04 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від28 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2025 відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025 у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрюваний ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, задовольнити подану скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025 у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Посилаючись на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, підозрюваний зазначав, що копія оскаржуваної ухвали йому не направлялась, а з її змістом він ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19.12.2025.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_7 зазначав, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України та
_____________________________________________________________________________________Справа № 761/36420/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1717/2026 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
органом досудового розслідування не доведено наявності в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Станом на 23.05.2025 не існувало зібраних доказів, які дають достатні підстави вважати, що особа вчинила кримінальне правопорушення, що є порушенням ст. 276 КПК України.
До поданої скарги було долучено достатньо доказів, які за своєю суттю могли викликати сумніви в обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри,однак слідчим суддею не надано оцінку вказаним обставинам.
Захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , у судове засідання повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 306, ч. 4 ст. 405 КПК України, за відсутності у кримінальному провадженні обставин, визначених ст. 52 КПК України, які передбачають обов'язкову участь захисника, заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_7 , які не заперечували проти здійснення судового розгляду без участі захисника, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності захисника ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що ухвалу слідчого судді постановлено в судовому засіданні 28.11.2025 без участі підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника, які були належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду.
Копія оскаржуваної ухвали була направлена захиснику на електронну адресу 07.01.2026. Відомості про направлення копії ухвали слідчого судді підозрюваному в матеріалах справи відсутні.
Апеляційну скаргу подано підозрюваним 24.12.2025.
Як зазначив апелянт, копія оскаржуваної ухвали йому не направлялась, а з повним текстом оскаржуваної ухвали він ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень тільки 19.12.2025, оскільки саме з цієї дати було надано загальний доступ до вказаного судового рішення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими наведені апелянтом доводи про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, оскільки матеріали справи не містять даних про обізнаність підозрюваного або його захисника із мотивами та обґрунтуванням оскаржуваної ухвали до 24.12.2025, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№22024070000000129 від 10.09.2024, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
23.05.2025 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
29.08.2025 захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2025 відмовлено у задоволенні скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025 у кримінальному провадженні № 22024070000000129.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та згідно з дослідженими матеріалами під час розгляду скарги, не встановлено порушень кримінального процесуального законодавства щодо повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 із зазначенням усіх обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про відсутність станом на 23.05.2025 доказів можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, та недоведеність наявності в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення,фактично зведені до питань доведеності винуватості, наявності у діях підозрюваного складу інкримінованого йому злочину, оцінки належності, допустимості та достатності зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, правильності кваліфікації дій, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх достатності,належності та допустимості.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено даних про порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025, які б слугували підставою для її скасування.
Крім того, як убачається із матеріалів судового провадження, 14.11.2025 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 114-1 КК України; в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 369-2 КК України; та в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, повторно, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
14.11.2025 сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
Відтак, станом на день розгляду слідчим суддею скарги захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.05.2025 фактично втратило свою дію, у зв'язку із повідомленням ОСОБА_7 14.11.2025 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у кримінальному провадженні № 22024070000000129 від 10.09.2024.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, колегія суддів,
Клопотання підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити та поновити підозрюваному строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3