16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/1225/25 пров. № А/857/70/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Глушка І.В., Пліша М.А,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву представника позивача Райзмана Олександра Яковича про відвід колегії суддів у справі № 380/1225/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплати позивачу у встановленому законом розмірі компенсації втрати доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.11.2009р. на момент фактичної виплати заборгованості з пенсії.
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу у встановленому законом розмірі компенсації втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії за період з 01.11.2009 р. по день фактичної виплати заборгованості з пенсії, з розміру фактично виплаченої позивачу пенсії у зазначеному періоді, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не прийняття рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії за заявою ОСОБА_1 від 15.12.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року в справі № 380/1225/25 скасовано та прийнято постанову, якою провадження у справі закрито.
03.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі № 380/1225/25 відмовлено.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі № 380/1225/25 скасовано.
Справу № 380/1225/25 направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 січня 2026 року для розгляду справи № 380/1225/25, визначено наступний склад колегії суддів: Судова-Хомюк Н.М. (головуючий суддя), Глушко І.В., Затолочний В.С.
02 березня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача Райзмана Олександра Яковича про відвід судді у справі № 380/1225/25.
Розпорядженням від 02 березня 2026 року № 1100/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи №380/1225/25 (апеляційне провадження №А/857/70/26) з метою заміни відсутнього судді-члена колегії. (Затолочного В.С.).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року для розгляду справи № 380/1225/25, визначено наступний склад колегії суддів: Судова-Хомюк Наталія Михайлівна - головуючий суддя, Глушко Ігор Володимирович, Пліш Михайло Антонович.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року повернуто представнику позивача Райзману Олександру Яковичу заяву про відвід судді без розгляду, у справі №380/1225/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
На адресу апеляційного суду 10 березня 2026 року надійшла повторна заява про відвід колегії суддів від представника позивача Райзмана Олександра Яковича.
В обґрунтування цієї заяви зазначає, що станом на 10.03.2026, незважаючи на повторні клопотання позивача про прискорення розгляду справи, чотири дисциплінарні скарги на тяганину у справі, провадження у справі не розпочато, чим грубо порушені процесуальні права позивача.
Вказує, що справу у встановлений законом термін не розглянуто, а ухвалою від 02.03.2026 року суд, в порушення ст. 309 КАС України, після закінчення строків розгляду справи та за відсутності клопотань сторін, продовжив розгляд справи на невизначений строк. Суд допускає тяганину у справі, хоча має всі процесуальні можливості для її розгляду в розумний строк.
Зазначає, що тривале невирішення справи у письмовому провадженні, без складних фактичних або правових питань, об'єктивно не може бути виправдане та свідчить про порушення принципів справедливого судочинства.
У зв'язку з такими обставинами, вважає, що забезпечення безсторонності і об'єктивності розгляду адміністративної справи №380/1225/25 за участю колегії суддів у складі - Судова-Хомюк Наталія Михайлівна, Глушко Ігор Володимирович, Пліш Михайло Антонович є неможливим.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника на те, що у зв'язку із перебуванням головуючого судді Судової-Хомюк Н.М. у відпустці в період з 09.03.2026 по 13.03.2026 розгляд його заяви про відвід колегії суддів здійснено 16 березня 2026 року.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина четверта статті 40 КАС України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частина перша статті 36 КАС України передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України передбачені наступні підстави для відводу.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З вищенаведеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
В інакшому випадку особиста безсторонність суду презюмується.
Розглянувши заяву, колегія приходить до висновку, що таку слід відхилити за її безпідставністю, оскільки відсутні підстави для відводу суддів, визначені статтями 36, 37 КАС України, і заявником не наведено жодних обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу головуючого судді Судової-Хомюк Наталії Михайлівни та суддів Глушка Ігоря Володимировича, Пліша Михайла Антоновича, які можна було відносити до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як слідує із поданої заяви про відвід, підставою її подання є тривалість розгляду справи.
Однак, тривалість розгляду справи не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у безсторонності судді та бути підставою для відводу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог частини першої статті 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини наведені заявником у заяві про відвід головуючого судді Судової-Хомюк Наталії Михайлівни та суддів Глушка Ігоря Володимировича, Пліша Михайла Антоновича не можуть свідчити про упередженість, не об'єктивність та певну зацікавленість суддів у розгляді вказаної справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, вказаний відвід слід визнати необґрунтованим.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 229, 248, 311, 321, 325 КАС України, суд -
Визнати заявлений відвід головуючого судді Судової-Хомюк Наталії Михайлівни та суддів Глушка Ігоря Володимировича, Пліша Михайла Антоновича від розгляду справи № 380/1225/25 необґрунтованим.
Питання про вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
М.А. Пліш