вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" березня 2026 р. Справа№ 927/559/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 (повний текст підписано 07.08.2025)
у справі №927/559/25 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення 161 252,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 залишено без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги вирішено покласти на ОСОБА_1 .
Матеріали справи №927/559/25 вирішено повернути суду першої інстанції.
Від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №927/559/25.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) заяву передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Згідно ст. 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності, суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Виходячи із змісту статті 245 Господарського процесуального кодексу України роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Роз'яснення судового рішення за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо).
Оскільки відповідачем оскаржувалось в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у справі з ціною позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.*100 = 302 800,00 грн.), колегією суддів здійснювався розгляд справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 «Апеляційне провадження» розділу IV ГПК України.
Відповідно до ст. 271 ГПК України розгляд апеляційної скарги відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів визнала за необхідне призначити до розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №927/559/25 та з урахуванням ч.3 ст. 245 ГПК України здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників процесу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №927/559/25. Розгляд заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №927/559/25 здійснювати без повідомлення (виклику) учасників процесу.
У зазначеній заяві відповідач просить надати роз'яснення на такі питання.
Яку саме подію (дату та час) апеляційний суд вважає моментом належного вручення ухвали про відкриття провадження від 09.06.2025 мені як відповідачу: дату підписання ухвали (09.06.2025, 13:23); момент її появи в моєму електронному кабінеті (09.06.2025, 22:06); момент фактичного створення мого електронного кабінету у ЄСІТС; або факт направлення ухвали на офіційну електронну адресу (якщо таке направлення мало місце)? чи було перевірено судом факт (дата, точний час) направлення ухвали або повідомлення про отримання в електронному кабінеті на мою ел. адрес?
Яким чином апеляційний суд застосував положення ч. 6, 11 ст. 6, ст. 120, 165, 242, 252 ГПК України до наведеного вище фактичного таймлайну створення електронного кабінету та доставки ухвали, і чому доводи апеляційної скарги щодо відсутності в мене реальної можливості подати відзив у встановлений строк не отримали окремої, чіткої оцінки у постанові?
Чи визнає суд, що за відсутності зареєстрованого електронного кабінету на момент винесення ухвали не надсилання ухвали на фізичну адресу за місцем реєстрації, що було встановлено судом, суперечить прямому змісту ухвали й вказаним нормам ГПК України, і як це було враховано при ухваленні постанови?
На які конкретно норми матеріального права (назва, дата, номер закону/постанови, стаття/пункт) апеляційний суд спирається, роблячи висновок, що саме Київський міський центр зайнятості є: належним позивачем; уповноваженим суб'єктом, який має матеріальне право вимоги до ОСОБА_1; суб'єктом, від імені якого можливо стягувати кошти на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на підставі Договору про
взаємодію стороною якого не є КМЦЗ.
Чи досліджував суд зміст статуту (Положення) КМЦЗ, і якщо так - на який саме пункт статуту він спирається, визнаючи повноваження директора КМЦЗ: підписувати позовні заяви про стягнення коштів мікрогранту; надавати довіреності представникам на ведення таких справ у суді?
Якими належними доказами з матеріалів справи підтверджено повноваження представника КМЦЗ, що підписував та подавав відзив на апеляційну скаргу, та чому доводи апеляційної скарги про неналежне представництво (неправильне передоручення, невідповідність статуту тощо) не отримали оцінки в постанові?
Яку саме договірну норму апеляційний суд вважає реальною підставою для повернення коштів: п. 7 розділу VII Договору (нецільове використання коштів); чи п. 8 розділу VII Договору (невиконання обов'язкової умови щодо працевлаштування)?
Чи визнає суд, що посилання в наказі КМЦЗ № 807 та рішенні про повернення коштів саме на п. 7 розділу VII Договору суперечить фактичним обставинам (цільове використання коштів, підтверджено Актом № 273), та чому ця суперечність не отримала жодної оцінки в постанові?
Чи усвідомлює суд, що зміна судами першої та апеляційної інстанції підстави для повернення коштів з п. 7 на п. 8 розділу VII Договору без відповідної зміни позовних вимог виходить за межі заявленого позову та суперечить принципу диспозитивності та ст. 13, 237, 238 ГПК України?
Яким чином суд апеляційної інстанції: врахував обставини воєнного стану, масових відключень електроенергії та відсутності фінансування резервного живлення; оцінив доводи про мою неможливість спрогнозувати та компенсувати ці обставини за рахунок власних коштів; перевірив пропорційність обраної позивачем вимоги про повернення всієї суми мікрогранту та чому відповідні доводи апеляційної скарги залишились без конкретної відповіді у постанові?
Чи вважає апеляційний суд, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та відповідач у справі ОСОБА_1 є однією і тією самою фізичною особою, та на які саме офіційні документи (паспорт, витяги з реєстру, реєстраційні дані) він спирається, роблячи такий висновок?
Який процесуальний статус особи, що зазначена як ФОП ОСОБА_1 в Акті № 273 від 19.07.2024, з огляду на зареєстроване 18.07.2024 припинення підприємницької діяльності: ФОП, який продовжує існувати для цілей перевірки; чи фізична особа, яка вже не має статусу ФОП?
Як суд апеляційної інстанції оцінює вплив зазначених суперечностей: на належність і допустимість Акта № 273 як доказу у господарській справі; на визначення, з кого саме (ФОП чи фізичної особи) може бути стягнута сума мікрогранту; на законність віднесення до мене обов'язків, пов'язаних із підприємницькою діяльністю, після її припинення?
На який саме текст моїх заперечень на відзив посилається апеляційний суд, стверджуючи, що я просила визнати відзив таким, що поданий із порушенням строків, і де в цих запереченнях міститься відповідне формулювання?
Чи розглядав апеляційний суд по суті доводи про неналежність представництва позивача, викладені у запереченнях (зокрема щодо дефектності довіреності, невідповідності статуту КМЦЗ, відсутності підтвердження повноважень представника на дату подання відзиву)? Якщо так - де саме в тексті постанови це відображено.
Яким чином апеляційний суд обґрунтовує підміну предмета моїх доводів (неналежне представництво > пропуск строків подання відзиву) та чому при цьому не було надано жодної оцінки аргументам про відсутність у представника КМЦЗ належних процесуальних повноважень?
Чи визнає апеляційний суд, що спотворення змісту заперечень сторони та зміна предмета її доводів судом несумісні з принципами змагальності, рівності сторін та справедливого суду, передбаченими ст. 2, 7, 13, 129 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод?
Які саме фрагменти мотивувальної частини постанови від 10.12.2025 апеляційний суд вважає: власними, самостійними висновками колегії, а не повторенням мотивів та формулювань рішення суду першої інстанції?
Де в тексті постанови міститься конкретний аналіз: доводів апеляційної скарги щодо неналежного позивача та неналежного представництва; суперечностей між п. 7 та п. 8 розділу VII Договору та фактичними підставами наказу КМЦЗ № 807; статусу ФОП, дати припинення діяльності та тотожності особи; обставин воєнного стану й відключень електроенергії?
Яким чином апеляційний суд вважає, що формальне погодження з рішенням суду першої інстанції без наведення власних мотивів відповідає вимогам ст. 2, 13, 236, 273, 282 ГПК України та стандартам ст. 6 Конвенції?
Які саме доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає ключовими/вирішальними, та які - такими, що не потребують детальної відповіді, і на яких підставах зроблено таке розмежування?
У яких саме фрагментах постанови відображено: аналіз доводів про неналежність позивача; аналіз доводів про неналежне представництво; аналіз доводів про суперечність п. 7 / п. 8 розділу VII Договору та фактичних обставин; аналіз доводів про воєнний стан, відключення електроенергії та непропорційність санкції?
Чи вважає суд, що ігнорування зазначених доводів відповідає вимогам ст. 6 Конвенції та практики ЄСПЛ щодо обов'язку суду надати мотивовану відповідь на суттєві аргументи сторони, а також вимогам ст. 2, 13, 236 ГПК України?
До якого саме суду - Господарського суду Чернігівської області чи Господарського суду міста Києва - мають бути повернуті матеріали справи №927/559/25 відповідно до постанови від 10.12.2025?
Чи визнає апеляційний суд зазначення у резолютивній частині «Господарського суду міста Києва» технічною опискою, і якщо так - у який спосіб та в які строки планується її виправлення?
Чи проводив апеляційний суд аналіз: відповідності змісту і застосування Порядку № 738 та пов'язаних актів ст. 8, 19, 55 Конституції України; відповідності дій органів виконавчої влади принципам верховенства права, правової визначеності, пропорційності?
Якщо такий аналіз проводився, прошу зазначити, де саме у тексті постанови відображено мотиви суду з цього питання та чому жодна із наведених мною у апеляційній скарзі аргументацій щодо порушення конституційних принципів не отримала відповіді.
Заявник наполягає на повному, предметному та конкретному роз'ясненні кожного з поставлених в цій заяві питань.
29.12.2025 заявником направлено суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення судових рішень (ухвал) від 26.12.2025, ухвалених відповідно до ст. 245 та ст. 243 ГПК України, в якій ставить питання, які на його думку, підлягають роз'ясненню, а саме:
A) До ухвали про прийняття заяви про роз'яснення до розгляду:
1. Чи визнає суд, що прийняття заяви про роз'яснення до розгляду зумовлює обов'язок суду завершити процедуру ст.245 ухвалою "роз'яснити" або "відмовити у роз'ясненні"?
2. Яку саме дату суд вважає датою надходження заяви про роз'яснення для обчислення 10-денного строку: 15.12.2025 (реєстрація) чи іншу - прошу вказати однозначно.
2.1. Чи визнає суд, що Заявник позбавлений реальної можливості на вчасне подання касаційної скарги на постанову від 10.12.25 через відсутність чіткого роз'яснення, постанови, про що окремо було вказано в прохальній частині заяви про роз'яснення для повного та всебічного використання Заявником своїх конституційних прав?
1. Чи допускає суд ситуацію, коли після прийняття заяви за ст.245 суд застосовує ст.243 і при цьому не постановляє ухвалу за наслідками ст.245 (роз'яснити/відмовити)?
2. Чи визнає суд, що заява про роз'яснення була подана добросовісно через реальну суперечність у резолютивній частині постанови, що підтверджено ухвалою про виправлення описки?
3. Чи вважає суд, що після виправлення описки процедура роз'яснення стала безпредметною повністю або частково, і який процесуальний акт має зафіксувати таке рішення?
4. Чи може суд у межах ст.245 роз'яснити правові наслідки існування помилки в резолютивній частині постанови до моменту її виправлення (період 10.12- 26.12)?
B) До ухвали про виправлення описки:
1. Чи підтверджує суд, що виправлення описки за ст.243 змінює дату набрання законної сили постановою від 10.12.2025, але не змінює її висновків по суті?
2. Чи визнає суд, що описка у визначенні суду, до якого повертаються матеріали справи, є процесуально значущою та могла впливати на правову визначеність для сторін та суду першої інстанції?
3. Чи означає ухвала про виправлення описки, що первісне формулювання про "Господарський суд м. Києва" не було волевиявленням апеляційного суду змінити суд першої інстанції, а є саме помилкою тексту та хто саме є відповідальним за таку дію, яка, в подальшому, спричинила значущі процесуальні дії судом першої інстанції?
4. Чи мають сторони право вважати, що до моменту виправлення описки вони могли добросовісно виходити з буквального тексту резолютивної частини постанови і відповідно формувати процесуальну поведінку?
5. Чи вважає суд, що ухвала про виправлення описки, будучи невід'ємною частиною постанови, застосовується для тлумачення постанови з моменту ухвалення постанови, але при цьому не "легітимізує автоматично" процесуальні дії, вчинені під час існування невизначеності?
6. Чи має суд позицію щодо того, чи повинен суд першої інстанції утриматися від вчинення процесуальних дій, які породжують виконавчі наслідки, коли резолютивна частина апеляційного акта містить процесуально значущу помилку щодо належного суду?
Крім того, 22.12.2025 заявником подано заяву про додаткове роз'яснення постанови від 10.12.2025, повідомлення про її невиконання судом першої інстанції, витребування інформації, застосування судового контролю (ст.339 ГПК) та постановлення окремої ухвали.
У вказаній заяві заявник просить суд апеляційної інстанції прийняти цю заяву та, зокрема, роз'яснити (додатково до Заяви про роз'яснення від 14.12.25) постанову від 10.12.2025 у частинах, визначених розд. VI, із чітким алгоритмом її виконання та межами повноважень «старого» суду.
Розділ VI. Питання, що потребують роз'яснення апеляційним судом, викладений наступним чином:
«Прошу роз'яснити постанову від 10.12.2025 у таких частинах:
1. Алгоритм виконання постанови:
- строк і послідовність дій, які має вчинити Господарський суд Чернігівської області;
- чіткий обов'язок утриматися від будь-яких процесуальних дій, не пов'язаних із технічною передачею справи за підсудністю;
- перелік супровідних документів під час передачі (реєстри відправки/одержання, описи вкладення, завірені копії протоколів, службові акти адміністратора АСДС).
2. Електронне відображення передачі (ст. 6 ГПК):
- обов'язок забезпечити ідентичність даних ЄСІТС/АСДС і публічного порталу;
- повний склад учасників у кожній події;
- виправлення помилкової ідентифікації мене як «ФОП» із ретроспективним виправленням протоколів 15.12, 16.12, 17.12,18.12, 19.12.
3. Межі повноважень «старого» суду після апеляції:
- чи вправі суд першої інстанції видавати судові накази після апеляційної постанови, яка визначає інший подальший рух;
- чи діє пряма заборона вчиняти будь-які дії, крім передачі справи та технічного оформлення.
4. Наслідки ігнорування заперечення (ст. 13 ГПК; ст. 6 ЄКПЛ) і дефектів наказного провадження:
- констатувати, що видання наказів без ухвали за наслідками зареєстрованого заперечення є порушенням;
- підтвердити, що відсутність квитанції (ст. 151 ГПК), спірність (ст. 152 ч.1 п.4), помилкова ідентифікація суб'єкта (ст. 147 ч.3) і дефекти реквізитів (ст. 155) виключають можливість законної видачі наказів.
Розглянувши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні заяв про роз'яснення постанови суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Згідно з частиною 1 статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина 4 статті 245 ГПК України).
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 245 Господарського процесуального кодексу України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
Отже, для задоволення заяви про роз'яснення рішення необхідним є встановлення факту виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (Акціонерне товариство «ОЩАДБАНК»: IBAN НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 00032129), кошти мікрогранту у розмірі 161 252,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.08.2025 у справі №927/559/25 залишено без змін.
Отже постанова суду апеляційної інстанції від 10.12.2025 є чіткою, зрозумілою та додаткового роз'яснення не потребує.
Порушені заявником питання не потребують додаткового роз'яснення в розумінні статті 245 ГПК України, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 року у справі №927/559/25 та відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення вказаної постанови.
При цьому зазначення в прохальній частині однієї із заяв про додаткове роз'яснення постанови про:
«Витребувати у Господарського суду Чернігівської області документи й службові матеріали, перелічені в розд. VII (логи ЄСІТС/АСДС; рішення зборів суддів/табель; реєстри передачі томів; завірені протоколи 15.12/16.12/17.12/18.12/19.12; акт адміністратора АСДС щодо виправлення картки сторін; пакет заяви КМЦЗ з квитанцією або актом про її відсутність; докази повідомлення за ст. 156 ГПК).
Відкрити судовий контроль (ст. 339 ГПК) за виконанням постанови апеляційної інстанції з встановленням строку для подання звіту й підтвердних документів судом першої інстанції та зобов'язанням утриматися від будь-яких дій поза межами технічної передачі.
Зафіксувати, що видані 17.12.2025 накази мають істотні процесуальні вади (ст. 147 ч.3; 148; 150; 151; 152 ч.1 пп.2,4; ч.3- 4; 155 пп.4,8,9,11; 156; 175 ГПК) і що питання їх скасування (ст. 157- 158 ГПК) та/або невиконуваності (ст. 328 ГПК) підлягає невідкладному вирішенню з урахуванням наданих доказів.
Постановити окрему ухвалу (розд. IX) на адресу Господарського суду Чернігівської області та ДСА України з конкретними вказівками щодо усунення причин і умов порушень, а також щодо організації передачі справи й уніфікації електронних відомостей»
не мають відношення до заяв про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 року у справі №927/559/25.
Щодо заяви про роз'яснення ухвал від 26.12.2025 про прийняття до розгляду заяви про роз'яснення постанови та ухвали про виправлення описки колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів було встановлено, що під час виготовлення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025, в п.4 резолютивної частини постанови було допущено описку щодо назви суду першої інстанції, до якого вирішено повернути матеріали справи.
Відповідно до приписів частини 1-2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Згідно ч. 4 ст. 243 ГПК України ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнала за необхідне з власної ініціативи виправити описку в п.4 резолютивної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі №927/559/25, про що прийнято ухвалу від 26.12.2025.
Враховуючи, що ухвали суду апеляційної інстанції від 26.12.2025 про прийняття до розгляду заяви про роз'яснення постанови та про виправлення описки є чіткими, зрозумілими та додаткового роз'яснення не потребують, відповідно у задоволенні заяви про роз'яснення вказаних ухвал слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 року у справі №927/559/25, про роз'яснення ухвал Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 про прийняття до розгляду заяви про роз'яснення постанови та про виправлення описки - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко