16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 462/6032/25 пров. № А/857/39299/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Галайко Н.М., м. Львів) у справі №462/6032/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальнісю «БігКар» про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальнісю «БігКар», в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови про адміністративні правопорушення серії 3АВ 1951921 від 11.03.2023 року; 3АВ 2267304 від 08.05.2023 року; 3АВ 3448871 від 09.09.2023 року; 3АВ 3960246 від 29.10.2023 року; 4АВ 4620314 від 20.01.2024 року; 4АВ 5086701 від 04.03.2024 року; 4АВ 5104228 від 05.03.2024 року; 4АВ 7807061 від 08.10.2024 року; 5АВ 9012791 від 20.01.2025 року; 5АВ 9013878 від 21.01.2025 року; 5АВ 10336233 від 06.05.2025 року; 5АВ 11145229 від 27.06.2025 року та закрити провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України для подання позовної заяви із зазначенням в ній відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; наданням підтвердження про зареєстроване у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) на момент подання адміністративного позову до суду, такими документами, наприклад, можуть бути витяг з реєстру територіальної громади, довідка про реєстрацію місця проживання особи або місця перебування, а також для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску та квитанції про сплату судового збору, або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Вказана ухвала отримана представником позивача - адвокатом Штиндою О.В. 09.09.2025 о 00:30 год. до електронного кабінету.
15.09.2025 позивач на виконання вимог ухвали від 05.09.2025 про залишення позовної заяви без руху направила на адресу суду заяву про усунення недоліків з відповідними обгрунтуваннями, доказами поважності причин пропуску звернення до суду, до якої додала квитанцію про сплату судового збору, відомості про наявність електронного кабінету у сторін, витяг з реєстру територіальної громади та інші документи.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 18.09.2025 позовну заяву повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 15.09.2025 позивачем через систему «Електронний Суд» подано заяву, в якій усунуто недоліки, що описані в ухвалі від 05.09.2025 про залишення адміністративного позову без руху та яка в цей же день була зареєстрована Залізничним районним судом м. Львова за вхідним № 20364-Вх, однак суд першої інстанції з невідомих причин не взяв до уваги таку заяву та повернув позов.
Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений законом строк.
Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів із дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, позовну заяву може бути повернуто позивачу за умов, якщо позивач своєчасно отримав ухвалу судді про залишення позовної заяви без руху і не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 05.09.2025 позовну заяву позивача було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з довідкою про доставку електронного документу (а.с.62) вказана ухвала отримана до електронного кабінету представником позивача - адвокатом Штиндою О.В. 09.09.2025 о 00:30 год.
На виконання вимог ухвали, 15.09.2025, тобто в межах встановленого судом строку, адвокат Штинда О.В. направив на адресу суду заяву про усунення недоліків з відповідними обгрунтуваннями, доказами поважності причин пропуску звернення до суду, до якої додав квитанцію про сплату судового збору, відомості про наявність електронного кабінету у сторін, витяг з реєстру територіальної громади та інші документи.
Заява про усунення недоліків зареєстрована Залізничним районним судом м. Львова за вхідним № 20364-Вх 15.09.2025 та знаходиться в матеріалах справи.
Водночас, суд першої інстанції таку заяву не взяв до уваги, не дослідив додані до неї докази та 18.09.2025 повернув позов, що зумовило створення перешкод особі у доступі до правосуддя.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення такої.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову є передчасною та прийнята з порушення вимог КАС України.
Апеляційний суд наголошує на дотриманні судом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположним свобод, яка захищає право особи на справедливий суд.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Відповідно до частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви прийнята з порушенням вимог КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на викладене, слід передати позовну заяву до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №462/6032/25 скасувати та передати справу (заяву) на розгляд суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш