Справа № 320/33968/24 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
13 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Служби безпеки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України, у якому просив суд:
визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2024 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 29 % від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років в розмірі 45%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% та нших надбавок, доплат, підвищень та премії для подальшого здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії.
зобов'язати Службу безпеки України підготувати та надати до Головного правління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового зоезпечення станом на 01.01.2024 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошовою забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 29% від посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років в розмірі 45%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% та інших надбавок, доплат, підвищень та премії для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024р. ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі №826/6453/18, яким визнано протиправними та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», під час визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач повинен застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року. Враховуючи наведене, вважає, що відмова відповідача у наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у зв'язку із тим, що Урядом не приведено у відповідність підзаконні нормативно-правові акти, є протиправною та такою, що порушує вимоги чинного законодавства.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2024 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для подальшого здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язано Службу безпеки України підготувати та надати до Головного правління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового зоезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошовою забезпечення для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2024р. ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою з урахуванням заяви про зміну предмету позову позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині вимог.
Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Служба безпеки України подала апеляційну скаргу в частині задоволення позовних вимог та просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову про відомву в задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження.
Наказом голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 року № 22 к/гс «Про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною Єгоровій Н.М. » судді Єгоровій Н.М. надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, з 12 травня по 17 липня 2026 року.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ та заяв про прийняття додаткових судових рішень, які перебувають у провадженні судді Єгорової Н.М.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві та отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач 12.04.2024 звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідач листом від 15.04.2024 №14/3-6-780/108, відмовив у видачі довідки, зазначивши, що підстави для підготовки відповідної довідки та її надсилання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві відсутні.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що відмова відповідача у наданні позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру її пенсії є протиправною.
Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин. Водночас, постановою Кабінету Міністрів від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанова Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету
Міністрів України від 30.08.2017 №704» постановлено внести зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 виклавши абзац перший в такій редакції « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1762 гривні та визначається, шляхом множення та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Позивач у апеляційній скарзі акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції не врахував та не розглянув заяву позивача про зміну предмета позову, розглянувши справу за первинними вимогами, не беручи до уваги новий обсяг позовних вимог, що порушило принцип повноти та всебічності розгляду справи.
Сторона позивача не погоджується із цим рішенням суду, оскільки позивач скористався своїм правом на зміну предмета позову, передбаченого ч. 1 ст. 47 КАС України, якою якій конкретизував позовні вимоги та подав до початку розгляду справи по суті.
Поданою заявою про зміну предмету позову доповнено позовні вимоги новими, шляхом зміни предмету позову в межах спірних правовідносин, і заявлені вимоги є взаємопов'язаними і похідними одна від одної, тому, на думку позивача, їх доцільно було розглядати разом в одному провадженні. Позивач вважає дії відповідача, що виражаються у відмові у наданні довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 протиправними
Також, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме не вирішив питання щодо поданої позивачем заяви про зміну предмета позову, яка була подана із дотриманням положень ст. 47 КАС України. В матеріалах справи відсутня будь-яка ухвала суду щодо прийняття або відмови у прийнятті зміненого предмета позову, а також у мотивувальній частині рішення не наведено жодної правової чи фактичної оцінки цієї заяви.
З урахуванням наведеного, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до норм ч. ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою № 704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704, визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Проте, зазначення у пункті 4 постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
У свою чергу, Закон України № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2023 рік не містить.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституціїта законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Згідно з матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою видати йому оновлені довідки станом на 01.01.2024 з метою перерахунку розміру його пенсії відповідно до постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704.
Відтак, відповідач, відмовляючи у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими в цій частині. Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Водночас, сторона позивача вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції допустив істотне порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки суд першої інстанції не врахував та не розглянув заяву позивача про зміну предмета позову, розглянувши справу за первинними вимогами, не беручи до уваги новий обсяг позовних вимог, що порушило принцип повноти та всебічності розгляду справи.
Колегія суддів враховує, що позивач скористався своїм правом на зміну предмета позову, передбаченого ч. 1 ст. 47 КАС України, якою якій конкретизував позовні вимоги та подав до початку розгляду справи по суті, однак судом не було прийнято рішення щодо прийняття/неприйняття вказаної заяви, а вимоги зазначені в ній, не охоплені мотивувальною та резолютивною частинами рішення. (а.с. 22-32)
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прави та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову.
Предметом позову є вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
Вказану заяву про зміну предмету позову було подано безпосередньо до Київського
окружного адміністративного суду, що підтверджується відміткою про реєстрацію заяви від 01 жовтня 2024 р., а також через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується доказами приєднання заяви з додатками до матеріалів справи № 320/33968/24 від 15 жовтня 2024 р.
Поданою заявою про зміну предмету позову доповнено позовні вимоги новими, шляхом зміни предмету позову в межах спірних правовідносин, і заявлені вимоги є взаємопов'язаними і похідними одна від одної, тому, доцільно було розглядати разом в одному провадженні.
Позивач звернувся із заявою до Служби безпеки України з проханням підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ім'я ОСОБА_1 , визначеного станом на 01.01.2023 для подальшого перерахунку йому пенсії, із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та інших надбавок, доплат, підвищень та премії.
Однак, відповідач листом № 21/3-С-1128/108 від 04.07.2024 відмовив позивачу у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що згідно з приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Також, за ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
У даному випадку, позивачем було заявлено вимоги у заяві про зміну предмета позову.
Проте, судом вказані вимоги не були розглянуті та вирішені, з огляду на що, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості переглянути рішення суду першої інстанції в частині вимог, оцінку яким не було надано.
При цьому, за нормами ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заявлені апелянтом доводи не можуть бути предметом апеляційного перегляду в даній справі, адже суд першої інстанції їх не розглядав та не вирішував, натомість, рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах розглянутих позовних вимог. У даному ж випадку, заявлені у заяві про зміну предмету позову вимоги, не були враховані судом першої інстанції та не розглянуті. При цьому, за нормами КАС України суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції для розгляду позовних вимог, яким не було надано оцінку та не вирішено по суті.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Служби безпеки України та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку