/
Справа № 646/2200/26
№ провадження 2-о/646/88/2026
про залишення заяви без руху
"09" березня 2026 р. м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Приходько Тетяни Григорівни, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Приходько Т.Г. звернулась до суду із заявою, у якій просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 01.12.2025 поблизу населеного пункту Вербове Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання, у період з жовтня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлення даного факту заявнику необхідно для отримання одноразової грошової допомоги як дружини загиблого.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною 9 ст. 10 ЦПК України встановлено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Натомість, заявником в порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Частиною 3 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Стаття 318 ЦПК України визначає вимоги до заяви щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Так, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України) за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, термін спільного проживання (не менше п'яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом), крім того, важливою складовою є відсутність спору про право.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, необхідною умовою є встановлення факту не перебування цих осіб у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі. Перебування чоловіка і жінки у зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з іншою особою.
Доказів на підтвердження того, що заявниця у вказаний в заяві період спільного проживання не перебувала в інших шлюбах, до заяви не додано.
Заявником до заяви долучено копію паспорта заявника ОСОБА_1 з аркушами 1-2, 11, однак відсутні аркуші 4-5.
Тобто судом встановлено, що заявником не надано суду відповідної копії паспорту громадянина України. Так, з доданих копій паспортів не вбачається, що із досягненням заявником 45-річного віку, фотокартка була вклеєна в паспорт, тобто відсутнє підтвердження дійсності паспорта.
Відповідно до ч. 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N2503-XII до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45- річного віку вклеюються нові фото-картки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Зі змісту заяви вбачається, що мета встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є отримання ОСОБА_1 офіційного статусу дружини для подальшого отримання грошового забезпечення, передбаченого ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних з соціальним захистом військовослужбовців, зниклих безвісти і членів їхніх сімей, визначається Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частина шоста ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що грошове забезпечення виплачується у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок), та постановлено, що перерахунок розміру грошового забезпечення здійснюється Міністерством оборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів, а також правоохоронними органами спеціального призначення, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до п. 4 вищевказаного Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з п. 5. Порядку, Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
Всупереч вищевказаного Порядку, заявником до заяви не долучено доказів, що вона зверталась з відповідною заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) і доказів отримання нею відповіді/відмови.
Крім того, слід звернути увагу, що статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено права близьких родичів та членів сім'ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
За ст. 1 цього Закону, до близьких родичів та членів сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Члени сім'ї та батьки визначаються відповідно до норм Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Разом з тим, право на отримання членами сім'ї військовослужбовця грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти передбачено у ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та відповідно до ст. 23 цього Закону, фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Суд зазначає, що згідно з нормами сімейного законодавства встановлення факту спільного проживання чоловіка і жінки без шлюбу судом не надає жінці офіційного статусу дружини. Доказів того, що у державних установ України виникають питання до статусу ОСОБА_1 , саме як дружини ОСОБА_6 до заяви не додано.
Також в порушення п. 10 ч. 3 ст. 175ЦПК України заява не містить підтвердження про те, що заяником не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а відтак вказана заява і в цій частині не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що вищевказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття заяви до розгляду, суддя вважає за необхідне заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приходько Тетяни Григорівни, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без руху, про що повідомити заявника, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приходько Тетяни Григорівни, заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та малолітнього ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків наведених в ухвалі. У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Шиховцова