вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.03.2026м. ДніпроСправа № 904/54/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи
за позовом Фермерського господарства "Надія", 69001, м.Запоріжжя. вул.Героїв Полку "Азов", буд.22, кв.123, код ЄДРПОУ 13633296
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест", 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м.Підгородне (п), комплекс будівель та споруд № 55-ї (територія Підгородненської міської ради), код ЄДРПОУ 36573198
про стягнення заборгованості
Фермерське господарство "Надія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" про стягнення заборгованості у розмірі 207 913,34 грн, як безпідставно набутих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, 3 % річних у розмірі 27 512,91 грн, інфляційних втрат у розмірі 136 959,02 грн, судового збору у розмірі 4 468,63 грн та витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 справу № 904/54/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 позовну заяву Фермерського господарства "Надія" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: зазначити місцезнаходження (місто), поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти Фермерського господарства "Надія"; зазначити відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест".
12.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою зазначено місцезнаходження (місто), поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти Фермерського господарства "Надія", а також відомі номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
26.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку із недотриманням вимог пункту 2.1. договору, а саме, в частині оплати суми договору купівлі-продажу від 09.08.2021 № 29218АТ у розмірі 3 950 353,37 грн, яка повинна була здійснена у строк до 11.03.2022. Проте позивачем не було здійснено 100 % оплати товару, а тому відповідач вважає, що строк поставки для відповідача не настав.
29.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки строк дії договору закінчився 09.08.2022 та наявні підстави для повернення грошових коштів відповідно до норм статті 1212 Цивільного кодексу України.
29.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути заборгованість у розмірі 207 913,34 грн, 3 % річних у розмірі 21 643,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 74 918,75 грн та судовий збір у розмірі 3 653,71 грн.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Заява Фермерського господарства "Надія" про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду.
02.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки за спірним договором не відбулося повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань, що передбачало 100 % оплати товару, а тому на думку відповідача відповідно до умов пункту 10.1. договору він вважається чинним.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
09.08.2021 між Фермерським господарством "Надія" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" (далі - відповідач, продавець) укладений договір купівлі-продажу № 29218АТ.
Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та умовах викладених у цьому договорі продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити, прийняти та оплатити трактор John Deere, модель 6195М (надалі - товар).
Відомості про товар та строк його оплати вказані у додатку №1 до договору (пункт 1.2. договору).
Умови поставки товару згідно правил Інкотермс в редакції 2020 року - ЕХW (Франко-склад продавця; за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул, Фрунзе, 51). Товар поставляється протягом 7-ми днів з моменту 100 % оплати. Строк поставки товару не може бути раніше 14.03.2022 (пункт 2.1. договору).
Разом з товаром продавець зобов'язаний надати покупцю видаткову накладну. Продавець залишає за собою право перенести строки поставки товару, якщо покупець порушить передбачені графіком оплати товару строки оплати за товар (пункт 2.2. договору).
З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару право власності на товар переходить до покупця (пункт 2.3. договору).
Ціна договору складає 4 158 266,70 грн, в тому числі ПДВ 20 % у розмірі 693 044,45 грн, що в еквіваленті за курсом продажу євро, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом (надалі - міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього договору, становить 131 500,00 євро (пункт 3.1. договору).
Ціна товару являє собою гривневий еквівалент вартості товару в євро та вказується в додатку №1 до договору, що є невід'ємною частиною договору. Сума оплати за товар в гривнях дорівнює сумі оплати за товар у валюті, наведеної у графіку оплати товару, помноженої на міжбанківський курс на дату, що передує даті фактичної сплати покупцем коштів за товар (пункт 3.2. договору).
Оплата за товар здійснюється в гривнях відповідно до умов договору (пункт 3.5. договору).
У випадку прострочення покупцем оплати товару більше ніж на 15 календарних днів, а також у випадку необґрунтованої відмови від цього договору, продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, при цьому перший платіж покупцю не повертається (пункт 6.3. договору).
Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили. Під обставинами непереборної сили маються на увазі будь-які обставини, якщо можливість протистояти їм може лише в незначному ступені зменшити шкоду, яку цими обставинами спричинено. До обставин непереборної сили відносяться: повені, пожежі, землетруси та інші подібні природні явища, а також війни, військові дії, акти та дії державних органів, а також інші обставини за межами розумного контролю сторін (пункт 7.1. договору).
Не повідомлення або невчасне повідомлення позбавляє потерпілу сторону права посилатися на передбачені пунктом 7.1. обставини, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за даною угодою (пункт 7.4. договору).
Цей договір є чинним з моменту його підписання та діє до 09.08.2022, але до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань (пункт 10.1. договору).
Даний договір може бути розірваним за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору можливе тільки у випадках, передбачених даним договором (пункт 10.2. договору).
Додатком № 1 до договору сторони підписали специфікацію вартості товару на суму 4 158 266,70 грн та графік оплати товару.
Договір та додаток до нього підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.
09.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" виставило позивачу рахунок № 396158 на 207 913,34 грн, який був оплачений Фермерським господарством "Надія" 10.08.2021, про що свідчить платіжна інструкція № 2847.
Листом від 24.12.2025 № 2412/1 Фермерське господарство "Надія" вимагало від відповідача негайно повернути грошові кошти у розмірі 207 913,34 грн. Згаданий лист був залишений відповідачем без відповіді.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України у розмірі 207 913,34 грн, 3 % річних у розмірі 21 643,38 грн та інфляційних втрат у розмірі 74 918,75 грн.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору купівлі-продажу від 09.08.2021 № 29218АТ, умови надання послуг, строк дії договору, умови виконання послуг, факт виконання/невиконання послуг, правомірність заявленої до стягнення заборгованості на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, інфляційних втрат та 3 % річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
За змістом положень статті 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. Тому кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі №5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13).
Отже застосування статті 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
Суд з'ясував, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу від 09.08.2021 № 29218АТ, строк дії якого сторони визначили до 09.08.2022, але до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір купівлі-продажу від 09.08.2021 № 29218АТ визнавався недійсним у судовому порядку, так само відсутні докази його продовження сторонами.
У специфікації від 09.08.2021 сторони передбачили графік оплати товару, а саме: у строк до 10.08.2021 здійснюється перший платіж у розмірі 6 576,00 євро, що в еквіваленті складає 207 913,34 грн; оплата суми договору, що залишилася, здійснюється у строк до 11.03.2022 у розмірі 124 925,00 євро, що в еквіваленті складає 3 950 353,37 грн.
На підставі виставленого відповідачем рахунку від 09.08.2021 № 396158 Фермерським господарством "Надія" 10.08.2021 було сплачено суму у розмірі 207 913,34 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2847 (призначення платежу: оплата за трактора John Deere, модель 6195М, згідно рахунку № 396158 від 09.08.2021, у тому числі ПДВ 20 % - 34 652,22 грн).
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили поставку товару протягом 7-ми днів з моменту 100 % оплати. Строк поставки товару не може бути раніше 14.03.2022.
На думку позивача грошові кошти у розмірі 207 913,34 грн повинні бути повернуті відповідачем як безпідставно отримані, оскільки строк дії договору закінчився 09.08.2022, а товар до згаданого строку не був поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест".
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (стаття 631 Цивільного кодексу України).
Отже, строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.
Відтак суд не погоджується із доводами позивача, що строк дії договору закінчився 09.08.2022, оскільки пунктом 10.1. договору сторони передбачили чинність договору до повного виконання сторонами прийнятих на себе договірних зобов'язань (пункт 10.1. договору).
Відповідно до пункту 10.2 договору даний договір може бути розірваним за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору можливе тільки у випадках, передбачених даним договором.
Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Матеріалами справи не підтверджується, а сторонами не доведено, що позивач, або відповідач в односторонньому порядку відмовлялися від договору, або він був розірваний сторонами чи визнаний недійсним у судовому порядку.
Отже, оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як безпідставно набуті відповідачем, за наявності правової підстави, не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України (правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17).
З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави як закінчення строку дії договору для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, суд відхиляє доводи позивача про те, що строк дії договору закінчився 09.08.2022, тому наявні підставі для повернення безпідставно отриманих грошових коштів відповідно до статті 1212 ЦК України.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки такі вимоги є похідними до вимоги про стягнення заборгованості на підставі статті 1212 ЦК України, у задоволенні яких суд відмовляє.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (372 385,27 грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 468,62 грн. За подання позовної заяви через систему "Електронний суд" позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 470,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 07.01.2026 № ЗМСВ-ОК75-5649-ЕСНК. Отже поверненню з Державного бюджету України позивачу підлягає судовий збір у розмірі 1,38 грн.
Ураховуючи, що позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, поверненню судового збору з Державного бюджету України позивачу підлягає сума у розмірі 814,91 грн.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Суд не вирішує питання повернення судового збору у розмірі 816,29 грн (1,38 грн + 814,91 грн), оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
Отже, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на позивача у розмірі 3 653,71 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Надія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-Інвест" про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.
Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 17.03.2026
Суддя О.В. Перова