Справа № 953/3582/25 Головуючий І-ї інстанції - Лисиченко С.М.
Провадження № 33/818/1326/25
Категорія: ч.4 ст.121 КУпАП
11 березня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Костенко Ю.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Коваленка М.В. на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 02 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно постанови судді, 03.04.2025 року о 02 год. 11 хв. в м.Харкові по вул.Чернівецька, 2А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , в комендантську годину у якого колір (червоний) заднього покажчику повороту не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, де зазначені чіткі вимоги щодо кольору задніх покажчиків повороту, чим порушив вимоги п.31.4 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 02 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці та стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Коваленко М.В. просить постанову судді, як незаконну та необґрунтовану, скасувати та постановити нову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Також, просить витребувати у Територіального сервісного центру МВС №6349 копію сертифікату відповідності пристроїв освітлення та світлової сигналізації та їх маркування при первинній реєстрації транспортного засобу Ford Fusion, 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_2 .
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що згідно відеозапису події, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що покажчики поворотів горять жовтим кольором, а не червоним, та вказав на первинну реєстрацію автомобіля, зазначивши, що авто так обладнане з заводу. Натомість, співробітник поліції наполягав, що показчик повороту червоний, направивши при цьому камеру на задні фари, на яких була увімкнена аварійна світлова сигналізація, та з яких убачався саме жовтий покажчик повороту, та аварійної світлової сигналізації.
Вказує, що ним було самостійно здійснено адвокатський запит щодо витребування у Територіального сервісного центру МВС №6349 копію сертифікату відповідності пристроїв освітлення та світлової сигналізації та їх маркування при первинній реєстрації транспортного засобу Ford Fusion, 2015 року випуску, VIN номер НОМЕР_2 , однак, не отримавши відповіді, звернувся до районного суду з відповідним клопотанням, яке було задоволено. Натомість, станом на 02.07.2025 року (на час постановлення оскаржуваного рішення), відповідь щодо копії сертифікату до суду також не надійшла, та рішення було постановлено судом першої інстанції без урахування таких даних.
Мотиви суду
Ані ОСОБА_1 , ані його захисник - адвокат Коваленко М.В., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи (довідки про доставку судових повісток-повідомлень у додаток «Вайбер», а.с. 65-66, 67-68), до суду апеляційної інстанції повторно не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань щодо відкладення судового розгляду від них не надходило.
Разом з цим, належить врахувати, що саме ОСОБА_1 та його захисник є ініціаторами апеляційного перегляду постанови судді.
Апеляційний суд приходить до висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не виявила належної зацікавленості у розгляді справи та протягом тривалого часу не з'являється до апеляційного суду. Незацікавленість у розгляду своєї апеляційної скарги свідчить про зловживання учасником справи процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи.
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється якраз за апеляційною скаргою особи, яка її подала, та саме вона в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі та скорішим вирішенням її справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.)
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, розгляд апеляційної скарги без участі правопорушника та його захисника не є порушенням права особи на доступ до правосуддя, оскільки суд розцінює такі дії як зловживання учасником справи процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП.
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у інкримінованому йому правопорушенні підтверджується зібраними по справі доказами у своїй сукупності.
Проте, погодитися з такими висновками районного суду не можна за таких підстав.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 899499 від 03.04.2025 року, 03.04.2025 року о 02 год. 11 хв. в м.Харкові по вул.Чернівецька, 2А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , в комендантську годину у якого колір (червоний) заднього покажчику повороту не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, де зазначені чіткі вимоги щодо кольору задніх покажчиків повороту, чим порушив вимоги п.31.4 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Відповідно до Розділу 19 Правил дорожнього руху до зовнішніх світлових приладів належать: фари ближнього (дальнього) світла, габаритні ліхтарі, протитуманні фари, задні протитуманні ліхтарі тощо.
Пункт 31 Правил дорожнього руху передбачає вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.
Відповідно до п. 31.4.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам щодо зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
За п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 колір покажчиків повороту передній, бічний та задній допускаються виключно у жовтому кольорі (автожовтий).
Диспозиція статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, зокрема, зовнішніх світлових приладів, до яких належать фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідно до Розділу 9 Правил дорожнього руху, попереджувальними сигналами є, зокрема, сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Таким чином, покажчики повороту, згідно з Правилами дорожнього руху, не відносяться до зовнішніх світлових приладів.
Отже, таке порушення як керування транспортним засобом з червоними покажчиками поворотів, що не відповідають вимогам ДСТУ, не може бути кваліфіковане за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що імпортовані ТЗ допускаються до першої державної реєстрації лише за наявності сертифіката відповідності вимогам безпеки дорожнього руху. Оскільки автомобіль Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 був офіційно зареєстрований і сертифікований в Україні, це, в свою чергу, свідчить про проходження ним державної перевірки та визнання придатним до експлуатації.
Водночас, уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП, не надано жодних доказів, що спірний автомобіль був переобладнаний або що світлові прилади були змінені після заводського виготовлення. за таких підстав, відсутні підстави вважати, що водій порушив вимоги ПДР України або стандартів у сфері безпеки.
Цим обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 899499 від 03.04.2025 року убачається, що ОСОБА_1 своїми діями порушив порушив вимоги п.31.4 Правил дорожнього руху. (а.с.1)
Водночас, зазначена норма ПДР України є загальною та встановлює перелік технічних несправностей, за яких заборонена експлуатація транспортних засобів, тобто, п.31.4 Правил дорожнього руху має бланкетний характер, оскільки він не містить вичерпного переліку технічних несправностей, а відсилає до інших нормативних актів, а тому при складенні протоколу про адміністративне правопорушення вимагає від поліцейського вказати конкретний підпункт ПДР України, який був порушений водієм, оскільки безпредметне посилання на п. 31.4 без уточнення конкретної вади ТЗ у такому випадку є недопустимим.
Протокол про адміністративне правопорушення по своїй суті є офіційним обвинуваченням, що вимагає максимальної точності, деталізації обставин (час, місце, суть), посилання на норми права та дотримання процесуальних прав особи.
Протокол не просто фіксує факт, а формулює суть правопорушення, що є аналогом обвинувального акту в кримінальному процесі.
Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Коваленка М.В. задовольнити.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати та винести нову постанову.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик