вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.03.2026м. ДніпроСправа № 904/5984/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен", 02152, м.Київ, вул.Березняківська, буд.17А, код ЄДРПОУ 43452625
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", 49083, м.Дніпро, пр.Слобожанський, буд.40А, код ЄДРПОУ 32658487
про стягнення заборгованості
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", 49083, Дніпропетровська область, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40А, код ЄДРПОУ 32658487
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен", 02152, м.Київ, вул.Березняківська, буд. 17А, код ЄДРПОУ 43452625
про стягнення збитків
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): не з'явився
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 232 150,00 грн, пені у розмірі 19 234,36 грн, штрафу у розмірі 23 215,00 грн, 3 % річних у розмірі 1 862,70 грн, судового збору у розмірі 4 146,93 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 справу № 904/5984/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" залишено без руху.
31.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою надана інформація про наявність електронного кабінету у позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
18.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, в якому просив суд надати відповідачу достатньо часу для надання доказів у даній справі та здійснення подальшого розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд " від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" про стягнення збитків у розмірі 105 366, 66 грн.
20.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Водночас ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2025 було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/5984/25 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 17.12.2025 об 11:00год.
26.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.
09.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника відповідача за первісним позовом про участь в судовому засіданні 17.12.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
10.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2025 заяву представника відповідача за первісним позовом про участь у судовому засіданні 17.12.2025 об 11:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
12.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника позивача за первісним позовом про участь в судовому засіданні 17.12.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2025 заяву представника позивача за первісним позовом про участь в судовому засіданні 17.12.2025 об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
16.12.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від представника відповідача за первісним позовом, в якій просила суд при прийнятті рішення у справі № 904/5984/25 відстрочити його виконання на шість місяців з дня винесення рішення у даній справі; зменшити розмір штрафу до 10 % від правильно розрахованої суми у розмірі 21 415,00 грн до 2 141,50 грн; зменшити розмір 3 % річних до 10 % від правильно розрахованої суми у розмірі 1 596,61 грн до 159,66 грн; зменшити розмір пені до 10 % від розрахованої суми у розмірі 16 498,29 грн до 1 649,82 грн; заявила клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У підготовче засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача за первісним позовом заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем за первісним позовом була частково сплачена сума боргу у розмірі 10 000,00 грн та потрібен час для подання доказів до суду.
У підготовчому засіданні 17.12.2025 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 07.01.2026 о 15 год 30 хв, що занесено до протоколу судового засідання.
06.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшла заява про долучення доказів щодо часткової сплати заборгованості.
06.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" - адвоката Бузівської Наталі Миколаївни надійшла заява про участь в судовому засіданні 07.01.2026 о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" - адвоката Бузівської Наталі Миколаївни, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у даній справі, яка призначена до судового розгляду 07.01.2026 о 15 год 30 хв. поза межами приміщення суду, у зв'язку з недотриманням вимог частини другої статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
07.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшов акт звірки розрахунків між сторонами станом на 06.01.2026.
07.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача за первісним позовом надійшла заява, в якій просив суд розглянути справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен", підтримав позовні вимоги за первісним позовом (з урахуванням уточнень щодо залишку основного боргу та правомірності нарахування санкцій), заперечував щодо зустрічного позову та просив закрити підготовче провадження у справі та призначити її до розгляду по суті.
У підготовче засідання позивач за первісним позовом не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив. Представник відповідача за первісним позовом у підготовче засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 у справі № 904/5984/25 підготовче засідання відкладено на 15.01.2026 о 15 год 00 хв.
09.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" - адвоката Бодюкова Віталія Адамовича надійшла заява про участь у судовому засіданні 15.01.2026 , а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2026 у справі № 904/5984/25 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" - адвоката Бодюкова Віталія Адамовича про участь у судовому засіданні 15.01.2026, а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
15.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" у Малинівському районному суді Житомирської області у справі № 283/2997/25 та плануванням брати участь у справі № 904/5984/25 у режимі відеоконференції.
У підготовче засідання з'явився представник позивача за первісним позовом. Представник відповідача за первісним позовом у підготовче засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.
Представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 15.01.2026 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 22.01.2026 об 11 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.
16.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД " - адвоката Бузівської Наталії Миколаївни надійшла заява про участь у судовому засіданні 22.01.2026, у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" - адвоката Бузівської Наталії Миколаївни про участь у судовому засіданні 22.01.2026 у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
У підготовче засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні представники сторін не заперечували проти закриття підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні 22.01.2026 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.02.2026 о 12:00 год, що занесено до протоколу судового засідання.
06.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД " - адвоката Бузівської Наталії Миколаївни надійшла заява про участь у судовому засіданні 19.02.2026, у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 у справі № 904/5984/25 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" - адвоката Бузівської Наталії Миколаївни про участь у справі у судовому засіданні 19.02.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua".
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2026 о 10:30, що занесено до протоколу судового засідання.
11.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про долучення доказів щодо часткової сплати заборгованості.
У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 11.03.2026 суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення у справі до 17.03.2026 о 12:30 год, що занесено до протоколу судового засідання.
17.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Відповідач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
17.03.2026 у судовому засіданні судом ухвалено рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
13.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" (далі - орендодавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" (далі - орендар. відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладений договір оренди техніки № 13032025 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець надає орендарю послуги, що визначаються та узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є додатками та невід'ємними частинами даного договору, а орендар приймає надані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору та додатків до нього.
У специфікації сторони визначають та узгоджують місце, вартість надання послуг, тип та кількість техніки, необхідної для надання послуг, дату початку надання послуг, термін надання послуг, вартість доставки техніки до місця надання послуг і її повернення, а також, за наявності, інші умови, які ускладнюють або є необхідними при наданні послуг (пункт 1.2. договору).
Сторони погодили, що зміни до специфікації вносяться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін нової специфікації, окрім зміни з ініціативи орендодавця та за погодження орендаря, техніки, необхідної для надання послуг (пункт 1.3. договору).
Час фактичного надання послуг (час початку та час закінчення надання послуг) фіксується в акті (-ах) наданих послуг та/або рахунку-фактура (пункт 2.1. договору).
Орендодавець періодично складає акти наданих послуг. Передача акту наданих послуг орендодавцем орендарю відбувається шляхом його вручення уповноваженому представнику орендаря або направлення акту наданих послуг на поштову адресу орендаря, визначену у розділі 10 даного договору, або направлення акту наданих послуг на електронну адресу орендаря, визначену у розділі 10 даного договору (пункт 2.7. договору).
Орендар зобов'язується підписати акт наданих послуг та повернути один його примірник орендодавцю протягом семи календарних днів з дня тримання від орендодавця акту наданих послуг. У випадку наявності претензій та зауважень до наданих послуг, визначених в акті наданих послуг, орендар зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня отримання від орендодавця акту наданих послуг надати орендодавцю обґрунтовану відмову із долученням підтверджуючих документів та із зазначенням розміру послуг, із якою орендар не погоджується. У випадку, якщо протягом семи календарних днів з дня отримання акту наданих послуг орендарем не підписано акт наданих послуг та/або не повернуто його орендодавцю шляхом його вручення уповноваженому представнику орендодавця чи направлення на поштову адресу орендодавця, визначену у розділі 10 даного договору, рекомендованим листом та/або відсутності від орендаря обґрунтованої відмови, до якої долучено підтверджуючі документи, сторони погодили та підтверджують, що на восьмий календарний день з дня отримання акту наданих послуг такий акт наданих послуг вважається підписаний та узгоджений обома сторонами даного договору, а також сторони не мають претензій, зауважень до наданих послуг, в тому числі їх якості та повноти, та вартості наданих послуг (пункт 2.8. договору).
Вартість послуг орендодавця за цим договором встановлюється у специфікації (-ях) та/або акті (-ах) наданих послуг та/або рахунку-фактурах (пункт 3.1. договору).
До вартості послуг включена оплата витрат персоналу, передбаченого п. 2.6. даного договору, якщо інше не передбачено у специфікації (-ях) (пункт 3.2. договору).
Загальна сума договору складається з суми вартості всіх специфікацій до даного договору та/або актів наданих послуг (пункт 3.4. договору).
Оплата послуг орендодавця здійснюється у строки та у сумі, визначених у специфікації (-ях) та/або акті (ах) наданих послуг. У випадку, якщо сторони не узгодили строки та суми оплати у специфікації (-ях) сторони погодили, що оплата послуг здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення орендодавцем рахунку-фактури та складення акту наданих послуг (пункт 3.5. договору).
Остаточний розрахунок вартості наданих послуг проводиться орендарем шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі банківський рахунок орендодавця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання акту (-ів) наданих послуг (пункт 3.6. договору).
Підтвердженням надання послуг є акт (-и) наданих послуг (пункт 3.7. договору).
Несвоєчасна та/або неповна оплата орендарем передоплати та/або послуг орендодавця є підставою для розірвання орендодавцем цього договору та/або зупинення надання послуг за договором та негайної оплати орендарем орендодавцю вартості послуг, штрафних санкцій, неустойки, сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. У даному випадку орендодавець направляє на електронну адресу орендаря, визначену у розділі 10 даного договору, лист із зазначенням суми, що підлягає до сплати орендарем (пункт 3.8. договору).
Орендодавець зобов'язаний видати орендарю по першій події (отримання грошей чи надання послуг) податкову накладну, оформлену у відповідності з правилами, встановленими п.201.1 Податкового кодексу України. Оформлена орендодавцем податкова накладна повинна бути зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів з дня виникнення податкових зобов'язань (пункт 3.9. договору).
Усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця. Дата оплати послуг вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок орендодавця (пункт 3.10. договору).
Звірка розрахунків за договором здійснюється сторонами в термін до 7 (семи) календарних днів з дати складання орендодавцем письмової вимоги. Звірка розрахунків оформлюється актом звірки взаєморозрахунків. Письмова вимога з двома примірниками акту звірки взаєморозрахунків направляється на електронну чи поштову адресу орендаря, визначену у розділі 10 даного договору, протягом 7 (семи) календарних днів з дати складення орендодавцем письмової вимоги орендар повинен підписати акти звірки взаєморозрахунків та один його підписаний примірник направити на поштову адресу орендодавця. Якщо орендар не підписав та/чи не направив орендодавцю підписаний акт звірки взаєморозрахунків та/або не надіслав відмови та/чи заперечення на акт звірки взаєморозрахунків у термін до 7 (семи) календарних днів з дати складення орендодавцем письмової вимоги, акт звірки взаєморозрахунків вважається прийнятим та погодженим орендарем (пункт 3.11. договору).
У разі, якщо сума, отриманих орендодавцем від орендаря коштів, виявиться недостатньою для погашення зобов'язань чи заборгованості орендаря у повному обсязі, орендодавець має право погасити свої вимоги в наступній черговості: в першу чергу відшкодовуються витрати та збитки орендодавця; в другу чергу сплачується пеня, штраф, суми, що передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України; в третю чергу сплачується основна сума боргу (пункт 3.12. договору).
Орендодавець за цим договором зобов'язується та має право, зокрема надати послуги у відповідності до специфікації (-й) (підпункт 4.1.1. пункту 4.1. договору).
Орендар має право надавати вказівки чи рекомендації щодо виконання робіт (підпункт 5.1.1. пункту 5.1. договору).
Орендар зобов'язаний, зокрема своєчасно здійснювати оплату послуг орендодавця, своєчасно прийняти надані орендодавцем послуги, відшкодовувати орендодавцеві збитки, неустойку та інші суми у випадках, передбачених договором (підпункти 5.2.1., 5.2.7., 5.2.10. пункту 5.2. договору).
У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 6.1. договору).
У разі порушення строку сплати послуг орендодавця орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 6.2. договору).
У разі порушення строку сплати послуг орендодавця більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (пункт 6.3. договору).
Майнова відповідальність сторін регулюється даним договором та діючим законодавством України. Орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві у повному обсязі всі прямі та документально підтверджені збитки та витрати, що можуть бути понесені орендодавцем при невиконанні чи неналежному виконанні орендарем умов даного договору. Відповідно до пункту 2 статті 232 Господарського кодексу України сторони дійшли згоди, що збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції (пункт 6.4. договору).
Сторони, згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що орендар у випадку прострочення оплати послуг за неправомірне користування коштами орендодавця сплачує на користь останнього не більше 3 % річних (пункт 6.5. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 1 (одного) календарного року з дня його підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 9.1. договору).
Невід'ємними частинами цього договору є його додаткові угоди, додатки, в тому числі специфікації (пункт 9.9. договору).
13.03.2025 сторонами підписано специфікацію № 1 до договору оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025, акти прийому-передачі майна в оренду від 13.03.2025 № 1 та № 2 від 02.06.2025.
Договір, специфікація до нього та акти підписані сторонами без зауважень та заперечень до них.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" у період з березня по червень 2023 надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" послуги з оренди фронтального навантажувача на загальну суму 1 028 350,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 15 від 17.03.2025 на суму 89 300,00 грн, у тому числі ПДВ 14 883,33 грн, № 21 від 31.03.2025 на суму 191 900,00 грн, у тому числі ПДВ 31 983,33 грн, № 27 від 11.04.2025 на суму 180 500,00 грн, у тому числі ПДВ 30 083,33 грн, № 34 від 17.04.2025 на суму 114 950,00 грн, у тому числі ПДВ 19 158,33 грн, № 51 від 16.06.2025 на суму 248 400,00 грн, у тому числі ПДВ 41 400,00 грн, № 56 від 30.06.2025 на суму 203 300,00 грн, у тому числі ПДВ 33 883,33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" частково сплатило заборгованість у загальній сумі 796 200,00 грн, залишок несплаченої заборгованості складає 232 150,00 грн, з яких: за актом № 51 від 16.06.2025 у розмірі 127 682,50 грн, за актом № 56 від 30.06.2025 у розмірі 104 467,50 грн.
Листом від 30.07.2025 вих.№ 57 позивач вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" сплатити у строк до 10.08.2025 заборгованість за договором оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач подав зустрічний позов про стягнення з позивача на свою користь збитків у розмірі 105 366, 66 грн, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом та закриття провадження за зустрічним позовом з огляду на таке.
Предметом доказування у даній справі по первісному позову є встановлення обставин укладення договору оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025, строк дії договору, умови надання послуги, факт надання/ненадання послуги, загальна вартість наданих/ненаданих послуг, правомірність заявлених до стягнення заборгованості, пені, штрафу та 3 % річних.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025 визнавався недійсним у судовому порядку.
Факт отримання відповідачем послуг з оренди фронтального навантажувача у період з березня по червень 2023 на загальну суму 1 028 350,00 грн відповідачем не заперечується.
Суд звертає увагу на те, що жодних зауважень до якості та суми наданих послуг, як до порушення провадження у справі № 904/5984/25, так і під час розгляду справи в суді, відповідачем надано не було.
Як встановлено судом, відповідачем було сплачено у повному обсязі надані позивачем послуги за актами надання послуг № 15 від 17.03.2025 на суму 89 300,00 грн (рахунок на оплату № 16 від 17.03.2025), № 21 від 31.03.2025 на суму 191 900,00 грн (рахунок на оплату № 19 від 31.03.2025), № 27 від 11.04.2025 на суму 180 500,00 грн (рахунок на оплату № 25 від 11.04.2025), № 34 від 17.04.2025 на суму 114 950,00 грн (рахунок на оплату № 32 від 17.04.2025) (а.с.9 зі звороту - 16, том 1).
Залишок несплаченої заборгованості відповідачем складала 232 150,00 грн, а саме: за актами № 51 від 16.06.2025 у розмірі 127 682,50 грн (рахунок на оплату № 50 від 16.06.2025) та № 56 від 30.06.2025 у розмірі 104 467,50 грн (рахунок на оплату № 52 від 30.06.2025).
Судом встановлено, що після відкриття провадження та під час розгляду справи судом відповідачем частково сплачена основна заборгованість на загальну суму 138 000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, актом звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" станом на 25.11.2025, актом звірки ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" станом на 06.01.2026.
Водночас суд не бере до уваги платіжну інструкцію від 12.11.2025 № 3964 на суму 10 000,00 грн, яка була надана ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" в якості доказу часткового погашення боргу, оскільки така оплата була перерахована ТОВ "Планета Ойл", а не позивачу.
Також суд звертає увагу на те, що оплата за платіжною інструкцією від 01.10.2025 № 3715 на суму 18 000,00 грн не може свідчити про часткову сплату заборгованості за актом № 51 від 16.06.2025, оскільки така оплата була здійснена згідно рахунку № 25 від 11.04.2025 за актом надання послуг № 27 від 11.04.2025.
Залишок несплаченої заборгованості складає 104 150,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем та відповідачем.
11.03.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" представником відповідача надано платіжну інструкцію від 10.03.2026 № 4768 про сплату заборгованості у розмірі 10 000,00грн.
Суд перевірив дану платіжну інструкцію та дійшов висновку про прийняття її в якості погашення заборгованості у розмірі 10 000,00 грн за актом № 56 від 30.06.2025.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Ураховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 138 000,00 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Залишок несплаченої заборгованості складає 94 150,00 грн.
З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025 у розмірі 94 150,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо стягнення пені на загальну суму 19 234,36 грн за період з 25.06.2025 по 06.10.2025 (за актом № 51 від 16.06.2025 у розмірі 11 190,44 грн за період з 25.06.2025 по 06.10.2025, за актом № 56 від 30.06.2025 у розмірі 8 043,92 грн за період з 09.07.2025 по 06.10.2025), штрафу на загальну суму 23 215,00 грн (за актом № 51 від 16.06.2025 у розмірі 12 768,25 грн, за актом № 56 від 30.06.2025 у розмірі 10 446,75 грн) та 3 % річних на загальну суму 1 862,70 грн за період з 25.06.2025 по 06.10.2025 (за актом № 51 від 16.06.2025 у розмірі 1 085,99 грн за період з 25.06.2025 по 06.10.2025, за актом № 56 від 30.06.2025 у розмірі 776,71 грн за період з 09.07.2025 по 06.10.2025).
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
У разі, якщо сума, отриманих орендодавцем від орендаря коштів, виявиться недостатньою для погашення зобов'язань чи заборгованості орендаря у повному обсязі, орендодавець має право погасити свої вимоги в наступній черговості: в першу чергу відшкодовуються витрати та збитки орендодавця; в другу чергу сплачується пеня, штрафі, суми, що передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України; в третю чергу сплачується основна сума боргу (пункт 3.12. договору).
У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 6.1. договору).
У разі порушення строку сплати послуг орендодавця орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 6.2. договору).
Пунктом 6.3. договору сторони погодили. що у разі порушення строку сплати послуг орендодавця більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
Сторони, згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України дійшли згоди, що орендар у випадку прострочення оплати послуг за неправомірне користування коштами орендодавця сплачує на користь останнього не більше 3 % річних (пункт 6.5. договору).
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання за актами надання послуг № 51 від 16.06.2025 та № 56 від 30.06.2025, вимоги про стягнення з нього пені, штрафу та 3 % річних заявлено позивачем обґрунтовано.
Контррозрахунок відповідач надав.
Так, перевіривши розрахунок позивача та контррозрахунок відповідача, суд доходить висновку, що розрахунок позивача є правомірним, обґрунтованим, арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо зменшення розміру штрафу до 10 %, 3 % річних до 10 % та пені до 10 %.
У своїй заяві від 16.12.2025 відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до 10 % від суми 21 415,00 грн до розміру 2 141,50 грн, 3 % річних до 10 % від суми 1 596,61 грн до розмірі 159,66 грн та пені до 10 % від суми 16 498,29 грн до розміру 1 649,82 грн, оскільки ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" знаходиться у скрутному матеріальному становищі, контрагенти не виконують грошових зобов'язань.
Так, згідно балансу ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" станом на 31.12.2025 сума дебіторської заборгованості перед відповідачем складає 7 124 500,00 грн, станом на 30.06.2025 - 7 227 100,00 грн.
Відповідач просить суд також врахувати ухвали Личаківського районного суду м.Львова від 12.07.2023 у справі № 463/3579/22 про накладення арешту у кримінальному провадженні, Печерського районного суду м.Києва від 26.11.2024 у справі № 757/55778/24-к про накладення арешту на спеціальний дозвіл на користування надрами, від 06.12.2024 у справі № 757/54838/24-к про накладення арешту на корпоративні права.
На думку відповідача наведені обставини ускладнюють виробничий процес, ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" не проводить господарську діяльність у будь якій формі, не отримує доходів, оскільки позбавлений можливості користуватися майном, а тому вважає, що наявні підстави для зменшення штрафних санкцій.
Позивач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій.
Розмір 3 % річних передбачений законодавством (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України), отже, вирішуючи питання про зменшення заявленого до стягнення розміру 3 % річних, суд має виходити з конкретних обставин у розглядуваній справі, які мають юридичне значення, а також наявності виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Разом з тим, судом приймається до уваги, що при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, суд обмежений нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Із змісту частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка не містить застережень щодо можливості встановлення у договорі інших положень, окрім як визначення іншого розміру процентів річних від простроченої суми, та суті спірних відносин випливає, що відповідна норма має імперативний характер, що спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Зміст норми можна вважати диспозитивним лише в контексті наділення учасників правовідносин свободою вибору щодо розміру процентів річних. Наведене свідчить про неможливість формулювання у договорі альтернативного правила, що анулює (скасовує, відміняє) відповідне право кредитора та виключає можливість прямого застосування норми частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у разі наявності факту прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Але, відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень частини другої статті 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09.09.2020 у справі № 904/3260/19 та від 25.05.2021 у справі № 904/2112/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 дійшла висновків, що при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, суд обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що проценти річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Водночас у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).
Зменшення розміру неустойки залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. За відсутності в законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за своїм внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність / відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення і його конкретний розмір.
Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує на підставі статті 551 ЦК України, статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність / відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих обставин, що свідчать про наявність/ відсутність підстав для вчинення такої дії. Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі № 909/321/24.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є різними, оскільки щоразу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка подає відповідне клопотання (постанови Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 908/145/23, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21, від 21.02.2024 у справі № 922/3438/23).
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд зауважує, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено значного перевищення розміру неустойки, тобто наявність об'єктивних, виняткових та непереборних обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої договором.
Твердження відповідача, що він знаходиться у скрутному матеріальному становищі, суд не може визнати підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки такий стан є результатом господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" як самостійного суб'єкта господарювання, який на власний ризик веде господарську діяльність, а тому вказані обставини не є безумовними самостійними та достатніми підставами для звільнення від відповідальності.
З огляду на усталену судову практику застосування статті 551 ЦК України, зважаючи на правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зменшення розміру штрафних санкцій.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Суд звертає увагу на те, що заява сторони про відстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які суд визначає з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов'язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Надання відстрочки без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.
Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Тобто можлива збитковість діяльності підприємства є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення.
Обґрунтування поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду фактично зводиться до обставин наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності, які вже існували в момент укладення договору.
Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають стан поточної підприємницької діяльності заявника, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Водночас обставини, на які посилається відповідач у заяві про відстрочку виконання судового рішення, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим, свідчать про негативні явища в поточній діяльності відповідача, яка є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю.
Окрім того обставини, на які посилається представник відповідача, з урахуванням положень статті 331 ГПК України не являються тими виключними обставинами, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання.
Водночас відповідачем не надано доказів існування наявності виняткових обставин для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності обставин, які б слугували достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду у даній справі на шість місяців, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про відстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню.
Щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" збитків у розмірі 105 366, 66 грн, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Предметом доказування за зустрічним позовом є встановлення обставин укладення договору оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025, наявність/відсутність підстав для стягнення збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
13.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" (далі - орендодавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" (далі - орендар. відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладений договір оренди техніки № 13032025.
Сторонами не заперечується укладання договору оренди техніки від 13.03.2025 № 13032025.
На виконання умов договору ТОВ "Атлас Констракшен" у період з березня по червень 2025 надало послуги ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" з оренди фронтального навантажувача на загальну суму 1 028 350,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 15 від 17.03.2025 на суму 89 300,00 грн, у тому числі ПДВ 14 883,33 грн, № 21 від 31.03.2025 на суму 191 900,00 грн, у тому числі ПДВ 31 983,33 грн, № 27 від 11.04.2025 на суму 180 500,00 грн, у тому числі ПДВ 30 083,33 грн, № 34 від 17.04.2025 на суму 114 950,00 грн, у тому числі ПДВ 19 158,33 грн, № 51 від 16.06.2025 на суму 248 400,00 грн, у тому числі ПДВ 41 400,00 грн, № 56 від 30.06.2025 на суму 203 300,00 грн, у тому числі ПДВ 33 883,33 грн.
ТОВ "Атлас Констракшен" були зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за актами надання послуг № 15 від 17.03.2025 на суму 89 300,00 грн, у тому числі ПДВ 14 883,33 грн, № 21 від 31.03.2025 на суму 191 900,00 грн, у тому числі ПДВ 31 983,33 грн, № 34 від 17.04.2025 на суму 114 950,00 грн, у тому числі ПДВ 19 158,33 грн.
Водночас реєстрація податкових накладних від 11.04.2025 № 5 за актом надання послуг № 27 від 11.04.2025 на суму 180 500,00 грн, у тому числі ПДВ 30 083,33 грн, від 16.06.2025 № 6 за актом надання послуг № 51 від 16.06.2025 на суму 248 400,00 грн, у тому числі ПДВ 41 400,00 грн та від 30.06.2025 № 11 за актом надання послуг № 56 від 30.06.2025 на суму 203 300,00 грн, у тому числі ПДВ 33 883,33 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена Головним управлінням ДПС У м.Києві на підставі приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ "Атлас Констракшен" надати пояснення та копії документів.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підпункт 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181).
Згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Право на податковий кредит має платник ПДВ у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду за всіма покупками, незалежно від напрямку їх використання (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до положень п. п.201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Судом встановлено, що реєстрація складених ТОВ "Атлас Констракшен" податкових накладних від 11.04.2025 № 5 за актом надання послуг № 27 від 11.04.2025 на суму 180 500,00 грн, у тому числі ПДВ 30 083,33 грн, від 16.06.2025 № 6 за актом надання послуг № 51 від 16.06.2025 на суму 248 400,00 грн, у тому числі ПДВ 41 400,00 грн та від 30.06.2025 № 11 за актом надання послуг № 56 від 30.06.2025 на суму 203 300,00 грн, у тому числі ПДВ 33 883,33 грн була здійснена в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.11.2025.
Отже, ТОВ "Атлас Констракшен" було вчинено всі необхідні дії в обумовлені чинним податковим законодавством України строки щодо реєстрації податкових накладних, а тому відсутня неправомірна поведінка відповідача чи недодержання останнім закону, що призвело до збитків ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД".
Оскільки предметом спору у зустрічній позовній заяві була втрата права на податковий кредит, яка була усунута ТОВ "Атлас Констракшен" шляхом реєстрації податкових накладних 26.11.2025, предмет спору у зустрічному позові відсутній.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Ураховуючи викладене, провадження у справі за зустрічним позовом по стягненню збитків у розмірі 105 366, 66 грн, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо судових витрат.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн за первісним позовом.
Приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивач у позовній заяві за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на суму 40 000,00грн позивач надав суду:
- договір про надання правової допомоги від 06.10.2025 № 06/10 (далі - договір), укладений між адвокатом Адвокатським об'єднанням "АКСЕЛЬ ЛІГАЛ" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" (далі - замовник);
- акт прийому-передачі наданих послуг від 15.10.2025 № 15/10 згідно з договором про надання правової допомоги від 06.10.2025 № 06-10.
Відповідно до пункту 1.1. договору замовник замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової допомоги, адвокатського захисту, представництва замовника у відносинах з державними, правоохоронними, контролюючими органами, в тому числі, з органами прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної казначейської служби, Бюро економічної безпеки України, Державної аудиторської служби України, Антимонопольного комітету України, Міністерства юстиції України, Міністерства економіки України, органах з питань інтелектуальної власності, нотаріусів, приватних виконавців та державних виконавців та інших органів, а також, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, та надає послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів замовника.
Перелік послуг, їх вартість, порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком №1 до договору та в окремих додатках та додаткових угодах до даного договору (пункт 2.1. договору).
Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 15.10.2025 № 15/10 відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.10.2025 № 06-10, Адвокатським об'єднанням "АКСЕЛЬ ЛІГАЛ" надано юридичні послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" з підготовки та подання позову до Господарського суду про стягнення заборгованості з ТОВ "Будіндустрія-сервіс ЛТД" та представлення інтересів у господарській справі до отримання судового наказу на загальну суму 40 000,00 грн.
У замовника відсутні претензії до вартості та загальної вартості надаваємих послуг.
Згідно із частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
У даному випадку витрати позивача за первісним позовом на правничу допомогу були неминучі та понесені ним у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору, строку сплати заборгованості.
За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 року у справі № 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.
Відповідач заперечує проти витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність в акті конкретного переліку наданих послуг замовнику, а також відсутністю доказів сплати таких витрат.
Суд не погоджується із доводами відповідача, оскільки замовником та виконавцем в акті прийому-передачі наданих послуг від 15.10.2025 № 15/10 була встановлена фіксована сума таких юридичних послуг, до якої входить підготовка, подання позову до Господарського суду та представлення інтересів у господарській справі.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правова позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, яка викладена у його постанові від 19.04.2023р. у справі № 760/10847/20-ц).
Отже витрати позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на відповідача за первісним позовом витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00грн.
Щодо судового збору.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" позивачем за первісним позовом заявлено вимогу майнового характеру (276 462,06 грн), позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 317,54 грн. Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 15.10.2025 № 1979 позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір у розмірі 4 146,93 грн. Тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 829,39 грн.
Отже позивачем під час звернення з первісним позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем за первісним позовом не надавалось.
Оскільки господарським судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу за первісним позовом у розмірі 138 000,00 грн, поверненню з Державного бюджету України позивачу підлягає судовий збір у розмірі 1 656,00 грн.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір»).
Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем за первісним позовом не надавалось.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача за первісним позовом у розмірі 1 661,54 грн.
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу майнового характеру (105 366,66 грн), позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, про що свідчить платіжна інструкція в національній валюті від 19.11.2025 № 4054.
З огляду на те, що судом закрито провадження у справі за зустрічним позовом, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД".
Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем за зустрічним позовом не надавалось.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі № 904/5984/25 в частині стягнення заборгованості за первісним позовом у розмірі 138 000,00 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", 49083, м.Дніпро, пр.Слобожанський, буд.40А, код ЄДРПОУ 32658487 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Констракшен", 02152, м.Київ, вул.Березняківська, буд.17А, код ЄДРПОУ 43452625 заборгованість у розмірі 94 150,00 грн (дев'яносто чотири тисячі сто п'ятдесят гривень 00 копійок), пеню у розмірі 19 234,36 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять чотири гривні 36 копійок), штраф у розмірі 23 215,00 грн (двадцять три тисячі двісті п'ятнадцять гривень 00 копійок), 3 % річних у розмірі 1 862,70 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят дві гривні 70 копійок), судовий збір у розмірі 1 661,54 грн (одна тисяча шістсот шістдесят одна гривня 54 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок).
Закрити провадження у справі № 904/5984/25 за зустрічним позовом у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.03.2026
Суддя О.В. Перова