Справа № 752/20239/25Головуючий у суді І інстанції Вдовиченко О.О.
Провадження № 33/824/1282/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
16 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Євдокимова Дмитра Андрійовича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року провадження по справі відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 27 листопада 2025 представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Євдокимов Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та винесеною формально, без повного й всебічного дослідження обставин справи.
Вказує, що суд закрив провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, однак не виконав вимог ст. 280 КУпАП щодо обов'язку з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні. Закриття справи у зв'язку зі спливом строків можливе лише за умови встановлення факту вчинення правопорушення, оскільки для обчислення строків притягнення необхідно встановити сам факт протиправної та винної дії. Натомість суд фактично ухилився від встановлення вини та не надав правової оцінки доказам.
Наголошує, що звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків не є реабілітуючою підставою. Законодавець чітко розмежовує закриття провадження у зв'язку з відсутністю події чи складу правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП) та закриття у зв'язку зі спливом строків (п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Тому суд, перш ніж застосовувати положення ст. 38 КУпАП, зобов'язаний був установити факт вчинення правопорушення та наявність вини особи, чого зроблено не було.
Також стверджує, що матеріали справи містять достатні докази вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП, письмові пояснення потерпілого, фотоматеріали, які підтверджують механізм дорожньо-транспортної пригоди, а також суперечності у поясненнях самого правопорушника. Зокрема, з фотографії вбачається, що гальмівний шлях автомобіля потерпілого розпочинається з третьої смуги руху, що повністю підтверджує версію потерпілого та спростовує доводи іншого учасника ДТП. Водночас сам ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначив, що рухався крайньою лівою смугою, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР, що фактично свідчить про визнання ним обставин, які підтверджують його вину.
Проте суд першої інстанції не виконав обов'язку щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів відповідно до ст.ст. 251, 252 та 280 КУпАП, не надав оцінки доказам у їх сукупності та безпідставно закрив провадження лише з формальних підстав. За таких обставин постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким буде встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення та надано належну правову оцінку діям ОСОБА_2 .
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, а тому суд дійшов висновку, що їх неявка відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425326 16 серпня 2025 року о 18 год. 20 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Porshe Cayenne» державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по Столичному шосе, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху (далі - Правила, ПДР) не дотримався безпечного інтервалу, чим скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Touran» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками.
Відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року у справі № 752/20240/25, яка набрала законної сили, іншого учасника ДТП - скаржника ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП, що мала місце 16 серпня 2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Києві по Столичному шосе.
Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Touran» державний номерний знак НОМЕР_2 , маючи намір перестроїтись в крайню ліву смугу, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Porshe Cayenne» державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 10.3 ПДР.
Відповідно до п. 10.3 Правил у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
У вказаній постанові встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зазначеному судовому рішенні прямо встановлено, що саме недотримання ОСОБА_1 вимог п. 10.3 ПДР перебуває у причинному зв'язку з виникненням ДТП та пошкодженням транспортних засобів. Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди та її першопричина вже отримали судову оцінку.
За обставин вказаної ДТП встановлення причинного зв'язку між порушенням ОСОБА_1 ПДР та настанням ДТП виключає одночасну наявність такого ж причинного зв'язку із діями ОСОБА_2 у вигляді недотримання безпечного інтервалу руху та причиною виникнення ДТП, що мала місце 16 серпня 2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Києві по Столичному шосе, а також її наслідками.
Так, згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 рухався у крайній лівій смузі без зміни напрямку руху. Зі схеми місця ДТП та фотоматеріалів пригоди вбачається, що після зіткнення автомобіль «Porsche Cayenne» залишився у межах своєї смуги руху, тоді як автомобіль «Volkswagen Touran» був відкинутий вправо, що узгоджується зі встановленим судом механізмом ДТП - перестроюванням останнього без надання переваги в русі.
Матеріалами справи не доведено, що саме недотримання ОСОБА_2 безпечного інтервалу перебуває у причинному зв'язку з настанням ДТП. Натомість судовим рішенням у взаємопов'язаній справі встановлено, що вирішальним та визначальним фактором виникнення аварійної ситуації стало порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.3 ПДР. За таких обставин причинний зв'язок між можливим порушенням п. 13.1 ПДР з боку ОСОБА_2 та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів матеріалами справи не підтверджується.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є обов'язкова наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (механічних пошкоджень транспортного засобу/транспортних засобів) як обов'язкового елементу об'єктивної сторони матеріального складу правопорушення.
Доводи апеляційної скарги фактично спрямовані на переоцінку вже встановлених судом обставин та покладення відповідальності на іншого учасника ДТП.
Водночас, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки обов'язкова ознака такого складу, тобто причинний-наслідковий зв'язок, - не доведена.
Сам по собі факт зіткнення транспортних засобів не є безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без встановлення її вини та причинного зв'язку між її діями і відповідними наслідками.
У п. 7 постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку відсутні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд враховує, що постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 не була оскаржена ним самим, він не ставив перед судом апеляційної інстанції питання про зміну підстав закриття провадження чи встановлення його невинуватості з інших мотивів.
Сам по собі факт не оскарження постанови ОСОБА_2 не впливає на право іншого учасника ДТП, на апеляційне оскарження, однак свідчить про відсутність спору щодо підстав закриття провадження з боку особи, стосовно якої воно ухвалене.
Доводи апеляційної скарги про невиконання судом першої інстанції вимог ст. 280 КУпАП підлягають перевірці апеляційним судом у межах вимог скаржника. Однак, перевіряючи наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд не встановив доведеності обов'язкової ознаки складу - причинного зв'язку між його діями та настанням ДТП.
Отже, з огляду на відсутність доведеного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_2 , апеляційний суд у контексті доводів і вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , який просить провадження у справі закрити також на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а сам ОСОБА_2 не оскаржував постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року про закриття провадження у справі саме у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, тобто з підстави, визначеної цим же пунктом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, не вбачає правових підстав для зміни підстави (пункту ч. 1 ст. 247 КУпАП) для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції немає, у зв'язку із чим апеляційний суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Євдокимова Дмитра Андрійовича залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 рокупро закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб