Рішення від 17.03.2026 по справі 906/1615/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1615/23 (295/13660/25)

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 295/13660/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення 28 176,77 грн заборгованості за кредитним договором у межах справи № 906/1615/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ,

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник, відповідач, позичальник).

Ухвалою від 06.02.2024 господарський суд, серед іншого, відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою від 22.08.2024 господарський суд, зокрема, затвердив план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1

29.09.2025 в системі "Електронний суд" до Богунського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" (далі - ТОВ "ФК "Єврокредит", позивач) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 в розмірі 28176,77 грн з доданими до неї документами.

Ухвалою від 27.10.2025 Богунський районний суд міста Житомира відкрив провадження у справі №295/13660/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання (а.с. 74).

Ухвалою від 22.12.2025 Богунський районний суд міста Житомира постановив матеріали цивільної справи за позовом ТОВ "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до Господарського суду Житомирської області, на розгляді якого перебуває справа № 906/1615/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (а.с. 111-112).

14.01.2026 до господарського суду надійшов супровідний лист Богунського районного суду міста Житомира від 13.01.2026 № 295/13660/25 з доданою справою № 295/13660/25, яку ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 22.12.2025 постановлено передати Господарському суду Житомирської області (а.с. 113).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2026 вищевказану справу за позовом ТОВ "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором розподілено судді Костриці О.О. (а.с. 119).

Ухвалою від 19.01.2026 господарський суд (суддя Костриця О.О.) прийняв до свого провадження справу №295/13660/25 за позовом ТОВ "ФК "Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у межах справи №906/1615/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Однак відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надсилав.

Відповідно до частин 5, 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи у встановлений частиною 7 статті 252 ГПК України строк не надходило.

Згідно з частинами 2, 3 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Ухвала господарського суду від 19.01.2026 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 19.01.2026 о 17:03 год, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 122, 123).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач та відповідач мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, позивача та відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №295/13660/25, прийняття Господарським судом Житомирської області до свого провадження справи №295/13660/25.

Відповідач у строк, встановлений статтею 165 ГПК України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ВСТАНОВИВ:

17.01.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (далі - АТ "Мегабанк", банк) та фізичною особою ОСОБА_1 укладено заяву-договір № TDB.2022.0010.1062 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (кредитний договір) (а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 1 заяви-договору підписанням цього договору клієнт беззастережно підтверджує:

- прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ "Мегабанк" на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - договір), який розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ "Мегабанк": www.megabank.ua та в мережі інтернет ww.todobank.com;

- згоду з умовами договору, а також положеннями усіх додатків до нього;

- укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ "Мегабанк" www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї заяви-договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому;

- укладання з банком шляхом приєднання до публічного договору (оферти) АТ "Мегабанк" про умови надання послуги "Р2Р-перекази з картки на картку" (розміщеного на сайті банку, за інтернет-посиланням https://erc.megabank.ua/ru/p2poffer та у місці інформування клієнта), з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини договору.

Пунктом 2 заяви-договору передбачено, що банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю Банку.

Пунктом 4 заяви-договору закріплено, що банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200 000,00 грн; строк кредиту 12 місяців; пільговий період - 62 дні; процентна ставка (фіксована): базова складає 56 % річних, у пільговий період 0,0001 % річних; обов'язковий мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту становить 5,0%; строк оплати ОМП є передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов'язкових платежів клієнта за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 5 заяви-договору такі умови, як: права та обов'язки сторін; відповідальність сторін; порядок обчислення, зміни та сплати процентів; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок повернення (в т.ч. дострокового) кредиту; порядок зміни і припинення дії Договору, погоджено в публічній частині договору.

17.01.2022 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, що є додатком 9 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, у пункті 6 якого встановлено наслідок прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту становить 80,00% річних від прострочення суми за весь період прострочення (а.с. 14-15).

АТ "Мегабанк" виконав свої зобов'язання за договором, відкривши відповідачу поточні рахунки, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного договором, що підтверджується виписками з особового рахунку, відкритого відповідачу у банку, за період з 17.01.2022 по 02.12.2022 (а.с. 17-21) та з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 22-28).

Відповідач користувався кредитними коштами, що також підтверджується виписками з особового рахунку, відкритого відповідачу у банку, за період з 17.01.2022 по 02.12.2022 (а.с. 17-21) та з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 22-28).

Згідно з довідкою-розрахунком АТ "Мегабанк" заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 станом на 03.09.2024 становила 28176,77 грн., з яких: 9975,00 грн - заборгованість за кредитом; 18201,77 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 16).

09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс") (а.с. 33), з яким в подальшому АТ "Мегабанк" було укладено договір № GL1N426240 від 03.09.2024 (а.с. 34-35).

Відповідно до умов договору АТ "Мегабанк" відступило свої права вимоги, а ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги до боржника за договором № TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків, що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024 (а.с. 37).

Згідно з платіжною інструкцією № 66895 від 31.07.2024, ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" сплатило АТ "Мегабанк" 23 425 777,00 грн, призначення платежу: "373981351629, оплата за лот GL1N426240, протокол GFD001-UA-20240618- 01260 від 09.07.2024, ціна продажу: 23425777,00 грн. без ПДВ".

Отже, у результаті укладення договору від 03.09.2024 № GL1N426240 ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" набуло від АТ "Мегабанк" право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 за договором від 17.01.2022 № TDB.2022.0010.1062 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків.

У подальшому 27.12.2024 між ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" та ТОВ "ФК "Єврокредит" укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12 (а.с. 40-41).

Відповідно до умов договору ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" відступило свої права вимоги, а ТОВ "ФК "Єврокредит" набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги до боржника за договором № TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків, що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27.12.2024 (а.с. 43).

ТОВ "ФК "Єврокредит" сплачено ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" 22 730 000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (а.с. 42), а саме:

- №1074 від 27.12.2024 на суму 8030 000,00 грн, призначення платежу: "аванс згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ";

- № 1091 від 31.01.2025 на суму 9 200 000,00 грн, призначення платежу: "оплата згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ";

- № 1822 від 22.09.2025 - 5 500 000,00 грн, призначення платежу: "оплата згідно договору №1/12 про відступлення права вимоги від 27.12.2024 за права вимоги за договорами на розрахунково-касове обслуговування, користування банківськими індивідуальними сейфами та за кредитними договорами без ПДВ".

Отже, у результаті укладення договору від 27.12.2024 № 1/12 ТОВ "ФК "Єврокредит" набуло від ТОВ ФК "Мустанг Фінанс" право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 за договором від 17.01.2022 № TDB.2022.0010.1062 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків.

За викладених обставин, ТОВ "ФК "Єврокредит" заявлено позовні вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 28 176,77 грн заборгованості за кредитним договором 17.01.2022 № TDB.2022.0010.1062, а саме: 9975,00 грн - заборгованість за кредитом та 18201,77 грн - заборгованість по сплаті відсотків. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2422,40 грн судового збору та 11 200,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Як було зазначено вище, відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

В силу приписів частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

За умови відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 ГПК України), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про неплатоспроможність та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Положення пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються незалежно від суб'єктного складу сторін, якщо одна із сторін перебуває в процедурі неплатоспроможності.

Окрім того, виходячи із диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь-якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника.

Господарський суд враховує, що предметом розгляду у цій справі є позовна заява ТОВ "ФК "Єврокредит" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 28176,77 грн, тобто заявлено майнову вимогу до боржника.

За викладених обставин, враховуючи відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначені вище позовні вимоги ТОВ "ФК "Єврокредит" підлягають розгляду у порядку позовного провадження у межах справи про неплатоспроможність.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, слід зазначити, що за змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ "Мегабанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Суд встановив, що умовами укладеного між АТ "Мегабанк" та фізичною особою ОСОБА_1 кредитного договору від 17.01.2022 № TDB.2022.0010.1062 визначено зобов'язання банку відкрити відповідачу поточні рахунки, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок у гривні і надавши можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного договором, та зобов'язання ОСОБА_1 повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумах, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог частини 1 статті 611, частини 1 статті 612 ЦК України.

Відповідно до виписок АТ "Мегабанк" з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 17.01.2022 по 02.12.2022 (а.с. 17-21) та з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 22-28), банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором.

Зазначеними виписками АТ "Мегабанк" підтверджується, що фізична особа ОСОБА_1 здійснювала користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, однак свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, передбачені кредитним договором платежі у повному обсязі не сплатила, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до долученого ТОВ "ФК "Єврокредит" до позовної заяви розрахунку АТ "Мегабанк" заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 перед банком станом на 03.09.2024 становила 28176,77 грн, а саме: 9975,00 грн - заборгованість за основним боргом; 18 201,77 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с. 16).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (статті 513-516 ЦК України).

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.

Якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Суд встановив, що відповідно до умов договору № GL1N426240 від 03.09.2024 про відступлення прав вимоги АТ "Мегабанк" відступило ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс", зокрема, право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків (а.с. 34-37).

У подальшому згідно з умовами договору від 27.12.2024 № 1/12 про відступлення прав вимоги ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" відступило ТОВ "ФК "Єврокредит", зокрема, право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків.

Отже, у результаті укладення між фінансовими установами договорів про відступлення прав вимоги ТОВ "ФК "Єврокредит" набуло право вимоги до фізичної особи ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 на суму 28 176,77 грн, а саме: 9975,00 грн основного боргу та 18201,77 грн відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, сформований АТ "Мегабанк" станом на 03.09.2024, в частині тіла кредиту, суд встановив, що він є арифметично вірним та обґрунтованим. Заборгованість ОСОБА_1 перед банком на суму 9975,00 грн основного боргу підтверджена банківськими виписками (а.с. 17-28). Крім того, фізична особа ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду самостійно повідомляла суд про наявність кредитних відносин з АТ "Мегабанк", надавала інформацію Українського бюро кредитних історій та довідку банку про заборгованість (т. 1 а.с. 10-17, 122 справи № 906/1615/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ).

Щодо позовних вимог в частині 18 201,77 грн відсотків, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно умов договору TDB.2022.0010.1062 від 17.01.2022 строк кредитування складає 12 місяців, процентна ставка (фіксована) базова складає 56 % річних, у пільговий період 0,0001 % річних.

Таким чином, строк кредитування сплив 17.01.2023.

Матеріали справи не містять підтверджень про наявність умов договору щодо порядку пролонгації строку кредитування.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації за кредитом.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 .

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за договором тільки у межах строку його дії - до 17.01.2023.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

У постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 18.01.2023 по 03.09.2024 відсутні. Отже, стягненню підлягає заборгованість за відсотками в межах строку кредитування, у період з 17.01.2022 по 17.01.2023, що становить 4265,66 грн, згідно поданих позивачем виписок за особовими рахунками.

За частинами 2, 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд дійшов висновку позов ТОВ "ФК "Єврокредит" до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 9975,00 грн основного боргу та 4265,66 грн відсотків.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Отже, судовий збір, що підлягав сплаті позивачем при зверненні до господарського суду в системі "Електронний суд" з даною позовною заявою про стягнення 28176,77 грн становить 2422,40 грн.

ТОВ "ФК "Єврокредит" при зверненні до Богунського районного суду з вказаною позовною заявою сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.09.2025 № 56 (а.с. 4) та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 25.09.2025 (а.с. 71).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 170/129/21 вказала, що немає підстав вважати, що судовий збір при передачі справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватись повторно на рахунок того суду, де справа розглядається фактично. Перерозподіл сплачених коштів може здійснюватися ДСА України у визначеному нею порядку або у порядку, визначеному іншим компетентним органом держави.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1224,29грн.

Також позивач просить відшкодувати йому понесені витрати на правничу допомогу.

Приписами частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Позовна заява ТОВ "ФК "Єврокредит" підписана адвокатом Журавльовим С.Г. У матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги ТОВ "ФК "Єврокредит" серії АЕ № 1414107, виданий адвокатським об'єднанням "Альянс ДЛС" адвокату Журавльову С.Г. на підставі договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 № 1/07 (а.с. 54).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача надано укладений між адвокатським об'єднанням "Альянс ДЛС" та ТОВ "ФК "Єврокредит" договір про надання професійної правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 (а.с.47-52).

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання зобов'язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов'язується прийняти зазначені послуги і сплатити винагороду. Способи та методи надання правничої допомоги обираються об'єднанням на власний розсуд у межах норм чинного законодавства України з обов'язковим погодженням із клієнтом.

Пунктом 1.2 договору про надання правничої допомоги передбачено, що серед іншого, адвокатське об'єднання здійснює юридичні дії по стягненню заборгованості третіх осіб перед клієнтом шляхом проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, складання, підписання та подання до суду позовних заяв.

Згідно з пунктом 3.1. договору винагорода - сума гонорару за надання правничої допомоги за цим договором, яка складається із:

- гонорару, який сплачується клієнтом об'єднанню за надання послуг (виконання дій та заходів, визначених в пунктах 1.2 цього договору) по стягненню заборгованості з боржників, та

- гонорару за фактичне стягнення заборгованості.

Відповідно до пункту 3.2. договору сума гонорару за надання послуг (виконання дій та заходів, визначених в пункті 1.2. цього договору) по стягненню заборгованості з боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), зазначеного в додатку №2 до цього договору, та зазначається об'єднанням в акті приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.4.3 договору передбачено, що підписані сторонами акти приймання передачі наданих послуг є підставою для проведення розрахунків за надану правничу допомогу.

Факт наданих послуг підтверджується актом №12132069 від 14.08.2025 приймання-передачі послуг з правничої допомоги, підписаним ТОВ "ФК "Єврокредит" та адвокатським об'єднанням "Альянс ДЛС" (а.с. 53). Підписання цього акту сторони підтвердили, що адвокат надав клієнту послуги (правничу допомогу по стягненню заборгованості з Купрійчук В.В.), а саме:

- проведення юридичного та фінансового аналізу боржника;

- складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з боржника.

Суд зазначає, що з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Разом з цим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому, суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідача).

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховується, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є не складною, матеріали справи не об'ємні. Категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду. Практика щодо розгляду даної категорії спору є сталою та не потребує значного часу для її дослідження.

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; відсутність складних розрахунків в позовній заяві; ціною позову, наявність усталеної судової практики та те, що ця справа не є складною для адвокатів, які за своїм правовим статусом мають достатню правову кваліфікацію, а також те, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судових засідань, зважаючи на часткове задоволення позову, господарський суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 200,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та ціною позову.

За таких обставин суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є 4 000,00 грн, які підлягають розподілу між сторонами. Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Єврокредит" (49001, м. Дніпро, провулок Ушинського, буд. 1, офіс 105, ідентифікаційний код 40932411) 9975,00 грн основного боргу, 4265,66 грн відсотків, 1224,29 грн витрат по сплаті судового збору, 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення у справі набирає законної сили відповідно до статей 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.03.26

Суддя Костриця О.О.

Попередній документ
134875019
Наступний документ
134875021
Інформація про рішення:
№ рішення: 134875020
№ справи: 906/1615/23
Дата рішення: 17.03.2026
Дата публікації: 19.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.03.2026)
Дата надходження: 14.01.2026
Предмет позову: cтягнення 28176,77 грн.
Розклад засідань:
11.01.2024 11:00 Господарський суд Житомирської області
06.02.2024 10:00 Господарський суд Житомирської області
28.03.2024 10:00 Господарський суд Житомирської області
25.04.2024 11:00 Господарський суд Житомирської області
21.05.2024 11:40 Господарський суд Житомирської області
25.06.2024 11:00 Господарський суд Житомирської області
22.08.2024 11:40 Господарський суд Житомирської області