вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7351/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Дніпро
до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
про стягнення 66 510,82грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заборгованості у розмірі 66 510,82грн, з яких:
- основний борг у розмірі 57 935,84грн;
- пеня у розмірі 6 298,34грн;
- 3 % річних у розмірі 609,52грн;
- інфляційні втрати у розмірі 667,12грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору №42ST490-10821-23 розподілу природного газу від 02 жовтня 2023 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025 справу №904/7351/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 30.12.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
05 січня 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою суду від 08.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвалу суду від 08.01.2026 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 08.01.2026 (о 20:53год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 86).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 26.01.2026. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
14 січня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів погашення заборгованості. До клопотання додано платіжні інструкції № 5447 від 22.12.2025 на суму 101 300,00грн, №5463 від 23.12.2025 на суму 87,72грн та оборотно-сальдову відомість по рахунку №6311 за 2025 року.
06 лютого 2026 року від позивача до господарського суду надійшла заява (вх. №5613/26), в якій просить:
- закрити провадження в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 57935,84грн у зв'язку з відсутністю предмета спору;
- продовжити провадження та розгляд справи № 904/7351/25 в частині стягнення з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради заборгованості в сумі 7 574,98грн, з яких: 667,12грн - інфляційне збільшення; 6 298,34грн - пеня; 609,52грн - 3% річних.
Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
З огляду на зазначені вище обставини, враховуючи повітряні тривоги у місті Дніпрі та відключення електроенергії у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено в розумні строки.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ "Газорозподільні мережі України" №1839 від 26.12.2022 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №971 від 31.05.2023) ТОВ "Газорозподільні мережі України" здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1839 (в редакції постанови №1769 від 29.09.2023) Дніпропетровська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу споживачам Дніпропетровської області.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494.
Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (частина третя глави першої розділу І Кодексу газорозподільних мереж).
Відповідно до частини другої глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, у порядку, визначеному цим розділом.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI цього ж Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (Оператор ГРМ, позивач) та Комунальним підприємством "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (споживач, відповідач) укладено типовий договір №42SТ490-10821-23 про розподіл природного газу від 02.10.2023 (а.с. 6-15).
Сторонами підписано додаток 2 до типового договору розподілу природного газу - заяву-приєднання №42SТ490-10821-23 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 50).
Цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1 договору).
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс газорозподільних систем) (п. 1.2 договору).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору: Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, що здійснює розподіл природного газу, а споживач фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ; підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493; послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 2.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
При вирішенні всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем (п. 2.3 договору).
Пунктом 5.2 договору передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.
Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4 договору).
За змістом пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Згідно з пунктом 6.7 договору у разі виникнення у споживача заборгованості за договором сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від споживача у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіку погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.
Пунктом 6.8 договору передбачено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4 договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (п. 8.2 договору).
За умовами пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. нерозірвання цього договору вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п. 12.2 договору).
Доказів зміни, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Відповідно до заяви-приєднання №42SТ490-10821-23 від 02.10.2023 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) персональним EІC-кодом споживача як суб'єкта ринку природного газу є: 56XQ0000URALJ00P; строк надання послуги (з урахуванням ст. 631 Цивільного кодексу України) - з 01.10.2023 (а.с. 50).
В додатку 4 до договору "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік комерційного обліку споживача" зазначені адреси об'єктів (точки комерційного обліку: с. Орлівщина, вул. Острівна, буд. 2-А; величина приєднаної потужності ком. обл. суб'єкту 633,7232м3/год (а.с. 50 на звороті).
Згідно з постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1777 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 грудня 2022 року № 1944", яка набрала чинності з 01.10.2023, для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Розрахована величина річної замовленої потужності на 2025 рік становить 114 952,08м3, у т.ч. для діючих об'єктів -114 952,08м3, для нових об'єктів - 0,00м3. Величина потужності, що розрахована для місячної плати у 2025 році складає 9 579,34м3. Замовлена потужність визначена Оператором ГРМ відповідно до обсягів споживання КП "Дніпротеплоенерго" ДОР за попередній газовий рік (п.2 гл.6 розділу VI Кодексу ГРМ) (а.с. 18).
На виконання умов договору позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги з розподілу природного газу на загальну суму 57 935,84грн, що підтверджується актами про надані послуги з розподілу природного газу
№ДПТ039585 від 31.07.2025 за липень 2025 року, у кількості 9 579,34м.куб., на суму 14 483,96грн;
№ДПТ036039 від 31.05.2025 за травень 2025 року, у кількості 9 579,34м.куб., на суму 14 483,96грн;
№ДПТ037803 від 30.06.2025 за червень 2025 року, у кількості 9 579,34м.куб., на суму 14 483,96грн;
№ДПТ041333 від 31.08.2025 за серпень 2025 року, у кількості 9 579,34м.куб., на суму 14 483,96грн (а.с. 41- 44);
Зазначені акти наданих послуг містять посилання на договір розподілу природного газу №42SТ490-10821-23 від 02.10.2023 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату (розподіл газу):
№7430 від 03.06.2025 на суму 14 483,96грн;
№8886 від 02.07.2025 на суму 14 483,96грн;
№6097 від 02.05.2025 на суму 14 483,96грн;
№4857 від 04.04.2025 на суму 14 483,96грн (а.с. 46-49).
У визначений пунктом 6.6 договору строк КП "Дніпротеплоенерго" ДОР не здійснило оплату вартості наданих послуг з розподілу природного газу на суму 57 935,84грн.
Наявність заборгованості також підтверджується актом звірки №517 (а.с. 45).
Позивачем на адресу відповідача було направлено вимоги від 11.06.2025 № ДнпФ/100/16.3-вих-5963-25 (отримано 11.06.2025), від 11.07.2025 № ДнпФ/100/16.3-вих-7411-25 (отримано 11.07.2025), від 11.08.2025 № ДнпФ/100/16.3-вих-8644-25 (отримано 11.08.2025), від 11.09.2025 № ДнпФ/100/16.3-вих-9825-25 (отримано 11.09.2025) про сплату у семиденний строк з моменту одержання заборгованості (а.с. 37-40).
Відповідач не здійснив оплату вартості наданих послуг з розподілу природного газу у сумі 57 935,84грн, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про розподіл природного газу, строк його дії, умови надання послуг, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
За змістом пунктів 6, 7 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць.
Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.
Споживач, що не є побутовим, оплачує вартість замовленої річної потужності виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Отже, відповідно до умов договору відповідач мав достатню інформацію щодо строків, щомісячних обсягів та ціни послуг з розподілу природного газу у спірний період.
За умовами пункту 6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 статті 254 ЦК України).
Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 26.03.2025 у справі №905/821/24, 11.03.2024 у справі №922/1813/23 та від 16.05.2024 у справі №910/7012/23.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданої послуги з розподілу природного газу:
за травень 2025 року не пізніше 10 червня 2025 року, прострочка виконання настає з 11.06.2025;
за червень 2025 року не пізніше 10 липня 2025 року, прострочка виконання настає з 11.07.2025;
за липень 2025 року не пізніше 10 серпня 2025 року, прострочка виконання настає з 11.08.2025;
за серпень 2025 року не пізніше 10 вересня 2025 року, прострочка виконання настає з 11.09.2025.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.
Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань призвело до виникнення заборгованості станом на дату звернення з позовом до суду у відповідача за договором в загальному розмірі 57 9353,84грн.
Під час розгляду справи відповідачем долучено до матеріалів справи платіжні інструкції №5447 від 22.12.2025 на суму 101 300,00грн, №5463 від 23.12.2025 на суму 87,72грн, призначення платежу: плата за послуги з розподілу природного газу, згідно договору №42ST490-10821-23 від 02.10.2023 (а.с. 92, 93).
Позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення основної заборгованості.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (див., зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Верховний Суд зазначає, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, постанову Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 також виснувала, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо). Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулося до суду 26.12.2025 (документ сформовано в системі "Електронний Суд" 25.12.2025).
Водночас, заборгованість сплачена відповідачем ще до звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі, про що свідчать платіжні інструкції №5447 від 22.12.2025 на суму 101 300,00грн, №5463 від 23.12.2025 на суму 87,72грн, з призначенням платежу: плата за послуги з розподілу природного газу, згідно договору №42ST490-10821-23 від 02.10.2023 (а.с. 92, 93).
Тобто, станом на дату звернення з позовом до суду (25.12.2025) основний борг було сплачено відповідачем.
Враховуючи, що предмет спору був відсутній до звернення позивача з позовом до суду, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про закриття провадження у цій справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 57 935,84грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в порушення умов договору, було допущено прострочення проведення розрахунків за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №42ST490-10821-23 від 02.10.2023.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 6 298,34грн за загальний період з 11.06.2025 до 01.12.2025 (по кожному акту окремо, а.с. 16 на звороті - 17).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 8.2 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування.
Розрахунок є арифметично вірним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 609,52грн за період з 11.06.2025 до 01.12.2025 та втрати від інфляції за період з червня 2025 року по жовтень 2025 року у розмірі 667,12грн (по кожному акту окремо, а.с. 16-17).
Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено, що розрахунок є вірним.
Поряд із цим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19) (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/4170/23, від 13.08.2025 у справі № 910/11038/24, від 27.01.2026 у справі 910/2840/25).
Сума інфляційних втрат складає, зокрема:
на суму боргу 14 483,96грн * 101,6% (сукупний індекс інфляції за червень - жовтень 2025 року) = 14 715,70грн - 14 483,96грн = 231,74грн;
на суму боргу 14 483,96грн * 101,0% (сукупний індекс інфляції за серпень - жовтень 2025 року) = 14 628,80грн - 14 483,96грн = 144,84грн;
на суму боргу 14 483,96грн * 101,2% (сукупний індекс інфляції за вересень - жовтень 2025 року) = 14 657,77грн - 14 483,96грн = 173,81грн;
В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.
Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 666,01грн (550,39грн + 115,62грн), в решті заявлених вимог (1,11грн) слід відмовити.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 6 298,34грн, 3% річних у розмірі 609,52грн, втрати від інфляції у розмірі 666,01грн, а всього 7 573,87грн.
Під час звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у сумі 65510,82грн позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40грн згідно платіжної інструкції №181 від 05.01.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 78, 82).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 275,85грн (7 573,87грн * 2 422,40грн / 66510,82грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 57 935,84грн - відмовити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради про стягнення 57 935,84грн - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (ідентифікаційний код 30982775; вул. Феодосіївська, буд. 7, м. Дніпро, 49005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 44907200; вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ідентифікаційний код 45261177; вул. Шевченка, буд. 2, м. Дніпро, 49044) пеню у розмірі 6 298,34грн (шість тисяч двісті дев'яносто вісім гривень 34коп.), 3% річних у розмірі 609,52грн (шістсот дев'ять гривень 52коп.), втрати від інфляції у розмірі 666,01грн (шістсот шістдесят шість гривень 01коп.) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 275,85грн (двісті сімдесят п'ять гривень 85коп.)
У решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено - 17.03.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва