ТОВ «Востпак» формі заявки на поставку товару за вищевказаними видатковими накладними, як це передбачено п. 2.1. договору.
Крім цього, позивачем не надано суду підписаного обома сторонами листа узгодження із зазначенням номенклатури, технічних параметрів товару та умов поставки у відповідності до п.п. 2.2., 2.8. та 3.3. договору.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів зворотного, а отже не довів, що за наданими ним первинними документами Відповідач дійсно замовляв та отримував вказаний у них товар за умовами п. 4.1. та п. 4.2. договору. Додана позивачем довіреність від 03.02.2022 сама по собі не є доказом отримання зазначеною у ній особою товару за спірними накладними.
Навпаки, вказана довіреність надавала права зазначеній у ній особі підписувати первинні документи з боку АТ «Гідросила МЗТГ», а тому у Позивача мали залишатись підписані Відповідачем первинні документи за спірними поставками, а тому посилання позивача на те, що Відповідач не повернув ТОВ «Востпак» підписані первинні документи оцінюються судом критично та відхиляються.
Інші доводи Позивача не приймаються судом в силу викладеного.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 3 007,44 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТПАК".
Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2026.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.