вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" лютого 2026 р. Справа№ 910/6806/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!»
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025
у справі № 910/6806/25 (суддя Сергій Балац)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлер Сервіс»
про розірвання договору, витребування майна та стягнення 5.325,00 Євро, що еквівалентно 252.545,05 грн,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлер Сервіс» про розірвання договору, витребування майна та стягнення 5325,00 Євро, що еквівалентно 252545,05 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено істотні умови укладеного між сторонами спору договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 (далі - Договір), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про: розірвання Договору; витребування частини майна за Договором та стягнення вартості частини майна за Договором в сумі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 закрито. Решту вимог задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлер Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» один валець для дробарки (валець № КАТ. № "209.2" діаметр 288*996 рифлений CR14, виробник: АТ «FP SPOMAX», Республіка Польща), який був переданий на підставі договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлер Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 030,54 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено повністю.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про стягнення з відповідача вартості другого вальця в сумі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252 545,05 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено того факту, що виявлені відповідачем приховані дефекти (про які позивач не знав та не міг знати) одного із вальців спричинені неправомірними діями відповідача (який, в свою чергу, при виявленні прихованого дефекту одного із вальців діяв на виконання умов пункту 3.5 Договору в частині складення акту про виявлені дефекти (від 04.09.2024 № б/н) та повідомлення позивача про такі дефекти (07.09.2024) з наданням такого акту та підтверджуючих фотоматеріалів).
Натомість, позовна вимога про витребування одного вальця для дробарки (валець №КАТ. № « 209.2» діаметр 288*996 рифлений CR14, виробник: АТ «FP SPOMAX», Республіка Польща), за висновками суду першої інстанції, підлягає задоволенню, оскільки сторони спору не надають жодної інформації про вчинення або відсутність вчинення дій щодо другого вальця, в той час коли позивач є добросовісним володільцем такого майна (вальця).
Встановивши, що укладений між сторонами договір закінчив строк своєї дії, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання Договору підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині розірвання договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 та в частині стягнення 5 325,00 Євро.
Вважає, що судом неправильно застосовано ст. 231 ГПК України, оскільки строк дії Договору визначений сторонами - до повного виконання зобов'язань за договором. А оскільки зобов'язання сторін до теперішнього часу не виконані, договір є чинним, тому має бути розірваним з огляду на вимоги ст. ст. 651, 852 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення вартості пошкодженого вальця, суд першої інстанції неправильно застосував норми ст. ст. 22, 837, 840, 841, 1166 ЦК України.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6806/25 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
29.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6806/25 та призначено її розгляд на 18.12.2025. Товариству з обмеженою відповідальністю «Бюлер Сервіс» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 21.11.2025. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6806/25.
21.11.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлер Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог про відшкодування вартості пошкодженого вальця, оскільки позивачем не доведено, що дефект (тріщина) з'явилась на вальці внаслідок дій відповідача. Також, судом першої інстанції підставно та правильно закрито провадження у справі на підставі ст. 231 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 у розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 22.01.2026, а ухвалою суду від 22.01.2026, - до 05.02.2026.
У судове засідання 05.02.2026 з'явились представники позивача та відповідача.
Позивач підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю її доводів, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
05.02.2026 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати роботи з шліфування, нарізки і матування вальців і/або реставрування матриць (далі - роботи) за умовами цього Договору і своєчасно передати результати виконаних робіт позивачу, а позивач зобов'язується прийняти результати належним чином виконаних робіт і здійснити їх оплату. Роботи за Договором виконуються в два етапи:
- перший етап - діагностика вальців або матриць, котрі передав позивач і отримав відповідач (п.п. 1.1.1 Договору);
- другий етап, за вибором позивача може включати: шліфування і нову нарізку вальців (якщо можливо застосувати) (п.п. 1.1.2.1 Договору); шліфування і матування вальців (п.п. 1.1.2.2 Договору); реставрування матриць (п.п. 1.1.2.3 Договору).
Пунктом 2.1 Договору визначені обов'язки відповідача, а саме:
- своєчасно і якісно виконувати роботи в обсязі, що передбачається цим Договором та інструкціями заводу-виробника;
- при проведенні робіт дотримуватися вимог технічної документації на вальці і/або матриці та інструкцій заводу-виробника, а також правил техніки безпеки;
- проводити роботи тільки з залученням кваліфікованого персоналу;
- привести характеристики вальців і/або матриць у відповідність з вимогами позивача і вимогами з безпеки експлуатації і проведення робіт;
- забезпечити і нести відповідальність за виконання робіт у відповідності з чинними нормами і правилами з охорони праці, охорони навколишнього середовища і пожежної безпеки;
- усунути за власний рахунок несправності, викликані неякісним проведенням робіт.
Положеннями розділу 3 Договору передбачений порядок передачі вальців і або/матриць, проведення діагностики і ремонту, а саме:
- відповідач проводить роботи згідно першого етапу протягом трьох робочих днів з дати передачі позивачем вальців і/або матриць, згідно з п. 1.3 цього Договору (п. 3.1 Договору);
- за результатами першого етапу позивачем приймається рішення про продовження чи завершення робіт (п. 3.2 Договору);
- у випадку прийняття рішення про продовження робіт, а саме другого етапу, сторони узгоджують вартість, умови поставки та строк виконання робіт згідно з другим етапом (п. 3.3 Договору);
- якщо позивач не згоден з термінами, вартістю майбутніх робіт або іншими умовами, відповідач повертає вальці і/або матриці позивачу протягом трьох робочих днів з моменту прийняття позивачем такого рішення. Повернення здійснюється силами і за рахунок позивача (п. 3.4 Договору);
- якщо в процесі виконання робіт виявляться дефекти (внутрішні дефекти) вальців і/або матриць, про які відповідач не знав і не міг знати на момент прийняття вальців і/або матриць в ремонт, відповідач сповіщає про це позивача, здійснює фотозйомку, складає відповідний акт і узгоджує з позивачем або повернення вальців і/або матриць, або виконання робіт з урахуванням наявного дефекту (п. 3.5 Договору);
- після завершення робіт згідно з другим етапом сторони підписують акт виконаних робіт. За наявності у позивача обґрунтованих претензій щодо якості, вони зазначаються в акті виконаних робіт. В цьому випадку сторони підписують акт виконаних робіт після усунення відповідачем цих претензій (п. 3.6 Договору);
- позивач має право направити відповідачу мотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт протягом п'яти робочих днів після фактичного завершення робіт, в іншому випадку акт виконаних робіт вважається прийнятий сторонами (п. 3.7 Договору);
- повернення вальців і/або матриць здійснюється після проведення робіт згідно з першим етапом або після підписання акту виконаних робіт згідно з другим етапом за умов надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача та здійснення робіт згідно з другим етапом (п. 3.8 Договору).
Відповідно до пункту 9.1 Договору, договір діє з дати його підписання та скріплення печатками по 31.12.2024 включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором, взятих на себе до вищевказаної дати, у тому числі гарантійних.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем придбано два вальці за договором від 09.06.2023 № 09/06-23 PL, (286*995мм для подрібнення солоду та інших зернопродуктів), загальною вартістю 10 650,00 євро. Якість зазначених вальців позивач підтверджує сертифікатом випробування вальців АТ «FP SPOMAX» від 12.01.2024, відповідно до якого: вальці КАТ. №« 209.2» розміром 288*996 - виготовлені відповідно до технічної документації та стандарту підприємства ZN-99/56.
У подальшому, на виконання умов укладеного між сторонами спору договору, позивач передав відповідачу два вальці, що підтверджується експрес-накладною Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» №59001187571835 (дата отримання - 22.07.2024, опис відправлення «вальці»), та не заперечується сторонами спору.
З часом, відповідач засобами електронного зв'язку повідомив позивача про неможливість завершення виконання робіт у зв'язку з наявним внутрішнім (прихованим) дефектом одного із вальців.
Позивач звертався до відповідача з претензіями від 17.09.2024 № 567 та від 04.11.204 № 661 із зазначенням про передачу вальця новим, без зовнішніх пошкоджень та відшкодування його вартості в сумі 5 325,00 Євро.
Предметом спору у справі, що переглядається, є три вимоги позивача, а саме: про розірвання договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024, витребування одного вальця для дробарки (валець № КАТ. № « 209.2» діаметр 288*996 рифлений CR14, виробник: АТ «FP SPOMAX», Республіка Польща) та стягнення вартості другого вальця в сумі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 252545,05 грн.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору, відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення вартості пошкодженого вальця та задовольнив вимогу позивача про витребування вальця для дробарки, який був переданий на підставі договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024.
Переглядаючи справу у апеляційному порядку, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
Щодо вимоги про розірвання договору на виконання робіт від 04.06.2024 №SERV-04-06-2024 та вимоги про стягнення вартості пошкодженого вальця, який був переданий на підставі договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024, колегія суддів вважає зазначити таке.
За змістом статті 11 ЦК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між сторонами спору було укладено договір на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024 (далі також - Договір), який за своєю правовою природою є договором підряду.
Так, позивач доручив, а відповідач зобов'язався виконати роботи з шліфування, нарізки і матування вальців і/або реставрування матриць (далі - роботи) за умовами цього Договору і своєчасно передати результати виконаних робіт позивачу, а позивач зобов'язався прийняти результати належним чином виконаних робіт і здійснити їх оплату.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Звертаючись із вимогою про розірвання договору, позивач, поряд з нормою ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України послався також на норму ст. 852 ЦК України, якою передбачено, що у разі, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Умовами п.6.1 Договору встановлено, що кожна зі сторін може невідкладно розірвати цей договір у таких випадках: порушення Стороною суттєвих умов договору, неплатоспроможність сторони згідно Договору, форс-мажорні обставини, які тривають понад 6 (шість) місяців.
З посиланням на викладене, позивач вважає, що поведінка та дії відповідача під час отримання ним двох вальців, псування одного з них та бездіяльність в частині іншого, - вказує на істотне порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору, що є підставою для розірвання його у судовому порядку.
Надаючи оцінку поданим сторонами доказам у розрізі наявності порушень Договору, колегія суддів виходить з того, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №927/877/17).
З аналізу змісту ст.651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Отже, із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства України слідує, що для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.
Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.
Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору.
Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.
Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).
Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов'язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.
Враховуючи, що договір є регулятором відносин між контрагентами, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.
Встановлені під час розгляду спору обставини свідчать про те, що позивач придбав відповідні вальці за зовнішньоекономічним договором № 09/06-23 від 09.06.2023 з додатком № 1 у резидента республіки Польща - компанії FP SPOMAX S.A. і набуло на них право власності.
18.07.2024 позивачем було передано вальці відповідачеві, що підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59001187571835. Вальці отримано відповідачем 22.07.2024 (отримувач ОСОБА_3). Вальці отримані відповідачем у перевізника без жодних зауважень до їх стану чи зовнішнього вигляду.
07.09.2024, тобто більше ніж через місяць після отримання вальців, засобами електронної пошти працівниками позивача отримано повідомлення від представника відповідача Максима Петренка про те, що: «в ході виконання робіт з реставрації вашого валку було виявлено дефект (тріщина), який відображений на прикріпленому фотоматеріалі. У зв'язку зі встановленими дефектами, реставрація неможлива, а експлуатація зазначеного валку в подальшому не рекомендується. Будь ласка, повідомте нас про Ваше рішення щодо подальших дій.».
Із доданого до позовної заяви фотоматеріалу підтверджується наявність на вальці тріщини, яка знаходиться на зовнішній стороні вальця, відтак, цей дефект не можна вважати прихованим або ж таким, що було виявлено під час виконання п. 1.1.1. Договору, яким передбачено, що перший етап робіт - це діагностика вальців, котрі передав Замовник і отримав Виконавець.
Колегія суддів враховує, що відповідачем не надано доказів того, що діагностика вальців може включати такі заходи, внаслідок яких на вальці може виникнути така тріщина.
Разом з тим, в основу доводів про наявність істотних порушень договору з боку відповідача покладено лише обставини порушення відповідачем строків діагностики вальців та листування між сторонами договору щодо виявленої тріщини на вальці. Матеріали справи не містять листування сторін до подання позову стосовно долі іншого вальця, переданого позивачем відповідачу.
Також, умовами п. 2.1 Договору передбачено, що на відповідача покладено такі обов'язки як: своєчасно і якісно виконувати роботи в обсязі, що передбачається цим Договором та інструкціями заводу-виробника; при проведенні робіт дотримуватися вимог технічної документації на вальці і/або матриці та інструкцій заводу-виробника, а також правил техніки безпеки; усунути за власний рахунок несправності, викликані неякісним проведенням робіт та ін.
За нормою ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу (ч. 1). Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (ч. 3).
За змістом ст. 841 ЦК України, підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Надаючи оцінку умовам договору, а також враховуючи, що зобов'язання сторін виникли на підставі договору підряду, колегія суддів приходить до висновку, що умовами договору сторони фактично визнали можливість настання обставин, за яких відповідач зобов'язаний усунути несправності, викликані неякісним проведенням робіт.
Нормами цивільного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, також врегульовано випадки можливого неправильного використання підрядником матеріалу наданого замовником, а також окремо встановлено відповідальність, передбачену за втрату чи пошкодження майна, переданого замовником підряднику.
У зв'язку з викладеним, обставини на які посилається позивач, а саме, прострочення виконання зобов'язань за договором, - не є істотним порушенням умов договору, про яке йдеться у ст. 651 ЦК України.
Оскільки за змістом ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і такі обставини, у силу вимог ст.ст. 73, 74, 76-78 ГПК України мають бути доведені належними та допустимими доказами, то колегія суддів приходить до висновку про недоведення позивачем наявності обставин, з якими ст. 651, ч. 2 ст. 852 ЦК України, як і умови укладеного між сторонами Договору, - пов'язують можливість розірвання договору на вимогу замовника та за рішенням суду.
У зв'язку з наведеним, підстави для задоволення вимоги про розірвання договору - відсутні.
Під час судового розгляду також було встановлено, що позивачем було придбано спірні вальці за зовнішньо-економічним контрактом.
Це підтверджується, зокрема, копіями наступних документів: договору №09/06-23 від 09.06.2023 з додатком №1, інвойсу PL250569048233021 (під митним контролем), пакувального листа, вантажно-митної декларації форми МД-2 24UA209170002955U0 (електронне декларування), платіжної інструкції в іноземній валюті від 18.07.2023 №14, міжнародної автомобільної накладної (CMR), сертифікату переміщення ЄВРО-1, накладною від 12.01.2024.
Якість вальців підтверджується копією сертифікату випробування вальців від 12.01.2024.
Позивачем після придбання вальців було їх оприбутковано та поміщено на склад матеріально-технічного постачання згідно прибуткової накладної від 13.01.2024 №208.
У подальшому працівниками ТЗОВ «Перша приватна броварня» було з'ясовано, що насічка, яка є на придбаних вальцях не відповідає тій, яка необхідна для належної роботи дробильної машини, у зв'язку із цим два нові вальці підлягають переробці. Це підтверджується, зокрема, заявою свідка - директора технічної служби ТЗОВ «Перша приватна броварня» ОСОБА_1 .
Вальці на переробку відправлялися інженером з постачання матеріально-технічних засобів відділу планування ремонтів технічної служби 18.07.2024 засобами поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» як зокрема і було обумовлено у договорі з відповідачем.
Вальці були відправлені новими, у чистому вигляді та без будь-яких механічних пошкоджень, що підтверджується копією акта огляду та передачі-приймання основних засобів зі складу матеріально-технічного постачання від 18.07.2024 та заявою свідка - інженера з постачання матеріально-технічних засобів відділу планування ремонтів технічної служби ОСОБА_2 (копія додається).
За змістом ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Згідно зі ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Надаючи оцінку доданим до позову заявам свідків, колегія суддів приходить до висновку, що останні відповідають вимогам ст. ст. 87, 88 ГПК України, тому приймаються до оцінки та врахування під час судового розгляду у сукупності з іншими доказами, поданими сторонами.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем відповідачу були направлені два нові вальці, вони були отримані відповідачем у перевізника, який здійснював доставку, без зауважень та заперечень стосовно їх стану, а через більше ніж півтора місяця відповідачем було виявлено, що один з вальців має дефект у вигляді тріщини.
Тобто, дефект з'явився на вальці під час його перебування у відповідача.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що ним виявлено «прихований» дефект. Так, із наданих відповідачем позивачу фотоматеріалів убачається, що тріщина розташовується на зовнішній стороні вальця, і, оскільки позивачем було направлено позивачу два нові вальці, і ті були прийняті у перевізника без жодних зауважень та заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що дефект не можна вважати «прихованим». Він є очевидним та помітним при візуальному огляді вальця.
Як уже було зауважено, ст. 841 ЦК України встановлює, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Листом від 07.09.2024 відповідач повідомив про те, що реставрація неможлива, а експлуатація зазначеного вальця в подальшому не рекомендується. Разом з тим, оскільки позивачем відповідачу направлялись нові вальці, що виключає необхідність реставрації як такої, колегія суддів приходить до висновку, що цим листом відповідач фактично зафіксував пошкодження вальця, які виникли під час перебування його у відповідача.
Ці пошкодження, як убачається з листа від 07.09.2024 унеможливлюють використання вальця, що вказує на те, що позивач зазнав матеріальних втрат на суму, яка дорівнює вартості нового вальця, оскільки саме такий було направлено відповідачу.
За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що Виконавець зобов'язаний усунути за власний рахунок несправності, викликані неякісним проведенням робіт.
Оскільки під час апеляційного провадження було встановлено обставини направлення позивачем відповідачу нового вальця, отримання його відповідачем у перевізника без зауважень та заперечень, фіксацію дефекту (тріщини) відповідачем через 6 тижнів після отримання, то колегія суддів приходить до висновку, що саме на відповідача покладається відповідальність за втрату та пошкодження майна на підставі ст. 841 ЦК України. Оскільки відповідач самостійно у листі від 07.09.2024 вказав на неможливість подальшого використання вальця, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач несе матеріальну відповідальність за пошкодження отриманого ним на виконання Договору від 04.06.2024 вальця у розмірі вартості цього вальця, встановленого умовами Договору від 09.06.2023 № 09/06-23 PL, на підставі якого вальці були придбані позивачем, а саме, 5 325,00 Євро, що на дату ухвалення постанови еквівалентно 269 801,24 грн.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання суду першої інстанції та відповідача на 5.2 Договору від 09.06.2023 № 09/06-23PL, яким передбачено, що виконання продавцем гарантійного ремонту має відбутися протягом двадцяти одного календарного дня з дати письмового повідомлення покупця про вихід з ладу обладнання (деталей) від покупця. Якщо протягом тридцяти днів неможливо усунути дефект для відновлення повної виробничої потужності, продавець зобов'язаний замінити обладнання (частини) на нове.
Так, якість вальців підтверджується копією сертифікату випробування вальців від 12.01.2024. Під час розгляду спору як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції, відповідачем не було доведено тієї обставини, що тріщина виникла на вальці саме під час виконання щодо нього робіт, обумовлених договором, зокрема, шліфування і нову нарізку вальців. Позиція відповідача зводиться до того, що ним отримано не новий валець, а той, що уже був у використанні, та ще й брудний. Однак, ці обставини спростовуються поданими позивачем доказами. У зв'язку з цим, за висновком колегії суддів, відсутні правові підстави для звернення позивача до постачальника, оскільки тріщина виникла під час перебування вальця у відповідача за умов, які достеменно не вбачається можливим встановити, з огляду на неподання відповідачем будь-яких доказів.
Щодо вимоги про витребування вальця для дробарки, який був переданий на підставі договору на виконання робіт від 04.06.2024 № SERV-04-06-2024.
Як уже було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору 18.07.2024 позивачем було передано вальці відповідачеві, що підтверджується експрес накладною ТОВ «Нова Пошта» № 59001187571835. Вальці отримано відповідачем 22.07.2024 (отримувач ОСОБА_3)
Щодо одного з вальців відповідачем направлено позивачеві листа від 07.09.2024.
Однак, щодо іншого вальця, матеріали справи не містять жодного листування сторін.
Разом з цим, за умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 3.8 Договору встановлено, що повернення вальців здійснюється після проведення Робіт згідно з першим етапом або після підписання Акту виконаних робіт згідно з другим етапом за умов надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця та здійснення Робіт згідно з другим етапом.
Оскільки матеріали справи не містять доказів виконання Виконавцем Робіт, передбачених першим або ж другим етапом, колегія суддів приходить до висновку, що строк виконання умов п. 3.8 Договору, що, у сукупності із відмовою суду у задоволенні вимог про розірвання договору від 04.06.2024, - унеможливлює задоволення вимог позивача про витребування у відповідача другого вальця.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п.2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п.п. 3-4 ч.1 ст. 277 ГПК України, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, судом першої інстанції безпідставно не застосовано ст. ст. 22, 530, 651, 840, 841, 1166 ЦК України та не дотримано вимог ст. ст. 73, 74, 79, 87, 88 ГПК України. Судом не надано належної правової оцінки обставинам направлення позивачем відповідачу двох нових вальців, отримання цих вальців відповідачем у перевізника без зауважень, виникнення тріщини саме під час перебування вальця у розпорядженні відповідача.
Не узгоджуються із встановленими під час розгляду спору обставинами висновки суду про наявність підстав для витребування у відповідача на користь позивача другого, неушкодженого вальця.
Безпідставними є висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку дії договору на підставі чт. 231 ГПК України.
Як правильно зауважено у апеляційній скарзі, у пункті 9.1. Договору зазначено, що Договір діє до 31.12.2024 включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором, взятих на себе до вищевказаної дати, у тому числі гарантійних.
Дія договору з застереженням про його дію залежить від конкретних умов цього застереження, а не від стандартних правил. Якщо в договорі є таке застереження, його дія припиняється відповідно до умов, прописаних у самому застереженні та самому договорі.
Так, у договорі було чітко визначено зобов'язання позивача та відповідача. Вони, зокрема, закріплені в розділах 1-3 та 5 договору на виконання робіт від 04.06.2024 №SERV-04-06-2024. Однак, ці зобов'язання залишаються невиконаними, що автоматично продовжує строк дії і самого договору на час до їх повного виконання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 підлягає скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ «ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі №910/6806/25 скасувати.
3. Прийняти у справі нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛЕР СЕРВІС» (02098, м. Київ, вул. Шумського, 1а, літ. А, ідентифікаційний код: 38013718) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ «ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!» (79032, м. Львів, вул. Вашингтона, 10, ідентифікаційний код: 31978272) збитки у розмірі 5 325,00 Євро, що еквівалентно 269 801,24 грн.
У задоволенні позовних вимог про розірвання договору та витребування майна, - відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛЕР СЕРВІС» (02098, м. Київ, вул. Шумського, 1а, літ. А, ідентифікаційний код: 38013718) на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича компанія «ПЕРША ПРИВАТНА БРОВАРНЯ «ДЛЯ ЛЮДЕЙ - ЯК ДЛЯ СЕБЕ!» (79032, м. Львів, вул. Вашингтона, 10, ідентифікаційний код: 31978272) 3 030 (три тисячі тридцять) гривень 54 копійки судового збору за подання позову та 3 788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень 18 копійок за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.
6. Матеріали справи №910/6806/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.03.2026.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська