Єдиний унікальний номер 640/10595/15-ц
Номер провадження 22-ц/818/1264/26
05 березня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Фрідмана В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2025 року в складі судді Колесник С.А. по справі № 640/10595/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої Альони Ігорівни, начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Івана Сергійовича, стягувач: Акціонерне товариство «Мегабанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар»,-
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої Альони Ігорівни, начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадим Івана Сергійовича, стягувач: Акціонерне товариство «Мегабанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар».
Скарга мотивована тим, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 50418614 з примусового виконання виконавчого листа № 640/10595/15-ц, виданого 08 липня 2015 року Київським районним судом м. Харкова на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 25 травня 2015 року про стягнення з нього на користь ПАТ «Мегабанк» як із солідарного боржника відповідно до договору поруки № 16-07-П від 16 листопада 2012 року заборгованості за кредитним договором № 16-07 від 16 листопада 2007 року в сумі 5 478 458,94 грн та 536 136,37 доларів США, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 1 478 425,00 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 536 136,37 доларів США; штрафи за порушення п. 4.2.1. кредитного договору - 4 000 033,94 грн за курсом НБУ станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 22,898565.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року було відкрито провадження у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, у зв'язку з чим вищевказане виконавче провадження було зупинено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року затверджено звіт керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Ромашко Р.М. за результатами процедури погашення боргів боржника у справі ОСОБА_1 ; завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинено повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Ромашко Р.М., закрито провадження у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
27 липня 2025 року представником ОСОБА_1 державному виконавцю Лазаревій А.І. направлено заяву № 27/07 про закінчення виконавчого провадження, на яку 26 серпня 2025 року отримав відмову від 13 серпня 2025 року.
Вказану відмову у закінченні виконавчого провадження вважає неправомірною, оскільки в резолютивній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року в справі № 904/7458/21 визначено, що вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, та звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Ця ухвала є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Просив поновити процесуальний строк для подання цієї заяви; зобов'язати начальника ВПВР Департаменту виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Нещадима І.С. та державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазареву А.І., які уповноважені на вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50418614 від 11 березня 2016 року, винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 50418614 від 11 березня 2016 року, відкритого на підставі виконавчого листа № 640/10595/15-ц, виданого 08 липня 2015 року Київським районним судом м. Харкова, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про ОСОБА_1 виключити з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи.
17 вересня 2025 року від ВПВР Департаменту виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України до суду надійшов відзив на скаргу, у якому він просив відмовити у її задоволенні. Відзив мотивовано тим, що правові підстави для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження в порядку вимог пункту 5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження відсутні, оскільки грошові вимоги стягувача АТ «Мегабанк», який є конкурсним кредитором, були заявлені та визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року у справі № 904/7458/21 в сумі: 4.540,00 грн (витрати по сплаті судового збору), 1 010 762,26 грн (основна сума заборгованості за кредитом в гривні), 12 206 757,95 грн (основна сума заборгованості за кредитом в іноземній валюті станом на дату подання заяви), 4 000 033,94 грн (штраф). Також вказав, що 21 квітня 2016 року державний виконавець прийняв постанову про стягнення виконавчого збору, яка є виконавчим документом, та без сплати виконавчого збору і стягнення витрат виконавчого провадження відсутні підстави закінчення виконавчого провадження № 50418614.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця; у задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що грошові вимоги стягувача АТ «Мегабанк», який є конкурсним кредитором, були заявлені та визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року, тому відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження №50418614 від 11 березня 2016 року на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
На вказане судове рішення 29 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Фрідман В.Б. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції звернув свою увагу лише на проміжну ухвалу господарського суду від 25 січня 2022 року у справі № 904/7458/21, якою було визнано вимоги кредитора, однак не надав належної оцінки тому, що остаточною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 16 липня 2025 року про закриття провадження у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 визнано погашеними вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, а також вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню, та звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів. Вказана ухвала є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження згідно пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Щодо стягнення витрат виконавчого провадження, то ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України мав повне право на подання письмової заяви з вимогами до боржника в справі № 904/7458/21. Зазначене знайшло підтвердження також у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 712/3686/15-ц. Законом передбачено правові можливості для державних виконавців виконати вказану ухвалу та закінчити виконавче провадження № 50418614 від 11 березня 2016 року, відкрите на підставі виконавчого листа № 640/10595/15-ц, виданого 08 липня 2015 року Київським районним судом м. Харкова, який разом з іншими виконавчими документами у встановленому законом порядку судом визнано таким, що не підлягає виконанню.
27 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення. Відзив мотивовано тим, що Господарським судом Дніпропетровської області в ухвалі від 25 січня 2022 року у справі № 904/7458/21 визнані грошові вимоги стягувача. Грошове зобов'язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов'язання (стаття 1 КУзПБ), зі сплати витрат виконавчого провадження, виникає на підставі постанови державного виконавця про визначення/стягнення таких витрат та не залежить від фактичного (повного/часткового) задоволення вимог стягувача за виконавчим документом, у зв'язку з виконанням якого такі витрати понесено. Скаржник не надав доказів, згідно яких виконавчий лист № 640/10595/15-ц, виданий 08 липня 2015 року Київським районним судом міста Харкова, був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Вимоги статті 448 ЦПК України не передбачають подання скарги на кількох посадових осіб ДВС. ОСОБА_1 не внесений до Єдиного реєстру боржників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Фрідмана В.Б., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 50418614 від 11 березня 2026 року з примусового виконання виконавчого листа № 640/10595/15-ц, виданого 08 липня 2015 року Київським районним судом м. Харкова на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Слобожанська перспектива» від 25 травня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» як із солідарного боржника відповідно до договору поруки № 16-07-П від 16 листопада 2012 року заборгованості за кредитним договором № 16-07 від 16 листопада 2007 року в сумі 5 478 458,94 грн та 536 136,37 доларів США, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 1 478 425,00 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 536 136,37 доларів США; штрафи за порушення п. 4.2.1. кредитного договору - 4 000 033,94 грн за курсом НБУ станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 22,898565 (а.с. 173, 203-206 том 1).
21 квітня 2016 року прийнято постанову про стягнення виконавчого збору (а.с. 64 том 2).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року було відкрито провадження у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, на підставі чого вказане виконавче провадження було зупинено (а.с. 63 том 2).
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року у справі № 904/7458/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Ромашко Р.М. Визнано боржника ОСОБА_1 банкрутом. Введено відносно фізичної особи ОСОБА_1 процедуру погашення боргів. Керуючим реалізацією майна призначено Ромашко Р.М. Оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду. Встановлено строк керуючому реалізацією майна спільно з боржником провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість до 14 січня 2022 року (а.с. 174-189 том 1).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року у справі № 904/7458/21 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "Мегабанк" в сумі: 4 540,00 грн (витрати по сплаті судового збору) - відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів, 1 010 762,26 грн (основна сума заборгованості за кредитом в гривні) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 12 206 757,95 грн (основна сума заборгованості за кредитом в іноземній валюті станом на дату подання заяви) - 2 черга задоволення вимог кредиторів, 4 000 033,94 грн (штраф) - 3 черга задоволення вимог кредиторів (а.с. 78-79 том 2).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величка Р.С. від 22 квітня 2025 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 640/10595/15-ц, виданого 08 липня 2015 року, знято арешт з майна, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.193 том 1).
03 квітня 2024 року між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» укладено договір про відступлення права вимоги № GL18N1025685, за яким банк відступив новому кредитору права вимоги до Приватного виробничо-комерційного підприємства «ГУРАС» за: кредитним договором № 16-07 від 16 листопада 2007 року з додатками; договором поруки № 16-07-П від 16 листопада 2007 року з додатками; договором застави рухомого майна № 16-07/01/2007-з від 16 листопада 2007 року з додатками; договором на розрахунково-касове обслуговування № 28 від 14 листопада 2007 року (а.с. 209-214 том 1).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року затверджено звіт вих.№ 01/21-90 від 28 травня 2025 року керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Ромашко Р.М. за результатами процедури погашення боргів боржника у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Завершено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Ромашко Р.М. Закрито провадження у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині. Протягом п'яти років після визнання фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за його заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (а.с.194-200 том 1).
27 липня 2025 року представником ОСОБА_1 направлено державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазаревій А.І. заяву № 27/07 про закінчення виконавчого провадження, на яку 13 серпня 2025 року надано відмову, оскільки грошові вимоги стягувача, який є конкурсним кредитором, були заявлені та визнані судом (а.с. 201-202 том 1).
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи.
Згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 90 КУзПБ встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 4 вказаної статті визначено, що у випадках, передбачених пунктами 5-8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з частиною першою статті 129 КУзПБ не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
Відповідно до частини другої статті 129 КУзПБ господарський суд у п'ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів.
Згідно з частиною третьою статті 129 КУзПБ за результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до частини четвертої статті 129 КУзПБ у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 КУзПБ у разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.
Частиною 6 статті 133 КУзПБ передбачено, що вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 134 КУзПБ господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Згідно з частиною другою статті 134 КУзПБ фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Як на підставу для закінчення виконавчого провадження згідно пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» боржник ОСОБА_1 посилався на те, що ухвалою господарського суду у справі № 904/7458/21 про неплатоспроможність, його звільнено від боргів та визначено, що вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними; вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Разом з тим, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, вимоги стягувача АТ «Мегабанк» були визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25 січня 2022 року у справі № 904/7458/21.
Отже, вимоги АТ «Мегабанк» не належать до вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені чи відхилені господарським судом. Вказані вимоги не задоволені через недостатність майна боржника і вважаються погашеними, проте для таких вимог не передбачено автоматичного визнання господарським судом у межах справи про неплатоспроможність боржника виконавчих документів за ними такими, що не підлягають виконанню.
Частина 1 статті 134 КУзПБ є спеціальною нормою щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка не містить жодних приписів про повноваження суду одночасно із закриттям провадження у справі визнавати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі документи стосовно боржника.
Ухвала господарського суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність із формулюванням про звільнення фізичної особи від боргів (окрім встановленого ч. 2 ст. 134 КУзПБ переліку) опосередковує матеріально-правову підставу для припинення відповідного грошового зобов'язання перед відповідними кредиторами, яка охоплюється ч. 1 ст. 598 ЦК України (припинення зобов'язання з підстав, встановлених законом, яким виступає припис КУзПБ про звільнення від боргів).
Наявність такої матеріально-правової підстави для припинення грошового зобов'язання породжує правомірність застосування відповідного процесуального наслідку - визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа.
ОСОБА_1 26 жовтня 2025 року звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, процесуальне рішення суду щодо якої наразі не ухвалено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність на даний час підстав для закінчення виконавчого провадження і відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців.
Посилання скаржника на правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 712/3686/15-ц, колегія суддів вважає помилковим, оскільки у вказаній справі встановлені інші фактичні обставини, а саме, вимоги кредитора були визнані лише частково та погашені у процесі виконання плану реструктуризації боргів боржника, у зв'язку з чим провадження у справі про неплатоспроможність було закрито відповідно до пункту 1 частини 3 статті 129 КУзПБ. Оскільки в ухвалі господарського суду Черкаської області від 05 травня 2022 року у справі № 925/531/20 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, суд дійшов висновку про те, що ця ухвала є правовою підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Натомість у даній справі за скаргою ОСОБА_1 йдеться саме про вимоги кредитора, які були визнані господарським судом, проте не були погашені через відсутність у нього майна.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до власного тлумачення скаржником норм права та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, та зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат апеляційним судом немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 березня 2026 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук