Справа № 235/4042/20
Провадження № 2/932/2838/24
Іменем України
29 листопада 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору позики грошових коштів недійсним, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває зазначена цивільна справа.
18 вересня 2024 року ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська прийнято до провадження зазначену цивільну справу та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження підготовче судове засідання.
10 листопада 2024 року адвокат Павлова О.О. через систему Електронний суд надала заяву про відмову від позову, в якій просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, також зазначила, що позивач ознайомлений зі своїми права та обізнаний із наслідками.
Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з'явилися. Про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили та не надали клопотань про відкладення розгляду справи.
Суд вважає за можливе провести підготовче засідання без участі сторін, які не з'явилися.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою звукозаписувального запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України, закрити провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, оскільки позивач, відповідно до положень ст. ст. 49, 255 ЦПК України відмовився від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору позики грошових коштів недійсним, суд дійшов таких висновків.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи на 11.11.2024 року та у призначене судове засідання не прибула, причини неявки суду не повідомила, що підтверджено матеріалами справи.
Завданнями цивільного судочинства згідно із ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-яким іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 6 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.
Цивільно-процесуальним законодавством учасники справи наділені як процесуальними правами так і процесуальними обов'язками. Частиною другою статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судові засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, надавати суду повні та достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та інше.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 статті 64 ЦПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового процесу та, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В цьому випадку, неявка позивачки за зустрічним позовом перешкоджає розгляду справи, однак позивачка за зустрічним позовом у судові засідання не з'являлася без поважних причин, про день та час проведення розгляду цивільної справи по суті повідомлялася завчасно та належним чином, також інформація про день і час розгляду справи є публічно висвітленою, та заздалегідь розміщеною на офіційному веб-порталі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків, про що наголошено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» від 16.02.2017 року.
Суд вважає, що в цьому випадку поведінка позивача за зустріним позовом свідчить про втрату інтересу до розгляду справи, фактично обумовлює перебування в провадженні судді не вирішеної по суті справи поза строками, що передбачені цивільним процесуальним законодавством для розгляду такої справи по суті.
Як зазначено вище, позивачка за зустрічним позовом у судові засідання, призначені на 11 листопада 2024 року та у призначене судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань також не направляла, а тому неявка позивачки зустрічним позовом має ознаки повторності та свідчить про її неповажну неявку до суду.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, положення ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення вказаної зустрічної позовної заяви без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд не порушує право позивача на повторне звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, як передбачено ст. 4 ЦПК України.
Таким чином, суд вважає, що позивачка за зустрічним позовом втратила інтерес до позовних вимог та вважає за можливе залишити зустрічний позов без розгляду.
Керуючись ст. ст. 206, 247, 255, 257, 260 - 261, 353-354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Прийняти відмову позивача від позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Провадження у справі в частині стягнення боргу за договором позики закрити в зв'язку із відмовою позивача від позову.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору позики грошових коштів недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що згідно із ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ