03.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1828/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від прокуратури: Кучер А.О. (в залі суду);
від позивача-1: Пономарьов Р.О. (власні засоби);
від позивача-2: Степанюк І.Л. (власні засоби);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 (суддя Дичко В.О., повний текст якого підписаний 08.09.2025) у справі № 904/1828/25
За позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, Донецька область, м. Покровськ
позивача 1: Східного офісу Держаудитслужби м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Донецька область, м. Маріуполь;
позивача 2: Новогродівської міської ради Донецька область, Покровський район, м.Новогродівка, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, Донецька область, Покровський район, м. Новогродівка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» м. Дніпро
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 51 894,31 гривень
Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» з позовною заявою, в якій просить:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 06.01.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою;
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 27.01.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою;
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 10.03.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на користь Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, безпідставно надмірно сплачені грошові кошти за додатковими угодами №№ 1, 2, 3 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу в сумі 51 894,31 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що додаткові угоди №№ 1, 2, 3 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу підлягають визнанню недійсними, оскільки укладені в порушення вимог п.п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», а тому грошові кошти, що надмірно сплачені на виконання цих додаткових угод, мають бути повернуті Новогродівській міській раді, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №904/1828/25 позовну заяву задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 06.01.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою.
Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 27.01.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою.
Визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 10.03.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на користь Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, безпідставно надмірно сплачені грошові кошти за додатковими угодами №№ 1, 2, 3 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу в сумі 51 894,31 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір у сумі 9 689,60 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- оскільки така істотна умова договору, як ціна, визначається за електронним аукціоном, а інші істотні умови договору, визначаються, ще на початку проведення процедури закупівлі, то після закінчення електронного аукціону та прийняття замовником рішення про укладання договору та з урахуванням ст. 638 ЦК України, договір вже є укладеним; після чого, відбувається процедура оформлення договірних відносин, яка має певний період часу. З урахуванням чого вважає, що договір про постачання електричної енергії № 5200, між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою фактично укладений 30.11.2020, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору;
- в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 06.01.2021 до Договору зауважує, що вона була складена на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», про що зазначено у самій Додатковій угоді №1.
Так, 23.11.2020 Відповідач сформував свою тендерну пропозицію № 2-6353-1 та разом з іншими документами виклав на сайті Прозорро (тендерна пропозиція додається), відповідно до якої ціна запропонована Відповідачем за одиницю товару склала 3,03917201 грн з ПДВ, в тому числі відповідно до вимог замовника (Новогродівська міська рада) тендерна пропозиція включала тариф на розподіл та передачу електричної енергії в розмірі встановленому НКРЕКП, а саме: - тариф на розподіл електроенергії становила 0,94321 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 1334 від 11.07.2020; - тариф на передачу електроенергії становила 0,24023 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 1329 від 11.07.2020.
30.11.2020 проведений аукціон, за результатами якого Відповідач визначений переможцем, про що Замовником (Новогродівська міська рада) складений Протокол щодо прийняття рішення (копія додається до матеріалів справи).
Натомість, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своїми постановами від 09.12.2020 змінила розмір тарифу на розподіл та передачу електричної енергії та встановила нові тарифи на 20021 рік, а саме: - тариф на розподіл електроенергії становила 1,12127 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 2365 від 09.12.2020; - тариф на передачу електроенергії становив 0,29393 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020.
Оскільки ці тарифи є регульованими, та встановлюються державним органом НКРЕКП, то Відповідач об'єктивно не міг вплинути, а ні на час встановлення нових тарифів, а ні на строк їх застосування, а ні на їх розмір.
Крім того, зазначені зміни відбулись вже після аукціону та навіть після проведення визначення Відповідача переможцем (через 9 днів). Враховуючі те, що відбулась зміна регульованих цін (тарифів), Відповідач запропонував Новогродівській міській раді внести зміни до Договору шляхом укладання Додаткової угоди на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, оскаржувана Додаткова угода № 1 від 06.12.2021 до Договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання її недійсною відсутні.
На підтвердження коливання ціни, Відповідач надав до матеріалів справи Роздруківку з інформацією з сайту ДП «Оператор ринку » за період 03.02.2021 по 14.02.2021; процент зміни кожної ціни від попередньої також зазначений в наданій Відповідачем Роздруківці; таким чином, ціна електричної енергії на ринку не є стабільною та змінюється кожен день. Аналогічно відбувався і аналіз динаміки зміни ціни і у інших періодах та надавались Стороні за договором. Відтак, апелянт вважає, що інші додаткові угоди також укладені обґрунтовано.
Відповідач зазначає, що оскільки Додаткова угода №1 складена у відповідності до діючого на момент її укладення законодавства та у відповідності до умов Договору, то для розрахунку розміру безпідставно сплачених коштів потрібно застосовувати розмір ціни визначений сторонами у Додатковій угоді №1. Отже, розрахунок суми, що надмірно сплачена позивачем на користь Відповідача виглядає наступним чином: 264 080,18 грн (сплачена Новогродівською міською радою сума) - (69 817 кВт/год (обсяг спожитої електроенергії) * 2,76440335 грн (ціна за електроенергію за додатковою угодою №1) + 20% ПДВ) = 264 080,18 грн - 231 602,82 грн = 32 477,36 грн з ПДВ. Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за електроенергію по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою по ціні, визначеній у додатковій угоді № 1 до Договору, становить 32 477,36 грн з ПДВ.
Апелянт наголошує на порушенні судом норм процесуального права, оскільки звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, Прокурор не визначив Новогродівську міську раду (сторону оспорюваної додаткової угоди) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача. За таких обставин Відповідач вважає, що пред'явлення позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод до Договору лише до однієї зі сторін оспорюваних правочинів (ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", Відповідач) не відповідає висновкам, наведеним як у зазначених постановах Великої Палати Верховного Суду, так і постановах Верховного Суду.
Прокурор проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову від 09.12.2020 № 2353, яка оприлюднена на офіційному сайті Регулятора 10.12.2021. В той же час, договір укладено сторонами 17.12.2020, а спірна додаткова угода № 1 укладена 06.01.2021. На момент укладення договору № 5200 про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2020, за результатами процедури закупівлі, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» було відомо про невигідність його укладення згідно змісту поданої тендерної пропозиції, однак підписавши договір, постачальник погодився з його умовами, у тому числі щодо ціни товару, а отже, на момент підписання Договору№ 5200 про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2020, постачальник був обізнаний про постанову НКРЕКП від 09.12.2020, якою змінено тарифи, тобто така зміна відбулась ще до укладення договору, а не в період з моменту укладення договору до моменту внесення змін в договір. Це не може вважатися підставою для внесення змін до договору, оскільки зміни тарифів з моменту укладання Договору №5200 до моменту укладання додаткової угоди №1 від 06.01.2021 не відбулося.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», маючи змогу завчасно передбачити ризики підвищення ціни на ринку, у тому числі і регульованих тарифів, не скористалось правом відмовитись від укладення договору, яке визначене у п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а навпаки, підтвердило свою можливість виконання зобов'язань щодо ціни та кількості електроенергії при підписанні договору №5200 від 17.12.2020, маючи на меті подальше спонукання Новогродівську міську раду до укладення оспорюваних додаткових угод, що порушують інтереси держави. Як наслідок, за результатами укладення всіх додаткових угод до Договору ціну збільшено на 29,5% порівняно з ціною, встановленою Договором та зменшено обсяги постачання електричної енергії.
Звертає увагу, що в редакції додаткової угоди №2 від 27.01.2021 збільшено ціну (тариф) за одиницю товару, яка з 01.01.2021 має становити 3,64570 грн за 1 кВт*год з ПДВ (відсоток збільшення - 19,96, що перевищує допустимий поріг 10% від ціни за одиницю товару зазначеної у договорі (3,03917201 грн)). Відсоток коливання ціни розраховується з дати укладення договору №5200 до дати укладення додаткової угоди №2, у зв'язку з тим, що додаткова угода №1 від 06.01.2021 укладалась на інших правових підставах, тобто не у зв'язку з коливанням, а з урахуванням зміни регульованих тарифів.
При цьому, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з дати укладення договору до дати укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). У випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. В той же час, документи, які підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку на момент укладання додаткових угод у системі публічних закупівель «Prozorro» відсутні.
Інші учасники правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що не є перешкодою у перегляді рішення суду в апеляційному порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.10.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
08.10.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №904/1828/25; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 03.02.2026.
27.01.2026 до суду від представника Новогродівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області Степанюк І.Л. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
29.01.2026 до суду від представника Східного офісу Держаудитслужби Пономарьова Романа надійшло клопотання аналогічного змісту.
У судовому засіданні 03.02.2026 представник прокуратури і позивачів підтримали доводи скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився; будь-яких клопотань з цього приводу суду не надав.
В судовому засіданні 03.02.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора та представників позивачів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.
На підставі абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленнями прокурора на адреси відповідних суб'єктів владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється в разі, якщо захист цих інтересів не здійснюють або неналежним чином здійснюють відповідні органи. При цьому прокурор не зобов'язаний установлювати причини, за яких позивачі не здійснюють захист своїх інтересів у суді.
Заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, вказав підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачами, як органами, уповноваженими на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито заходів щодо усунення порушень у межах своїх повноважень шляхом звернення до суду. Прокурором така поведінка Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області та Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, розцінена як неналежне здійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави, а тому у прокурора виникли підстави для звернення до суду з метою захисту інтересів держави.
За правовим висновком, викладеним у п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, у справі № 904/1828/25 прокурор, звертаючись із позовною заявою до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Щодо обставин справи.
За результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор UA-2020-11-06-012108-с) 17.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» (далі - постачальник) та Новогродівською міською радою (далі - покупець, споживач) укладено договір № 5200 про постачання електричної енергії споживачу (т. 1, а.с. 14, 18-24, далі - Договір).
На підставі пункту 1.1 Договору цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору (т. 1, а.с. 22).
Відповідно до пункту 2.1 Договору за цим Договором постачальник продає електричну енергію CPV за ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія, як товар з оплатою за послугу з розподілу через постачальника споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Загальний обсяг постачання 437 459 кВт*час.
Відповідно до пункту 3.1 Договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього Договору (т. 1, а.с. 22, з 01 січня 2021 року), якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії Договору.
Згідно з пунктом 3.4 Договору постачальник за цим Договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
На підставі пункту 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.
Загальна сума Договору становить 1 329 513,15 грн (один мільйон триста двадцять дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять грн 15 коп.).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 3,03917201 грн (з ПДВ).
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):
1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін;
2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.
Відповідно до пункту 5.2 Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Згідно з пунктом 5.3 Договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника в особистому кабінеті споживача не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування.
Відповідно до пункту 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором.
Згідно з пунктом 5.5 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Згідно з пунктом 11.2 Договору, у разі неможливості вирішити спірні питання та інші розбіжності шляхом переговорів, сторони можуть передати спір на розгляд суду.
Відповідно до пункту 13.1 Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунка (квитанції) постачальника. Цей Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
На підставі пункту 13.10 Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі»:
Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача.
Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
У разі зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію, постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію на підставі відповідних постанов НКРЕКП.
Згідно з пунктом 1.1 Комерційної пропозиції “Тендерна - Ф» постачальника електричної енергії ТОВ “Донецькі енергетичні послуги» (т. 1, а.с. 23-24, далі - Комерційна пропозиція) на момент укладення Договору ціна сформована за результатами аукціону у системі “Прозоро» та становить 3,03917201 грн (2,53264334 грн без ПДВ).
Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.
На підставі підпунктів 1.2.1, 1.2.3 пункту 1.2 Комерційної пропозиції ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання Договору до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до Договору у разі:
- Зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку, встановленому законодавством, в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
- Збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до Договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії “На добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП“Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua, і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
На підставі абзацу 1 пункту 1.3 Комерційної пропозиції, в разі необхідності змін відповідно до пп. 1.2.1-1.2.3 цієї Комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проєкт змін до Договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-тиденний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду.
Згідно з пунктом 3.1 Комерційної пропозиції розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов Договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті прийняття - передавання товарної продукції) та на сайті постачальника.
Згідно з пунктом 10.1 Комерційної пропозиції Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2021, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
06 січня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору (т. 1, а.с. 25, далі - Додаткова угода № 1).
На підставі пункту 1 Додаткової угоди № 1 у зв'язку із зміною з 01.01.2021 регульованих цін за 1 кВт*год на послуги з розподілу та передачі електричної енергії:
1.1. Викладено абзац другий п. 2.1 Договору в наступній редакції:
“Загальний обсяг постачання 320 135 кВт*час.».
1.2. Викладено п. 5.1 Договору в наступній редакції:
“Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.
Загальна сума Договору становить 1 061 978 грн (один мільйон шістдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім грн 00 коп.).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 3,31728401 грн (з ПДВ).».
1.3. Викладено п. 1.1 Комерційної пропозиції в наступній редакції:
“Ціна електричної енергії становить 3,31728401 грн (2,76440335 грн без ПДВ).
Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.».
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 1 додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021.
27 січня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору (т. 1, а.с. 25, далі - Додаткова угода № 2).
Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 2 у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку»:
1.1. Викладено абзац другий п. 2.1 Договору в наступній редакції:
“Загальний обсяг постачання 291 296 кВт*час.».
1.2. Викладено п. 5.1 Договору в наступній редакції:
“Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.
Загальна сума Договору становить 1 061 978 грн (один мільйон шістдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім грн 00 коп.).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 3,64570 грн (з ПДВ).».
1.3. Викладено п. 1.1 Комерційної пропозиції в наступній редакції:
“Ціна електричної енергії становить 3,64570 грн (2,88631 грн без ПДВ).
Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.».
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 2 додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021.
10 березня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору (т. 1, а.с. 26, далі - Додаткова угода № 3).
Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 3 у зв'язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку»:
1.1. Викладено абзац другий п. 2.1 Договору в наступній редакції:
“Загальний обсяг постачання 269 863 кВт*час.».
1.2. Викладено п. 5.1 Договору в наступній редакції:
“Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.
Загальна сума Договору становить 1 061 978 грн (один мільйон шістдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім грн 00 коп.).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього Договору становить 3,93524 грн (з ПДВ).».
1.3. Викладено п. 1.1 Комерційної пропозиції в наступній редакції:
“Ціна електричної енергії становить 3,93524 грн (3,27937 грн без ПДВ).
Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.».
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 3 додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.02.2021.
16 березня 2021 року сторони уклали додаткову угоду № 4 до Договору (т. 1, а.с. 26, далі - Додаткова угода № 4).
Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди № 4:
1.1. Викладено абзац другий п. 2.1 Договору в наступній редакції:
“Загальний обсяг постачання 50 272 кВт*час.».
1.2. Викладено п. 5.1 Договору в наступній редакції:
“Загальна сума Договору була зменшена на 797 897,82 грн (сімсот дев'яносто сім тисяч вісімсот дев'яносто дві грн 82 коп.).
Загальна сума Договору становить 264 080,18 грн (двісті шістдесят чотири тисячі вісімдесят грн 18 коп.).».
На підставі пункту 2 Додаткової угоди № 4 додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, а її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.03.2021.
У період із січня до лютого 2021 року відповідач на виконання умов Договору поставив Новогродівській міській раді 69 817 кВт*год електричної енергії на загальну суму 264 080,18 грн (із ПДВ), а позивач 2 перерахував зазначену суму на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», шо підтверджується актами прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії), рахунками за спожиту електроенергію та здійсненими платіжними операціями (т. 1, а.с. 35-40).
Прокуратура вважає, що додаткові угоди №№ 1, 2, 3 до Договору не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають визнанню судом недійсними, що є підставою для стягнення безпідставно надмірно сплачених грошових коштів у сумі 51 894,31 гривень.
Відповідач проти позову заперечує. Указує, що згідно з вимогами замовника (Новогродівська міська рада) тендерна пропозиція включала тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергію в розмірі, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), а саме:
- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 240,23 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість, тобто 0,24023 грн/кВт*год, без урахування податку на додану вартість), затверджений пп. 1 п. 1 постанови НКРЕКП № 1329 від 11.07.2020 (т. 1, а.с. 145);
- тариф на послуги з розподілу електричної енергії для 2 класу напруги - 943,21 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість, тобто 0,94321 грн/кВт*год, без урахування податку на додану вартість), затверджений абз. 3 пп.1 п. 1 постанови НКРЕКП № 1334 від 11.07.2020 (т. 1, а.с.146).
09 грудня 2020 року, після визначення переможця аукціону за закупівлею з ідентифікатором UA-2020-11-06-012108-с, НКРЕКП своїми постановами змінила розміри тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергію та встановила нові тарифи на 2021 рік, а саме:
- тариф на послуги з передачі електричної енергії - 293,93 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість, тобто 0,29393 грн/кВт*год, без урахування податку на додану вартість), затверджений п. 1 постанови НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 (т. 1, а.с. 147);
- тариф на послуги з розподілу електричної енергії для 2 класу напруги - 1121,27грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість, тобто 1,12127 грн/кВт*год, без урахування податку на додану вартість), затверджений абз. 3 пп.1 п. 1 постанови НКРЕКП № 2365 від 09.12.2020 (т. 1, а.с. 148-149).
Зазначені тарифи є регульованими та встановлюються НКРЕКП, тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» не могло впливати ані на час їх встановлення, ані на строк їх застосування, ані на їх розмір.
Ураховуючи, що зміни відбулись після проведення аукціону та визначення відповідача переможцем, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» запропонувало позивачу 2 внести зміни до Договору шляхом укладення Додаткової угоди № 1 на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі». Відповідач вважає, що Додаткова угода № 1 відповідає п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», тому, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», відсутні підстави для визнання недійсною цієї додаткової угоди.
Прокурор, не погоджуючись із доводами відповідача, зауважує, що НКРЕКП прийняла постанови від 09.12.2020 №№ 2353, 2365 та оприлюднила їх на своєму офіційному сайті 10.12.2020. Укладаючи Договір, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» було обізнано про вказані постанови НКРЕКП, якими змінено тарифи на 2021 рік.
Прокуратура вважає, що вищенаведене не може бути підставою для внесення змін до Договору, оскільки зміни тарифів з моменту укладення Договору до моменту укладення Додаткової угоди № 1 не відбулось.
Прокурор також звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», маючи змогу завчасно передбачити ризики підвищення ціни на ринку, у тому числі регульованих тарифів, не скористалось правом відмовитись від укладення Договору, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі», а навпаки, підтвердило можливість виконання зобов'язань щодо ціни та кількості електроенергії при підписанні Договору.
Як указано в додаткових угодах №№ 1, 2, 3 (т. 1, а.с. 25-26), вони укладені у зв'язку із зміною регульованих цін за 1 кВт*год на послуги з розподілу та передачі електричної енергії на підставі п.7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (Додаткова угода № 1) та із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії “На добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку» на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» (додаткові угоди №№ 2, 3).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що сторони можуть декілька разів вносити зміни до договору про закупівлю щодо збільшення ціни, яка визначена в договорі, проте таке збільшення не може перевищувати 10% від визначеної в договорі.
Ураховуючи, що за спірними додатковими угодами ціна електричної енергії за 1 кВт*год зросла на 29,5% від погодженої в договорі, що перевищує граничний розмір, на який може бути збільшено ціну договору про закупівлю, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2, 3 до Договору.
При цьому, стосовно додаткової угоди 1 до договору від 06.01.2021, суд послався на висновок, викладений у п. 45 постанови Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 910/6493/23, за яким: внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, що мала місце в період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.
Крім того, суд дійшов висновку, що внаслідок укладення спірних додаткових угод, які визнані недійсними, позивач-2 сплачував на користь відповідача за електричну енергію за завищеними цінами, у зв'язку з чим надмірно сплатив грошові кошти в сумі 51 894,31 грн, тому вказані грошові кошти є такими, що безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», підстава їх набуття відпала, тому відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки предметом апеляційної скарги не є підставність представництва прокурором інтересів держави в особі позивача 1: Східного офісу Держаудитслужби м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, Донецька область, м. Маріуполь; та позивача 2: Новогродівської міської ради, Донецька область, Покровський район, м.Новогродівка, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, Донецька область, Покровський район, м. Новогродівка, то суд апеляційної інстанції рішення господарського суду в цій частині не перевіряє.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, відповідно до доводів скарги, колегія суддів лише частково погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу, за таким договором продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662); покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692).
Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.
У статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзацом другим частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Законом України “Про публічні закупівлі» Закону № 922-VIII (надалі - Закон) (тут і в подальшому в редакції, чинної станом на момент укладання оспорюваних додаткових угод) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі ст. 5 Закону, закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії, ефективності та пропорційності.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі»).
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі", тендерна документація має містити проєкт договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Отже, Закон України “Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11 жовтня 2023 року у cправі № 903/742/22).
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 червня 2021 року у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
В рамках розгляду господарської справи № 922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII збільшувати ціну товару більш, ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю. Відповідаючи на це питання, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 виклала правовий висновок про те, що норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Однак, у даному випадку ціна товару загалом збільшилася більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, а саме на 21,6% порівняно з ціною, яка встановлена у Додатковій угоді №3, яка не оскаржується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважала, що зміна тлумачення цієї норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові також виклала правовий висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ІХ (чинної на момент укладення додаткових угод 6 та 7 до договору) та зазначила, що такі зміни стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Водночас положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону № 1530-ХІ також не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10%. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі.
Згідно зі сталою позицією Верховного Суду, і підтверджена висновками щодо застосування норм права, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі№920/19/24, ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-УІІІ, проте, загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-УІІІ, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Колегія суддів звертає увагу, що додаткова угода №1 від 06.01.2021 укладена на підставі п.7 ч.5 ст.41 Закону, тобто у зв'язку зі зміною Регулятором цін (тарифів).
При цьому, стаття 22 Закону (в редакції на час проведення процедури закупівлі) передбачає вимоги до Тендерної документації Замовника (Новогродівська міська рада).
Відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 22 Закону тендерна документація замовника вже на етапі формування має містити проєкт договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Отже, під час проведення процедури закупівлі договір вже має містити таку обов'язкову умову як ціна та всі умови договору мають бути сформовані на етапі підготовки до тендеру.
Відповідно до пункту 32 частині 1 статті 1 Закону, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Статтею 26 Закону встановлено, що Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Частина 4 ст. 41 Закону встановлює, що в укладеному договорі про закупівлю умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, договір про закупівлю не є звичайним господарським договором, а укладається за певним порядком у встановлені Законом строки за чіткою процедурою.
За приписами ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Згідно з ч.1 ст.650 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.
Зокрема, частини 5, 6 статті 33 Закону встановлюють порядок оформлення договірних відносин.
З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Суд звертає увагу, що з 01 січня 2019 року та початку дії ринку електричної енергії на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII, ціна електричної енергії для юридичної особи складається з наступних складових:
- вартість на біржі, яку сформували за правилами оптового ринку, тобто собівартість;
- тариф оператора системи передачі (однаковий для всіх регіонів України, встановлюється НКРЕКП);
- тариф оператора системи розподілу (різний для кожного оператора системи розподілу, встановлюється НКРЕКП);
- вартість послуг самого постачальника.
При цьому споживач електричної енергії має вибір, чи здійснювати оплату за розподіл електричної енергії через Постачальника електричної енергії чи безпосередньо оператору системи розподілу.
Новогродівська міська рада при під час формування тендерної документації зазначила, що тариф на розподіл (передачу) електричної енергії є невід'ємною складовою загальної ціни ціна за електричну енергію, про що зазначено в оголошені про проведення тендерної закупівлі у системі «Прозорро».
23.11.2020 Відповідач сформував свою тендерну пропозицію № 2-6353-1 та разом з іншими документами виклав на сайті Прозорро.
Відповідно до тендерної пропозиції, ціна, запропонована Відповідачем за одиницю товару склала 3,03917201 грн з ПДВ, в тому числі відповідно до вимог замовника (Новогродівська міська рада) тендерна пропозиція включала тариф на розподіл та передачу електричної енергію в розмірі встановленому НКРЕКП, а саме: - тариф на розподіл електроенергії становила 0,94321 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 1334 від 11.07.2020; - тариф на передачу електроенергії становила 0,24023 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 1329 від 11.07.2020.
30.11.2020 проведений аукціон, за результатами якого Відповідач визначений переможцем, про що Замовником (Новогродівська міська рада) складений Протокол щодо прийняття рішення.
В той же час, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своїми постановами від 09.12.2020 змінила розмір тарифу на розподіл та передачу електричної енергії та встановила нові тарифи на 2021 рік, а саме: - тариф на розподіл електроенергії становила 1,12127 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 2365 від 09.12.2020; - тариф на передачу електроенергії становила 0,29393 грн/кВт*год (без ПДВ), затверджений постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020.
Оскільки ці тарифи є регульованими, та встановлюються державним органом НКРЕКП, то Відповідач об'єктивно не міг вплинути, а ні на час встановлення нових тарифів, а ні на строк їх застосування, а ні на їх розмір.
Крім того, зазначені зміни відбулись вже після аукціону та навіть після проведення визначення Відповідача переможцем (через 9 днів).
Таким чином, на час подання цінової пропозиції для участі у публічній закупівлі діяли інші тарифи, ніж були прийняті Регулятором після обрання відповідача переможцем (але до підписання договору -17.12.2020).
Колегія суддів зауважує, що апелянт у даному випадку (в частині моменту укладення договору) лише частково правий, оскільки цей момент збігається із датою підписання договору сторонами, в той же час, суд погоджується із заявником апеляційної скарги, що процес укладення договору публічних закупівель є багаторівневим і тривалим у часі, як і не може відрізнятись договір від запропонованої тендерної документації.
Прокурор зазначає, що відповідач в порядку п.3 ч.1 ст.31 Закону мав право не підписувати договір, що не відповідав новому тарифу.
В той же час, суд звертає увагу на ряд негативних наслідків відповідних дій учасника серед яких: - вибуття учасника з участі у публічній закупівлі; - репутаційні втрати (ненадійного учасника, що не виконує зобов'язань зі стадії підписання договору); - фінансові втрати (в разі сплати забезпечення виконання договору про закупівлю, ст.27 Закону).
Суд наголошує, що застосування ст. 652 ЦК України є відображенням у договірних правовідносинах справедливості добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
При цьому, відповідно до пункту 5.1. Договору у разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення:
1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін;
2) зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.
Згідно з матеріалами справи, Відповідач листом від 30.12.2020 №2-/7339 повідомив позивача-2 про зміну регульованих тарифів відповідно до постанов НКРЕКП №2353 та №2365 від 09.12.2020, як передумови до внесення змін до договору, що також передбачено і тендерною документацією, і укладеним між сторонами договором.
Як наслідок обрання моделі поведінки, визначеної п.5.1 договору, позивач-2 погодився на зміну умов договору, а не його розірвання через незгоду споживача.
Таким чином, укладена додаткова угода №1 від 06.01.2021 відповідає умовам тендерної документації, укладеному між сторонами договору, нормам чинного законодавства, обумовлена зміною Регулятором тарифів (цін) на розподіл і передачу електричної енергії, на яку не має впливу відповідач, при цьому договірна ціна Квт/год збільшилась тільки на розмір нового тарифу, що і обумовлено договором.
Звідси, господарський суд дійшов помилкового висновку, що додаткова угода №1 від 06.01.2021 укладена всупереч вимог закону.
Отже, в цій частині є вірними доводи апелянта.
Доводи ж заявника апеляційної скарги, що і додаткові угоди №2 та №2 відповідають вимогам закону і коливання ціни під час укладання додаткових угод №2 від 26.01.2021 та №3 від 10.03.2021 не відповідають дійсності.
Так, сторони уклали додаткову угоду №2 від 27.01.2021 на підставі п.2 ч. 5 ст. 51 Закону України «Про публічні закупівлі», яким допускаються зміни істотних умов договору у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Додатковою угодою №2 зменшено загальний обсяг товару до 291296 кВт/год та збільшено ціну за одиницю товару до 3,64570 грн за 1 кВт/год. Підставою для укладення зазначеної додаткової угоди № 2 було збільшення ціни товару на ринку та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Дія цієї додаткової угоди також розповсюджується на розрахункові періоди з 01.01.2021.
Так, додатковою угодою № 2 від 27.01.2021 (дія якої розповсюджується з січня 2021, тобто з початку періоду постачання) закупівельну ціну електричної енергії як товару з 1,34920334 грн за 1 кВт/год без ПДВ збільшено до 1,47623 грн за 1 кВт/ год без ПДВ - на 9,4%.
Договірну ціну електроенергії з 3,03917201 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 3,64569 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 19,9%.
Підставою для укладення цієї додаткової угоди стало посилання постачальника на те, що коливання ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед» у 02.12.2020 по 31.12.2020 (період до укладення Договору) становив 21%.
Водночас за даними сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) середньозважена ціна на РДН ОЕС України 17.12.2020 (дата укладення Договору) становила 1,79491 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у грудні 2020 (місяць проведення переговорної процедури закупівлі) - 1,54152 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у січні 2021 (попередній розрахунковий період по відношенню до дати укладення додаткової угоди №2) - 1,46252 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у період з 17.12.2020 до 27.01.2021 (період з дати укладення Договору до дати укладення додаткової угоди №2) - 1,46716 грн за 1 кВт/год без ПДВ.
Наведені дані підтверджують, що у період з моменту укладення Договору до укладення додаткової угоди №2 коливання ціни у сторону збільшення відсутнє, а, навпаки, відбувається коливання ціни на ринку електроенергії в сторону зменшення.
В редакції додаткової угоди №2 від 27.01.2021 збільшено ціну (тариф) за одиницю товару, яка з 01.01.2021 має становити 3,64570 грн за 1 кВт*год з ПДВ (відсоток збільшення - 19,96, що перевищує допустимий поріг 10% від ціни за одиницю товару зазначеної у договорі (3,03917201 грн)). Відсоток коливання ціни розраховується з дати укладення договору №5200 до дати укладення додаткової угоди №2, у зв'язку з тим, що додаткова угода №1 від 06.01.2021 укладалась на інших правових підставах, тобто не у зв'язку з коливанням, а з урахуванням зміни регульованих тарифів.
Відповідно до сталої судової практики ВС:
- при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник зобов'язаний обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері; навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним; довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
- виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).
Отже, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з дати укладення договору до дати укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). У випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами. Окреме документальне підтвердження має містити кожна зміна до договору (відповідну правову позицію сформовано у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19).
Документи, які підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку на момент укладання додаткової угоди №2 від 27.01.2021 у системі публічних закупівель «Prozorro» відсутні.
Аналогічний висновок стосується і законності укладення сторонами додаткової угоди №3 від 10.03.2021 про збільшення ціни за одиницю товару на підставі п.2 ч. 5 ст. 51 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, 10.03.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 3 (дія розповсюджується на розрахункові періоди з лютого 2021, охоплено період до укладення додаткової угоди), якою закупівельну ціну електричної енергії як товару з 1,47622 грн за 1 кВт/ год без ПДВ збільшено до 1,71751 грн за 1 кВт/год без ПДВ - на 16,34%, тобто перевищено допустимий поріг 10% незалежно від дійсності попередньої додаткової угоди, що є грубим порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 3 від 10.03.2021 збільшилась на 27,29%.
Договірну ціну електроенергії з 3,64570 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 3,93524 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 7,9% та на 29,5% порівняно з ціною, встановленою Договором.
Жодних доказів щодо коливання ціни електричної енергії на ринку не надано.
Водночас за даними сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) середньозважена ціна на РДН ОЕС України у лютому 2021 року (попередній розрахунковий період) становила 1,63256 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у першій декаді березня - 1,35994 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у період з 27.01.2021 до 10.03.2021 (період з дати укладення додаткової угоди №2 до дати укладення додаткової угоди №3) - 1,56569 грн за 1 кВт/год без ПДВ.
Наведені дані підтверджують, що у період з моменту укладення додаткової угоди №2 до укладення додаткової угоди № 3 коливання ціни у сторону збільшення відсутнє.
Документи, які підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку у період між укладенням попередньої додаткової угоди та наступної у системі публічних закупівель «Prozorro» відсутні.
Відповідно до інформації щодо середньозважених цін на електроенергію розміщених на сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) - середньозважена ціна за електроенергію за період з грудня 2020 року по січень 2021 року як збільшувалась, так і зменшувалась, а з дати укладання договору до дати введення в дію нових цін додатковими угодами №2 від 27.01.2021 та №3 від 10.03.2021 зменшилась.
Окрім того, в угодах, зокрема, №2 та №3, наявні порушення щодо застосування положень ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо підвищення ціни на електричну енергію, яка вже була спожита споживачем.
Розглядаючи питання можливості підвищення ціни електроенергії, що вже була спожита, ВП ВС у постанові від 24.01.2024 у справі 922/2321/22 виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Верховний Суд зазначив, що підвищення цін на електроенергію, яка щоденно постачалася та споживалася до укладення додаткових угод є неправомірним.
Водночас, у вказаному спорі, Постачальник підвищував ціни на електричну енергію, яка щоденно була поставлена та спожита до укладення Додаткових угод.
Аналогічні висновки про неможливість та протиправність застосування ч.3 ст.631 щодо зворотної дії додаткових угод висловлено КГС ВС у постановах від 15.06.2018 у справі № 910/14082/17, від 12.10.2018 у справі №910/21671/17, №910/22172/17 від 26.11.2018.
Вищевказані дані свідчать про відсутність коливання ціни на електроенергію у періоди з дати укладення договору №5200 та між укладенням додаткових угод № 2, 3. Збільшення ціни електроенергії за відсутності коливання на ринку є порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Внаслідок наведеного є вірним висновок суду першої інстанції про визнання недійсними додаткових угод №2 від 26.01.2021 та №3 від 10.03.2021, а доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 “Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки Додаткова угода №1 складена у відповідності до діючого на момент її укладення законодавства та у відповідності до умов Договору, то для розрахунку розмір безпідставно сплачених коштів потрібно застосовувати розмір ціни визначений сторонами у Додатковій угоді №1.
Отже, розрахунок суми, що надмірно сплачена позивачем на користь Відповідача виглядає наступним чином: 264 080,18 грн (сплачена Новогродівською міською радою сума) - (69 817 кВт/год (обсяг спожитої електроенергії) * 2,76440335 грн (ціна за електроенергію за додатковою угодою №1) + 20% ПДВ) = 264 080,18 грн -231 602,82 грн = 32 477,36 грн з ПДВ.
Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за електроенергію по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою по ціні, визначеній у додатковій угоді № 1 до Договору, становить 32 477,36 грн з ПДВ, що і підлягають стягненню з відповідача на користь Новогродівської міської ради, повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, як безпідставно одержані кошти в порядку ст.ст.216, 1212 ЦК України.
Відповідно, позовні вимоги прокурора у цій частині є лише частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 32477,30 грн із 51 894,31 грн заявлених, в решті вимог слід відмовити.
Щодо тверджень апелянта про порушення господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 45, 48, ч. 4 ст. 236 ГПК України, зокрема, що позивача-2 слід було залучити до справи як співвідповідача.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження №4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (провадження №14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (провадження №14-46цс20, пункт 33.2).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п. 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)
У даному випадку, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" є належним відповідачем у цій справі, оскільки саме зазначена юридична особа є заінтересованою у зміні умов договору та, за доводами прокурора, безпідставно отримала 51894,31 грн бюджетних коштів, тобто є саме тією особою, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача-2.
Таким чином, прокурором правильно визначено суб'єктний склад за позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 51894,31 грн.
Натомість, посилання апелянта здійснено на нерелевантну практику до цього спору.
Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що апелянту надано відповідь на всі вичерпні питання, що стосуються цього спору у матеріальному та процесуальному сенсах.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з'ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права частково знайшли своє підтвердження.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду слід змінити, яким позовні вимоги задовольнити частково, визнавши недійсними додаткову угоду №2 від 26.01.2021 та №3 від 10.03.2021 та стягнувши з відповідача на користь позивача-2 32 477,30 грн безпідставно отриманих коштів.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги і позову, судові витрати, понесені у зв'язку із поданням скарги і апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 269, 275-277, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №904/1828/25 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №904/1828/25 - змінити.
Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 у справі №904/1828/25 у наступній редакції:
«1. Позовну заяву - задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 27.01.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою.
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 10.03.2021 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу, укладену Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» та Новогродівською міською радою.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4 Д, код ЄДРПОУ 42086719) на користь Новогродівської міської ради (85483, Донецька область, Покровський район, м. Новогродівка, вул. Європейська, буд. 46, код ЄДРПОУ 04052985), повноваження якої на даний час виконує Новогродівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області (85483, Донецька область, Покровський район, м. Новогродівка, вул. Європейська, буд. 46, код ЄДРПОУ 45075364), безпідставно надмірно сплачені грошові кошти за додатковими угодами №№ 1, 2, 3 до договору № 5200 від 17.12.2020 про постачання електричної енергії споживачу в сумі 32 477,30 грн (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень 30 копійок).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4 Д, код ЄДРПОУ 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002) судовий збір у сумі 6360,74 грн (шість тисяч триста шістдесят гривень 74 копійки).
6. В решті позовних вимог - відмовити.»
Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Стягнути з Покровської окружної прокуратури Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" м. Дніпро 4993,29 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 16.03.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков