вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.03.2026м. ДніпроСправа № 904/422/26
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Большакова А.О.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "ОДА "Дельта-Ф" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора товариства, за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили;
- зобов'язати державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомостей про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДА "Дельта-Ф" та проставити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, щодо відсутності керівника юридичної особи.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 справу №904/422/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 09.02.2026 позовну заяву залишено без руху, ОСОБА_1 запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: докази сплати судового збору у встановленому розмірі 9 984,00грн та порядку; копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф"; копію рішення загальних зборів учасників товариства про призначення (обрання) на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф"; наказ про призначення на посаду директора, витяг з трудової книжки щодо прийняття на роботу позивача (належним чином завірені та належної якості).
17 лютого 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява відповідно до якої просить:
- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "ОДА "Дельта-Ф" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора товариства, за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили;
- зобов'язати державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДА "Дельта-Ф".
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що за рішенням загальних зборів учасників товариства призначений на посаду директора товариства. Реалізуючи своє право на працю, 05.12.2025 позивач подав заяву про звільнення з посади за власним бажанням з 08.01.2026. Як одноосібний виконавчий орган товариства, позивач направив свою заяву про звільнення на адресу Товариства та учасників цього товариства разом із повідомленням про скликання загальних зборів з порядком денним щодо: обрання голови та секретаря зборів; звільнення директора ОСОБА_1 з посади директора Товариства за власним бажанням у зв'язку із поданням заяви про звільнення; обрання нового директора товариства або тимчасового виконувача його обов'язків; призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про ТОВ, які містяться в ЄДР, щодо зміни директора товариства.
У призначений час - 08.01.2026 об 11:00 учасники товариства для проведення загальних зборів не з'явилися, жодного рішення з питань запропонованого позивачем порядку денного прийнято не було. Загальні збори учасників товариства у наведену дату не відбулися.
З огляду на те, що рішення про звільнення позивача з посади директора товариства загальними зборами не прийнято, позивач просить припинити трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДА "Дельта-Ф" та виключити з ЄДР відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства.
Ухвалою господарського суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 17.03.2026; залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсягу, надав відзив на позовну заяву, підписаний адвокатом Теліус Д., яка діє на підставі довіреності від 12.09.2025 (а.с.83).
У відповіді на відзив позивач зазначає, що повністю підтримує заявлені вимоги, просить суд задовольнити позов. Позивач заявляє про свою згоду щодо розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.
Відповідно ч. ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Повноваження адвоката Теліус Д.В. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" у Господарському суді Дніпропетровської області у справі №904/422/26 підтверджується довіреністю від 12.09.2025, за змістом якої адвокат має право зокрема, визнавати позов повністю або частково.
Таким чином, представник відповідача уповноважений на вчинення такої процесуальної дії як визнання позову, і його дії не суперечать інтересам Товариства.
Враховуючи факт визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні розглянути спір по суті та ухвалити рішення.
При цьому суд констатує, що представник відповідача не обмежений у повноваженнях щодо визнання позову, матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" створено за правом приватної власності згідно Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України.
Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" затверджено рішенням зборів засновників від 03.11.2011 та зареєстровано виконкомом Криворізької міської ради 03.11.2011 (номер запису 12241020000024620) (а.с.39-51).
Відповідно до пункту 1.2, 5.2 Статуту засновниками Товариства є:
ОСОБА_2 - з часткою у статутному капіталі в розмірі 21000,00грн, ОСОБА_3 - з часткою у статутному капіталі у розмірі 7000,00грн та ОСОБА_4 - з часткою у статутному капіталі у розмірі 7000,00
Вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначатися на певний термін. Учасник має право у будь-який час змінити свого представника на загальних зборах учасників, повідомивши про це інших учасників. Учасник товариства має право передати свої повноваження у зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства (п. 8.1 Статуту).
До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема:
визначення основних напрямків діяльності товариства та затвердження його планів і звітів про їх виконання; - внесення змін до Статуту, - обрання і відкликання директора товариства; - визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу; - затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; - прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; - виключення учасника з товариства тощо (п. 8.2 Статуту).
Відповідно до п. 8.5 Статуту, загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більше 60% голосів.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові збори учасників скликаються директором товариства, якщо цього вимагають інтереси товариства в цілому (п.8.8. Статуту).
Згідно пункту 8.9. Статуту про проведення загальних зборів учасники повідомляються персонально, шляхом направлення кожному учаснику письмового повідомлення поштою, а також електронними засобами зв'язку, з визначенням часу і місця проведення зборів, а також порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Будь-який з учасників має право вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників товариства при умові, що це питання було поставлене ним не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів (п.8.11 Статуту).
Виконавчий орган товариства - директор, який призначається/обирається на посаду зборами учасників (п. 9.1. Статуту).
Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" № 29/07 від 29.07.2011 ОСОБА_1 призначено на посаду директора товариства (а.с.56).
На підставі Наказу ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" №04/11-ОК від 01.08.2011 ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора Товариства з 01.08.2011 з правом першого підпису бухгалтерських та фінансових документів (а.с.58).
На підставі цього рішення загальних зборів учасників товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф".
05 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням з 08.01.2026. Заява про звільнення адресована загальним зборам ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" (а.с.9-10).
Разом із заявою про звільнення з посади директора позивач направив на адресу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників від 05.12.2025 (а.с.12-17).
До порядку денного позачергових зборів включено питання:
обрання голови та секретаря зборів;
звільнення директора ОСОБА_1 з посади директора Товариства за власним бажанням у зв'язку із поданням заяви про звільнення;
обрання нового директора товариства або тимчасового виконувача його обов'язків;
призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про ТОВ, які містяться в ЄДР, щодо зміни директора товариства.
Таким чином, учасники товариства були належним чином повідомлені про скликання позачергових загальних зборів.
У призначений час - 08.01.2026 об 11:00 за адресою реєстрації товариства ( АДРЕСА_1 ) позачергові загальні збори не відбулися у зв'язку із неявкою учасників, жодне рішення з питань порядку денного не прийнято, питання звільнення позивача з посади директора не вирішено.
У зв'язку з наведеним позивач вважає свої права порушеними та просить визнати припиненими трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" згідно статті 38 КЗпП України за власним бажанням.
Позивач стверджує, що відповідачем не вчинено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф", чим було порушено охоронювані законом права позивача.
Наведене й стало підставою для звернення з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названою нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Щоби право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
За загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників або в окремих випадках - наглядової ради товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" з 01.08.2011 (протокол загальних зборів учасників № 29/07 від 29.07.2011; наказ №04/11-ОК від 01.08.2011).
Відомості щодо укладання трудового договору у формі контракту в порядку, передбаченому ч.12 ст.39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в матеріалах справи відсутні. Одночасно суд зауважує, що позивач у тексті позовної заяви наполягає на виникненні трудових відносин, а відповідачем такі твердження ОСОБА_1 жодним чином не спростовано.
Суд враховує, що у вирішенні цього спору не є визначальним питання укладання письмового договору з директором, а основним є дотримання директором процедури скликання загальних зборів товариства з метою припинення своїх повноважень та обрання нового директора.
За приписами частини першої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства, прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників (ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 1-3 ст. 99 ЦК України).
Частиною 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 2-5, 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
У постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт "є" пункту 8.5 Статуту). При цьому директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.
Пунктом 9.13 Статуту передбачено, що про проведення загальних зборів учасникам надсилається повідомлення, в якому вказується час, місце проведення та порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 календарних днів до скликання загальних зборів.
Як встановлено судом, 08.12.2025, разом із заявою про звільнення з посади директора позивач направив на адресу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників від 08.12.2025.
До порядку денного позачергових зборів включено питання: обрання голови та секретаря зборів; звільнення директора ОСОБА_1 з посади директора Товариства за власним бажанням у зв'язку із поданням заяви про звільнення; обрання нового директора товариства або тимчасового виконувача його обов'язків; призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації внесення змін до відомостей про ТОВ, які містяться в ЄДР, щодо зміни директора товариства.
Повідомлення про скликання загальних зборів з порядком денним не вручено учасникам товариства та повернуті на адресу позивача, що підтверджується трекінгами відправлень АТ "Укрпошта".
Таким чином, позивачем були вчинені всі необхідні, передбачені законодавством та статутом залежні від нього дії для звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф".
Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.
Отже, директор товариства користується такими ж правами як і будь-який інший працівник.
Разом з тим, особливість звільнення директора із займаної посади полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників Товариства.
Системний аналіз положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Судом встановлено, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 Кодексу законів про працю України.
Однак, до цього часу заява позивача про звільнення зборами учасників відповідача у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.
Позивач просить визнати припиненими трудові відносини з дати набрання рішенням законної сили.
У даній справі позовні вимоги спрямовані, насамперед, на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Оскільки, матеріали справи не містять укладеного трудового договору (контракту) між позивачем та товариством, спір не виник стосовно припинення такого правочину. Відтак у спірних правовідносинах судом не застосовуються норми статті 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Отже, належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20 від 06.09.2023.
За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
З огляду на те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, скликав загальні збори учасників Товариства, однак Товариство не вчинило жодних дій на припинення трудових відносин, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом припинення трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" та ОСОБА_1 з дати набрання законної сили рішенням суду у справі, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Державний реєстратор при здійсненні будь-яких реєстраційних дій керується Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який є спеціальним Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб-підприємців.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У частині першій статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Заявлена позивачем вимога про зобов'язання державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника товариства є похідною від вимоги про припиненення трудових відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф", у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням.
Суд вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про те, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженої відповідальності "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" порушує його права, оскільки дана інформація є у вільному доступі та використовується користувачами реєстру.
Позивач позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника відповідача у встановлений Законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених статтею 17 Закону про реєстрацію, при цьому уповноважений на звільнення керівника орган підприємства не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов'язки, тим самим допустив порушення трудових прав позивача.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин позивача з відповідачем та з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, суд дійшов висновку, що вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "ОДА "Дельта-Ф", є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вимога зобов'язати державного реєстратора виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "ОДА "Дельта-Ф" задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Зі змісту та характеру відносин між учасниками цієї справи вбачається, що позивач має спір з ТОВ "ОДА "Дельта-Ф".
Державний реєстратор здійснює реєстрацію змін відомостей щодо юридичної особи на підставі поданих йому документів. Отже, позовні вимоги, спрямовані на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив як третю особу у справі.
Виключення з ЄДР з розділу "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомостей про ОСОБА_1 , як керівника ТОВ "ОДА "Дельта-Ф", за рішенням суду, є підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії. Остання вчиняється будь-яким державним реєстратором/приватним нотаріусом, а не лише Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Із набранням законної сили відповідним судовим рішенням виникає юридичний факт, з яким законодавство пов'язує юридичні наслідки, зокрема, обов'язок реєстратора вчинити відповідну реєстраційну дію.
Відповідач заявлені до нього позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
Заява про визнання позову підписана представником відповідача - адвокатом Теліус Д., повноваження якої, в тому числі й на визнання позову, підтверджуються довіреністю від 12.09.2025.
Тож, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв'язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за розгляд яких підлягає сплаті судовий збір в сумі 6656,00грн (3328,00х2)
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9984,00грн, що підтверджується квитанцією про сплату № @2PL.1.534616965 від 16.02.2026 (а.с.76). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 3328,00 грн (9984,00грн - 6656,00грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Відповідно до ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" також встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, враховуючи, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, п'ятдесят відсотків судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.
Враховуючи викладене, на користь позивача з Державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі 6656,00грн (3328,00грн - зайво сплачений судовий збір та 3328,00грн (50% у зв'язку із визнанням позову відповідачем в повному обсягу).
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Інші 50% судового збору в сумі 3328,00грн з урахуванням приписів частини першої ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 185, 191, 192, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" (ідентифікаційний код 34230974; вул. Комсомольська, буд.33, кв.14, м. Дніпро, 49000) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора товариства, за власним бажанням з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: "Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДА "Дельта-Ф" (ідентифікаційний код 34230974; вул. Комсомольська, буд.33, кв.14, м. Дніпро, 49000).
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-детективне агентство "Дельта-Ф" (ідентифікаційний код 34230974; вул. Комсомольська, буд.33, кв.14, м. Дніпро, 49000) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3328,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 17.03.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва