Справа № 348/2537/25
Провадження № 22-ц/4808/703/26
Головуючий у 1 інстанції Максименко О. Ю.
Суддя-доповідач Максюта
16 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Максюти І.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Пузіна Дениса Миколайовича на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №04.03.2025-100002171 від 04.03.2025 року у розмірі 37950 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19950 грн - заборгованість по процентам; 750 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 2250 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а також сплачений судовий збір у розмірі 2022,70 грн, а всього 39972 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн 70 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Представник ОСОБА_1 адвокат Пузін Денис Миколайович 11.03.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» на вказане рішення подав апеляційну скаргу, яка не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки скаржником не додано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі представник Пузін Д.М. заявляє клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно зі статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слова «державного мита» замінені словами «судового збору».
Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Відступаючи від практики Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) дійшла висновку, що «порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права».
У постанові від 19 червня 2018 року у справі № 761/24672/15-ц (провадження № 14-197цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів». Крім того, стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову».
Закон України «Про захист прав споживачів» не визначив вичерпного переліку відносин, на які він поширюється, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та керуючись загальними принципами цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах «слабкої сторони», якою є фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. І особливістю таких правовідносин є участь у них спеціального суб'єкта - споживача.
За загальним правилом, позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_1 є відповідачем у справі за указаною позовною вимогою, яка не пов'язана з порушенням його права як споживача, а тому посилання в апеляційній скарзі на те, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є помилковим тлумаченням частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, оскільки частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на вказані правовідносини, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на загальних підставах.
За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подання позову (2025 рік) складав 3028 грн.
Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Апеляційний суд враховує те, що апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи «Електронний суд».
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В ухвалі від 21 червня 2024 року у справі № 583/5882/23 Верховний Суду дійшов висновку, що системне тлумачення зазначеної норми (частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір») дає можливість дійти висновку, що вказаний коефіцієнт підлягає застосуванню одноразово, тобто розмір судового збору розраховується без врахування фактично сплаченого судового збору за звернення до суду першої інстанції. Пониження ставки судового збору застосовується кожен раз при вчиненні такої процесуальної дії через систему Електронний суд, тобто розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги ведеться не від пониженої ставки за подання позову, а від звичайної ставки, яка підлягала сплаті за подання позову.
З огляду на викладене, враховуючи оскарження рішення у повному обсязі, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 3633 грн 60 коп. (3028 грн. (судовий збір, що підлягав сплаті за подання позову) х 150% х 0,8).
Судовий збір у вказаному розмірі слід сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; код ЄДРПОУ: 37951998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку - UA418999980313131206080009612; наявність відомчої ознаки: «80» Апеляційні суди; назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд.
При цьому, при заповненні платіжного документа у графі «Код платника» слід зазначити: *;101;__________(ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначити паспортні дані); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Наявність відомчої ознаки: "80" Апеляційні суди, Назва суду: Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору оригінал квитанцій (платіжних доручень тощо) необхідно надати апеляційному суду.
Як передбачено частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних вище недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору в розмірі 3633 грн 60 коп.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Пузіна Дениса Миколайовича на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2026 року залишити без руху.
Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Попередити, що у випадку неусунення в зазначений строк скаржником недоліків апеляційної скарги, вона буде вважатись неподаною та буде повернута йому.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Максюта