вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
що підлягає оскарженню
у справі про неплатоспроможність
12.03.2026м. ДніпроСправа № 904/6586/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (03062, м.Київ, пр.Брестейський, буд.90-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 41078230)
до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Піхтін Д.С.
Представники:
від кредитора: Сабура С.О., серія ОД № 004377 від 17.02.2021, ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп"
від боржника: не з'явився
в судовому засіданні приймали участь: Белінська Н.О., посв. №190 від 12.02.2013, керуючий реструктуризацією боргів
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 21.04.2026; призначено керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, свідоцтво №190 від 12.02.2013 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ); встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 22.03.2026 для підготовки та подання до Господарського суду Дніпропетровської області плану реструктуризації боргів боржника; призначено попереднє засідання суду на 12.02.2026.
22.01.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 62 518,94грн. та судового збору у розмірі 5 324,80грн.
Ухвалою суду від 27.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" залишено без руху; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області докази доплати судового збору за подання заяви до суду у розмірі 5 324,80 грн.
04.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 27.01.2026.
Ухвалою суду від 06.02.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (03062, м.Київ, пр.Брестейський, буд.90-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 41078230) про визнання грошових вимог на суму 62 518,94грн. та судового збору у розмірі 5 324,80грн. до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) по справі №904/6586/25 прийнято до розгляду; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (03062, м.Київ, пр.Брестейський, буд.90-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 41078230) про визнання грошових вимог призначено в судовому засіданні на 12.02.2026; зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів - арбітражного керуючого Белінську Н.О. та боржника надати господарському суду відомості про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна".
09.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Авентус Україна" про участь в судовому засіданні, призначеному на 12.02.2026 о 10:00год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку задоволено ухвалою суду від 11.02.2026.
11.02.2026 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією боргів Белінської Н.О. про долучення до матеріалів справи повідомлення про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна".
11.02.2026 до суду надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією боргів Белінської Н.О. про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", за змістом якого керуючий реструктуризацією боргів не визнає грошові вимоги на суму штрафу у розмірі 10 000, 00 грн., оскільки відповідно до положень п.18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу, штраф підлягає списанню. Також, керуючий реструктуризацією боргів зазначає, що у заяві ТОВ «Авентус Україна» з грошовими вимогами до боржника та у доданому до даної заяви розрахунку зазначено суму 62 518, 94 грн., проте при арифметичному підрахунку, з врахуванням здійснених боржником платежів з метою погашення заборгованості, встановлено, що загальна сума боргу становить 61 275, 70 грн. За викладених обставин, керуючий реструктуризацією боргів частково визнає вимоги ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 51275,70 грн., з яких: 17 513,52 грн. - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 33 62,18 грн. - заборгованість за процентами (2 черга задоволення вимог).
11.02.2026 до суду надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" на повідомлення керуючого реструктуризацією боргів Белінської Н.О. про результати розгляду грошових вимог, за змістом яких кредитор вказує, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачає звільнення позичальника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, а також від сплати неустойки (штрафу, пені), правова природа яких є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення строків виконання зобов'язання, тобто мова йде про санкції відповідальності. Кредитор вказує, що відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою та іншими способами, встановленими договором або законом, а частиною другою статті 546 ЦК України передбачено право сторін встановити інший вид забезпечення виконання зобов'язання, не заборонений законом. Згідно зі статтею 548 ЦК України забезпечення виконання зобов'язання має самостійний характер. Так, кредитор зазначає, що умовами Договору про надання споживчого кредиту № 9090432 від 26.05.2025 року сторони прямо погодили сплату штрафу у фіксованому розмірі у разі порушення строків виконання зобов'язання. Пунктом 6.4 Договору визначено обов'язок сплати штрафу, а пунктом 6.4.3 Договору прямо встановлено, що штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов'язання у розумінні частини другої статті 546 ЦК України. Таким чином, кредитор стверджує, що штраф має забезпечувальну правову природу, а не характер відповідальності у розумінні статті 625 ЦК України. Кредитор вказує, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України спрямований на звільнення від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання в умовах воєнного стану, проте зазначена норма не змінює правову природу забезпечувальних зобов'язань та не передбачає автоматичного списання штрафів, які, відповідно до умов договору, є способом забезпечення виконання зобов'язання, тому застосування цієї норми до забезпечувального штрафу є неправильним тлумаченням закону.
У зв'язку зі стабілізаційним відключенням електроенергії в Господарському суді Дніпропетровської області, судове засідання, призначене на 12.02.2026 о 10:00 год., не відбулось.
Враховуючи викладене, ухвалою суду від 12.02.2026 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 на 12.03.2026 о 11:40 год.
В судовому засіданні 12.03.2026, присутні керуючий реструктуризацією боргів - арбітражний керуючий Белінська Н.О. та кредитор - ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп", інші учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив.
26.05.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір №9090432 про надання споживчого кредиту, яким передбачені, такі умови.
Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus" (за вибором Споживача). Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus" та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить Споживач та які забезпечують Ідентифікацію в ІКС Товариства. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus" (п. 1.1 Договору).
На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.1.2 Договору).
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20000,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п.1.3 Договору).
Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.4 Договору).
Тип процентної ставки - фіксована (п.1.5 Договору).
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку
кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Споживач до 25.06.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (п. 1.5.2 Договору).
Денна процентна ставка на дату укладання Договору складає (п.1.7 Договору): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день.
Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (72000,00 грн. /20000,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 1,00% в день (пп. 1.7.1 Договору).
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 (п. 2.1 Договору).
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 26.05.2025 року або 27.05.2025 року (п. 2.2 Договору).
Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору (п. 2.4 Договору).
Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 2.5 Договору).
Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п. 3.1 Договору).
До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. При цьому, обрахунок кількості днів в періоді та відповідно обрахунок строку кредиту, здійснюються виходячи з кількості днів за які відбувається нарахування процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.2 Договору).
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп. 5.3. Договору (п. 5.1 Договору).
У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов'язаний сплатити Товариству штраф (п.6.4 Договору): у розмірі 2400,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4.1); у розмірі 600,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.2 Договору).
Роз'яснення щодо штрафу та порядок обчислення (нарахування):
- економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов'язання;
- база для розрахунку штрафу - для цілей цього Договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору;
- порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф (за період прострочення, починаючи з 4го дня прострочення) = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня») (п. 6.4.3 Договору).
Штрафи нараховуються протягом строку наявності діючої простроченої заборгованості, згідно з встановленою шкалою штрафів, залежно від кількості днів прострочення. При наявності діючого прострочення за попередніми платежем(ми), що були визначені в Графіку платежів, виникнення додаткового прострочення за новим зобов'язанням (відповідним платежем, визначеним в Графіку платежів), не передбачає додаткового нарахування штрафу за новим зобов'язанням, і не перериває нарахування штрафів для діючого прострочення. Якщо протягом строку дії Договору Споживач повністю поверне прострочену заборгованість і знову через деякий час допустить прострочення платежу, по новому простроченню нарахування штрафів буде здійснюватися знову, враховуючи шкалу штрафів та кількість днів нового прострочення (пп. 6.4.4.).
Споживач підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Споживча в Розділі 10 «РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» Договору (або надані Споживачем Товариству окремо) належать саме Споживачу та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Споживач погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані Товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим Договором. Така взаємодія здійснюється Товариством з урахуванням вимог законодавства (п. 8.2 Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору(включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним (п. 9.2 Договору).
Заявником долучено зокрема, копії таких документів: Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток № 1 до договору № 9090432 про надання споживчого кредиту від 26.05.2025 року (підписано Куліш С Ю. електронним підписом одноразовим ідентифікатором - А3651 26.05.2025 13:47:03); Паспорт споживчого кредиту (підписано Куліш С.Ю. електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - К1040 26.05.2025 13:46:39).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За змістом п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні : електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно п. 11, п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.
Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом Договору у розділі 10 "Реквізити та підписи сторін" цього договору зазначено, що зі сторони Товариства - ТОВ "Авентус Україна" договір підписано директором Довгалем В.В., а зі сторони Позичальника - ОСОБА_1 договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А3651, 26.05.2025 13:47:03, що узгоджується із наведеними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Отже, зважаючи на викладене, суд, надавши оцінку описаному вище договору №9090432 про надання споживчого кредиту від 26.05.2025 року, дійшов висновку, що останній за свою правовою природою та викладеними у ньому умовами є кредитним договором, який укладений у відповідності, зокрема, до Закону України "Про електронну комерцію".
Листом за вих. №20260115-23 від 15.01.2026 ТОВ «ПЕЙТЕК» повідомлено ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суму 20 000,00 грн.
Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 8b0f9b26-8e0c-4cc5-9ef3-6e1fc5991be8; номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 54386820; Session ID - 032063787681; сайт торгівця - https://creditplus.ua; електронний платіжний засіб - 4441111157351911; код авторизації - 427851; Банк-еквайр - АТ «ПУМБ»; дата і час створення - 2025-05-26 13:48:07; дата і час прийняття в роботу - 2025-05-26 13:48:08; дата і час виконання - 2025-05-26 13:48:10; призначення платежу: виконання фінансових зобов'язань відповідно до укладеного договору № 9090432 від 2025-05-26.
Вищевказаний лист скріплено підписом та печаткою ТОВ "Пейтек".
Матеріали справи не містять заперечень боржника щодо отримання кредитних коштів від ТОВ "Авентус Україна" за договором договору №9090432 про надання споживчого кредиту від 26.05.2025 року.
Відповідно до п. 53 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.
Згідно п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_4 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
За викладених обставин, матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ "Авентус Україна" (Товариство) та Куліш Світланою Юріївною (Споживач) договору №9090432 про надання споживчого кредиту від 26.05.2025 року, та надання Товариством кредиту згідно цього договору Споживачу в сумі 20 000,00 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст. 76 ГПК України)
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.1 ст.77 ГПК України).
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом розрахунку ТОВ "Авентус Україна" сума заборгованості за кредитом (основна сума боргу) ОСОБА_1 становить 17 513, 52 грн., сума заборгованості за процентами - 33 762, 18 грн., штраф - 10 000,00 грн.
Перевіривши здійснений кредитором розрахунок, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених грошових вимог на суму 17 513, 52 грн. основного боргу та 33 762,18 грн. суми заборгованості за процентами.
Щодо грошових вимог на суму 10 000, 00 грн. штрафу, господарський суд зазначає наступне.
У зв'язку з порушенням боржником строків погашення кредитних платежів, кредитор нарахував штраф у розмірі 10 000, 00 грн. на підставі пунктів 6.4 та 6.4.3 Договору.
Кредитор обґрунтовує правомірність заявлених вимог тим, що сторони у пункті 6.4.3 Договору прямо визначили штраф як інший вид забезпечення виконання зобов'язання у розумінні ч. 2 ст. 546 ЦК України.
На думку заявника, такий штраф має забезпечувальну природу, а не характер цивільно-правової відповідальності за порушення строків виконання зобов'язання, пердбачений ст.625 ЦК України, що виключає застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Керуючий реструктуризацією заперечує проти вимог ТОВ "Авентус Україна" в частині нарахування штрафу, посилаючись на імперативну норму п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальника від сплати штрафів у період дії воєнного стану.
Законом України від 15.03.2022 №2120-IX розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18.
Дана норма передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення та встановлює, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31.01.2024 в справі №183/7850/22 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Господарський суд зазначає, що воєнний стан в Україні, введений 24.02.2022, тривав на момент виникнення спірних правовідносин та триває на час розгляду справи. Отже, зазначена норма права є чинною та підлягає обов'язковому застосуванню.
Доводи кредитора з приводу того, що штраф за Договором не є неустойкою відхиляються судом з огляду на те, що відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки штраф відповідно до п. 6.4 Договору нараховується саме за порушення строків виконання зобов'язання (прострочення), він за своєю суттю є неустойкою. Правова природа платежу визначається його фактичним функціональним призначенням (санкція за порушення), а не термінологією, використаною сторонами у тексті договору.
Перейменування штрафу на інший вид забезпечення у п.6.4.3 Договору не змінює його правової суті як форми відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є імперативною нормою соціального спрямування, прийнятою для захисту громадян у надзвичайних умовах.
Посилання кредитора на ст.ст. 546, 548 ЦК України щодо свободи встановлення видів забезпечення не можуть нівелювати дію спеціальної норми закону (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), яка прямо забороняє стягнення будь-яких штрафів за прострочення кредиту під час воєнного стану.
Принцип lex specialis derogat generali (закон спеціальний має перевагу над загальним) визначає пріоритет п.18 над загальними нормами про забезпечення зобов'язань.
З огляду на те, що штраф у розмірі 10 000, 00 грн. нарахований за прострочення, яке мало місце під час дії воєнного стану, боржник, на підставі закону, звільнений від обов'язку його сплати.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відхилити грошові вимоги ТОВ "Авентус Україна" в частині визнання штрафу в розмірі 10 000, 00 грн.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.
За результатом розгляду кредиторських вимог судом встановлено відсутність ознак заінтересованості кредитора щодо боржника, у зв'язку із чим до кредитора не застосовуються наслідки передбачені абз.13 ч.2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, заявником сплачено судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 5 324,80 грн., який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до частини 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
За змістом частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
За результатом дослідження заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна", яка подана до господарського суду в межах строку, визначеного приписами ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання конкурсним кредитором з правом вирішального голосу ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 , які підлягають погашенню у наступній черговості :
- 5 324,80 грн. (витрати по сплаті судового збору) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 51 275, 70 грн. (заборгованість за кредитом та за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 120-122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд -
Визнати частково грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" (03062, м.Київ, пр.Брестейський, буд.90-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 41078230) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на суму 51 275, 70 грн. (з правом вирішального голосу) (заборгованість за кредитом та за відсотками) - 2 черга задоволення вимог кредиторів та на суму 5 324,80грн. (судовий збір) - відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
В решті вимог - відхилити.
Ухвала набирає законної сили - 12.03.2026.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 17.03.2026.
Суддя А.В. Суховаров