17 березня 2026 року м. Харків Справа № 922/2907/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Жельне С.Ч. , суддя Слободін М.М.,
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку спрощеного (без виклику представників сторін) провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Власко" (вх. №316 Х/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Харківської області у складі Жиляєва Є.М. 14.10.2025 (повний текст підписано 14.10.2025) у справі №922/2907/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Власко", м.Харків,
про витребування майна з чужого, незаконного володіння,
ТОВ "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко", в якому просить суд витребувати у відповідача на користь позивача пресс-форму на деталь корпус РМ 044,00.001 (комплект ТОМ 1206) у кількості 1 шт.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.09.2025 об 11:00.
У пункті 5 вказаної ухвали встановлено відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов, а також всі письмові, електронні та інші докази, що підтверджують заперечення проти позову; надіслати позивачу та третій особі копію відзиву та документи, долучені до нього, докази надіслання такого надати суду.
Пунктом 6 вищевказаної ухвали зобов'язано відповідача - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" у строк 5 (п'ять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали зареєструвати свій електронний кабінет, про що повідомити суд у відповідній заяві.
30.09.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який було подано останнім через підсистему Електронний суд 29.09.2025 (за вх. №22623).
Прохальна частина відзиву на позовну заяву містить клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" про поновлення строку на подання відзиву; залишено без розгляду відзив ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" на позовну заяву; закрито підготовче провадження та призначено справу №922/2907/25 до судового розгляду по суті на 18.11.2025 о 10:40год.
Зазначено, що ухвала набрала законної сили 14.10.2025 та може бути оскаржена в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Суд першої інстанції виходив з того, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк який встановлений законом, а відповідач помилково просить поновити процесуальний строк, встановлений судом. Оскільки поновлення строку встановленого судом кодекс не передбачає, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви відповідача про продовження строку на подання відзиву, поданої ДО закінчення строку на подання відзиву, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву.
Також суд зазначив, що клопотання не місить вказівки на поважні причини недотримання строку на подання відзиву, а лиш обмежується тим, що із змістом позовної заяви відповідач ознайомився 15.09.2025, відповідно строк на подання відзиву, на переконання останнього закінчується 30.09.2025.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 14.10.2025 в частині відмови у поновленні строку на подання відзиву, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі № 922/2907/25.
2.Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/2907/25 частково та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в цій частині.
3.Стягнути з ТОВ "Науково - виробнича фірма "Ротормаш" на користь ТОВ "Виробничо- комерційна фірма "Власко" судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000грн та судовий збір у розмірі 3028,00грн.
Апелянт зазначає, що про наявність ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі № 922/2907/25 ТОВ "ВКФ "Власко" дізналось з Єдиного реєстру судових рішень. 14.09.2025 адвокат Лихота Оксана Володимирівна подала заяву про надання доступу до справи № 922/2907/25 та 15.09.2025 їй було надано доступ, отже, із змістом позовної заяви відповідач ознайомився 15.09.2025, відповідно, на думку відповідача, строк на подання відзиву закінчується 30.09.2025.
Апелянт вважає, що строк на подання відзиву на позовну заяву повинен відраховуватись саме з 15.09.2025 - з дня отримання доступу адвокатом відповідача до справи № 922/2907/25, оскільки зі змісту ухвали не можливо зрозуміти зміст підстав позову та позовних вимог, навіть якщо розглядати дані обставини з позиції, що ухвала була наявна в Єдиному реєстрі судових рішень.
Скаржник посилається на те, що у разі відсутності електронного кабінету у учасника справи, ухвала суду направляється рекомендованим листом з повідомлення, а повернення листа за закінченням терміну зберігання не є належним врученням ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі № 922/2907/25.
За доводами апелянта, поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичній особі, вважаються належним чином врученими лише у випадку особистого отримання його представником, а повернення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" не є належним вручення поштового відправлення.
Апелянт звертає увагу суду, що ТОВ "ВКФ "Власко" набуває статус учасника справи з поданням першого процесуального документу у справі № 922/2907/25 та саме з даного моменту на нього розповсюджується з ч.6 ст.6 ГПК України і у суду, на відміну від учасника справи, наявний обов'язок надсилати судові рішення навіть тим учасникам, які не мають електронного кабінету у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Поряд з цим, як зазначає відповідач, підставою відмови у поновленні строку судом також зазначено відсутність станом на 01.10.2025 у ТОВ "ВКФ "Власко" зареєстрованого електронного кабінету, однак адвокат Лихота Оксана Володимирівна зареєстрована в Електронному суді та отримала 15.09.2025 доступ до справи, надала докази, які підтверджують її повноваження представляти інтереси в суді ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" , а тому ні суд, ні позивач не був обмежений в можливості направлення процесуальних документів адвокату. Враховуючи, що жоден процесуальний документ ТОВ "ВКФ "Власко" суд не прийняв до провадження, відповідно відповідач не набув статус учасника справи та судом не доведено отримання жодного документу, в тому числі позовної заяви ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" до 15.09.2025, відповідно і обов'язок реєстрації електронного кабінеті у справі № 922/2907/25 як у учасника справи не виник, відповідно всі процесуальні документи, в тому числі і ухвала Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 повинні направлятись рекомендованим листом з повідомленням.
На переконання апелянта, обставини того, що на момент подання заяви про отримання доступу до справи адвокат Лихота Оксана Володимирівна була ознайомлена з ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі № 922/2907/25, однак позовну заяву ТОВ "ВКФ "ВЛАСКО" не отримував, з ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі № 922/2907/25 не можливо сформувати правову позицію у справі та належним чином надати правову допомогу без отримання доступу до справи № 922/2907/25 свідчать про те, що відповідач пропустив строк на подання відзиву з поважних причин та відповідно строк на оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі № 922/2907/25 підлягав поновленню, а не продовженню.
Також апелянт зазначає, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу адвоката Лихоти О.В. складає 5 000 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2025 (головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В.) повернуто апеляційну скаргу (вх.№2237Х/1-43) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/2907/25 заявнику - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України.
Постановою Верховного Суду від 12.01.2026 касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" задоволено. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 у справі №922/2907/25 скасовано. Справу №922/2907/25 направлено до Східного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду справи №922/2907/25 вх.№316Х/1 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В.
20.02.2026 від головуючого судді Тихого П.В., судді Плахова О.В. та судді Гребенюк Н.В. надійшла заява про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" вх.№316Х/1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі № 922/2907/25.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2026 задоволено заяву головуючого судді Тихого П.В., судді Плахова О.В. та судді Гребенюк Н.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" вх.№316Х/1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/2907/25.
Справу №922/2907/25 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №922/2907/25 вх.№316Х/1 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Жельне С.Ч., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Власко" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/2907/25; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк для подання заяв та клопотань до 10.03.2026. Справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи.
06.03.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, судові витрати покласти на відповідача та відмовити в судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5000грн.
Позиція позивача полягає в тому, що зі змісту клопотання вбачається відсутність вказівки на поважні причини недотримання строку на подання відзиву, а обмежувалось лиш посиланням на те, що із змістом позовної заяви відповідач ознайомився 15.09.2025, відповідно строк на подання відзиву, на переконання останнього, закінчувався 30.09.2025. Тобто, викладені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву у поданих до суду першої інстанції документах не підтверджують поважність причин такого пропуску, оскільки вбачається, що несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.
Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Згідно ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Враховуючи, що ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Власко" оскаржує ухвалу в частині відмови у поновленні строку на подання відзиву (відмова поновити пропущений процесуальний строк), розгляд скарги здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, заперечення позивача, викладені у відзиві, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, Східний апеляційний господарський суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.
За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, крім іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і є таким, що породжує відповідні правові наслідки.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Водночас у ч. 2 ст.119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної статті вбачається, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Щодо поновлення законодавчо встановленого процесуального строку, то законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує з огляду на поважність причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені для обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановлює, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Верховний Суд звернув увагу, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише за наявності об'єктивних, а не суб'єктивних причин, визнаних поважними судом шляхом наведення мотивованого висновку.
Що ж стосується пропущеного процесуального строку, встановленого судом, то такий строк може бути продовжений за заявою учасника, поданою до закінчення встановленого судом строку, чи з ініціативи суду, в іншому випадку документ, поданий учасником справи з пропущенням такого строку підлягає залишенню судом без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.
На відміну від поновлення процесуального строку вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Повно та всебічно оцінивши заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Власко" про поновлення строку на подання відзиву судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1- 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах, зокрема, змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.09.2025 було надіслано судом на адресу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко", яка міститься в ЄДРЮО ФОП та ГФ: 61009, м. Харків, вул. Достоєвсього, буд. 16, однак, поштове відправлення повернулося на адресу суду без вручення адресату з довідкою відділення поштового зв'язку від 07.09.2025, в якій зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".
За вказаною адресою також направлялися копія позовної заяви (позивачем), а також ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, які також не були отримані ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко".
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної діє, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Частиною одинадцятою цієї статті Кодексу унормовано, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на вищевикладене, ухвала від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу з дня проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме 07.09.2025.
Крім того, ухвала Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 про відкриття провадження у справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.09.2025.
Також, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
В матеріалах справи відсутні докази наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а тому факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі № 909/548/16 (909/947/20).
Наведене спростовує доводи скаржника про неналежне вручення ухвали Господарського суду Харківської області від 01.09.2025 у справі № 922/2907/25.
Таким чином, враховуючи положення статей 113, 116, 165, 242 Господарського процесуального кодексу України, обчислення процесуального строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву почалося з наступного дня після проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, а саме 08.09.2025, з урахуванням чого останнім днем для подання відзиву є 22.09.2025 включно.
У зв'язку із неотриманням відповідачем поштової кореспонденції, з метою вжиття всіх можливих засобів для повідомлення сторони про призначення справи до розгляду, суд першої інстанції 12.09.2025 телефонограмою повідомив керівника відповідача про призначення справи до розгляду на 23.09.2025.
15.09.2025 представниця відповідача (за її клопотанням) отримала доступ до електронної справи та всіх матеріалів в електронному вигляді.
Після отримання представницею відповідача доступу до справи, остання не зверталась до суду з клопотанням про продовження встановленого судом строку для подання відзиву.
23.09.2025 представницею відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи з метою збирання доказів та формуванням позиції у справі, в якому представниця самостійно визначила та зазначила, що строк на подання відзиву закінчується 30.09.2025. Поряд з цим, клопотання про продовження строку на надання відзиву представницею відповідача не заявлялося.
Судом встановлено, що відзив ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Власко" надійшов до місцевого господарського суду через підсистему "Електронний суд" лише 30.09.2025, тобто з пропуском строку встановленого судом.
Подаючи 29.09.2025 відзив на позовну заяву (зареєстрований судом 30.09.2025) відповідач сам зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Оскільки із змістом позовної заяви відповідач ознайомився 15.09.2025, відповідно строк на подання відзиву, на його думку, закінчується 30.09.2025.
З урахуванням викладених обґрунтувань, в пункті 1 прохальної частини відзиву відповідач просив:
- поновити строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 922/2907/25 за позовною заявою ТОВ "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" до ТОВ виробничо комерційна фірма "ВЛАСКО" про витребування майна з чужого, незаконного володіння з 15.09.2025 (надання доступу до справи адвокату Лихоті Оксані Володимирівні).
Аналізуючи заявлене клопотання та зазначені в ньому підстави судова колегія зазначає, що строк на подання відзиву встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, з метою вчинення відповідної процесуальної дії, а не поновлений, тому клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву не підлягає задоволенню, при цьому відзив відповідача на позовну заяву залишається судом без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України, що вірно зазначено місцевим господарським судом.
Господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що поновлення строку встановленого судом кодекс не передбачає, та враховуючи відсутність у матеріалах справи заяви відповідача про продовження строку на подання відзиву, поданої до закінчення строку на подання відзиву, у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву слід відмовити.
Щодо посилань скаржника на те, що відсутність реєстрації Електронного кабінету Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Власко" станом на 01.10.2025 не може бути підставою для відмови у поновленні строку на подання відзиву, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції відмовив у поновленні строку саме у зв'язку тим, що кодекс не передбачає поновлення строку встановленого судом, а не у зв'язку з відсутністю реєстрації електронного кабінету у відповідача.
Колегія суддів звертає увагу, що аргументи скаржника були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Хаджинастасиу проти Греції").
Згідно вимог частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 59, 60 постанови від 13.11.2024 у справі № 757/47946/19-ц зауважила, що відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також заперечення чи пояснення третьої особи щодо позову або відзиву є нічим іншим, як письмовим викладом позиції учасників процесу, яка, крім вміщення у вказаних документах, може бути сформульована усно безпосередньо в судовому засіданні.
Водночас залишення без розгляду заяв, перелік яких міститься у частині 2 статті 161 ГПК України (крім позовної), жодним чином не перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки учасники справи не позбавлені права довести до відома суду свою позицію у будь-який інший передбачений процесуальним законом спосіб (зокрема, шляхом надання усних чи письмових пояснень по суті спору).
З матеріалів справи вбачається, що представниця відповідача приймала участь в суді першої інстанції в судових засідання, надавала пояснення та заперечення по суті спору. Станом на дату розгляду даної апеляційної скарги судом першої інстанції 25.11.2025 ухвалено рішення про відмову у позові, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.
З урахуванням викладених обставин у сукупності, суд не встановив порушень судом першої інстанції норм процесуального права, а скаржником не спростовано законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Суд першої інстанції здійснив вірне застосування норм процесуального закону в контексті змісту встановлених фактичних обставин.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, оскаржена ухвала від 14.10.2025 у цій справі відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 227, 229, 234, 236 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, судові витрати понесені апелянтом у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу) покладаються на скаржника в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Власко" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.10.2025 у справі №922/2907/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя С.Ч. Жельне
Суддя М.М. Слободін