ЄУН 932/19955/25
Провадження № 2/932/6641/25
13 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Острянин В.В.,
учасники цивільного процесу:
позивач ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» (представник відсутній),
відповідач ОСОБА_1 (відсутній),
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача.
31.05.2018 між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №GL-114286, в межах якого позивач надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплативши проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені кредитним договором. Сума позики становить 15000 грн, по строку повернення до 30.05.2023. АТ «Кредобанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору позики. Відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту не виконав у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.
25.06.2021 АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» уклали договір факторингу №250621/1 відповідно до умов якого від АТ «Кредобанк» до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» перейшло право вимоги до відповідача. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № GL-114286 від 31.05.2018 у розмірі 29207,73 грн, який складається з: 13339,45 грн - сума заборгованості за кредитом, 15868,28 грн - сума заборгованості за відсотками, судовий збір, що становить 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача до судового засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у випадку неявки відповідача в судове засідання просив прийняти заочне рішення.
Відповідач до судового засідання не з'явилася по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи сповіщена у порядку, передбаченому чинним цивільно-процесуальним законодавством України, клопотання про відкладення розгляду справи, будь-які заяви по суті справи від неї до суду не надходили. Правом на відзив не скористалася.
Інших клопотань в порядку статті 222 Цивільного процесуального кодексу України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду. Враховуючи позицію позивача, та те, що відповідач належним чином двічі повідомлявся про час та місце розгляду справи, але до судового засідання не з'явився та відзиву не надав, суд цю справу розглядає у порядку заочного провадження.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 22.12.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву. Судові засідання призначені на 02.02.2026, 03.03.2026.
03.03.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
31.05.2018 між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №GL-114286, що підтверджується анкетою-заявою №GL-114286 від 31.05.2018 та кредитним договором №GL-114286 від 31.05.2018, які ОСОБА_1 підписані власноруч.
Банк надав відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплативши проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені кредитним договором. Сума позики становить 15 000 грн, строком на 60 місяців до 30.05.2023.
Кошти кредиту надані товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача № НОМЕР_1 . Позичальник сплачує банку: за відкриття поточного рахунку в день укладення договору про відкриття позичальнику поточного рахунку; за випуск банківської платіжної картки та додаткові умови визначені п. 2.11 кредитного договору; за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 84,99 % річних.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору позики, що також підтверджено випискою АТ «Кредобанк» згідно якої: транзакція здійснена 31.05.2018 в сумі 15000 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .
25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладений Договір факторингу №250621/1. Згідно укладеного договору до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» перейшли права вимоги від АТ «Кредобанк» до відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №250621/1 від 25.06.2021 до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» від АТ «Кредобанк» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № GL-114286 від 31.05.2018 на загальну суму 29207,73 грн.
29.06.2021 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» направлено відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про зміну кредитора у зобов'язанні та відступлення права грошової вимоги.
14.07.2025 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» направлено відповідачу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості.
За інформацією позивача за відповідачем рахується непогашена заборгованість у розмірі 29207,73 грн, з яких: 13339,45 грн - заборгованість за кредитом, 15868,28 грн - заборгованість за відсотками.
V. Оцінка суду.
Дослідивши представлені позивачем докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитору зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом (ст.1082 ЦК України).
Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.
Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку кредитодавцю не повернуті. Тож відповідач не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і кредитодавець вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Тому позов, в обсязі, означеному в мотивувальній частині рішення, підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу
За змістом частин з першої по шосту статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно до вимог частини четвертої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності, так як не містить відомостей про витрачений адвокатом час на надання таких послуг, не містить детального розрахунку обсягу наданих послуг та вартості цих послуг. Суду надано лише договір про надання правової допомоги №07/10/2021 від 07.10.2021, довіреність № 623 надану ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» адвокату Кізко Л.С., та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю виданого на ім'я Кізко Л.С., однак доказів того, що договір про надання послуг №07/10/2021 від 07.10.2021 складено у межах справи Василькової О.І. суду не надано, що позбавляє суд можливості оцінити розмір відшкодування.
Відтак, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 526, 530, 610-612, 615, 625, 638, 642, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 10-13, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 280, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», ЄДРПОУ 37356981, заборгованість за кредитним договором №GL-114286 від 31.05.2018 у сумі 29207 (двадцять дев'ять тисяч двісті сім) гривень 73 копійки та суму судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В частині витрат на правову допомогу у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», ЄДРПОУ 37356981, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7;
Представник позивача - Кізко Леся Сергіївна, адреса: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О. Коваленко