Київський апеляційний суд
12 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12020110100001519 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Старе Бориспільського району Київської області,
громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за апеляційними скаргами прокурора і захисника ОСОБА_6 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року,
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28.10.2024 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України і йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, зарахувавши у строк відбуття покарання тримання ОСОБА_7 під вартою з 02.08.2020 по 04.08.2020. Також просить виключити з вироку обставину, яка пом'якшує покарання, - захворювання, зазначене у висновку судово-психіатричної експертизи № 408 від 16.09.2020, а саме, астенічний розлад органічного походження з когнітивними розладами, дисцикуляторна деменція 3 ступеня, у постійно прогресуючому перебігу з когнітивними розладами, в результаті яких ОСОБА_7 перебуває на обліку у лікаря невропатолога.
Прокурор не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, встановлені судом, які викладені у вироку, доведеність вини ОСОБА_7 та правову кваліфікацію його дій, проте вважає, що суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість. Призначаючи ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої у відповідній санкції, та, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, суд урахував одні й ті ж самі обставини, які пом'якшують покарання, а саме, старечий вік обвинуваченого та вказане раніше захворювання, що є недопустимим, і належним чином не мотивував своє рішення.
Захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 .
Як зазначає захисник, органом досудового розслідування ОСОБА_7 було висунуто неконкретне обвинувачення, оскільки під час досудового розслідування всупереч вимогам ч.1 ст.91 КПК України не було встановлено час вчинення злочину, спосіб, знаряддя злочину, осіб, які його вчинили, мотив. Вважає, що обвинувачення висунуто на підставі припущень та суперечливих доказів, якими не спростовано показання ОСОБА_7 про те, що він виявив тіло доньки в будинку і до вбивства непричетний. У свою чергу, суд першої інстанції при постановленні вироку вдався до копіювання формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, незважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини.
З метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та перевірки всіх версій вбивства ОСОБА_9 під час досудового розслідування сторона захисту заявляла клопотання про проведення оперативних заходів, слідчих та процесуальних дій, які слідчий проігнорував. Докази, якими суд мотивував свої висновки про винуватість ОСОБА_7 , лише підтверджують сам факт вчинення кримінального правопорушення та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, проте ані прямо, ані опосередковано не доводять вину, умисел та мотив останнього і узгоджуються з показаннями самого обвинуваченого, що вилучений на місці події відрізок металевої труби він використовував при поливі, а коли виявив тіло доньки, намагався надати їй допомогу і забруднився кров'ю.
Суд взяв до уваги дані у протоколі огляду місця події від 02.08.2020, який проведений з грубими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки працівники поліції заходили в будинок, де було виявлено труп ОСОБА_9 , ще до початку фіксації огляду, на користь чого свідчить те, що номери, які ідентифікують речові докази, на момент відеозйомки вже розставлені. У той же час, дані в протоколі додаткового огляду цього ж домоволодіння від 05.08.2020 не виключають можливість проникнення сторонніх осіб на цю територію. За наявності відомостей, які викликають сумніви щодо осудності ОСОБА_7 під час, коли були вчинені інкриміновані йому дії, що було встановлено висновком судово-психіатричної експертизи № 408 від 16.09.2020, стаціонарна судово-психіатрична експертиза проведена не була. Висновок експерта № 117-мк від 29.06.2021 за результатами проведення судово-медичної криміналістичної експертизи не є категоричним та не виключає можливості нанесення тілесних ушкоджень кількома травмуючими предметами, які не встановлені під час досудового розслідування.
Що стосується висновку психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_7 , то, на думку захисника, він містить припущення, в тому числі щодо мотиву злочину, а саме, помилки підозрюваного, які нелогічні, адже події відбувались у житловій частині будинку у денний час та сонячну погоду. Експерт ОСОБА_10 , яка проводила дослідження, не є атестованим експертом та не включена до Державного реєстру атестованих судових експертів, як це передбачено ст.19 Закону України "Про судову експертизу", не попереджалась про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку. Особливості психічної діяльності та таких її проявів у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки, відповідно до розділу VI "Психологічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, можуть з'ясовуватись лише шляхом призначення і проведення судової психологічної експертизи, а не експертного дослідження, а опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа може проводитися виключно в межах психологічної експертизи з метою отримання орієнтувальної інформації, а не використовуватись як засіб доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України. До того ж, достовірність показань обвинуваченого є предметом оцінки суду, а не психофізіологічного дослідження. Нормативно-правовий акт, що врегульовує питання проведення судової експертизи, зокрема, психофізіологічного дослідження з використанням поліграфу, з визначенням основних принципів його використання відсутній. Крім того, вказаний висновок не є процесуальним джерелом доказів відповідно до положень ч.2 ст.84 КПК України, і залучення спеціаліста-поліграфолога відбулося з порушенням вимог ст.243 КПК України. Тож, вважає, що цей висновок є недопустимим доказом, а тому не може бути використаний як доказ винуватості ОСОБА_7 .
Звертає увагу захисник і на те, що суд у вироку послався на докази, які вказують на невинуватість ОСОБА_7 , якими є акт про застосування службового собаки від 02.08.2020, який працював до хвіртки, а потім втратив слід, що вказує на те, що невстановлений злочинець залишив місце вчинення злочину ймовірно автотранспортом, висновок судово-медичної експертизи № 351 від 10.11.2022, висновок медико-криміналістичної експертизи № 117-мк від 06.07.2021, згідно з якими під час дослідження клаптя шкіри з голови трупа ОСОБА_9 виявлено два типу ушкоджень, з чого випливає, що мали місце два травмуючих предмета.
Наголошує на тому, що на користь обвинуваченого свідчить відсутність у нього мотиву на вчинення злочину. ОСОБА_7 є людиною похилого віку, за яким доглядала потерпіла, він фізично залежав від неї та перебував на її утриманні. З огляду на вік обвинуваченого, якому на час подій, що розглядаються, виповнилось 84 роки, та худорляву тілобудову, на переконання захисника, він фізично не міг здолати 59-річну жінку міцної статури і завдати інтенсивно 15 ударів. Під час огляду місця події з правої руки трупа було вилучене волосся рудого кольору і обвинувачений не мав на своєму тілі слідів боротьби або тілесних ушкоджень.
Тож, підсумовує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, і послався у вироку на неналежні та недопустимі докази, а також відомості, які не можуть бути визнані доказами в розумінні ст.84 КПК України: витяг з ЄРДР, акт застосування службового собаки від 02.08.2020, висновок експертного дослідження № 2474 від 07.08.2020, висновок психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_7 , ухвали слідчих суддів Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.08.2020 про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду місця події, тощо.
З урахуванням викладеного захисник, посилаючись на положення ст.62 Конституції України, вказує, що суд першої інстанції не мав достатніх підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано і судом у вироку на наведено належних та допустимих доказів на підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу і заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора; доводи обвинуваченого ОСОБА_7 на підтримку позиції захисника; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника і вважав, що суд першої інстанції ухвалив справедливий вирок; повторно дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження, у визначених судом апеляційної інстанції межах, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника належить задовольнити, а в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_7 вчинив умисне вбивство ОСОБА_9 за наступних обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 13 години по 13 годину 20 хвилин ОСОБА_7 перебував у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 з мотиву сприйняття її за злочинця, який здійснює крадіжку в домоволодінні. Близько 13 години 56 хвилин, реалізуючи умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 , яку він сприйняв за іншу особу, ОСОБА_7 взяв металеву трубу довжиною 1 метр, яка використовувалась для поливу земельної ділянки, та наніс нею приблизно 15 ударів по голові, тулубу та кінцівках ОСОБА_9 , спричинивши їй тілесні ушкодження у виді синців, ран голови та обличчя, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під м'яку мозкову оболонку, у шлуночки мозку, руйнування речовини лівої скроневої долі, перелому восьмого ребра зліва, синців на кінцівках.
Смерть ОСОБА_9 настала від нанесених ударів протягом короткого проміжку часу внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у виді вдавленого перелому кісток склепіння черепа з переходом ліній перелому на основу черепа, руйнуванням речовини мозку лівої скроневої долі, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки мозку з розладом кровообігу в ньому.
Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
На підтвердження встановлених обставин суд у вироку навів показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також дані, що містяться в документах та висновках експертів.
Свідок ОСОБА_11 показав, що проживає по сусідству з обвинуваченим з 2012 року, стосунки добросусідські. ОСОБА_7 живе один, донька приїжджає до нього у вихідні. ІНФОРМАЦІЯ_2 до них додому прибіг ОСОБА_7 та сказав, що їх пограбували, а ОСОБА_14 вбили. Він пішов з ОСОБА_7 до його хати, з коридору побачив на підлозі доньку обвинуваченого, яка лежала в крові. На лобній ділянці голови ОСОБА_9 була відкрита рана, металева труба лежала біля її ніг. ОСОБА_7 також був у крові і свої чоботи, забруднені кров'ю, вимив водою на вулиці. ОСОБА_7 пояснював, що побачив відкриті двері чорного входу до будинку, вирішив перевірити, чому вони відчинені, зайшов і побачив доньку на підлозі. Одразу не зрозумів, що донька мертва, і намагався її підняти. В той день до моменту, коли прибіг обвинувачений, він останнього не бачив, а ОСОБА_9 бачив зранку приблизно за дві години до цих подій. Сварок між обвинуваченим та його донькою не чув. Сторонніх людей, які б приходили до сусідів, не бачив. Його будинок обладнаний відеокамерами, які знімають зовнішню частину вулиці з боку його будинку. Поліцейські передивлялись відео з цих камер, однак сторонніх осіб зафіксовано не було. Також з його дозволу працівники поліції копіювали відеозаписи на флеш носій.
Свідок ОСОБА_12 показав, що в ході досудового розслідування цього злочину відпрацьовував різні версії, надаючи доручення оперативним працівникам. Весь хід розслідування відображено в матеріалах кримінального провадження, з якими ознайомлювався і захисник. На запитання захисника, чому в ході досудового розслідування свідок ОСОБА_13 змінив свої показання, і чому саме цього свідка слідчий допитував повторно, ОСОБА_12 відповів, що це був єдиний свідок, який начебто щось чув. Однак в ході його спроби конкретизувати показання цього свідка, той нічого суттєвого повідомити не зміг. На запитання суду, в контексті відпрацювання версії грабежу або ж вбивства з метою заволодіння майном, слідчий відповів, що в кімнаті, де було виявлено труп, були речі ОСОБА_9 , серед яких її мобільний телефон, гаманець, платіжні картки та гроші, які лежали на видному місці. Хвіртка до території домоволодіння була зачинена зсередини і не була пошкоджена. Він оглянув весь периметр паркану, який ззовні в деяких місцях мав незначні пошкодження, однак зі сторони домоволодіння, біля паркану та на прибудинковій території не виявив слідів, які б свідчили про проникнення сторонніх осіб.
З протоколу огляду місця події від 02.08.2020 вбачається, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено труп жінки з тілесними ушкодженнями. На підлозі, дверях кімнати, шпалерах та меблях в кімнаті, де знаходиться тіло, виявлені численні сліди речовини бурого кольору у виді бризок та крапель. Біля входу в будинок виявлені гумові черевики зеленого кольору 43 розміру із слідами речовини бурого кольору. З місця події вилучено: зразок ґрунту з території домоволодіння, сліди папілярних ліній, фрагмент підшивки куртки з речовиною бурого кольору, змиви з ручок дверей, волосся з правої руки трупа, відбитки пальців рук трупа, фрагмент шпалери з плямами речовини бурого кольору, змиви з рук трупа, змиви плям бурого кольору з дверей, стіни, гумові чоботи, металеву трубу зі слідами речовини бурого кольору, платіжку карту на ім'я ОСОБА_9 , посвідчення застрахованої особи на ім'я ОСОБА_9 , мобільний телефон "Sony", грошові кошти на загальну суму 10 410 гривень, дерев'яну перегородку з вхідних дверей (т.2 а.с.9-32).
Згідно з актом про застосування службового собаки від 02.08.2020 собака, взявши слід з будинку, де було вчинено злочин, повів до туалету на подвір'ї, потім покрутився біля сараю та біля хвіртки втратив слід. Повторно собаку було застосовано на обшук місцевості, опрацьовано близько 1,5 км2, але сторонніх слідів та предметів виявлено не було (т.2 а.с.34).
03.08.2020 слідчим за участю судово-медичного експерта був проведений огляд трупа ОСОБА_9 , про що складено протокол огляду (т.2 а.с.38-40).
02.08.2020, під час затримання ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, у нього був вилучений одяг: светр червоного кольору, футболка сірого кольору, спортивні штани темного кольору з плямами бурого кольору, шкарпетки чорного кольору, в'язану шапка кофейного кольору з плямами бурого кольору. Зазначені речі постановою слідчого від 03.08.2020 визнані речовими доказами (т.2 а.с.41-42).
З протоколу огляду від 05.08.2020 вбачається, що було оглянуто домоволодіння та прилеглу територію за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет слідів проникнення сторонніх осіб. Паркан з металопрофілю, яким огороджена територія, має численні пошкодження. Слідів ніг людини на ґрунті з внутрішнього боку паркану та слідів проходу людини з південно-західного боку домоволодіння, яке поросло чагарниками та бур'яном, не виявлено (т.2 а.с.50-52).
Згідно з висновком експерта № 351 від 10.11.2020 при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлені наступні ушкодження: синці, рани голови та обличчя; перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи у м'які тканини голови, крововиливи під м'яку мозкову оболонку, крововилив у шлуночки мозку, руйнування речовини лівої скроневої долі; перелом 8-го ребра зліва; синці на кінцівках. Смерть ОСОБА_9 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що проявилась вдавленим переломом кісток склепіння черепа з переходом ліній перелому на основу черепа, руйнуванням речовини мозку лівої скроневої долі, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки головного мозку з розладом кровообігу в ньому. Між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_9 існує прямий причинний зв'язок. Всі тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвих, заподіяні тупими предметами, індивідуальні особливості якого (яких) не відобразились в ушкодженнях. В склад травмуючого предмета входили сполуки заліза. Локалізація та характер ушкоджень свідчать, що мало місце не менш ніж 15 точок прикладання сили (т.2 а.с.53-55).
Відповідно до висновку експертного дослідження № 156-мк від 23.10.2020, яке враховано у висновку експерта № 351 від 10.11.2020, судово-медичний лікар експерт-криміналіст провів дослідження клаптя шкіри з трупа ОСОБА_9 і встановив, що одне з ушкоджень є забійною раною і утворилось внаслідок дії тупого твердого предмета, який має переважаючу плоску поверхню. Два інших ушкодження також являються забійними ранами, які утворились від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яка має ребро. В склад травмуючого предмета входили сполуки заліза (т.2 а.с.56-57).
Згідно з висновком експерта № 117-мк від 06.07.2021 при медико-криміналістичному дослідженні трьох ушкоджень на клапті шкіри тупа ОСОБА_9 і з даних висновку експертного дослідження № 156-мк від 23.10.2020 було встановлено, що дані ушкодження могли утворитись від неодноразової дії тупого предмета, слідоутворююча поверхня якого має ребро (ребра) та додаткове сполучення контактуючої поверхні травмуючого предмета, що відповідає наявності додаткового відрізку і характеру металевого перехідника однієї з кінцевих частин досліджуваного фрагменту металевої труби. Не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень на клапті шкіри тупа ОСОБА_9 від дії досліджуваного фрагмента металевої труби, яка відповідає своєму характеру та конструктивним характеристикам ушкоджень на клапті шкіри трупа ОСОБА_9 . Також, враховуючи характер інших тілесних ушкоджень трупа ОСОБА_9 , не виключається можливість утворення їх від неодноразової травмуючої дії досліджуваної труби та від дії будь-якого(-их) іншого тупого(-их) твердого(-их) предмета(-ів), який(-і) володіє(-ють) схожими конструктивними характеристиками (т.2 а.с.286-289).
Згідно з експертним висновком психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_7 від 07.09.2020 з використанням поліграфу ОСОБА_7 володіє прихованою інформацією щодо обставин загибелі ОСОБА_9 , надані ним на момент дослідження показання не є достовірними та психологічно обґрунтованими. В процесі дослідження були зафіксовані відповідні реагування, які свідчать про те, що ОСОБА_7 під час вчинення злочину знаходився на місці злочину поруч з потерпілою. ОСОБА_7 приблизно відома кількість поранень, знаряддя нанесення тілесних ушкоджень. Також в процесі дослідження неодноразово були зафіксовані реагування, що ОСОБА_7 наносив удари, бив трубою. В процесі дослідження при встановленні дій досліджуваної особи та можливих мотивів нанесення тілесних ушкоджень неодноразово були зафіксовані реагування, які свідчать, що нанесення ушкоджень - це "помилка", "тому що не впізнали в темряві", "сприйняли за крадіїв". Інтерпретація зафіксованих асоціативних реагувань також з великим ступенем ймовірності може свідчити про те, що потерпілу "переплутали", "не впізнали". В процесі всього дослідження паралельно здійснювалась візуальна діагностика, під час якої були помічені вербальні та невербальні прояви нещирої поведінки з боку ОСОБА_7 , спроби приховати відому інформацію, бажання "відсторонитися" від обговорення події. Також в процесі проведення дослідження в передтестовій та міжтестовій бесідах здійснювалась психологічна оцінка стану ОСОБА_7 . Було відмічено, що він орієнтований вірно, розуміє ціль дослідження. При цьому відмічався нестійкий настрій, про обставини події відповідав детально, із зайвими подробицями, багатослівно. Критичні здібності збережені, але при цьому відмічені особливості мислення (вікові): сповільненість, ригідність, зниження інтелекту, послаблення уваги. Враховуючи психологічні характеристики ОСОБА_7 , психотип його особистості, можливо з достатньо високим ступенем ймовірності передбачити його схильність до зміни показань, спроб "відгородитися" від події (т.2 а.с.65-75).
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 408 від 16.09.2020 ОСОБА_7 на даний час (момент дослідження) страждає на астенічний розлад органічного походження з когнітивними розладами. Проте ступінь психічних розладів такий, що він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Ознак хронічної інтоксикації центральної нервової системи психоактивними речовинами, а також інших клінічних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії у ОСОБА_7 під час дослідження не виявлено. Для виявлення психічних розладів у ОСОБА_7 та визначення його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, необхідно проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т.2 а.с.80-82).
Відповідно до висновків експерта № 10-2047 від 26.11.2020, № СЕ/19/111-20/43064-Б від 11.12.2020 мікрооб'єкти, схожі на волосся, вилучені з правої долоні руки трупа ОСОБА_9 , є волоссям людини. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) волосся збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 та не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Походження волосся від ОСОБА_7 і ОСОБА_11 виключається (т.2 а.с.92-105, 243-246).
Відповідно до висновку експерта № 10-2044 від 29.10.2020 на фрагменті шпалери, на фрагменті підшивки куртки та на відрізку металевої труби виявлено кров людини та клітини з ядрами. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті шпалери, збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 . Походження слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті шпалери, від ОСОБА_7 виключається. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті підшивки куртки, збігаються між собою, з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 . Походження слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті підшивки куртки, від трупа ОСОБА_9 виключається. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові людини та клітин з ядрами, виявлених на відрізку металевої труби, є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 та зразка крові трупа ОСОБА_9 (т.2 а.с.123-142).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-20/43020-Б від 10.12.2020 походження слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті шпалери, на фрагменті підшивки куртки та на відрізку металевої труби від ОСОБА_11 виключається (т.2 а.с.147-158).
Згідно з висновком експерта № 10-2046 від 02.11.2020 у наданих на дослідження змивах речовини з ручок дверей, поверхонь дверей та стіни, виявлених на місці події, виявлено поодинокі клітини з ядрами, встановити генетичні ознаки (ДНК-профілі) яких встановити не вбачається за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК в даних об'єктах (т.2 а.с.166-184).
Відповідно до висновку експерта № 10-2043 від 28.10.2020 на наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_7 , змиві з поверхні окулярів ОСОБА_7 виявлено кров людини та клітини з ядрами. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_7 , змиві з поверхні окулярів ОСОБА_7 , є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_7 та зразка крові трупа ОСОБА_9 . На наданих на дослідження змивах з правої та лівої рук ОСОБА_7 , з обличчя ОСОБА_7 виявлено кров людини та поодинокі клітини з ядрами. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та поодиноких клітин з ядрами, виявлених у змивах з лівої руки та обличчя ОСОБА_7 , збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_9 . Походження слідів крові та поодиноких клітин з ядрами, виявлених у змивах з лівої руки та обличчя ОСОБА_7 , від трупа ОСОБА_9 виключається (т.2 а.с.190-213).
Згідно з висновком експерта № 10-2048 від 26.11.2020 у наданих на дослідження змивах речовини з правої та лівої долонь рук ОСОБА_9 виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові не виявлено. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) поодиноких клітин з ядрами, виявлених у змивах речовини з правої та лівої долонь рук ОСОБА_9 , встановити не вбачається за можливе у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом ДНК в даних об'єктах, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу (т.2 а.с.219-226).
Відповідно до висновку експерта № 169-мк від 14.12.2020 на підставі даних, отриманих при судово-медичному криміналістичному дослідженні предметів одягу та взуття, які вилучені у ОСОБА_7 , встановлено, що:
- на шапці маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені помарками, які могли бути утворені в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, та розташовані на ділянках у верхній та нижній частинах шапки;
- на светрі та футболці маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені: помарками, які могли бути утворені в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, які розташовані на передній поверхні светра у верхніх відділах посередині та в нижніх відділах посередині та справа, на спинці у верхніх відділах посередині, і на футболці на передній поверхні у верхньому відділі справа та середньому відділу посередині, на лицьовій поверхні правого рукава; просочуваннями, які могли бути утворені внаслідок просочувань тканини речовиною, схожою з підсохлою кров'ю, які розташовані на передній поверхні светра в нижніх відділах посередині та дещо зліва, на спинці у нижньому відділі зліва та в нижніх відділах обох рукавів светра на лицьових і тильних поверхнях, і на футболці у верхніх відділах зліва;
- на штанах маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені: помарками, які могли бути утворені в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, які розташовані на передній поверхні лівої половинки штанів у середньому відділі; краплями, які могли бути утворені при попаданні частинок рідини, схожої з кров'ю, на слідосприймаючі поверхні штанів під кутом, з різної висоти від 10 до 20 см, розташовані на передній поверхні обох половинок штанів у нижніх відділах;
- на туфлях маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені: відбитком, який міг утворитись в результаті контакту вологої поверхні, яка покрита речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, з підошовною поверхнею правого туфля, а саме, його проміжною частиною; помарками, які могли бути утворені в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, які розташовані на носковій частині підошовній поверхні лівого туфля;
- на чоботах № 1 маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені краплями, які могли бути утворені при попаданні частинок рідини, схожої з кров'ю, на слідосприймаючі поверхні чобіт під кутом, з різної висоти від 10 до 20 см, розташовані на зовнішньо-бічній поверхні правого чобота та на внутрішньо-бічній поверхні лівого чобота в ділянці халяви та п'яточної частини;
- на чоботах № 2 маються накладання речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені: патьоками, які могли бути утворені від стікання речовини, схожої з кров'ю, при попаданні на похилу слідосприймаючу поверхню, а саме, на зовнішньо-бічну поверхню лівого чобота в напрямку зверху вниз та ззаду наперед; бризками, які могли бути утворені в результаті падіння частинок речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, на внутрішньо-бічні поверхні обох чобіт в нижні відділи та в середню частину халяви правого чобота, в напрямку зверху вниз та ззаду наперед (т.2 а.с.249-256).
Відповідно до висновку експерта № 225-мк від 04.01.2021 на підставі даних, отриманих при судово-медичному криміналістичному дослідженні даних висновку експерта № 169-мк від 02.12.2020 судово-медичного криміналістичного дослідження предметів одягу та взуття, які вилучені у ОСОБА_7 :
- на шапці виявлені накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені помарками. Дані сліди крові могли утворитись в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце контактування матеріалу шапки з поверхнею, що вкрита речовиною, схожою на кров;
- на светрі та футболці виявлені накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які являються помарками та просочуванням. Дані сліди крові могли утворитись в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, та просочування матеріалу одягу аналогічною речовиною. Встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце контактування матеріалу светра та футболки з поверхнею, що вкрита речовиною, схожою на кров, а також просочування матеріалу светра та футболки аналогічною речовиною;
- на штанах виявлені накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які являються помарками та краплями. Дані сліди крові могли утворитись в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, та попадання частинок крові з різної висоти (10-20 см) на слідосприймаючі поверхні штанів під кутом. Встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце контактування матеріалу штанів з поверхнею, що вкрита речовиною, схожою на кров, а також попадання аналогічної речовини з різної висоти (10-20 см) на слідосприймаючі поверхні штанів під кутом;
- на туфлях виявлені накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які являються відбитком та помарками. Встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце контактування матеріалу підошви обох туфель з поверхнею, що вкрита речовиною, схожою на кров;
- на чоботах № 1 виявлені накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які являються краплями. Встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце попадання речовини, схожої на кров, з різної висоти (10-20 см) на слідосприймаючі поверхні чобіт під кутом;
- на чоботах № 2 виявлені накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які являються патьоками та бризками. Встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце попадання та падіння частинок речовини, схожої на кров, на слідосприймаючі поверхні чобіт, при цьому чоботи були повернуті задньою поверхнею до джерела кровотечі;
- слідів, які характерні для чищення зовнішніх поверхонь за допомогою вологої ганчірки та звичайної води під тиском зі шланги, на чоботах № 1 та чоботах № 2 не виявлено (т.2 а.с.263-271).
Згідно з протоколом огляду від 09.07.2021 був оглянутий мобільний телефон загиблої ОСОБА_9 , вилучений в ході огляду місця події 02.08.2020, в пам'яті якого містились файли. Додатком до цього протоколу огляду є USB-накопичувач "Apacer" (т.2 а.с.290-291). Від огляду файлів, що містяться на USB-накопичувачі, прокурор відмовився, оскільки вони не мають доказового значення в кримінальному провадженні.
ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину не визнав та в суді першої інстанції показав, що ОСОБА_9 була його єдиною донькою, яку він любив. Вбивство доньки було ретельно сплановано і вчинене іншою особою. Мотивом вбивства, на його думку, було пограбування, оскільки ОСОБА_9 отримувала його пенсію, заробляла гроші і розпоряджалась ними. Донька приїжджала у вихідні, привозила їжу і випрану білизну, наводила вдома порядок та допомагала з городом. В день, коли сталось вбивство, вона збиралась раніше поїхати. Прибрала в хаті приблизно до 13 години і викликала таксі на 14 годину. Будинок має два входи, один з яких завжди зачинений. Він був у дворі біля будинку і, побачивши, що відкрито цей вхід, вирішив, що його відкрила та не зачинила донька. Почав її гукати і зайшов всередину будинку, де побачив на підлозі ОСОБА_9 . Він подумав, що донька знепритомніла, почав її піднімати, а коли побачив кров, побіг до сусідів за допомогою. Вважає, що вбивця, якого не встановили, проник на територію домогосподарства та, очікуючи нагоди, ховався за гаражем. Втім, він нікого стороннього не бачив. Про викрадені речі або грошові кошти ОСОБА_7 нічого повідомити не зміг.
Не приймаючи до уваги позицію обвинуваченого про вбивство його доньки іншою особою з метою грабежу, суд вказав у вироку, що між отриманими потерпілою тілесними ушкодженнями та настанням смерті існує прямий причинний зв'язок. На знарядді вчинення злочину - металевій трубі, яка була виявлена на місці події, наявні сліди крові людини та клітини з ядрами, які за ДНК-профілем належать ОСОБА_9 та містять зразки букального епітелію ОСОБА_7 . Жодних інших осіб, окрім ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , в домоволодінні не було. Слідів проникнення на територію домоволодіння сторонніх осіб не виявлено, грошові кошти, платіжні картки, мобільний телефон "Sony" залишились на видному місці.
Також суд зазначив, що показання обвинуваченого, що кров на його одязі виключно наслідок того, що він притискався до тіла ОСОБА_9 , намагаючись підняти її з підлоги, суперечать характеру слідів крові потерпілої на одязі ОСОБА_7 у формі помарок і крапель, які утворились внаслідок попадання на одяг частинок крові з різної висоти під кутом (бризки).
За висновком суду, мотивом (спонуканням) до вчинення вбивства стала помилка ОСОБА_7 - неправильне уявлення про фактичні об'єктивні ознаки вчинюваного ним діяння, а саме, про характер того, що відбувається, та про особу потерпілого. Побачивши вхідні двері чорного ходу (які зазвичай зачинені) відчиненими, він подумав, що додому пробрався злодій, щоб вчинити крадіжку, і вирішив вдарити його металевою трубою, не впізнавши при поганому освітленні свою доньку і сприйнявши її за злочинця. Коли ж він зрозумів, що помилився, і спробував підвести ОСОБА_9 з підлоги, то злякався та вирішив інсценувати версію пограбування, в ході якого постраждала його донька, про що одразу і повідомив сусіду. В основу такого висновку суд поклав висновок психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_7 з використанням поліграфу, з якого вбачається, що: ОСОБА_7 володіє прихованою інформацією щодо обставин загибелі ОСОБА_9 ; в процесі дослідження були зафіксовані відповідні реагування, які свідчать про те, що ОСОБА_7 під час вчинення злочину знаходився на місці злочину, поруч з потерпілою; ОСОБА_7 приблизно відома кількість поранень, знаряддя нанесення тілесних ушкоджень; в процесі дослідження неодноразово зафіксовані реагування, що ОСОБА_7 наносив удари "бив трубою"; при встановленні дій досліджуваної особи та можливих мотивів нанесення тілесних ушкоджень неодноразово були зафіксовані реагування, які свідчать про те, що нанесення ушкоджень - це була помилка, тому що обвинувачений не впізнав потерпілу в темряві, сприйняв її за крадіїв; в ході візуальної діагностики реакцій піддослідного ( ОСОБА_7 ), яка здійснювалась паралельно з дослідженням, помічені вербальні і невербальні прояви нещирої поведінки з його боку, спроби приховати відому інформацію.
З урахуванням цих обставин, кількості та локалізації ударів, суд дійшов висновку про спрямованість умислу обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілій, і що він діяв з непрямим умислом, тобто що ОСОБА_7 під час нанесення ударів металевою трубою усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, не бажав, але свідомо припускав можливість настання смерті потерпілої.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим.
При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
А обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам закону вирок суду першої інстанції не відповідає.
З метою перевірки доводів захисника судом апеляційної інстанції було повторно досліджено обставини, встановлені під час кримінального провадження, зокрема, документи і висновки експертів.
Колегія суддів не погоджується з доводами захисника про те, що під час досудового розслідування не було встановлено час вчинення злочину, спосіб та знаряддя, оскільки ці обставини знайшли своє відображення в обвинувальному акті і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Так, даними у протоколі огляду місця події від 02.08.2020, протоколі огляду трупа ОСОБА_9 від 03.08.2020, висновку експертного дослідження № 156-мк від 23.10.2020, висновках експертів № 351 від 10.11.2020, № 117-мк від 06.07.2021, № 10-2047 від 26.11.2020, № СЕ/19/111-20/43064-Б від 11.12.2020, № 10-2044 від 29.10.2020 беззаперечно підтверджується той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 13 години по 13 годину 20 хвилин у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , було вчинено вбивство ОСОБА_9 шляхом завдання їй металевою трубою, яка використовувалась для поливу земельної ділянки, приблизно 15 ударів по голові, тулубу та кінцівках. Смерть ОСОБА_9 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що проявилась вдавленим переломом кісток склепіння черепа з переходом ліній перелому на основу черепа, руйнуванням речовини мозку лівої скроневої долі, крововиливами під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки головного мозку з розладом кровообігу в ньому. Також вказаними доказами підтверджується належність слідів крові на місці події загиблій ОСОБА_9 .
Згідно зі ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно зі ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Огляд місця події проведений 02.08.2020 у зв'язку з виявленням ознак вбивства уповноваженою особою, в присутності понятих, з дотриманням порядку, встановленого КПК України. Хід та результати огляду фіксувалися за допомогою фото- та відеозйомки. А тому підстави для визнання недопустимим доказом даних у протоколі огляду місця події лише через те, що до початку фіксації результатів слідчої дії працівники поліції заходили в середину будинку, на користь чого свідчать розставлені для зручності номери, які ідентифікують речові докази, відсутні.
У той же час, твердження захисника, що жоден із доказів не вказує прямо або опосередковано на винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину і не підтверджує мотив та умисел на вчинення вбивства у обвинуваченого, заслуговують на увагу.
Показання свідка ОСОБА_11 про обставини виявлення трупа ОСОБА_9 і свідка ОСОБА_12 про обставини здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не доводять причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину. До того ж, показання ОСОБА_11 підтверджують показання обвинуваченого.
Наявність генетичних ознак зразка букального епітелію ОСОБА_7 та зразка крові трупа ОСОБА_9 (ДНК-профілів) у слідах крові людини та клітинах з ядрами, виявлених на відрізку металевої труби, зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_7 , поверхні його окулярів відповідно до висновків експерта № 10-2044 від 29.10.2020, № 10-2043 від 28.10.2020 повністю узгоджуються з показанням обвинуваченого про те, що він використовував цю трубу у домогосподарстві для поливу, і що коли побачив доньку на підлозі, почав її піднімати. Це ж стосується і висновків експерта № 169-мк від 14.12.2020, № 225-мк від 04.01.2021, згідно з якими на шапці, светрі, футболці, штанах, туфлях і двох парах чобіт ОСОБА_7 маються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров'ю, які представлені помарками, просочуваннями, краплями, відбитком, патьоками.
Під час проведення слідчого експерименту 05.08.2020 ОСОБА_7 на території свого домоволодіння розповів та показав, за яких обставин виявив тіло доньки (т.2 а.с.276-278).
Відкидаючи показання обвинуваченого, що кров на його одязі з'явилась внаслідок того, що він притискався до тіла ОСОБА_9 , намагаючись підняти її з підлоги, суд вказав, що вони суперечать характеру слідів крові потерпілої на одязі ОСОБА_7 у формі помарок і крапель, які утворились внаслідок попадання на них частинок крові з різної висоти під кутом (бризки).
Проте такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Відповідно до висновку експерта № 225-мк від 04.01.2021 на підставі даних, отриманих при судово-медичному криміналістичному дослідженні даних висновку експерта № 169-мк від 02.12.2020 судово-медичного криміналістичного дослідження предметів одягу та взуття, які вилучені у ОСОБА_7 , всі виявлені на одязі та взутті обвинуваченого сліди крові могли утворитись в результаті контактування з поверхнею, покритою речовиною червоно-коричневого кольору, схожою з підсохлою кров'ю, встановити більш точний механізм утворення даних слідів крові, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої підозрюваним ОСОБА_7 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні, невстановленим тупим предметом, не представляється можливим у зв'язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце контактування матеріалу одягу та взуття з поверхнею, що вкрита речовиною, схожою на кров.
Дані в протоколі огляду від 05.08.2020, в ході якого було оглянуто домоволодіння та прилеглу територію за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет слідів проникнення сторонніх осіб, не доводять неможливість такого проникнення. Паркан з металопрофілю, яким огороджена територія, який межує з південно-східного та північно-східного боків з проїзною частиною, має численні пошкодження. З внутрішньої сторони вздовж паркану прилеглий до нього ґрунт є піщаним, сипким і вкритий сухим листям. Слідів ніг людини на ґрунті з внутрішнього боку паркану та слідів проходу людини з південно-західного боку домоволодіння, яке поросло чагарниками та бур'яном, не виявлено. З північно-західного боку домоволодіння межує з домоволодінням АДРЕСА_3 , огородженим парканом з дерев'яного штахетника, в якому мається калитка з вільним доступом до домоволодіння АДРЕСА_3 .
Отже, наявність описаної раніше огорожі, а також вільного проходу між домоволодіннями АДРЕСА_4 , не унеможливлюють проникнення на територію домоволодіння ОСОБА_7 ззовні. Паркан має численні пошкодження. Що ж стосується відсутності слідів ніг людини на ґрунті, вкритому сухим листям, то вони з високою ймовірністю могли і не залишитись. До того ж, цей огляд проводився через три дні після вбивства.
Акт про застосування службового собаки від 02.08.2020, згідно з яким собака, взявши слід з будинку, повів до туалету на подвір'ї, потім покрутився біля сараю та біля хвіртки втратив слід, протокол огляду від 09.07.2021, предметом якого був мобільний телефон загиблої ОСОБА_9 , також не є доказами винуватості ОСОБА_7 .
Витяги з ЄРДР, ухвали слідчих суддів, висновки експертних досліджень, тощо, на які суд послався у вироку, не є процесуальними джерелами доказів згідно з ч.2 ст.84 КПК України, про що вірно вказує захисник. Однак згідно з ч.2 ст.92 КПК України обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає. Тому прокурор подав ці документи саме на підтвердження належності та допустимості доказів сторони обвинувачення, які тим не менше не доводять винуватість ОСОБА_7 .
Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженнями захисника про порушення вимог закону при залученні експерта ОСОБА_10 та проведенні психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_7 , дані якого суд першої інстанції поклав в обґрунтування мотиву ОСОБА_7 на вчинення вбивства.
Згідно з ч.1 ст.69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Згідно з ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно з ч.9 Закону України "Про судову експертизу" атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.10 цього Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з п.п.6.3, 6.4, 6.5, 6.8 розділу VI "Психологічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.
З метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа.
При отриманні висновку психофізіологічного дослідження вимоги ч.1 ст.69, ч.1 ст.242 КПК України, ст.ст.9, 10 Закону України "Про судову експертизу" та Науково-методичних рекомендацій, які наведені раніше і регламентують вимоги до судових експертів, дотримані не були.
Психофізіологічне дослідження достовірності показань ОСОБА_7 проводилося експертом-поліграфологом, кандидатом психологічних наук ОСОБА_10 , яка не є судовим експертом, а відтак, особою, як в розумінні КПК України має право проводити експертизу або експертне дослідження. У своєму висновку ОСОБА_10 фактично надає оцінку показанням підозрюваного ОСОБА_7 з точки зору їх достовірності, повноваженнями на що за наслідками судового розгляду відповідно до ст.94 КПК України наділений суд.
Однак суд першої інстанції на це уваги не звернув та необґрунтовано поклав дані у висновку психофізіологічного дослідження, які є недопустимим доказом, в обґрунтування своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_7 та мотив, з яким він діяв.
Крім того, органом досудового розслідування, взагалі, не було встановлено мотив, з яким нібито діяв ОСОБА_7 під час вбивства доньки.
Як вставив суд першої інстанції, ОСОБА_9 сприйняв свою доньку ОСОБА_9 за іншу особу і мотивом (спонуканням) до вчинення вбивства стала помилка ОСОБА_7 . Вирішивши, що в будинок пробрався злодій, щоб вчинити крадіжку, обвинувачений, не впізнавши при поганому освітленні свою доньку і сприйнявши її за злочинця, наносив їй удари металевою трубою. В основу такого висновку суд поклав вказаний раніше висновок і вдався до міркувань, які носять характер припущень, зокрема, що після завдання не менше 15 ударів ОСОБА_7 зрозумів, що помилився, та вирішив інсценувати версію пограбування, в ході якого постраждала його донька, про що одразу і повідомив сусіду. І з цього приводу захисник слушно зауважує, що висновки суду є дещо нелогічними, оскільки події відбувались у житловій частині будинку, в денний час і сонячну погоду. Труп ОСОБА_9 виявлений безпосередньо біля входу в будинок. Жодних тілесних ушкоджень у обвинуваченого виявлено не було. При цьому жодних слідчих дій для того, щоб встановити, чи міг ОСОБА_7 бачити особу, яка знаходилась у будинку, і наскільки чітко, в ході досудового розслідування проведено не було і, відповідно, зібрані докази не доводять ці обставини.
Згідно з п.3 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 408 від 16.09.2020 ОСОБА_7 на даний час (момент дослідження) страждає на емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження з когнітивними розладами. На питання: Чи страждав ОСОБА_7 перед скоєнням злочину будь-яким душевним захворюванням? Якщо так, то яким саме, та чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними? Чи страждав підозрюваний в момент скоєння злочину будь-яким душевним захворюванням? Якщо так, то яким саме, та чи міг він в момент скоєння злочину усвідомлювати свої дії та керувати ними? Чи знаходився підозрюваний в момент скоєння злочину в тимчасово хворобливому стані? Якщо так, то чи міг він у цей момент усвідомлювати свої дії та керувати ними, та відтворити ці події? - в рамках амбулаторної судово-психіатричної експертизи відповісти не виявляється можливим. Для виявлення психічних розладів у ОСОБА_7 та визначення його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, необхідно проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи (т.2 а.с.80-82).
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про направлення ОСОБА_7 до експертного психіатричного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи. На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, від якої надалі відмовився, а тому апеляційне провадження було закрито. Тобто за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо неосудності ОСОБА_7 або обмеженої осудності в момент вчинення інкримінованих йому діянь, сторона обвинувачення не вжила всіх передбачених законом заходів для визначення його психічного стану.
Вказане питання виникало і перед судом апеляційної інстанції, однак з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про відсутність доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення злочину, з'ясування цього питання є недоцільним.
Додатково колегія суддів зауважує, що згідно з п.6.1 розділу VI "Психологічна експертиза" Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач; малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).
А тому виявлений у ОСОБА_7 емоційно-лабільний (астенічний) розлад органічного походження з когнітивними розладами є ще однією підставою для визнання даних у висновку психофізіологічного дослідження недопустимим доказом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання та інше.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.17 КПК України, положення яких кореспондуються зі ст.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів поза розумним сумнівом не доводить винуватість ОСОБА_7 і не може бути визнана достатньою для ухвалення щодо нього обвинувального вироку, що відповідно до вимог ст.ст.409, 411 КПК України є підставою для його скасування.
На користь таких висновків свідчить і те, що постановою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області від 11.03.2021 вказане кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, було закрито на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді.
Рішення прокурора було мотивоване тим, що відсутні достатні дані про те, що сліди крові, виявлені на одязі ОСОБА_7 , утворились саме при нанесенні ударів ОСОБА_9 , а не за обставин, зазначених ним під час слідчого експерименту. Тож, у кримінальному провадженні відсутні дані, які б безальтернативно та однозначно вказували на нанесення підозрюваним ОСОБА_7 ударів ОСОБА_9 . Єдиним доказом обвинувачення є висновок психофізіологічного дослідження показань ОСОБА_7 , якого недостатньо для доведення винуватості.
Постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури від 06.04.2021 вказана постанова була скасована як незаконна та необґрунтована. Вищестоящий прокурор звернув увагу, що ймовірне знаряддя вчинення злочину - металева труба не була предметом судової медико-криміналістичної експертизи, не встановлено, яким чином вона опинилась у будинку і чи могла використовуватися для поливу, як зазначив підозрюваний. В матеріалах кримінального провадження відсутня інформація щодо проведеної радіотехнічної розвідки на місці злочину та по можливих шляхах відходу особи, причетної до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Не проведено впізнання за голосом зі свідком ОСОБА_13 , який в день вбивства чув сварку між чоловіком та жінкою на території подвір'я, де проживав ОСОБА_7 . Не встановлено, чи мав підозрюваний у користуванні мобільний телефон, та у зв'язку з цим не проведено низки слідчих дій. Також у справі відсутні дані щодо результатів огляду мобільного телефону потерпілої, про походження грошових коштів у сумі 10 400 гривень, вилучених під час огляду місця події, не долучено технічні носії інформації з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , огляду місця події 05.08.2021, не долучено постанови про визнання об'єктів, вилучених 02.08.2020 під час огляду місця події, речовими доказами. Незважаючи на те, що судово-психіатричний експерт не зміг надати відповіді на всі питання у зв'язку з необхідністю проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, прокурор не оскаржив ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого про направлення ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення такої експертизи.
В ході подальшого досудового розслідування було проведено судову медико-криміналістичну експертизу та огляд мобільного телефону ОСОБА_9 , проте ці слідчі дії ніяких істотних для кримінального провадження результатів не надали. Також прокурор подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про направлення ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, надалі відмовився від апеляційної скарги, після чого обвинувальний акт 22.06.2022 був скерований до суду.
Відтак, після скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження, жодних доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_7 , зібрано не було.
Згідно з п.3 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Згідно зі ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи з огляду на викладені вище обставини є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду - скасуванню із закриттям кримінального провадження у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Враховуючи те, що до вчинення умисного вбивства ОСОБА_9 може бути причетна інша особа, приймаючи рішення щодо речових доказів, колегія суддів вважає за необхідне залишити їх на зберіганні.
І з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини апеляційна скарга прокурора, яка стосується виключно призначеного покарання, задоволена бути не може.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і закрити кримінальне провадження, в якому він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 4 серпня 2020 року, скасувати.
Речові докази - зразок ґрунту з території домоволодіння, 6 /шість/ відрізків зі слідами папілярних ліній з усіх дверей будинку, фрагмент підшивки куртки з речовиною бурого кольору, змиви з ручки дверей та металевої решітки других вхідних дверей будинку, змив з ручки дверей коридору з внутрішньої сторони будинку, волосся з правої руки трупа ОСОБА_9 , відбитки пальців рук ОСОБА_9 , контрольний зразок аплікатора, фрагмент шпалери зі слідами речовини бурого кольору, змиви з правої та лівої рук трупа ОСОБА_9 , змив з внутрішньої сторони перших вхідних дверей будинку, змив з ручки дверей в коридорі будинку, ключ від металевих ґрат других вхідних дверей, змив з ручки з внутрішньої сторони дверей другого входу будинку, змив з плями бурого кольору з дверей, які ведуть до коридору, мобільний телефон "Sony", гумові чоботи 39 розміру, гумові чоботи 43 розміру зі слідами речовини бурого кольору, змив з плями бурого кольору з коридору № 2, металеву трубу зі слідами речовини бурого кольору, платіжну картку, посвідчення застрахованої особи на ім'я ОСОБА_9 , дерев'яну перегородку з других вхідних дверей, светр чоловічий червоного кольору, футболку сірого кольору, чоловічі спортивні штани темного кольору, шкарпетки чорного кольору, в'язану шапку кофейного кольору, чоловічі туфлі чорного кольору - зберігати в кімнаті речових доказів Бориспільського ВП ГУНП в Київській області.
Процесуальні витрати на загальну суму 66 881 /шістдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят одна/ гривня 77 /сімдесят сім/ копійок віднести на рахунок держави.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3